Постанова

від 19.06.2007 по справі а18/137-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

А18/137-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16тел. 230-31-77

ПОСТАНОВА

Іменем України

"19" червня 2007 р.                                                             Справа №     А18/137-07

м. Київ, вул. Комінтерну, 16

(зал судових засідань №  207)

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді А.Ю. Кошика при секретарі   розглянувши матеріали адміністративної справи

за позовом  Фермерського господарства "Паросток"

до  Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції

про      визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

За участю представників:

Позивач -  Логанцов В.А.

Відповідач -  Новогребельська І.М.

Суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Фермерського господарства «Паросток»  (надалі - позивач) до Білоцерківської об'єднаної Державної податкової інспекції  (надалі –відповідач)    про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення № 54/0000152330/0 від 19.12.2006 року   та  зобов'язання  відповідача  надати органам державного казначейства висновок  на    проведення позивачеві  бюджетного відшкодування  у сумі 184912,21 грн.   

          Провадження в адміністративній справі було відкрите відповідно до ухвали від  30.03.2007 року та  призначено попереднє судове засідання на  07.05.2007 року.

          В судовому засіданні 07.05.2007 року  розгляд справи було відкладено до 01.06.2007 року за клопотанням  відповідача. В судовому засіданні 01.06.2007 року  розгляд справи було відкладено до  19.06.2007 року.

          Крім того, позивач  30.05.2007 року  подав заяву про  доповнення позовних вимог, в якій просить  визнати нечинним  також податкове повідомлення - рішення № 771/0000152330/1 від 21.02.2007 року, прийняте за результатами розгляду  первинної скарги.

          В судовому засіданні 19.06.2007 року  позивач підтримав позовні вимоги з врахуванням доповнень. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем  в податкових деклараціях №10125 від 20.06.2006 року, № 12459 від 18.07.2006 року, № 15589 від 21.08.2006 року було  заявлено до бюджетного відшкодування  201 289 грн.  сум  податку на додану вартість, сплачених в складі вартості   товарно-матеріальних цінностей за господарськими операціями з ТОВ «Єврофасад»та ТОВ «Вік», однак спірні суми     не були відшкодовані, оскільки  за наслідками проведеної податкової перевірки    податковими повідомленнями-рішеннями  заявлені суми були протиправно зменшені  у зв'язку з непідтвердженістю   їх сплати до державного бюджету  згідно   даних зустрічних перевірок контрагентів позивача по ланцюгу придбання.

Відповідач вважає, що  підставою для проведення бюджетного відшкодування є обов'язкова сплата  сум податку на додану вартість контрагентами  позивача до бюджету. Оскільки,  за даними відповідей на запити  про проведення зустрічних перевірок  постачальників не можливо встановити факт  надходження спірних сум до державного бюджету,  заявлена позивачем сума вважається не підтвердженою. При цьому,  обґрунтованих письмових заперечень по суті  позовних вимог не надав,  правомірність  своїх дій та рішень не  обґрунтував.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне:

          Позивачем  в податкових деклараціях №10125 від 20.06.2006 року, № 12459 від 18.07.2006 року, № 15589 від 21.08.2006 року та в заявах про повернення сум бюджетного відшкодування наданих Білоцерківській ОДПІ та відділу Держказначейства у Білоцерківському районі було  заявлено до бюджетного відшкодування  201 289 грн.  сум  податку на додану вартість, сплачених в складі вартості   товарно-матеріальних цінностей за проведеними  господарськими операціями.

          Згідно вимог підпункту 7.7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

Підпунктом 7.7.5. п. 7.7. статті 7 Закону  України «Про податок на додану вартість»встановлено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних, а за наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. Зазначений висновок є підставою для повернення підприємству органом казначейства заявленого бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

          В порушення  зазначеної норми, Білоцерківською об'єднаною Державною податковою інспекцією  у визначений термін  заявлені суми бюджетного відшкодування  не були підтверджені, висновок  органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету,  не було надано.  

          Однак, в період з 8 до  13 грудня 2006 року  проводилась виїзна позапланова документальна перевірка правомірності заявленої до відшкодування суми податку на додану вартість фермерським господарством «Паросток»  за період з 01.04.2006 року  по 31.07.2006 року, за результатами  якої був складений акт № 3066/23-4/31835525/410 від 13.12.2006 року.

          На підставі висновків зазначеного Акту перевірки відповідачем  було прийняте податкове повідомлення - рішення № 54/0000152330/0 від 19.12.2006 року, яким визначено завищення позивачем  бюджетного відшкодуванню з податку на додану вартість в сумі 184912,21 грн.  у зв'язку з порушенням п. 1.8 ст. 1, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»,  а саме: завищенням сум податкового кредиту за квітень-червень 2006 року на  184912,21 грн. та відповідно, завищення бюджетного відшкодування за травень-липень 2006 року в сумі 184 912,21 грн.

          Позивачем 26.12.2006 року було подано до  Білоцерківської ОДПІ первинну скаргу № 60 на зазначене на податкове повідомлення - рішення від 19.12.2006 року № 54/0000152330/0. За результатами розгляду первинна скарга була залишена без задоволення, спірне податкове повідомлення-рішення було залишене без змін та прийняте податкове повідомлення-рішення від 21.02.2007 року № 771/0000152330/1 про зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ у сумі 184913 грн.

          Позивач не погоджується з висновками відповідача про відсутність підстав для проведення бюджетного відшкодування заявленої суми  податку на додану вартість, тому звернувся до суду за захистом своїх прав з  вимогою про зобов'язання відповідача надати  органам державного казначейства висновок для бюджетного відшкодування та  визнати нечинними податкові повідомлення-рішення. Оскільки, зі змісту позовних вимог  має досліджуватись протиправність податкових повідомлень-рішень, які є актами індивідуальної дії,  наслідком  розгляду спору необхідно вважати вимогу про  скасування податкових повідомлень-рішень.

          В ході розгляду спору судом було  досліджено наявність у позивача права на  бюджетне відшкодування заявлених  сум   та правомірність підстав   зменшення відповідачем  спірних сум  та відмови  у наданні висновку на їх відшкодування.

          Позивач визначив суму податкового кредиту за вказаний податковий період відповідно до п.п.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» за наслідками проведення господарських операцій з  ТОВ «Єврофасад» та ТОВ «Вік», з якими позивач діяв на підставі договорів відповідно №№ 0304-01 від 03.04.2006 року та 10/05-060501 від 10.05.2006 року. За умовами вказаних договорів  на виконання  своїх зобов'язань   сплатив грошові кошти за придбані товарно-матеріальні цінності (обладнання, електрообладнання, кабель, трансформаторна підстанція та виконані роботи) для власного виробництва, зокрема, ТОВ «Єврофасад» у сумі  1116892,21 грн., в тому числі ПДВ на суму 186148,70 грн.   та ТОВ «Вік»42240 грн., в тому числі ПДВ на суму 7040 грн.

          Сума податкового кредиту позивача за період квітень-липень 2006 року підтверджується податковими накладними, виписаними платниками податків на додану вартість ТОВ «Єврофасад»і ТОВ «Вік», вартість придбаного товару віднесена до складу валових витрат, сума податку на додану вартість сплачена позивачем у складі ціни придбаного товару.

          Як вбачається з Акту  податкової перевірки, відповідач  вважає податкові накладні, виписані контрагентами  позивача - ТОВ «Єврофасад»і ТОВ «Вік», чинними, недоліків в їх оформленні  не виявлено,  факті проведення господарських операцій не  заперечено, однак, визначено завищення  позивачем суми бюджетного відшкодування по   зазначеним податковим накладним ТОВ «Єврофасад»і ТОВ «Вік»з посиланням на  дані  зустрічних перевірок  по ланцюгу придбання товарів - ТОВ «Віксі-Сервіс»,  ПП «Прогрес Т»і ВАТ «Укрелектроапарат».

          В Акті від 13.12.2006 року йде мова про завищення суми податкового кредиту за квітень - червень 2006 року на  184912,21 грн. та, відповідно, завищення суми  бюджетного відшкодування. При цьому, в акті  від  13.12.2006 року не вказано  в чому   полягають  порушення  вимог податкового законодавства  саме позивачем, відсутнє  документальне обґрунтування    порушень позивачем податкового законодавства, не зазначено обставини,  які свідчать про такі  порушення.   

          Згідно пункту 2.3.4 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 року № 327 не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючих, які не мають підтверджених доказів та різного роду висновків що до дій посадових осіб суб'єкта господарювання.

