Ухвала

від 16.10.2018 по справі 336/563/13- ц

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

336/563/13-ц

2/336/41/2018

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2018 року

Шевченківський районний суд м.Запоріжжя у складі головуючого судді Галущенко Ю.А., з участю секретаря судового засідання Брагіної І.В.,розглянув у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про внесення змін до виконавчого листа та визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

В січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся із заявою про внесення змін до виконавчого листа та визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

В заяві зазначає, що 29.04.2013 року Шевченківським районним судом м. Запоріжжя було ухвалено рішення у цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства ОТП Банк до ОСОБА_1, треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3, Приватне підприємство Лаура , Орендне підприємство Запорізьке міжміське бюро технічної інвентарізації про стягнення заборгованості за кредитним договором № СМ 200/004/2006 від 19.01.2006 року шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Позовні вимоги позивача було задоволено частково, звернуто стягнення на предмет іпотеки та стягнуто з ОСОБА_1 суму сплаченого державного мита та витрати по оплаті інформаційно технічного забезпечення розгляду справи.

Рішення набрало законної сили 15.08.2013 року.

Шевченківським районним судом м. Запоріжжя було видано виконавчий лист № 336/563/13-ц пр. 2/336/930/2014 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Проте вказаний виконавчій лист містить помилки, щодо дати ухвалення рішення, дати набрання рішенням законної сили, строку пред*явлення виконавчого листа до виконання, вважає що дати були змінені умисно, з наміром приховати від виконавчої служби факт спливу встановленого законодавством річного строку пред*явлення виконавчого листа до виконання на момент видачі виконавчого листа, який було видано 27.08.2014 року.

Так, рішення Шевченківським районним судом м. Запоріжжя у справі ухвалено 29.04.2013 року, а у виконавчому листі зазначено 29.04.2014 року.

Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 29.04.2013 року набрало законної сили 15.08.2013 року в день прийняття Апеляційним судом Запорізької області ухвали про залишення рішення суду першої інстанції без змін, а у виконавчому листі зазначено 15.08.2014 року.

Строк пред*явлення виконавчого листа до виконання за рішенням суду повинен бути зазначений 16.08.2014 року, а у виконавчому листі зазначено 16.08.2015 року.

Посилаючись на вказані обставини просить внести виправлення до виконавчого документу та визнати виконавчій документ таким, що не підлягає виконанню, з підстав пропущення строку пред*явлення документа до виконання.

В судове засідання заявник, не з*явився, про розгляд заяви повідомлявся шляхом направлення судової повістки, яка повернута на адресу суду в зв*язку із закінченням терміну зберігання, представника не направив, заяв про причини неявки не надав, клопотання про відкладення розгляду заяви до суду не надходило.

Представник ТОВ Фінансова компанія Довіра та Гарантія про розгляд справи повідомлений належним чином, про що в матеріалах справи міститься поштове повідомлення .

В процесі розгляду заяви судом ТОВ Фінансова компанія Довіра та Гарантія подано відзив на заяву за змістом якої товариство не заперечує проти задоволення заяви в частині внесення виправлень до виконавчого листа. Проти вимог щодо визнання виконавчого документа таким ,що не підлягає виконанню, заперечував, з посиланням на те, що заявником не надано доказів на підтвердження помилковості видачі виконавчого листа та/або відсутністю обов*язку заявника по виконанню виконавчого листа повністю чи частково у зв*язку з його припиненням, добровільним виконаням боржником чи іншою особою та/або інших причин для визнання виконавчого листа виданого Шевченківським районним судом м. Запоріжжя від 27.04.2014 року.

В зв'язку із неявкою всіх учасників справи, суд на підставі 3 ст. 433 ЦПК України розглянув заяву за відсутності сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконання, що заява підлягає частковому задоволенню в зв'язку з наступним.

Статтею 124 Конституції України встановлено, що судові рішення є обов*язковими до виконання на всій території України.

Статтею 18 ЦПК України також встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов*язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, виконання судових рішень розглядається як невід'ємна частина судового розгляду в розумінні ст. 6 Конвенції. Європейський суд неодноразово робив висновок про те, що це право стало б ілюзорним у разі, коли б правова система держави допускала, щоб остаточне, обов'язкове, судове рішення залишалося невиконаним (рішення у справі Іммобільяре Саффі , заява № 22774/93, п.74, ЄСПЛ 1999-V).

