Постанова

від 16.10.2018 по справі п/811/331/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

16 жовтня 2018 року

справа №П/811/331/15

адміністративне провадження №К/9901/9558/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 березня 2015 року у складі судді Брегея Р.І. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2015 року у складі суддів Щербака А.А., Малиш Н.І. Баранник Н.П. у справі №П/811/331/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Вінсан до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В :

06 лютого 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю Вінсан (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26 вересня 2014 року №0000682205, яким Товариству збільшено суми грошових зобов'язань з податку на додану вартість на 3 965 788 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 1 982 894 грн., №0000692205, яким Товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 722051 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 180513 грн., з мотивів безпідставності їх прийняття.

10 березня 2015 року постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2015 року, задоволений позов Товариства, внаслідок чого визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення податкового органу від 26 вересня 2014 року, яким Товариству збільшено суму грошових зобов'язань з податку на додану вартість на 3965788 грн. та накладено штрафну санкцію - 1982894 грн. та збільшено суму грошових зобов'язань з податку на прибуток на 722051 грн. та накладено штрафну санкцію - 180513 грн.

Ухвалюючи судові рішення суди попередніх інстанцій встановили, що господарські операції позивача з його контрагентами спричинили реальні зміни майнового стану платника податків, відповідні витрати і податковий кредит сформовані платником податків правомірно, внаслідок чого відсутні підстави для прийняття податкових повідомлень - рішень.

26 червня 2015 року податковим органом подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Товариства відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування касаційної скарги відповідач наводить обставини справи шляхом відтворення частини акту перевірки та наводить нормативно-правове обґрунтування вимог касаційної скарги шляхом викладення тексту норм покладених в основу прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

01 липня 2015 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу та витребувано справу №П/811/331/15 з Кіровоградського окружного адміністративного суду.

Товариством заперечення або відзив на касаційну скаргу податкового органу до Суду не надавались, що не перешкоджає її розгляду по суті.

03 листопада 2015 року справа №П/811/331/15 надійшла до Вищого адміністративного суду України.

25 січня 2018 року справа №П/811/331/15 разом із матеріалами касаційного провадження К/9901/9558/18 передані до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Товариство є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 38268378, перебуває на податковому обліку з 18 жовтня 2012 року, є платником податку на додану вартість.

Податковим органом у вересні 2014 року проведено позапланову невиїзну документальну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю Уністрой за жовтень 2013 року, Товариством з обмеженою відповідальністю Таліс Плюс за червень 2014 року та Товариством з обмеженою відповідальністю Баралит Плюс за травень 2014 року, результати якої викладені в акті перевірки від 15 вересня 2014 року №58/11-23-22-05/38268378 (далі - акт перевірки).

Керівником податкового органу 26 вересня 2014 року прийняті податкові повідомлення-рішення згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України на підставі акту перевірки.

Податковим повідомленням-рішенням №0000692205 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у сумі 722051 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 180513 грн. Правовою підставою збільшення податку наведені положення підпунктів 138.2, 138.4, 138.8 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, штрафні (фінансові) санкції застосовані на підставі частини першої пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України.

Податковим повідомленням-рішенням №0000682205 збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 3965788 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 1982894 грн. Правовою підставою збільшення суми грошового зобов'язання визначені положення пункту 44.1 статті 44, підпунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, штрафні (фінансові) санкції застосовані на підставі частини другої пункту 123.1 статті 123 цього кодексу.

Склад податкових правопорушень за висновком податкового органу полягає у завищенні позивачем витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за 2013 рік та завищенні податкового кредиту у жовтні 2013 року, травні та червні 2014 року внаслідок недійсності правочинів, які уклало Товариство (позивач у справі) з Товариством з обмеженою відповідальністю Уністрой , Товариством з обмеженою відповідальністю Таліс Плюс та Товариством з обмеженою відповідальністю Барилит Плюс .

