Ухвала

від 11.05.2010 по справі а18/137-07

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУ Д УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" травня 2010 р. м. Київ К-18531/08

Вищий адміністрати вний суд України у складі кол егії суддів:

головуючого судді-допові дача Рибченка А.О.

суддів: Брайка А.І.

Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

Федорова М.О.

при секретарі судового з асідання: Сенченко Т .Б.

розглянувши у ві дкритому судовому засіданні касаційну скаргу Білоцер ківської об' єднаної держав ної податкової інспекції в К иївській області

на постанову Господарсь кого суду Київської області від 19 червня 2007 року

та ухвалу Київського ап еляційного адміністративно го суду від 16 вересня 2008 року

у справі № А18/137-07

за позовом Фермерськог о господарства «Паросток»

до Білоцерківської об' єднаної державної податково ї інспекції в Київській обла сті

про визнання нечинним п одаткового повідомлення-ріш ення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарсько го суду Київської області ві д 19 червня 2007 року, залишеною бе з змін ухвалою Київського ап еляційного адміністративно го суду від 16 вересня 2008 року, за доволено позовні вимоги Ферм ерського господарства «Паро сток»(далі - позивач): скасов ано податкові повідомлення-р ішення Білоцерківської об' єднаної державної податково ї інспекції в Київській обла сті (далі - ОДПІ, відповідач) в ід 19 грудня 2006 року № 54/0000152330/0 та від 21 лютого 2007 року № 771/0000152330/1; з обов' язано ОДПІ надати до о ргану державного казначейст ва висновок на проведення по зивачу бюджетного відшкодув ання в сумі 184912,21 грн.

Не погоджуючись з прийнят ими судовими рішеннями, ОДПІ оскаржила їх в касаційному п орядку до Вищого адміністрат ивного суду України.

В поданій касаційній скар зі та уточненні до неї, з посил анням на порушення судами но рм матеріального права, став иться питання про скасування постанови суду першої інста нції та ухвали суду апеляцій ної інстанції і направлення справи на новий розгляд.

Позивач заперечення на ка саційну скаргу суду касаційн ої інстанції не надав.

Колегія суддів Вищого адм іністративного суду України , перевіривши правильність з астосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуаль ного права, прийшла до виснов ку, що касаційну скаргу слід з алишити без задоволення, з ог ляду на слідуюче.

Судами встановлено, що пози вачем в податкових деклараці ях № 10125 від 20 червня 2006 року, № 12459 ві д 18 липня 2006 року, № 15589 від 21 серпня 2006 року та в заявах про поверне ння сум бюджетного відшкодув ання, наданих до ОДПІ та орган у державного казначейства, б уло заявлено до бюджетного в ідшкодування 201289 грн. сум подат ку на додану вартість, сплаче них в складі вартості товарн о-матеріальних цінностей за проведеними господарськими операціями.

ОДПІ було проведено виїзну позапланову документальну п еревірку правомірності заяв леної позивачем до відшкодув ання суми податку на додану в артість за період з 01 квітня 2006 року по 31 липня 2006 року, за резул ьтатами якої складено акт № 306 6/23-4/31835525/410 від 13 грудня 2006 року.

Вказаним актом зафіксован о порушення позивачем пункту 1.8 статті 1, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 0 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про пода ток на додану вартість»(далі - Закон № 168/97-ВР), що виразилось у завищенні сум податкового кредиту за квітень-червень 200 6 року на 184912,21 грн. та відповідно , завищенні бюджетного відшк одування за травень-липень 2006 року на суму 184912,21 грн.

На підставі висновків акту перевірки ОДПІ було прийнят о податкове повідомлення-ріш ення від 19 грудня 2006 року № 54/0000152330/0 , а за наслідками його адмініс тративного оскарження подат кове повідомлення-рішення ві д 21 лютого 2007 року № 771/0000152330/1, яким визначено завищення поз ивачем бюджетного відшкодув ання з податку на додану варт ість в сумі 184912,21 грн.

ОДПІ вважає, що оскільки кон трагенти позивача - ТОВ «Євр офасад»та ТОВ «ВіК»отримали товар від підприємств-поста чальників, які мають ознаки « фіктивності», то це означає, щ о поставки товару фактично н е відбулися на етапі по ланцю гу постачання. В зв' язку з ци м, зменшення заявленого до ві дшкодування з бюджету податк у на додану вартість за резул ьтатами перевірки позивача н а суму 184912,21 грн. є правомірним.

За висновком колегії судді в, скасовуючи спірні податко ві повідомлення-рішення, суд и попередніх інстанцій обґру нтовано виходили з того, що За кон № 168/97-ВР не ставит ь в залежність отримання бюд жетного відшкодування платн иком податків від податковог о стану інших осіб і фактично ї сплати ними податку на дода ну вартість до бюджету. Питан ня щодо від' ємного значення суми поширюється тільки на о кремо взятого платника подат ків і цей факт не ставиться в з алежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Якщо ко нтрагент не виконав свого зо бов' язання по сплаті податк у до бюджету, то це тягне відпо відальність та негативні нас лідки саме для цієї особи. Ця о бставина не є підставою для п озбавлення платника податку права на відшкодування пода тку на додану вартість у разі , якщо останній виконав всі пе редбачені законом умови щодо отримання такого відшкодува ння і має всі документальні п ідтвердження розміру свого п одаткового кредиту.

Слід зазначити, що згідно підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 З акону № 168/97-ВР підставою для на рахування податкового креди ту є податкова накладна, яка в идається платником податку, який поставляє товари (послу ги), на вимогу їх отримувача.

Датою виникнення права пла тника податків на податковий кредит, відповідно до підпун кту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97-ВР, вважається дата здійс нення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платни ка податку в оплату товарів (р обіт, послуг), дата виписки від повідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з ви користанням кредитних дебет ових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податко вої накладної, що засвідчує ф акт придбання платником пода тку товарів (робіт, послуг).

Згідно підпункту 7.4.5 пункту 7 .4 статті 7 Закону № 168/97-ВР не підл ягають включенню до складу п одаткового кредиту суми спла ченого (нарахованого) податк у у зв'язку з придбанням товар ів (послуг), не підтверджені по датковими накладними чи митн ими деклараціями (іншими под ібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Тобто, законодавцем чітко в изначено, що належним чином о формлена податкова накладна є достатньою підставою для в ключення сум податку на дода ну вартість до складу податк ового кредиту.

Обставини, на які посилаєть ся податкова інспекція в обґ рунтування своїх висновків н е визначаються Законом № 168/97-ВР як підстава для виключення в ідповідних сум з податкового кредиту позивача.

Судами встановлено, що на виконання договорів, укладен их позивачем з ТОВ «Єврофаса д»та з ТОВ «ВіК», ним отримано товарно-матеріальні цінност і для власного виробництва т а прийнято виконані роботи.

Платниками податку на дода ну вартість - ТОВ «Єврофасад» та ТОВ «ВіК»позивачу були ви писані податкові накладні з дотриманням вимог щодо їх оф ормлення.

Вартість придбаних товарн о-матеріальних цінностей та робіт віднесена позивачем до складу валових витрат, сума п одатку на додану вартість сп лачена ним в складі ціни їх пр идбання.

З огляду на викладене, колег ія суддів вважає, що суди перш ої та апеляційної інстанцій повно та всебічно оцінивши ф актичні обставини справи, з д отриманням норм матеріально го та процесуального права д ійшли вірного висновку, що по зивачем заявлені до бюджетно го відшкодування суми податк у на додану вартість підтвер джені у встановленому законо давством порядку, а відтак зм еншення позивачу спірними по датковими повідомленнями-рі шеннями суми бюджетного відш кодування з податку на додан у вартість в розмірі 184912,21 грн. б уло безпідставним.

Водночас рішення судів у ч астині задоволення позовної вимоги про зобов' язання ві дповідача надати органу держ авного казначейства висново к щодо суми, яка підлягає відш кодуванню з бюджету, є помилк овими, оскільки в цій частині провадження у справі підляг ало закриттю у зв' язку з тим , що така вимога не є способом захисту прав платника податк у на додану вартість і не підл ягає розгляду в суді. У разі не відшкодування бюджетної заб оргованості з податку на дод ану вартість право платника порушується внаслідок неоде ржання коштів з бюджету, а том у способом захисту цього пра ва має бути вимога про стягне ння зазначених коштів (відшк одування заборгованості).

З урахуванням наведеного, к асаційна скарга ОДПІ підляга є частковому задоволенню, рі шення судів першої та апеляц ійної інстанцій - скасуванн ю в частині задоволення позо вної вимоги про зобов' язанн я відповідача надати висново к органу державного казначей ства із закриттям провадженн я у справі в цій частині, а в ре шті - їх необхідно залишити бе з змін.

Керуючись статтею 157, пункт ами 1, 7 статті 223, статтею 224, части ною 1 статті 228, статтею 230 Кодекс у адміністративного судочин ства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Білоц ерківської об' єднаної держ авної податкової інспекції в Київській області задовольн ити частково.

Постанову Господарського суду Київської області від 19 ч ервня 2007 року та ухвалу К иївського апеляційного адмі ністративного суду від 16 вере сня 2008 року в частині задоволе ння позовних вимог про зобов ' язання Білоцерківської об ' єднаної державної податко вої інспекції в Київській об ласті надати до органу держа вного казначейства висновок на проведення Фермерському господарству «Паросток»бюд жетного відшкодування в сумі 184912,21 грн. скасувати із закриття м провадження у справі, а в реш ті - залишити без змін.

Ухвала набирає законної си ли з моменту проголошення.

За винятковими обставина ми вона може бути оскаржена д о Верховного Суду України пр отягом одного місяця з дня ві дкриття таких обставин.

Головуючий Р ибченко А.О.

Судді Брайко А.І.

Голубєва Г.К.

Карась О.В.

Федоров М.О.

Повний текст у хвали складено 14 травня 2010 року .