Рішення

від 18.10.2018 по справі 320/6474/18

МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу 18.10.2018

Справа № 320/6474/18

2/320/3599/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2018 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі головуючого судді Ковальової Ю.В., секретар судового засідання Левандовська О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

встановив:

Позивачка звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить визнати відповідача, таким, що втратив право користування житловим приміщенням - будинком АДРЕСА_1. Вказує, що їй на праві приватної власності належить вищезазначений житловий будинок. Відповідач є її онуком, а тому його реєстрація за вказаною адресою була здійснена в якості члена сім'ї. Однак ОСОБА_2 у належному позивачу будинку жодного дня не проживав. Його реєстрація була здійснена для отримання паспорта. У добровільному порядку знятися з реєстрації відповідач не бажає. Реєстрація відповідача перешкоджає позивачу в повній мірі володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, а також ускладнює отримання пільг на сплату житлово-комунальних послуг за користування будинком, у зв'язку з чим, вимушена звернутися з вказаним позовом до суду.

Позивач у судове засідання не з'явилася, від неї надійшла до суду заява про розгляд справи за її відсутності, на позовних вимогах наполягає та просить їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явився, від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнає повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, з урахуванням заяв сторін про слухання справи за їх відсутності, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає повному задоволенню за наступними підставами.

Позивачці на підставі договору купівлі-продажу від 22.04.1997 та генерального плану (схеми) належить будинок АДРЕСА_1, що підтверджується наявними в матеріалах справи відповідними копіями вказаних документів. /а.с.5,6/.

Згідно повідомлення відділу реєстрації виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області №4907 від 20.08.2018, місце проживання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1. /а.с.12/.

Однак, відповідач за вказаною вище адресою не мешкає та не мешкав, що підтверджується довідкою голови квартального комітету № 88 Мелітопольської міськради народних депутатів від 22.07.2018 /а.с.7/.

Відповідно до ст. 7 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні , зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Відповідно до абз.3 п. 24 Постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції , у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.

Відповідач ОСОБА_2 позов визнав в повному обсязі і суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання, а згідно ч.1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що відповідач зареєстрований у вказаному будинку, але жодного дня в ньому не проживав, тому на підставі ч. 2 ст. 405 ЦК України може бути визнаний таким, що втратив право користування житловим приміщенням.

Керуючись ст. 5, 13, 89, 229, 247, 263-265, 279, 280 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити повністю.

Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування будинком АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП: НОМЕР_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2

Відповідач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2

СУДДЯ: Ю.В. Ковальова