Постанова

від 21.12.2018 по справі 0240/3228/18-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 0240/3228/18-а

Головуючий у 1-й інстанції: Комар П.А.

Суддя-доповідач: Шидловський В.Б.

21 грудня 2018 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Шидловського В.Б.

суддів: Іваненко Т.В. Кузьменко Л.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2018 року (судове рішення ухвалено 19 жовтня 2018 року у м. Вінниця) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Гайсинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернувся ОСОБА_2 до Гайсинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області, в якому просив:

визнати протиправним дії Гайсинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови у перерахунку пенсії позивачу, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, відповідно до ч.3 ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; постанови Кабінету Міністрів України № 851 від 15.11.2017 року, починаючи з 01.10.2017 року;

зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, відповідно до ч.3 ст.59 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи , постанови Кабінету Міністрів України № 851 від 15.11.2017 року та Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсії" починаючи з 01.10.2017 року.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2018 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що рішення суду є незаконним, винесене з порушенням норм матеріального права, яке слід скасувати на підставі неповного з'ясування та недоведеності судом обставин, що мають значення для справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь головуючого судді по справі, перевіривши правильність висновків суду у межах доводів апеляційної скарги, прийшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 та вкладкою до посвідчення громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи № НОМЕР_2 (а.с.22).

ОСОБА_2 перебуває на обліку в Гайсинському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію по ІІІ групі інвалідності, що настала внаслідок захворювання пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС № НОМЕР_3.

Відповідно до архівної довідки Галузевого державного архіву Міністерства оборони України № 26689 від 04.09.2013 року ОСОБА_2 у період з 10.08.1986 року по 21.11.1986 року призваний на збори Гайсинським РВК та виконував службові обов'язки у військовій частині 55064.

10.07.2018 року ОСОБА_2 звернувся із заявою до Гайсинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про перерахунок пенсії обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, відповідно до ч.3 ст.59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Листом від 13.07.2018 року № 52-М-02 позивачу відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії. В обґрунтування відмови відповідач зазначив, що заявник приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не під час проходження дійсної строкової служби.

Незгода позивача з вказаною відмовою органу пенсійного фонду, слугувала підставою для звернення до суду з даним позовом.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає, що Гайсинським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області надійшла заява, щодо роз'яснення про перерахунок пенсії. Дана заява була прийнята управлінням до розгляду згідно Закону України "Про звернення громадян" та надано змістовне роз'яснення. Дана обставина не була підставою для відмови у перерахунку пенсії.

Відповідно до ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Саме тому, колегія суддів не приймає до уваги доводи відповідача викладені у відзиві стосовно того, що управлінням з даного питання не приймалося рішення стосовно перерахунку пенсії позивача.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я врегульовані Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII (далі за текстом - Закон № 796-XII), який створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.

Статтею 1 Закону № 796-XII визначено, що цей Закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.

Тобто, метою Закону є захист громадян, які постраждали внаслідок:

- Чорнобильської катастрофи;

- інших ядерних аварій та випробувань;

- військових навчань із застосуванням ядерної зброї.

Статтею 59 Закону № 796-XII в редакції Закону України від 05 жовтня 2006 року № 231-V передбачалось, що пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону.

Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством України для осіб, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків) або відповідно до статті 54 цього Закону.

Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.

Тобто, до внесення змін Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII частина третя статті 59 Закону регулювала порядок обчислення пенсії тільки однієї категорії осіб, а саме: осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.

Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" статтю 59 Закону викладено в такій редакції: "Пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону.

Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), або відповідно до статті 54 цього Закону.

Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року".

Порівняльний аналіз попередньої та чинної редакцій частини 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" свідчить про те, що дана норма регулювала та регулює порядок обчислення пенсії особам, які проходили дійсну строкову службу, але, внісши зміни до частини 3 цієї статті, законодавець на виконання мети та основних завдань закону розширив перелік осіб, які мають право на обчислення пенсії у п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановивши у переліку окрім осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, ще й інших осіб, які брали участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.

Так, зокрема, частина 2 статті 59 вказаного Закону врегульовує порядок призначення пенсій військовослужбовцям, які стали особами з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї.

З огляду на це, до статті 59, яка регулює порядок призначення пенсій військовослужбовцям, включено частину 3, яка встановлює порядок обчислення пенсії особам, які під час проходження саме дійсної строкової служби брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.

Таким чином, суд дійшов висновку, що для отримання пенсії за частиною третьою статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особа має відповідати наступним критеріям:

1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи,

2) особа брала участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань,

3) особа брала участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.

Таке право виникає у зазначених осіб лише за наявності у сукупності трьох умов (розширене тлумачення зазначеної статті без внесення змін до частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не допускається):

1) особа має статус особи з інвалідністю;

2) особа отримала статус особи з інвалідність виключно внаслідок участі у ліквідації відповідних наслідків та у військових навчаннях;

3) особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби.

Таким чином, частина третя статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" не містить норм, які можуть викликати неоднозначність у її застосуванні.

Зазначений висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду (ухвала від 08.05.2018 у справі № 820/1148/18, постанови від 13.02.2018 у справі № 756/8380/16-а, справа №193/877/16-а (2-а/193/14/16), від 21.02.2018 у справі № 619/2262/17) та у справі № 820/1148/18 від 08.05.2018 року (адміністративне провадження № Пз/9901/33/18).

Як випливає із матеріалів справи, позивач дійсно приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в період з 10.08.1986 року по 21.11.1986 року в складі військової частини № 55064. Разом з тим, згідно виписки з військового квитка ОСОБА_2 серії НОМЕР_4 позивач проходив строкову військову службу з з 26.10.1981 року по 25.10.1983 року.

Оскільки, ОСОБА_2 брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не під час проходження дійсної строкової служби, суд дійшов висновку, що частина третя статті 59 Закону № 796-XII не поширюється на правовідносини, пов'язані з призначенням/перерахунком його пенсії.

Тому, враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Постанова суду складена в повному обсязі 21 грудня 2018 року.

Головуючий Шидловський В.Б. Судді Іваненко Т.В. Кузьменко Л.В.