Оцінюючи спірні правовідносини, суди попередніх інстанцій встановили укладення та виконання договорів поставки нафтопродуктів між Товариством та його контрагентами, реальність здійснення господарських операції шляхом дослідження первинних документів бухгалтерського та податкового обліку (договори, податкові накладні, докази транспортування, акти приймання-передачі нафтопродуктів та платіжні доручення) та дійшли висновку правомірного включення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість та витрат суми коштів за договорами, укладеними з контрагентами відповідно до приписів статей 138 та 198 Податкового кодексу України.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що Товариство має в оренді стаціонарні автозаправні станції у кількості 6 одиниць, які розташовані на території декількох районів Кіровоградської області, на які поставлялись нафтопродукти або на склад покупця, яким є відповідно до умов договору зберігання від 30 вересня 2013 року резервуари нафтобаз Приватного акціонерного товариства Дніпронафтопродукт , встановлені умови транспортування (перевезення) товару Товариством з обмеженою відповідальністю ТД Кременчукнафтопродуктсервіс та використане позивачем придбаного палива у власній господарській діяльності для реалізації на автозаправках.

Оцінюючи спірні операції, суди попередніх інстанцій висновувалися на доведеності поставки контрагентами позивача товару (нафтопродуктів). Судами попередніх інстанцій встановлено операції доставки товару (продукції) позивачу, включаючи дослідження усіх провізних документів, її оприбуткування та подальшого використання у власній господарській діяльності.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що дослідженнями акту перевірки та долученими до матеріалів справи відповідними первинними документами підтверджений рух придбаної позивачем продукції.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність у позивача відповідних первинних документів як підстав для бухгалтерського обліку господарських операцій, якими зафіксовані факти їх здійснення, відповідно до частини першої та другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Здійснення позивачем господарських операцій, їх реальний характер встановлено судами попередніх інстанцій, що доводить правомірність формування позивачем, як витрат так і податкового кредиту по факту придбання товару (продукції) та спростовують висновки податкового органу про податкові правопорушення, покладені в основу прийняття податкових повідомлень-рішень.

Відсутність підстав збільшення грошових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість спірними податковими повідомленнями-рішеннями унеможливлює застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Неприйнятним є довід податкового органу про неможливість проведення звірки податковим органом контрагента позивача по ланцюгу постачання (акт Солом'янської державної податкової інспекції у місті Києві від 29 липня 2017 року) з огляду на те, що зафіксований актом районної податкової інспекції факт неможливості проведення звірки посвідчує виключно цю обставино і жодним чином не впливає на склад податкового правопорушення в розумінні статті 109 Податкового кодексу України.

Суд вважає, що визнання актом перевірки недійсними договорів поставки знаходиться за межами компетенції податкового органу, внаслідок чого є неприйнятним.

Суд визнає, що обсяг дослідження матеріалів невиїзної перевірки є дещо вужчим від встановлених нею порушень, відтак має місце не відповідність допущена податковим органом між способом реалізації владних управлінських функцій (перевірки) та прийнятим на її підставі рішенням, як актом індивідуальної дії згідно підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України.

Суд зазначає, що відповідачем касаційною скаргою не обґрунтовано, із зазначенням того, у чому полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права внаслідок чого, у цій частині касаційна скарга є невмотивованою.

Відповідач касаційною скаргою просить про переоцінку, додаткову перевірку доказів стосовно здійснення господарських операцій із контрагентами позивача, що знаходиться за межами касаційного перегляду встановленими частиною другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд вважає, що відсутність складу податкових правопорушень, покладених податковим органом в основу прийняття спірних податкових повідомлень - рішень, доводить протиправність визначення грошових зобов'язань з податку на прибуток, податку на додану вартість, застосування штрафних (фінансових) санкцій з цих податків і, як наслідок, унеможливлює прийняття позиції податкового органу про правомірність прийняття ним спірних податкових повідомлень - рішень.

Верховний Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 березня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2015 року у справі №П/811/331/15 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер