Рішення

від 16.10.2018 по справі 1740/2156/18

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

16 жовтня 2018 року м. Рівне №1740/2156/18 Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Романчук В.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі: позивача: представник не прибув, відповідача: представник не прибув, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Дубровицький комплекс "Віпос" доДержавної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, - В С Т А Н О В И В:

10.08.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Дубровицький комплекс "Віпос" звернулося в суд з позовом до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення №8840/6/99-99-11-02-02-28 від 15.03.2018.

Після усунення недоліків позовної заяви, ухвалою від 27.08.2018 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження, та призначено підготовче засідання у справі на 25.09.2018.

24.09.2018 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву Державної фіскальної служби у Рівненській області з клопотанням про поновлення строку на його подання (а.с.25-26).

Ухвалою від 25.09.2018 закрито підготовче провадження у справі, а розгляд справи по суті призначено у відкритому судовому засіданні на 16.10.2018.

Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

В матеріалах справи наявне клопотання позивача від 10.09.2018 про розгляд справи за відсутності ТОВ "Дубровицький комплекс "Віпос" (а.с.23).

Суд, з урахуванням заяви позивача про розгляд справи за його відсутності та тієї обставини, що його неявка, як і неявка сторони відповідача, не перешкоджає розгляду справи, відповідно до вимог частини п'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянув справу на підставі наявних у ній доказів.

За змістом позовної заяви, вимоги ґрунтуються на тому, що в лютому 2018 року начальником Сарненського управління ГУ ДФС Рівненської області було прийнято рішення про застосування до позивача штрафу і пені, яке останній оскаржив до Державної фіскальної служби України. В березні 2018 року відповідачем було прийнято рішення про залишення оскаржуваного позивачем рішення без змін, а скарги - без задоволення. Зазначене рішення сторона позивача вважає протиправним, покликаючись на те, що воно прийняте на підставі обставин, які не відповідають дійсності.

За змістом відзиву на позовну заяву, сторона відповідача позов не визнає. В обґрунтування своїх заперечень зазначає, що позивачем належним чином не виконувалися норми статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску н6а загальнообов'язкове державне соціальне страхування", а саме: єдиний внесок за липень-листопад 2013 року, лютий-червень 2014 року, січень 2015 року, січень-вересень 2017 року сплачено з порушенням законодавчо встановленого строку, у зв'язку з чим ГУ ДФС у Рівненській області винесено рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску. Зазначене рішення було оскаржене позивачем в адміністративному порядку. В межах цієї процедури керівником Державної фіскальної служби України і було прийнято рішення №8840/6/99-99-11-02-02-28 від 15.03.2018. Зазначене рішення винесено на підставі пункту 4 розділу IV Порядку розгляду контролюючими органами скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, затвердженого наказом Мінфіну №1124 від 09.12.2015, воно є цілком обґрунтованим та повністю правомірним. За таких обставин, сторона відповідача просила в задоволенні позову відмовити повністю.

Дослідивши позовну заяву та відзив на неї, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд встановив наступне.

05.02.2018 Головним управлінням ДФС у Рівненській області прийнято рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0043615202/1, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дубровицький комплекс "Віпос" застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 4806,83 грн. за період з 21.08.2013 до 16.06.2017 та у розмірі 20% у сумі 5423,47 грн. за період з 21.02.2015 до 10.11.2017 а також нараховано пеню у розмірі 27362,72 грн. (а.с.7).

Товариство не погодилося з вказаним рішенням та 09.02.2018 надіслало до Державної фіскальної служби України скаргу, яку адресатом отримано 13.02.2018.

За результатами розгляду скарги позивача ОСОБА_1 фіскальна служба України 15.03.2018 прийняла рішення №8840/6/99-99-11-02-02-28, яким рішення Головного управління ДФС у Рівненській області №0043615202/1 від 05.02.2018 залишено без змін, а скаргу товариства - без задоволення (а.с.9-10).

Не погодившись з правомірністю рішення Державної фіскальної служби України, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Як встановлено судом, предметом даної адміністративної справи є правомірність прийняття ОСОБА_1 фіскальною службою України рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення Головного управління ДФС у Рівненській області, тобто рішення, прийнятого в рамках процедури адміністративного узгодження.

Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

В силу вимог пункту 56.2 статті 56 Податкового кодексу України у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення. Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Пунктом 56.3 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що скарги на рішення державних податкових інспекцій подаються до контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів. Скарги на рішення контролюючих органів в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональних територіальних органів та митниць подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Порядок розгляду контролюючими органами скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, затверджений наказом Міністерства фінансів України за №1124 від 09.12.2015, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 09.12.2015 за №178/28308.

Пунктами 9, 10 розділу I зазначеного Порядку встановлено, що рішення за результатами розгляду скарг у межах процедури оскарження вимог та рішень про нарахування пені та накладення штрафу приймають: у ОСОБА_1 фіскальній службі України - Голова, його заступники відповідно до розподілу функціональних повноважень або уповноважена особа; у головних управліннях ДФС в областях, місті Києві - начальники головних управлінь, їх заступники відповідно до розподілу функціональних повноважень або уповноважена особа. Попередній розгляд скарг на вимоги та рішення про нарахування пені та накладення штрафу, а також підготовка проектів рішень за скаргами в контролюючих органах здійснюються підрозділами правової роботи.

За правилами пунктів 1, 4 розділу ІV цього Порядку, контролюючий орган, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під підпис. Якщо протягом цього строку вмотивоване рішення контролюючим органом не надсилається платнику єдиного внеску, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску. Контролюючий орган при розгляді скарги перевіряє законність і обґрунтованість винесення вимоги або рішення, що оскаржується, і приймає одне з таких рішень: залишає вимогу або рішення, що оскаржується, без змін, а скаргу - без задоволення; скасовує в певній частині вимогу або рішення, що оскаржується, не задовольняє скаргу в певній частині; скасовує в повному обсязі вимогу або рішення, що оскаржується, і задовольняє скаргу; направляє скаргу на новий розгляд до відповідного територіального контролюючого органу; залишає скаргу без розгляду.

А відповідно до вимог пунктів 1,2 розділу V вказаного Положення, рішення за розглядом скарги приймає керівник контролюючого органу, його заступник відповідно до розподілу функціональних повноважень або уповноважена особа. Рішення про результати розгляду скарги оформлюється відповідно до вимог законодавства про мови. Рішення складаються зі вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частин. Рішення оформлюється на бланку контролюючого органу, який розглядав скаргу. У вступній частині рішення зазначаються: повне найменування юридичної особи, код ЄДРПОУ, реєстраційний (обліковий) номер платників єдиного внеску, який присвоюється інвесторам (операторам) за угодою про розподіл продукції, дипломатичним представництвам і консульським установам іноземних держав, прізвище, ім'я, по батькові посадової особи, яка подала скаргу; прізвище, ім'я, по батькові громадянина або фізичної особи - підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті; відомості про предмет оскарження, якого стосується скарга; дата прийняття скарги до розгляду (дата і номер зазначаються за даними журналу реєстрації вхідної кореспонденції). Описова частина рішення повинна містити перелік документів, які були взяті до уваги при розгляді скарги, дату і номер акта перевірки або вимоги про сплату недоїмки або оскаржуваного рішення, стисле викладення вимог і клопотання особи, яка подала скаргу. У мотивувальній частині рішення мають бути наведені результати дослідження матеріалів скарги та докази, на яких ґрунтуються висновки посадової особи контролюючого органу, яка розглядала скаргу, а також посилання на конкретні пункти та статті законів України та інших нормативно-правових актів, якими обґрунтовано прийняте рішення. Резолютивна частина рішення повинна містити висновок про задоволення чи часткове задоволення скарги або про відмову в задоволенні скарги. У рішенні також зазначається, що в разі незгоди особи, яка подала скаргу, з прийнятим рішенням, воно може бути оскаржене до контролюючих органів вищого рівня (із зазначенням строку такого оскарження) або в судовому порядку.

Судом встановлено, що рішення №8840/6/99-99-11-02-02-28 від 15.03.2018 прийняте першим заступником Голови Державної фіскальної служби України, тобто уповноваженою особою і в межах законодавчо встановлених строків.

При розгляді скарги були взяті до уваги: рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 05.02.2018 № 0043615202/1 за підписом уповноваженої особи начальника Сарненського управління ГУ ДФС у Рівненській області ОСОБА_2, розрахунок штрафної санкції, облікові дані з інформаційної системи органу доходів і зборів платника та інші документи, долучені до матеріалів, про що прямо зазначено в рішенні №8840/6/99-99-11-02-02-28 від 15.03.2018.

Рішення оформлено на бланку ДФС, містить вступну, описову, мотивувальну та резолютивну частини, з інформацією яка повинна там зазначатися.

У мотивувальній частині рішення є посилання на конкретні пункти та статті Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI від 08.07.2010, якими обґрунтовано прийняте рішення.

Резолютивна частина рішення в повній мірі відповідає вимогам пункту 4 розділу ІV Порядку розгляду контролюючими органами скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, затвердженого наказом Міністерства фінансів України за №1124 від 09.12.2015.

Враховуючи наведене, відповідач, приймаючи рішення №8840/6/99-99-11-02-02-28 від 15.03.2018 діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством України. Саме ж рішення в повній мірі відповідає критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а відтак підстави для його до скасування відсутні.

Більше того, саме по собі рішення №8840/6/99-99-11-02-02-28 від 15.03.2018 жодних прав та охоронюваних законом інтересів позивача не порушує.

Статус індивідуального акту правової дії в даному конкретному випадку має рішення Головного управління ДФС у Рівненській області про застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0043615202/1 від 05.02.2018, яким до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дубровицький комплекс "Віпос" застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 4806,83 грн. за період з 21.08.2013 до 16.06.2017 та у розмірі 20% у сумі 5423,47 грн. за період з 21.02.2015 до 10.11.2017, а також нараховано пеню у розмірі 27362,72 грн., яке в той же час предметом даного судового спору не являється.

Суд при вирішенні даного спору, з огляду на встановлені обставини, дійшов висновку, що порушення прав позивача, про захист яких він просив в судовому порядку, не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду.

За наведеного, у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

Правові підстави для застосування статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Товариству з обмеженою відповідальністю "Дубровицький комплекс "Віпос" (вул.Залізнична, 7, м.Дубровиця,Дубровицький район, Рівненська область, 34100, код ЄДРПОУ 34236033) в позові до Державної фіскальної служби України (Львівська площа, 8, м.Київ 53, 04053, код ЄДРПОУ 39292197) про визнання протиправним та скасування рішення про результати розгляду скарги №8840/6/99-99-11-02-02-28 від 15.03.2018, - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 19 жовтня 2018 року.

Суддя Друзенко Н.В.