          Як вбачається з Акту перевірки, відповідач   визначив порушення позивачем  порядку формування податкового кредиту та безпідставність заявленого бюджетного відшкодування посилаючись виключно на результати    зустрічних   перевірок, проведених Білоцерківською ОДПІ по ланцюгу постачання: ТОВ «Віксі-Сервіс»- ТОВ «Єврофасад»- ФГ «Паросток»; ВАТ «Укрелектроапарат»- ТОВ «Вік»- ФГ «Паросток»; ПП «Прогрес-Т»- ТОВ «Вік»- ФГ «Паросток».   Зокрема, відповідачем надсилались запити про проведення зустрічних перевірок безпосередніх  контрагентів позивача, за результатами яких порушень не виявлено, після чого надсилались запити про проведення зустрічних перевірок  підприємств, у яких  контрагенти позивача придбали товар.  На підставі відповідей на запити про проведення   останніх зустрічних перевірок, що  контрагенти позивача - ТОВ «Єврофасад», ТОВ «ВІК»отримали товар від підприємства постачальника, який має ознаки «сумнівності», податкові накладні виписані ТОВ «Віксі-Сервіс»та ПП «Прогрес Т»були складені не в момент виникнення податкових зобов'язань продавця,  не можливо підтвердити  факт сплати ПДВ  такими контрагентами та встановити  їх поставщиків,  відповідач   дійшов  висновку, що   поставки товару наведеного в податкових накладних  позивача  по  ланцюгам ТОВ «Віксі-Сервіс»- ТОВ «Єврофасад»- ФГ «Паросток»та ПП «Прогрес-Т»- ТОВ «Вік»- ФГ «Паросток»не  відбулося.  За відсутності  факту поставки товарів,  податкові накладні  від 13.06.2006 року №  06-13-06 ТОВ «Вікі-Сервіс»на суму ПДВ 184287,21 грн.  та від 31.05.2006 року ПП «Прогрес-Т»на суму  ПДВ 625 грн. не дають позивачу права відносити зазначені в них суми до  свого податкового кредиту.

          Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем в ході проведення  податкової перевірки,  за перевірений період позивач мав господарські відносини з ТОВ «Єврофасад»та ТОВ «ВІК», на підставі договорів № 0304-01 від 03.04.2006 р. та № 10/05-060501 від 10.05.2006 р. відповідно.

          По договору з ТОВ «Єврофасад»позивач отримав обладнання для власного виробництва (накладна № 14/06/2006-0419 від 14.06.2006 р.), оплатив договірну суму (платіжне доручення № 1/67 від 04.04.2006 р. - 370 221,38 грн., в тому числі ПДВ 61 703,56 грн.; №1/109 від 19.05.2006 р. - 559 487,63 грн., в тому числі ПДВ 93 247,94 грн. № 1/155 від 13.06.2006 р. -187 183,20 грн., в тому числі ПДВ 31 197,20 грн.) і одержав податкові накладні: № 0404-02 від 04.04.2006 р. на суму 370221,38 грн., в тому числі ПДВ 61 703,56 грн., № 1905-09 від 19.05.2006 р. на сум 559 487,63 грн., в тому числі ПДВ 93 247,94 грн., № 1306-08 від 13.06.2006 р, на суму 187 183.20 грн., в тому числі ПДВ 31 197,20 грн. Загальна сума за податковими накладними складає 1 116 892,21 грн., в тому числі ПДВ 186 148,70 грн.

          По договору з ТОВ «ВІК»позивач одержав продукцію для власного виробництва по накладній № 010606 від 14.06.2006 р. на суму 42 240,00 грн., а також прийняв виконані ним роботи на суму 2 760,00 грн., в тому числі ПДВ 460,00 грн., оплатив ці суми (платіжне доручення № 1/98 від 10.05.2006 р. - 45 000,00 грн., в тому числі ПДВ 7 500,00 грн.) отримав податкову накладну на суму 42 240,00 грн., в тому числі ПДВ 7 040,00 грн.

          Всі витрати по сплаті податку на додану вартість підтверджені даними податкових накладних та включені в податкові декларації з податку на додану вартість. Отримані позивачем від вказаних контрагентів податкові накладні містять всі необхідні данні, що передбачені пп. 7.2.1 п. 7,2 ст. 7 Закону № 168. Будь-яких порушень, щодо оформлення податкових накладних, виданих ТОВ «Єврофасад»та ТОВ «ВІК», Відповідачем в ході перевірки не встановлено.

          Таким чином, сума податкового кредиту позивача за перевіряємий період (квітень-липень 2006 року), підтверджена податковими накладними, виписаними платниками податків на додану вартість ( ТОВ «Єврофасад», ТОВ «ВІК»), вартість придбаного товару віднесена до складу валових витрат, сума податку на додану вартість фактично сплачена позивачем у складі ціни придбаної продукції. Позивач визначив суму податкового кредиту за вказаний податковий період у відповідності до пп.. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

          Відповідно до абзацу «а»п.п. 7.7.2. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

          Аналіз цієї норми дає підстави для висновку про те, що в п. 1.8. ст. 1 згаданого Закону йде мова про надмірну сплату податку на додану вартість позивачем саме своїм контрагентам, а не позивачем чи контрагентами до бюджету.

