Постанова

від 16.10.2018 по справі 808/71/15

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

16 жовтня 2018 року

справа №808/71/15

адміністративне провадження №К/9901/8602/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Пологівської об'єднаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2015 року у складі суддів Юхименка О.В., Мельника В.В., Нагорної Л.М. у справі №808/71/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Вінотека до Пологівської об'єднаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

У С Т А Н О В И В :

06 січня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю Вінотека (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Пологівської об'єднаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про скасування податкового повідомлення-рішення податкового органу від 24 грудня 2014 року № 0002602211, яким позивачу нарахована сума грошового зобов'язання за платежем пеня у сфері ЗЕД у розмірі 2643 грн. 84 коп., у вигляді пені на підставі статті 4 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті від 23 вересня 19994 року №185/94-ВР, з мотивів безпідставності їх прийняття.

24 лютого 2015 року постановою Запорізького окружного адміністративного суду в задоволені адміністративного позову Товариству відмовлено з огляду на доведеність податковим органом складу правопорушення у сфері ЗЕД, за яке нарахована пеня.

25 червня 2015 року постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду скасовано постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2015 року та прийнято нову постанову, якою позов Товариства задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 24 грудня 2014 року № 0002602211.

Ухвалюючи судове рішення суд апеляційної інстанції виходив з відсутні порушення позивачем строків, встановлених статтею 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті , внаслідок чого відсутні підстави для нарахування пені та прийняття податкового повідомлення - рішення.

10 серпня 2015 року податковим органом подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, відповідач просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції, ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Товариства відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування касаційної скарги відповідач наводить обставини справи, шляхом відтворення частини акту перевірки та нормативно-правове обґрунтування вимог касаційної скарги шляхом викладення тексту норм, покладених в основу прийняття спірного податкового повідомлення - рішення.

11 серпня 2015 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу та витребувано справу №808/71/15 з Запорізького окружного адміністративного суду.

Товариством відзив або заперечення на касаційну скаргу податкового органу до Суду не надавались, що не перешкоджає її розгляду по суті.

04 вересня 2015 року справа №808/71/15 надійшла до Вищого адміністративного суду України.

24 січня 2018 року справа №808/71/15 разом із матеріалами касаційного провадження К/9901/8602/18 передані до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що у грудні 2014 року податковим органом проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог валютного законодавства, за результатами якої складено акт від 15 грудня 2014 року № 3000/08-15-22-021/38608693 (далі - акт перевірки).

На підставі акту перевірки, 24 грудня 2014 року керівником контролюючого органу прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002602211, яким Товариству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем 30 21081000 - пеня в сфері ЗЕД, у розмірі 2.643,84 грн., на підставі статті 4 за порушення статті 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР.

Склад правопорушення за висновками податкового органу полягає у тому, що при проведенні розрахунків у грошовій формі при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності встановлено недотримання граничних строків розрахунків за контрактами:

з ВАТ Вітебський лікеро-горілчаний завод ПРИДВІН'Є , Республіка Білорусь на виконання умов Договору купівлі-продажу № 20/2014 від 01 квітня 2014 року - згідно з CMR (Міжнародною товарно-транспортною декларацією) вантаж надійшов на митну територію України на 87 день з моменту оплати; по митній декларації ІМ-40 на суму 4046,4 доларів США з порушенням законодавчо встановленого терміну розрахунків - (3 дні);

з BARDINET S.A.S., ФРАНЦІЯ, на виконання умов Договору купівлі-продажу № 36/2014 від 01 квітня 2014 року - згідно з CMR (Міжнародною товарно-транспортною декларацією) вантаж надійшов на митну територію України на 90 день з моменту оплати; по митній декларації ІМ-40 на суму 6832,56 ЄВРО з порушенням законодавчо встановленого терміну розрахунків - (2 дні);

з BOTEGGA spa, Італія, на виконання умов Договору купівлі-продажу № 17/2014 від 01 квітня 2014 року - згідно з CMR (Міжнародною товарно-транспортною декларацією) вантаж надійшов на митну територію України; станом на 03 вересня 2014 року - виникла переплата 40,5 ЄВРО (62 дні);

з Fatorria di Grigrano - MIDA Milano srl, Італія, на виконання умов Договору купівлі-продажу № 48/2014 від 01 червня 2014 року - 2495,94 ЄВРО із затримкою (1 день);

з MAURO DEMETRIO S.P.A., Італія, на виконання умов Договору купівлі-продажу № 58/2014 від 01 червня 2014 року - 2082,94 ЄВРО (12 днів).

Оцінюючи спірні правовідносини суд першої інстанції, моментом здійснення імпорту визнав момент оформлення митної ВМД та випуску товарів у вільний обіг.

Суд апеляційної інстанції висновувався на визначені наведеному у статті 1 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність від 16 квітня 1991 року № 959-ХІІ за яким, момент здійснення експорту (імпорту) - момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Згідно частини першої статті 195 Митного кодексу України переміщення товарів через митний кордон України здійснюється у пунктах пропуску через державний кордон України, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

Якщо за умовами перевезення митне оформлення товарів у повному обсязі здійснюється не в місці перетину митного кордону, а перевезення здійснюється із зміною транспортного засобу у пункті пропуску через державний кордон України, органу доходів і зборів у пункті пропуску через державний кордон України подаються транспортні, комерційні та інші супровідні документи, що містять відомості про товари, достатні для їх ідентифікації та необхідні для прийняття рішення про можливість їх пропуску через митний кордон України (частина 3 статті 198 Митного кодексу України).

Здійснивши системний аналіз положень пункту 3 та пункту 4 статті 247, частини 1 статті 248, частини 1 статті 322 Митного кодексу України, приписів пункту 3 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 червня 1997 року № 574, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що оформлена ВМД не є єдиним документом, яким засвідчується факт та дата фактичного переміщення товарів через митний кордон, а є заявою, що містить відомості про товари та мету їх переміщення через митний кордон України i засвідчує право суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності на розміщення товарів у визначений митний режим та підтверджує (а не встановлює) права i обов'язки зазначених у ВМД осіб щодо здійснення ними відповідних правових, фінансових, господарських операцій.

Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що перетин митного кордону за імпортними операціями здійсненними в межах зовнішньоекономічних контрактів в межах встановлених строків доводить відсутність порушення позивачем строків, встановлених статті 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті .

Суд зазначає, що відповідачем касаційною скаргою не обґрунтовано, із зазначенням того, у чому полягає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права внаслідок чого касаційна скарга є невмотивованою.

Верховний Суд визнає, що суд апеляційної інстанцій не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого касаційна скарга податкового органу залишається без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Пологівської об'єднаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2015 року у справі №808/71/15 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер