Ухвала

від 24.09.2018 по справі 522/10175/17

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

24.09.2018

Справа № 522/10175/18

Провадження № 1-«кс»/522/15340/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2018 року м. Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

за участю прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника - ОСОБА_4 ,

підозрюваного - ОСОБА_5 ,

розглянувши у судовому засіданні клопотання заступника начальника другого ВРКП СУ ФР ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, має на утримані двох неповнолітніх дітей, працюючого директором з розвитку ТОВ «Ньюенерджі», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, підозрюваного у кримінальному провадженні за №42017060000000039 від 17.03.2017 р. за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 212 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно клопотання 17.03.2017 р. до ЄРДР зареєстровано кримінальне провадження за №42017060000000039 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 212 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ТОВ «Трансвей-сервіс» зареєстроване 25.04.2013 Виконавчим комітетом Одеської міської ради, про що здійснено відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про проведення державної реєстрації під №15561020000046744, видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи та присвоєно код в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій за номером 38721894.

26.04.2013ТОВ «Трансвейсервіс» за№15541375002взято наподатковий облікв органахДержавної податковоїслужби. Відповідно досвідоцтва №200326743про реєстраціюплатника податкуна доданувартість від01.09.2013ТОВ «Трансвейсервіс» зареєстровано платникомподатку надодану вартістьза індивідуальнимподатковим номером№387218915545.Підприємство ТОВ«Трансвей сервіс»перебувало наподатковому облікув ДПІу Суворовськомурайоні м.Одеси ГУДФС вОдеській області,на теперішнійчас перебуваєна облікув ДПІу Приморськомурайоні м.Одеси ГУДФС вОдеській області.

Основним видом діяльності ТОВ «Трансвей сервіс» є вантажний автомобільний транспорт. Директор ТОВ «Трансвей сервіс» у період з 25.04.2013 по 25.01.2017, згідно наказу №1 від 25.04.2013 являється ОСОБА_5 .

Згідно статуту ТОВ «Трансвей сервіс», затвердженого протоколом №1 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансвей сервіс» від 23.04.2013, ОСОБА_5 будучи директором вказаного підприємства, виконував організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов`язки, зокрема здійснював всі дії від імені товариства, представляв його інтереси, укладав договори та підписував інші юридично вагомі документи, тобто був службовою особою.

Таким чином, займаючи посаду директора ТОВ «Трансвей-сервіс», що пов`язана з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських обов`язків, ОСОБА_5 , як службова особа Товариства відповідав за правильність нарахування і своєчасність сплати податків і обов`язкових платежів, як це передбачено чинним законодавством України.

Відповідно до ст. 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори у порядку та розмірах, встановлених законом.

Згідно ст.ст.8 та 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» керівник підприємства:

несе відповідальність за організацію бухгалтерського обліку на підприємстві;

забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років;

створює необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечує неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів;

відображає в облікових регістрах господарських операцій у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені;

несе відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних.

У відповідності зі ст.16 Податкового кодексу України, ОСОБА_5 зобов`язаний:

вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів;

подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів;

- сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Діючи в порушення зазначених вище вимог ОСОБА_5 , усвідомлюючи покладену на нього відповідальність і бажаючи уникнути виконання зобов`язань перед бюджетом, усвідомлюючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді несплати податків, у період березня 2015 по червень 2016 та жовтня-грудня 2016 вчинив умисні протиправні дії направлені на ухилення від слати податків, що виразилися в наступному.

Так, ОСОБА_5 , будучи директором підприємства ТОВ «Трансвей-сервіс», при здійсненні фінансово-господарської діяльності зазначеного підприємства у період березня 2015 - грудня 2016, маючи злочинний намір та корисливу мету, спрямовану на ухилення від сплати податків, розуміючі незаконність своїх дій, відобразив в податкових деклараціях з податку на додану вартість неіснуючі фінансово-господарські операції з ТОВ «Експо сервіс ЛТД», ПП «Террі-тайм», ПП «ТПВ», ТОВ «Конектіс» та ТОВ «О.К.Лоджістік».

Зокрема, у період березень 2015- червень 2016 шляхом використання недостовірних первинних документів відобразив в податкових деклараціях з податку на додану вартість неіснуючі фінансово-господарські операції з придбання автотранспортних послуг, технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів від постачальника ТОВ «Експо сервіс ЛТД», а також придбання автошин у ПП «Террі-тайм», ПП «ТПВ» та ТОВ «Конектіс», в яких безпідставно включив до складу податкового кредиту суму в розмірі 1225270 грн., які у період квітень 2015- липень 2016 подав до ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області.

Крім того, у період жовтень-грудень 2016 шляхом використання недостовірних первинних документів відобразив в податкових деклараціях з податку на додану вартість неіснуючі фінансово-господарські операції з ТОВ «О.К.Лоджістік» з придбання автотранспортних послуг, в яких безпідставно включив до складу податкового кредиту суму в розмірі 134 334 грн., які у період листопад 2016- січень 2017 подав до ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області.

Однак, жодної операції з придбання зазначених послуг від ТОВ «Експо сервіс ЛТД», ПП «Террі-тайм», ПП «ТПВ», ТОВ «Конектіс», ТОВ «О.К.Лоджістік» фактично не відбулося.

Зазначене свідчить про порушення п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 (зі змінами та доповненнями).

Так, згідно п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання товарів.

Відповідно до п.198.2 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів чи дата отримання платником податку товарів.

Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів (послуг), які не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями.

Таким чином, директор ТОВ «Трансвей-сервіс» ОСОБА_5 у період з березня 2015 - грудень 2016, в порушення вимог п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями), умисно, шляхом безпідставного завищення податкового кредиту з ПДВ, ухилився від сплати податку на додану вартість в розмірі 1359 604 грн.

Усього внаслідок умисного ухилення від сплати податків ОСОБА_5 до бюджету держави не надійшло податків на загальну суму 1359 604 грн., що є значним розміром, так як у 1000 разів перевищує встановлений законом неоподаткований мінімум доходів громадян.

17.08.2018 р. ОСОБА_5 повідомлено про підозру у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 212 КК України.

20.08.2018 р. слідчий, звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_5 , мотивуючи його тим, що останній неодноразово викликався до СУ ФР ГУ ДФС в Одеській області для допиту в якості свідка, однак виклики ігнорував, може незаконно впливати на свідків, у цьому ж кримінальному провадженні.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Підозрюваний, його захисник, заперечували проти задоволення клопотання через його необґрунтованість.

Розглянувши клопотання, вивчивши надані до нього матеріали, заслухав думку учасників процесу, приходжу до висновку, що у задоволенні клопотання слід відмовити, виходячи з наступного.

Так, по-перше, відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) Переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) Знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) Незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюються чи обвинувачується.

Згідно ч.1 ст. 184 КПК України, клопотання про застосування запобіжного заходу повинно містити виклад обставин, на підставі яких слідчий дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини.

В якості єдиного ризику, передбаченого ст. 177 КПК України, слідчий зазначає можливість ОСОБА_5 незаконно впливати на свідків, у цьому ж кримінальному провадженні.

Однак, наявність такого ризику в порушення вимог ч.1 ст. 184 КПК України слідчий в своєму клопотанні нічим не обґрунтував.

У зв`язку з цим, суд приходить до висновку, що довід про існування ризику незаконно впливати на свідків, у цьому ж кримінальному провадженні, ґрунтується лише на суб`єктивних припущеннях слідчого, які не підтверджені ані матеріалами клопотання, ані фактичними обставинами справи.

Та такі посилання в порушення ч.3 ст. 184 КПК України, нічім не обґрунтовані, так як жодних документів які б підтверджували такі обставини до клопотання надано не було. При цьому з моменту вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, минув великий проміжок часу більше одного року та лише 17.08.2018 р. йому повідомлено про підозру, після чого, він добровільно з`явився до суду для розгляду клопотання про обрання йому міри запобіжного заходу.

Частиною 1 ст.194КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) Наявність обґрунтованої підозри у вчинені підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2)Наявність достатніхпідстав вважати,що існуєхоча бодин ізризиків,передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) Недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ч. 2 ст. 194 КПК України, слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Разом з цим, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 від слідства не переховувався, з`являвся до слідчого та суду.

Також, слід зазначити, що підозрюваний ОСОБА_5 , раніше не судимий, має постійне місце реєстрації та проживання, одружений, має на утримані двох неповнолітніх дітей.

З урахуванням викладеного, а саме недоведеності наявності обставин, передбачених п.1, п.2 ч.1 ст. 194 КПК України, приходжу до висновку про відсутність необхідних умов для обрання запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_5 .

Керуючись ст. ст. ст.ст.176-178,182,193,194,376КПК України, -

УХВАЛИВ:

В задоволені клопотання заступника начальника другого ВРКП СУ ФР ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_6 ,про застосуваннязапобіжного заходуу виглядізастави відносно ОСОБА_5 - відмовити.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя: