Рішення

від 19.10.2018 по справі 0240/3228/18-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

19 жовтня 2018 р. Справа № 0240/3228/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Комара Павла Анатолійовича,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1 (с. Кіблич, вул. Касяна, 23, Гайсинський р-н, Вінницька обл., 23755)

до: Гайсинського об'єднаного управління Пенсійного фонду Вінницької області (вул. Волонтерів, 17, м. Гайсин, Вінницька обл., 23700)

про: визнання дій протиправними та зобов'язати вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернувся ОСОБА_1 до Гайсинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області, в якому просить:

визнати протиправним дії Гайсинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови у перерахунку пенсії позивачу, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; постанови Кабінету Міністрів України №851 від 15.11.2017 року, починаючи з 01.10.2017 року;

зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , постанови Кабінету Міністрів України №851 від 15.11.2017 року та Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії" починаючи з 01.10.2017 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що він є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Рішенням Гайсинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області позивачу відмовлено у перерахунку пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що передбачено ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Не погоджуючись з вказаним рішенням органу пенсійного фонду, позивач звернувся до суду та просить зобов'язати відповідача вчинити певні дії.

Згідно ухвали суду від 19.09.2018 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідачем надано відзив на позовну заяву, зі змісту якого проти задоволення адміністративного позову заперечує. Також, зазначає, що основною умовою проведення перерахунку пенсії відповідно до Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи є проходження дійсної строкової служби під час участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, однак строкову військову службу позивач проходив в період з 26.10.1981 року по 25.10.1983 року, а у період з 10.08.1986 по 21.11.1986 брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. А тому, на думку відповідача, підстави для перерахунку пенсії позивача відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи відсутні.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, що підтверджується посвідченням серії А № 122579 та вкладкою до посвідчення громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи № 652829.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Гайсинському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію по ІІІ групі інвалідності, що настала внаслідок захворювання пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС № 007086.

Відповідно до архівної довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України № 26689 від 04.09.2013 року ОСОБА_1 у період з 10.08.1986 року по 21.11.1986 року призваний на збори Гайсинським РВК та виконував службові обов'язки у військовій частині 55064.

10.07.2018 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до Гайсинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про перерахунок пенсії обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Листом від 13.07.2018 року № 52-М-02 позивачу відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії. В обґрунтування відмови відповідач зазначив, що заявник приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не під час проходження дійсної строкової служби.

Незгода позивача з вказаною відмовою органу пенсійного фонду, слугувала підставою для звернення до суду з даним позовом.

Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення врегульовані Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII (далі - Закон № 796-XII).

Статтею 1 Закону № 796-XII визначено, що цей Закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.

Тобто, метою Закону є захист громадян, які постраждали внаслідок: - Чорнобильської катастрофи; - інших ядерних аварій та випробувань; - військових навчань із застосуванням ядерної зброї.

Статтею 59 Закону № 796-XII в редакції Закону України від 05 жовтня 2006 року № 231-V передбачалось, що пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону.

Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством України для осіб, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків) або відповідно до статті 54 цього Закону.

Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.

Тобто, до внесення змін Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII частина третя статті 59 Закону регулювала порядок обчислення пенсії тільки однієї категорії осіб, а саме: осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.

Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" статтю 59 Закону викладено в такій редакції: "Пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону.

Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), або відповідно до статті 54 цього Закону.

Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року".

Таким чином, виходячи із системного аналізу Закону № 796-XII, суд приходить до висновку, що законодавець, внесенням змін до частини третьої статті 59 Закону № 796-XII, розширив перелік категорій осіб, на які вказана норма розповсюджується, а саме: осіб, які брали участь у інших ядерних аварій та випробувань та у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.

За замістом статті 10 Закону № 796-XII до осіб, які належать до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС належать не тільки військовослужбовці; враховуючи, що стаття 59 Закону № 796-XII регулює порядок призначення пенсій саме військовослужбовцям, логічним є висновок про те, що частина третя статті 59 Закону № 796-XII визначає порядок призначення пенсії особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, саме під час проходження дійсної строкової служби.

Таким чином, суд приходить до висновку, що для отримання пенсії на підставі частини третьої статті 59 Закону № 796-XII пенсіонер має відповідати таким критеріям: 1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї; 2) участь особи відбувалась під час проходження дійсної строкової служби; 3) особа набула статусу особи з інвалідністю внаслідок вищевказаної участі.

Матеріали справи свідчать, що позивач дійсно приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в період з 10.08.1986 року по 21.11.1986 року в складі військової частини № 55064, а згідно виписки з військового квитка ОСОБА_1 серії НК №462038 позивач проходив строкову військову службу з з 26.10.1981 року по 25.10.1983 року.

Оскільки, ОСОБА_1 брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не під час проходження дійсної строкової служби, суд дійшов висновку, що частина третя статті 59 Закону № 796-XII не поширюється на правовідносини, пов'язані з призначенням/перерахунком його пенсії.

Як слідує з матеріалів справи позивач віднесений до 1 категорії осіб, що не заперечується сторонами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Даний факт підтверджується посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, копія якого міститься в матеріалах справи.

Питання визначення розміру державної пенсії особам, віднесеним до категорії 1, регулюється статтею 54 Закону № 796-XII, якою передбачено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв'язку смерті з Чорнобильською катастрофою.

В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986 - 1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.

Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

Таким чином, дана стаття жодним чином не зазначає, що за бажанням особи пенсія обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України).

Згідно ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши досліджені в ході розгляду справи докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що у задоволенні адміністративного позову належить відмовити.

Згідно статті 139 КАС України судові витрати не підлягають стягненню.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

в задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 (23755, Вінницька обл., Гайсинський р-н, с. Кіблич, вул. Касяна, 23, ідент. код НОМЕР_1)

Відповідач: Гайсинське об'єднане управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (23700, Вінницька обл., м. Гайсин, вул. Волонтерів, 17, код ЄДРПОУ 20104575)

Суддя Комар Павло Анатолійович