Рішення

від 06.09.2018 по справі 810/470/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2018 року № 810/470/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю.,

секретар судового засідання Медвідь Х.І.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідачів та третьої особи - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пастушенко М М" до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, третя особа: Білоцерківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Пастушенко М М" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, третя особа: Білоцерківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо неприйняття для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 31.12.2015 №№ 4, 5, 6, 12/2, 13/2;

- зобов'язати Державну фіскальну службу України прийняти та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 31.12.2015 №№ 4, 5, 6, 12/2, 13/2;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 13.10.2017 № НОМЕР_1.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податковим органом було проведено камеральну перевірку щодо дотримання ТОВ "Пастушенко М М" строків реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, за результатами якої складено акт перевірки та винесено спірне податкове повідомлення-рішення, яким до товариства застосовані штрафні (фінансові) санкції (штраф) на загальну суму 165050,00 грн. Позивач пояснює, що висновки посадових осіб контролюючого органу, зазначені в акті перевірки, є безпідставними, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення - протиправним, оскільки, за результатами провадження господарської діяльності та на виконання вимог чинного податкового законодавства, товариством, були своєчасно, у передбачені законом строк, порядок і спосіб складені в електронній формі та направлені до податкового органу податкові накладні №№ 4, 5, 6, 12/2, 13/2 від 31.12.2015, проте, останні, не були прийняті Державною фіскальною службою України, в наслідок чого позивачем були отримані квитанції, в яких причиною неприйняття зазначено: "Можливо, розірваний Договір про визнання електронної звітності", однак договір про визнання електронних документів на момент реєстрації податкових накладних був діючим, що на думку позивача унеможливлює застосування до товариства штрафних санкцій. Окрім цього, позивач звертає увагу суду, що з метою отримання інформації про причини неприйняття вищезазначених податкових накладних, товариство зверталось до контролюючого органу за відповідними роз'ясненнями, в результаті чого, Головним управлінням ДФС України в Київській області була проведена перевірка та встановлено, що договір про визнання електронних документів був розірваний Тетіївською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області з порушенням вимог Податкового кодексу України. Таким чином, позивач стверджує, що товариство вчинило всі законодавчо передбачені дії для реєстрації податкових накладних №№ 4, 5, 6, 12/2, 13/2 від 31.12.2015, непроведення реєстрації відбулось з вини відповідачів, а тому рішення про застування до нього фінансових санкцій є незаконним.

Представник відповідачів,- Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову, в обґрунтування заперечень зазначив, що податкове повідомлення-рішення є законним і обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні. Крім того, представник відповідачів зауважив, що питання прийняття та реєстрації податкових накладних є виключною компетенцією податкового органу, а тому суд не має права перебирати на себе повноваження податкової служби навіть з підстав доцільності та необхідності врегулювання спірних відносин.

Представник третьої особи,- Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, правом на подання відзиву не скористався.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.03.2018 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду на 21.03.2018.

Судове засідання, 21.03.2018, було знято з розгляду у зв'язку з перебуванням судді у відпустці. Наступне засідання призначено на 16.05.2018.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.05.2018 задоволено клопотання представника позивача та відкладено розгляд справи на 05.06.2018.

Судове засідання, 05.06.2018, було знято з розгляду у зв'язку з проходженням суддею тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей. Наступне засідання призначено на 06.09.2018.

У судове засідання, призначене на 06.09.2018, з'явились представник позивача, представник відповідачів та третьої особи.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідачів та третьої особи у судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Пастушенко М М" є юридичною особою, що зареєстрована 09.10.2007 (запис про державну реєстрацію в ЄДР від 09.10.2007 № 1 346 145 0000 000521), основним видом діяльності за КВЕД є - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. Як платник податків позивач перебуває на податковому обліку в Сквирському відділенні Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області, має статус платника єдиного податку четвертої групи.

Позивач до 01 січня 2017 року був зареєстрований як суб'єкт спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість та мав статус платника податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом № 200077934 та витягом № 1710204500036 з Реєстру платників податку на додану вартість, наявних в матеріалах справи.

У вересні 2017 року посадовими особами відділу ПДВ території обслуговування Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у Київській області проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за грудень 2015 року з питання дотримання термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (акт від 26.09.2017 № 4097/12-2/32191944).

За результатами перевірки посадові особи контролюючого органу встановили, що позивач порушив вимоги пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що виявилось у реєстрації податкових накладних, наданих покупцям-платникам податку на додану вартість, в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням визначених законом граничних термінів.

За результатами перевірки Головним Управлінням ДФС у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.10.2017 № НОМЕР_1, згідно з яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) на загальну суму 1650500,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до вищестоящого податкового органу в адміністративному порядку, однак за результатом розгляду скарги податкове повідомлення-рішення було залишено без змін, а скарга без задоволення (рішення Державної фіскальної служби України від 17.01.2018 за вих. № 2555/6/99-99-11-03-01-25).

У подальшому позивач звернувся до суду з даним позовом.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом у судовому засіданні, за результатами провадження господарської діяльності позивачем, 31.12.2015, були складені в електронній формі податкові накладні №№ 4, 5, 6, 12/2, 13/2, які, 15.01.2016, були відправлені ТОВ "Пастушенко М М" на реєстрацію в Єдиний реєстр податковий накладних, що підтверджується Квитанціями №1 про одержання податкового документа в електронному вигляді, відповідно до яких:

- податкова накладна від 31.12.2015 №4 доставлена до центрального рівня ДФС України 15.01.2016 о 12 год. 32 хв. 48 сек.;

- податкова накладна від 31.12.2015 №5 доставлена до центрального рівня ДФС України 15.01.2016 об 15 год. 57 хв. 58 сек.;

- податкова накладна від 31.12.2015 №6 доставлена до центрального рівня ДФС України 15.01.2016 об 15 год. 47 хв. 05 сек.;

- податкова накладна від 31.12.2015 №12/2 доставлена до центрального рівня ДФС України 15.01.2016 о 12 год. 21 хв. 49 сек.;

- податкова накладна від 31.12.2015 №13/2 доставлена до центрального рівня ДФС України 15.01.2016 об 15 год. 59 хв. 17 сек.

Після надіслання, позивачем були отримані квитанції про неприйняття податкових накладних №№ 4, 5, 6, 12/2, 13/2 від 31.12.2015.

Підставою для неприйняття податкових накладних відповідачем вказано таке: "порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 №233, а саме: - ЄДРПОУ:32191944. Можливо, розірвано Договір про визнання електронної звітності".

Судом установлено, що 21.12.2015 ТОВ "Пастушенко М М" укладено з Тетіївською ОДПІ ГУ ДФС України у Київській області договір про визнання електронних документів № 211220151, копія якого наявна в матеріалах справи.

Крім того, судом установлено, що при відправці на реєстрацію нового договору про визнання електронних документів, позивачем було отримано квитанцію №1 від 15.01.2016, в якій зазначено: "Інформація - діючий договір присутній: файл 10200032191944J1391004100000000111220151020.XML. Інформація - сертифікат директора із діючого договора є чинним: ЄДРПОУ: 32191944, ДРФО: НОМЕР_2, № 0F526F68, видавець: UA-36865753-0114 АЦСК ТОВ "Центр сертифікації ключів Україна", найменування: ОСОБА_3 Помилка - договір не прийнято. Діє договір про визнання електронних документів від 21.12.2015 №211220151. Відправник: Центральний портал прийому звітності ДФС України, версія 2.2.6.99".

З пояснень представника позивача вбачається, що з метою отримання інформації про причини неприйняття податкових накладних №№ 4, 5, 6, 12/2, 13/2, ТОВ "Пастушенко М М" зверталось з усним запитом від 15.01.2016 №АЙ25444 та №АЙ25648 до Сервісу "ПУЛЬС" ДФС України, від якого позивачем було отримано інформацію, що вищезазначені податкові накладні не прийняті ДФС України по причині технічних несправностей (збоїв в роботі) електронного сервісу.

28 січня 2016 року позивач направив до Державної фіскальної служби України лист-звернення за вих. № 9, в якому просив роз'яснити підстави (причини) неприйняття ДФС України податкових накладних №№ 4, 5, 6, 12/2, 13/2 від 15.01.2016. До звернення позивачем було додано копії податкових накладних, копії квитанцій про отримання та неприйняття податкових накладних, копію договору про визнання електронних документів від 21.12.2015 №211220151 та копію квитанції №1 від 15.01.2016, що підтверджує чинність договору про визнання електронних документів від 21.12.2015 №211220151.

Розглянувши звернення позивача, Державна фіскальна служба України, листом від 10.02.2016 вих. № 2644/6/99-99-11-02-02-15, повідомила, що його звернення від 28.01.2016 вих. № 9 направлено до Головного управління ДФС у Київській області для розгляду та надання відповіді згідно з вимогами чинного законодавства.

Головне управління ДФС у Київській області, листом від 22.02.2016 вих. № 416/10/10-36-11-01-10, повідомило позивачу, що договір про визнання електронних документів від 21.12.2015 №211220151 був призупинений Тетіївською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області 14.01.2016, при цьому товариству не було письмово повідомлено причину призупинення дії договору, дію договору поновлено 19.01.2016. Крім того, податковим органом зазначено, що в результаті проведеної перевірки Головним управлінням ДФС у Київській області встановлено, що договір про визнання електронних документів від 21.12.2015 №211220151 був розірваний Тетіївською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області з порушенням вимог, визначених підпунктом 4 пункту 6 Договору та статті 42 Податкового кодексу України, за що винних осіб Тетіївської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області притягнуто до відповідальності.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до підпункту 191.1.1.пункту 191.1 статті 191 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують такі функції, зокрема, здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.

Статтею 21 Податкового кодексу України визначені обов'язки контролюючих органів, серед яких обов'язок дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Згідно з пунктами 61.1, 61.2 статті 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу.

Стаття 20 Податкового кодексу України визначає права контролюючого органу, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення; запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи (підпункт 20.1.4, 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Так, відповідно до абзацу першого підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Згідно із абзацом другим підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Порядок проведення камеральної перевірки встановлений статтею 76 Податкового кодексу України.

Відповідно до абзацу першого пункту 76.3 статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Згідно абзацу другого пункту 76.3 статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Так, в абзаці першому та другому пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України зазначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Як убачається з матеріалів справи, предметом камеральної перевірки позивача було дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Пастушенко М М" вимог податкового законодавства щодо своєчасності реєстрації податкових накладних, виписаних у грудні 2015 року, а отже, здійснюючи контролюючі функції з даного питання, відповідач діяв на підставі та у межах повноважень, передбачених пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Відповідно до положень пункту 14.1.60 статті 14 Податкового кодексу України єдиний реєстр податкових накладних (ЄРПН) - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

При цьому, відповідно до пункту 201.1. статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Приписами пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису визначені Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 №233 та зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 16.04.2008 за №320/15011 (далі - Інструкція), дія якої поширюється на Державну податкову адміністрацію України та її територіальні органи, платників податків, які за власним бажанням подають податкові документи в електронному вигляді.

Відповідно до пункту 2 Інструкції для подання податкових документів до органів ДПС в електронному вигляді платник податків повинен мати: спеціалізоване програмне забезпечення для формування податкових документів в електронному вигляді у затвердженому форматі (стандарті); доступ до мережі Інтернет та можливість відправлення/приймання електронних повідомлень по електронній пошті; засіб КЗІ (сумісний за форматами даних із засобами КЗІ, що використовуються в органах ДПС); чинні посилені сертифікати відкритих ключів, сформованих акредитованим центром сертифікації ключів для платника податків та уповноважених посадових осіб платника податків, підписи яких є обов'язковими для податкової звітності у паперовій формі. Пунктом 7 Інструкції передбачено, що підставою для прийняття податкового документа в електронному вигляді є: його відповідність затвердженому формату (стандарту); підтвердження ЕЦП платника податків та його посадових осіб, підписи яких є обов'язковими для звітів в паперовій формі за умов встановлених в статтею 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис"; чинність відповідного посиленого сертифіката ключа під час накладання ЕЦП (підтверджується за допомогою позначки часу, отриманої від акредитованого центру сертифікації ключів, або якщо до моменту одержання електронного документа строк дії відповідного сертифіката не був закінчений або відповідний сертифікат не був скасований/блокований).

При цьому, пунктами 7.3, 7.4 та 7.5 Інструкції встановлено, що після одержання від платника податків податкового документа в електронному вигляді органи ДПС проводять його розшифрування, перевірку ЕЦП, перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту). Перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним. Підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Згідно пунктом 7.6 Інструкції якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

З аналізу вищезазначених норм убачається, що у випадку направлення платником податків електронного документу для реєстрації, доказом його прийняття є квитанція №1, яка безпосередньо і свідчить про прийняття такої звітності, у разі ж відсутності такої квитанції електронний документ вважається не прийнятим.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем, після направлення в електронному вигляді податкових накладних №№ 4, 5, 6, 12/2, 13/2 від 31.12.2015 для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, були отримані квитанції №1, в яких зазначено, що документи доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України 15.01.2016 о 12 год. 32 хв. 48 сек., 15 год. 57 хв. 58 сек., 15 год. 47 хв. 05 сек., 12 год. 21 хв. 49 сек. та о 15 год. 59 хв. 17 сек. відповідно, документи не прийнято, в якості підстави для неприйняття вказано: порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 №233, а саме: - ЄДРПОУ:32191944. Можливо, розірвано Договір про визнання електронної звітності .

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначено Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" № 1246 від 29.12.2010 (далі- Порядок №1246, у редакції чинній станом на момент подання позивачем податкових накладних до реєстрації) податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з положеннями пункту 3 Порядку №1246 операційний день триває з 0 до 23-ї години.

Пунктом 9 Порядку №1246 визначено, що причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: 1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної; 2) відсутність в ЄРПН відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; 3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; 4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015); 5) порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з положеннями пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Як було встановлено судом, підтверджується матеріалами справи та не заперечувалось сторонами в судовому засіданні, ТОВ Пастушенко М М були отримані квитанції № 1 щодо кожної поданої податкової накладної, з зазначенням причини неприйняття,- можливо, розірвано договір про визнання електронної звітності.

Водночас, судом, на підставі листа-відповіді Головного управління ДФС у Київській області від 22.06.2016 №416/10/10-36-11-01-10 та пояснень представника відповідачів та третьої особи в судовому засіданні, встановлено, що договір про визнання електронних документів з ТОВ Пастушенко ММ від 21.12.2015 № 211220151 було розірвано Тетіївською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області з порушенням вимог визначених підпунктом 4 пункту 6 Договору та статті 42 Податкового кодексу України, що в свою чергу стало підставою несвоєчасної реєстрації податкових накладних №№ 4, 5, 6, 12/2, 13/2 від 31.12.2015 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позивачем були вчинені всі передбачені законодавством дії з метою реєстрації податкових накладних №№ 4, 5, 6, 12/2, 13/2 від 31.12.2015 в Єдиному реєстрі податкових накладних, вказані податкові накладні були складені та направлені на реєстрацію з додержанням вимог податкового законодавства, своєчасне не проведення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних відбулось з вини посадових осіб Тетіївської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, що підтверджується матеріалами справи та поясненнями представника відповідачів та третьої особи в судовому засіданні.

Згідно з Рекомендацією № R (80) 2 ОСОБА_4 Міністрів РЄ державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою ОСОБА_4 Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, дискреційним повноваженням є повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох варіантів рішення.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Водночас, згідно пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти рішення про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Відповідно до частини 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

З урахуванням тієї обставини, що позивачем були своєчасно, з додержанням усіх передбачених податковим законодавством норм, подані для реєстрації в електронному вигляді податкові накладні, які не були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, у термін передбачений Податковим кодексом України, виключно з вини посадових осіб Тетіївської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, що під час розгляду справи було підтверджено представником відповідачів, а також враховуючи те, що оскаржувані рішення відповідача в розглядуваній ситуації не ґрунтуються на дискреційних повноваженнях, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача про визнання протиправним дій щодо неприйняття для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №№ 4, 5, 6, 12/2, 13/2 від 31.12.2015 та зобов'язання прийняти і зареєструвати податкові накладні днем фактичного подання - 15.01.2016.

Щодо позовної вимоги позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 13.10.2017 № НОМЕР_1, суд зазначає наступне.

Положеннями абзацу 11 пункт 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідальність за зазначене вище порушення визначена положеннями пункту 120-1.1. статті 120-1 Податкового кодексу України, якою передбачено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

Як було встановлено судом під час судового розгляду справи та підтверджується матеріалами справи, ТОВ Пастушенко М М за результатами провадження господарської діяльності та на виконання вимог Податкового кодексу України, 31.12.2015, були складені в електронному вигляді податкові накладні №№ 4, 5, 6, 12/2, 13/2, які 15.01.2016, тобто в межах строку визначеного абзацом 11 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, були направлені на реєстрацію в Єдиний реєстр податкових накладних та не були вчасно зареєстровані з вини посадових осіб Тетіївської ОДПІ ГУ ДФС в Київській області.

За таких обставин, ураховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 13.10.2017 № НОМЕР_1, винесене посадовими особами Головного управління ДФС у Київській області за порушення позивачем граничних термінів реєстрації податкових накладних, є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до положень частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Положеннями частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, беручи до уваги, що порушення позивачем строку реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних сталося не з вини платника податків, а через дії посадових осіб контролюючого органу, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 143, 205, 242-246, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Пастушенко М М" задовольнити.

2. Визнати протиправним неприйняття 15 січня 2016 року для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 31 грудня 2015 року № 4, № 5, № 6, № 12/2, № 13/2.

3. Вважати податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю "Пастушенко М М" від 31 грудня 2015 року № 4, № 5, № 6, № 12/2, № 13/2 зареєстрованими днем фактичного подання - 15 січня 2016 року.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 13 жовтня 2017 року № НОМЕР_1.

5. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пастушенко М М" (код ЄДРПОУ 32191944) судові витрати в сумі 5999 (п'ять тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 75 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області (код ЄДРПОУ 39393260).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Василенко Г.Ю.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 07 вересня 2018 р.