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 29.04.2013 року позов ПАТ ОТП Банк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено частково. Звернуто стягнення на предмет іпотеки - нерухоме майно, а саме: будівлю готелю (літ. А-2) загальною площею 987,2 кв.м.., гараж (літ. Ж, загальна площа 195,8 кв.м.), контрольно-пропускний пункт (літ. З, загальна площа 4,8 кв.м.), що знаходиться за адресою Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Садівництва, б. 13 та належить на праві приватної власності ОСОБА_1, для погашення заборгованості ОСОБА_3 перед Публічним акціонерним товариством ОТП Банк за кредитним договором № СМ - 200/004/2006 від 19.01.2006 року у розмірі 4 525 722 (чотири мільйони п'ятсот двадцять п'ять тисяч сімсот двадцять дві) грн.21 коп., а саме: сума основного боргу 4 101 862 (чотири мільйони сто одна тисяча вісімсот шістдесят дві) грн.. 93 коп., проценти за користування кредитними коштами за період з 22.03.2010 року по 25.01.2011 року 423 859 (чотириста двадцять три тисячі вісімсот п'ятдесят дев'ять) грн.. 28 коп., шляхом проведення прилюдних торгів, за ціною, яка буде визначена на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, вирішено питання про судові витрати.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 15.08.2013 року рішення Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 29.04.2013 року залишено без змін.

Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 29.04.2013 року набрало сили 15.08.2013 року .

27.08.2014 року у вищевказаній справі видано виконавчі листи № 336/563/13-ц.

Дослідивши вказаний виконавчій лист, суд встановив, що він містить помилки, щодо дати ухвалення рішення, дати набрання рішенням законної сили, строку пред*явлення виконавчого листа до виконання.

Так, рішення Шевченківським районним судом м. Запоріжжя у справі ухвалено 29.04.2013 року, а у виконавчому листі зазначено 29.04.2014 року.

Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 29.04.2013 року набрало законної сили 15.08.2013 року в день прийняття Апеляційним судом Запорізької області ухвали про залишення рішення суду першої інстанції без змін, а у виконавчому листі зазначено 15.08.2014 року.

Строк пред*явлення виконавчого листа до виконання за рішенням суду повинен бути зазначений 16.08.2014 року, а у виконавчому листі зазначено 16.08.2015 року.

Як визначено ч. 1 ст. 432 ЦПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Зважаючи, що при оформленні виконавчого листа були допущені описки, суд дійшов до висновку про задоволення заяви в частині внесення виправлень до виконавчого листа.

Вирішуючи вимоги щодо визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню суд виходить з наступного.

Ч. 2 ст. 432 ЦПК України визначено ,що суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Виходячи із змісту вказаної статі існують три підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

ОСОБА_1 посилається в обґрунтування вказаних вимог на те, що стягувачем пропущено строк для пред*явлення виконавчого листа до виконання, що за змістом він відносить до інших причин з яких суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Наслідком визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону № 1404-VIII , є закінчення виконавчого провадження.

Обов'язок боржника може припинятися з передбачених законом підстав. Підстави припинення цивільно-правових зобов'язань, зокрема, містить глава 50 розділу І книги п'ятої ЦК.

Так, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Під час розгляду судом вказаної заяви сторонами не оспорювалось, що рішення суду яке набрало сили не виконано повністю або частково.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема:

- видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню);

- коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню;

- видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа;

- помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване;

- видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката;

Судом встановлено, що виконавчій документ, містить помилки, проте його не видано помилково, оскільки рішення суду на підставі якого його було видано набрало законної сили.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону № 1404-VIII скасування рішення суду, на підставі якого видано виконавчий документ, є самостійною підставою для закінчення виконавчого провадження. У зв'язку з цим у разі, якщо виконавчий лист вже пред'явлено до виконання, необхідності звертатися до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, немає. Виконавче провадження в цьому випадку буде закінчене на підставі зазначеного.

З матеріалів справи судом встановлено, що боржник не виконує рішення суду, та ухиляється від його виконання.

Само по собі бажання ОСОБА_1 не виконувати рішення суду, що набрало законної сили не є підставою для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню з підстав пропуску стягувачем строку пред*явлення виконавчого документа до виконання, оскільки стягувач має право звернутися до суду в порядку ст. 433 ЦПК України.

Тому суд відмовляє ОСОБА_4 в частині вимог щодо визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Керуючись ст. 432 , 353 ЦПК України , ст. 15 Закону України про виконавче провадження , суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Внести виправлення до виконавчого листа № 336/563/13-ц пр.2/336/930/13 виданого Шевченківським районним судом м. Запоріжжя від 27.08.2014 року зазначивши:

- дата ухвалення рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя -29.04.2013 року

- дата набрання рішенням законної сили - 15.08.2013 року

- строк пред*явлення виконавчого листа до виконання 16.08.2014 року.

В іншій частині заяви відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Ухвалу може бути оскаржено до Запорізького Апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали, а якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Ю.А. Галущенко