          Надмірна сплата податку на додану вартість утворюється через застосування при розрахунку суми податкового зобов'язання положення п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону, а саме сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

          Висновок відповідача про зменшення суми заявленої до відшкодування ґрунтується на неможливості підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування виконанням відповідних податкових зобов'язань постачальниками по ланцюгу постачання. При цьому така неможливість пов'язана з  неотриманням відповідей  про результати зустрічних перевірок чи неможливістю проведення таких перевірок.

          Однак, чинне законодавство  не містить норм про обов'язок платника податків  контролювати податкову звітність його контрагентів,  крім того, суб'єкт підприємницької діяльності не має права контролювати звітність або своєчасність сплати податків іншими особами. Якщо віднесення сум до складу податкового кредиту  відбувається на підставі належним чином оформлених розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення яких передбачена правилами ведення податкового обліку, дії платника податку є правомірними.

Згідно з пунктом 8 статті 19 Господарського кодексу України усі суб'єкти господарювання зобов'язані самостійно здійснювати первинний (оперативний) та бухгалтерський облік результатів своєї роботи, складати статистичну інформацію, а також надавати відповідно до вимог закону фінансову звітність та статистичну інформацію щодо своєї господарської діяльності, інші дані, визначені законом. Забороняється вимагати від суб'єктів господарювання надання статистичної інформації та інших даних, не передбачених законом або з порушенням порядку, встановленого законом.

          Відповідно до п.п. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна. Обов'язкової наявності інших документів чи обставин для нарахування податкового кредиту не передбачено.

          Посилання відповідача в Акті перевірки на відсутність у позивача права на  включення до свого податкового кредиту сум  податку на додану вартість  за  податковими накладними від 13.06.2006 року №  06-13-06 ТОВ «Вікі-Сервіс»на суму ПДВ 184287,21 грн.  та від 31.05.2006 року ПП «Прогрес-Т»на суму  ПДВ 625 грн.  позбавлені змісту, оскільки   позивач не мав господарських відносин з зазначеними підприємствами, суми податкового кредиту позивача,  заявлені до бюджетного відшкодування, сформовані на підставі належним чином оформлених податкових накладних, отриманих від  поставщиків товару ТОВ «Єврофасад», ТОВ «ВІК», що встановлено судом в ході розгляду спору.

          Крім того, позивач з метою  спростування висновків Акту перевірки  надав суду в якості доказу  у справі копію довідки  Державної податкової інспекції у Печерському районі  м. Києва  № 116/23-14/33598272 від 22.01.2007 року  про включення   ТОВ «Віксі-Сервіс» до складу  свого податкового зобов'язання в червні 2006 року  184287,21 грн.  податку на додану вартість за  податковою накладною від 13.06.2006 року №  06-13-06  про яку йдеться в Акті  перевірки позивача  про операцію  купівлі-продажу   спірного товару. Як встановлено судом,  зазначена копія довідки була надана ТОВ «Віксі-Сервіс»  на прохання  позивача.

          Таким чином, викладені  відповідачем в Акті перевірки обставини встановлені на підставі  відповідей на запити про проведення зустрічних перевірок, які не  містять   достатньої та вичерпної інформації  і не передбачають  їх використання  в якості офіційних  даних, тому   висновки  такого Акту перевірки  про завищення  позивачем сум бюджетного відшкодування ґрунтуються на беззмістовних припущеннях, які не пов'язані  причинно-наслідковими зв'язками, що  свідчить про  протиправність дій контролюючого органу.

        З огляду на викладене,  суд дійшов висновку, що позивачем  заявлені до бюджетного відшкодування суми ПДВ підтверджені у встановленому законодавством порядку,  зменшення контролюючим органом заявлених позивачем сум бюджетного відшкодування  у зв'язку з недоліками  податкових накладних  підприємств, які не мають до позивача жодного відношення  та неможливістю підтвердження сплати ними  до бюджету сум ПДВ,   є безпідставними,  тому податкові   повідомлення-рішення від 19.12.2006 року № 54/0000152330/0 та від 21.02.2007 року № 771/0000152330/1  винесені протиправно і підлягають скасуванню.

          Підставою для отримання бюджетного відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. За бажанням платника податку сума бюджетного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього податку. Таке рішення платника податку відображається в податковій декларації. Суми, що не відшкодовані платнику податку протягом визначеного у цьому пункті строку, вважаються бюджетною заборгованістю. Платник податку має право у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів з бюджету та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у несвоєчасному відшкодуванні надмірно сплачених податків.

Відповідно до ст. 19 Конституції України  правовий порядок  в Україні  грунтується на  засадах,  відповідно до яких ніхто не може  бути примушений  робитит те,  що не  передбачено законодавством.

Органи державної влади і місцевого самоврядування  зобов'язані діяти  лише на підставі і в межах повноважень та  у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки відповідачем  в установленому законодавством порядку  не виявлено законних підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, висновки про відсутність права на заявлене бюджетне відшкодування  спростовані    в ході розгляду спору, суд  дійшов висновку  про  порушення права позивача на проведення заявленого бюджетного відшкодування внаслідок протиправних висновків  відповідача.

Як вбачається з вимог підпункту 7.7.8. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума бюджетного відшкодування, не сплачена у строки, визначені цим пунктом, вважається бюджетною заборгованістю.

Статтею 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990р. № 509-ХІІ із змінами, внесеними згідно із Законом України № 203/96-ВР від 16.05.96, в редакції Закону N 83/98-ВР від 05.02.98р., встановлені функції державних податкових інспекцій, зокрема: здійснення контролю за додержанням законодавства про податки, інші платежі, забезпечення обліку платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевірки достовірності цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків інших платежів. Таким чином, органом державної виконавчої влади, який здійснює діяльність щодо контролю за додержанням податкового законодавства та інших питань пов'язаних з оподаткуванням є органи державної податкової служби, які відповідно до покладених на них законом функцій є суб'єктом владних повноважень,  і відповідно позивач правомірно заявив позов про зобов'язання  провести бюджетне  відшкодування відповідно до приписів Закону України «Про податок на додану вартість»до відповідача –Білоцерківської об'єднаної державної  податкової  інспекції .

Відповідно до приписів статті 48 Бюджетного Кодексу України в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України у тому числі операцій з коштами державного бюджету та розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджетних коштів, контролю бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань та проведенні платежів.

Пунктом 7 «Положення про Державне казначейство», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31 липня 1995 р. N 590 встановлені функції відділення Державного казначейства до яких віднесено, зокрема розподілення між державним бюджетом та бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя відрахування від загальнодержавних податків, зборів і обов'язкових платежів за нормативами, затвердженими Верховною Радою України, а також перерахування місцевим бюджетам належних їм сум коштів від зазначених відрахувань, здійснення за поданням державних податкових інспекцій повернення за рахунок державного бюджету зайво сплачених або стягнених податків, зборів та обов'язкових платежів та інші. Згідно з пунктом 4 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації та Державного казначейства України 02.07.97 № 209/72 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 21.05.2001 № 200/86) і зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 08.06.2001 р. за № 489/5680, відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.

Відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Як вбачаться з матеріалів справи та було встановлено під час судового розгляду,  відповідачем  протиправно позбавлено позивача  права на бюджетне  відшкодування спірних сум, у зв'язку з чим   податкові   повідомлення-рішення від 19.12.2006 року № 54/0000152330/0 та від 21.02.2007 року № 771/0000152330/1   підлягають скасуванню,  з метою відновлення порушеного права позивача,  вимога про зобов'язання відповідача надати органу державного казначейства, зокрема,  Головному Управлінню державного казначейства у Київській  висновок  на    проведення  бюджетного відшкодування  у сумі 184912,21 грн., підлягає задоволенню.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов  висновку, що позовні підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати відповідно до вимог статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України відшкодовуються позивачеві з Державного бюджету.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 19, 124 Конституції України, статтями 71, 94, 158 –163, Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд

                                       п о с т а н о в и в :

          1.  Позовні вимоги задовольнити повністю.

     2. Скасувати податкові   повідомлення-рішення Білоцерківської об'єднаної Державної податкової інспекції  від 19.12.2006 року № 54/0000152330/0 та від 21.02.2007 року № 771/0000152330/1.

3. Зобов'язати Білоцерківську об'єднану Державну податкову інспекцію (09117, Київська обл., м. Біла Церква,  б-р 50-річчя Перемоги, 12)  надати Головному Управлінню державного казначейства у Київській  висновок  на    проведення  Фермерському господарству «Паросток»(09100, Київська обл., м. Біла Церква,  вул. Київська,  84В, код 31835525) бюджетного відшкодування  у сумі 184912,21 грн.   

   4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Фермерського господарства «Паросток» (09100, Київська обл., м. Біла Церква,  вул. Київська,  84В, код 31835525)  85 (вісімдесят п'ять) грн. судового збору.

         Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня її проголошення, якщо заява про апеляційне оскарження постанови не буде подана. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана, в двадцятиденний строк після надання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя