Рішення

від 19.10.2018 по справі 522/9217/18     

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 522/9217/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2018 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Завальнюка І.В.,

за участю секретаря - Салюк О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом Обслуговуючого кооперативу Житловий будівельний кооператив Два ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив суд визнати протиправною та скасувати постанову № 122/17/501вих від 03.11.2017 Управління ДАБК ОМР про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в сумі 50520 грн. на ОК ЖБК Два ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що підставою для накладення штрафу оскаржуваною постановою слугувало твердження відповідача про ненадання з боку ОК Житловий будівельний кооператив Два ОСОБА_1 проектної та дозвільної документації на виконання будівельних робіт, не забезпечення безперешкодного доступу на об'єкт будівництва, чим порушено п.1 ч.3 ст.41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності . ОСОБА_2 будь-яких попереджувальних листів не отримував, а уповноважена особа ОСОБА_2 не була присутня при складанні протоколу та інших матеріалів, на підставі яких позивача притягнуто до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Саму ж справу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності також розглянуто без виклику та відповідно без присутності уповноваженої особи ОСОБА_2. Таким чином, позивача притягнуто до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності без будь-якого з'ясування обставин та відсутності самого факту правопорушення.

Ухвалою судді від 31.08.2018 Обслуговуючому кооперативу Житловий будівельний кооператив Два ОСОБА_1 поновлено строк на звернення до суду із позовом про визнання протиправною та скасування постанови № 122/17/501вих від 03.11.2017 Управління ДАБК ОМР про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в сумі 50520 грн.; позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 24.09.2018 року о 11:00 годині.

У зв'язку з неявкою представника відповідача, судове засідання, призначене на 24 вересня 2018 року, відкладено на 09 жовтня 2018 року на 10:30 год.

Судове засідання, призначене на 09 жовтня 2018 року, відкладено за клопотанням представника відповідача на 17 жовтня 2018 року 09:30 год.

До суду з'явився, представник позивача, який позовні вимоги із викладених вище підстав підтримав у повному обсязі та просив задовольнити позов.

Представник відповідача до суду не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином; відзив на позовну заяву не надав.

Вислухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.

Судом встановлено, що Обслуговуючий кооператив Житловий будівельний кооператив Два ОСОБА_1 є замовником будівництва 10-поверхового житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення, технічним поверхом, даховою котельною за адресою м. Одеса, вул. Ак. Вільямса, 43.

03 листопада 2017 року в.о. начальником Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради була винесена постанова №122/17/501 про накладення штрафу на Обслуговуючий кооператив Житловий будівельний кооператив Два ОСОБА_1 за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, передбаченого п.2 ч.6 ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , у розмірі 50520 гривень.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає зазначену постанову необґрунтованою, а позовні вимоги підлягаючими задоволенню у зв'язку з наступним.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що 03.11.2017 в.о. начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради ОСОБА_3, розглянувши матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, встановив, що на вимогу Управління директором або уповноваженою особою ОСОБА_2 в указаний термін проектну та дозвільну документацію на виконання будівельний робіт не пред'явлено, безперешкодний доступ на об'єкт за адресою: м. Одеса, Київський район, ОСОБА_1, 43 не забезпечено, чим порушено п.1 ч.3 ст.41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та пп.1 п.11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553.

Зазначені обставини встановлені на підставі складених співробітниками Управління ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 за результатами позапланової перевірки матеріалів, а саме:

акту про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контрою на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій від 20.10.2017;

протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відповідно до п.2 ч.6 ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 20.10.2017;

припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 20.10.2017.

У постанові також зазначено, що про проведення позапланової перевірки замовника будівництва ОК ЖБК Два ОСОБА_1 попереджено листом Управління № 01-3/177-Г від 13.10.2017 та листом № 01-9/406вих від 18.10.2017.

Статтею 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль, як сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч. 4 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. В силу п. 11 Порядку здійснення архітектурно-будівельного контролю, визначеного постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553 (далі - Порядок) посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, зокрема, безперешкодного доступу на місце будівництва об'єкта та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності (далі - Порядок № 553).

Згідно з пп.1, 8 п.11 Порядку № 553 Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до абз.6 п.12 Порядку № 553 посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв'язку або вручати особисто під розписку керівнику суб'єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку.

Абзацом 7 п.12 Порядку № 553 визначено, що у разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб'єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб'єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об'єкті під час перевірки складається відповідний акт.

Пунктом 14 Порядку № 553 передбачено, що у разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб інспекції до проведення перевірки складається відповідний акт.

Форма акту про недопущення посадових осіб інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій, затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 15 травня 2012 року № 240.

Недопущення посадових осіб Державної архітектурно-будівельної інспекції України та її територіальних органів на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій є підставою відповідно до п. 2 ч.6 ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності для накладення штрафу у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Відповідно до п.21 Порядку № 553 якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що плановому контрольному заходу передує відповідне повідомлення суб'єкта містобудівної діяльності, яке надсилається рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв'язку або вручається особисто під розписку керівнику суб'єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку.

У разі проведення позапланового заходу на підставі вимоги правоохоронних органів посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

У випадку недопущення посадових осіб інспекції для проведення перевірки необхідно скласти акт про недопущення посадових осіб інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій. При цьому у разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

З огляду на матеріали справи, у складених співробітниками Управління протоколі про адміністративне правопорушення від 20.10.2017 у графах Другий примірник протоколу отримав , Підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності вказано відмовився ; у графах Свідки правопорушення (за наявності) і Додатки (за наявності) вказано відсутні ; у приписі про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 20.10.2017 в графі Примірник припису одержав: ОСОБА_7 вказано відмовився ; в акті про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій від 20.10.2017 в графах Присутні , Зауваження щодо складання акта , Примірник акта отримав , Примірник акта надіслано поштою взагалі відсутні будь-які відомості.

Таким чином, в матеріалах справи відсутні будь-які докази направлення Управлінням на адресу ОСОБА_2 листів про витребування документів, копій акту та припису, виклику на розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також направлення ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на проведення позапланової перевірки на підставі звернення правоохоронного органу.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що від Управління на адресу ОСОБА_2 не надходили як листи від 13.10.2017 № а-3/177-Г, від 18.10.2017 № 01/9406вих, які начебто передували позаплановій перевірці, так і складені за результатами контрольного заходу матеріали (припис, акт, протокол), які були отримані разом із оскаржуваною постановою, відтак ОСОБА_2 не міг надати витребувані документи. При цьому будь-яка уповноважена особа ОСОБА_2 при складанні акту, протоколу, припису не була присутньою, а отже не могла відмовитись від підписів та взагалі допустити чи не допустити перевіряючих на об'єкт будівництва.

Представник відповідача в судовому засіданні, призначеному на 09.10.2018, не змогла суду пояснити причини відсутності будь-яких доказів направлення листів Управління від 13.10.2017 № а-3/177-Г, від 18.10.2017 № 01/9406вих, а також примірнику акту; клопотала перед судом надати можливість надати відповідні докази в наступне судове засідання, в яке не з'явилася.

При цьому суд враховує, що Порядком № 553 посадовим особам органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки надано право здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото, аудіо- та відеотехніки.

Отже, відповідач не зафіксував у встановленому законом порядку стверджуване ним порушення, діяв не у порядку, встановленому законом, внаслідок чого безпідставно застосував санкції до позивача.

На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії", заява N 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії", заява N 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах ("Онер'їлдіз проти Туреччини", п. 128, та "Беєлер проти Італії", п. 119).

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків ("Лелас проти Хорватії", п. 74).

Суд зазначає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний приймати рішення, а дії - вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх, дотримуючись встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції ЄСПЛ визначив, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Принцип рівності сторін у процесі є одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу (Ruiz-Mateos v. Spain, рішення від 23 червня 1993 р., серія A, N 262, с. 25, § 63).

За обставин справи, відповідачем не наведено обґрунтованих доводів проти адміністративного позову, які б доводили правомірність оскаржуваної постанови про накладення адміністративно-господарського штрафу.

При цьому відповідачем не надано до суду відзиву, що в силу ч.4 ст.159 КАС України кваліфіковано судом як визнання позову.

На підставі встановлених фактів суд приходить до висновку про те, що при винесенні спірної постанови відповідач діяв у непередбачений Конституцією та законами України спосіб, необґрунтовано та без урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, у зв'язку із чим постанова № 122/17/501вих від 03.11.2017 Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в сумі 50520 грн. на ОК ЖБК Два ОСОБА_1 підлягає скасуванню.

Також, беручи до уваги сплачений позивачем судовий збір в сумі 1762 грн., позивачу у відповідності до ч.1 ст.139 КАС України належить присудити за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради судові витрати в зазначеному розмірі.

Керуючись ст.ст. 139, 242-246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Обслуговуючого кооперативу Житловий будівельний кооператив Два ОСОБА_1 (67562, Одеська область, Лиманський район, с. Крижанівка, вул. Гонтаренко, 32; код ЄДРПОУ 41030199) до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради (65009, м. Одеса, вул. Черняховського, 6; код ЄДРПОУ 40199728) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради № 122/17/501вих від 03.11.2017 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в сумі 50520 грн. на Обслуговуючий кооператив Житловий будівельний кооператив Два ОСОБА_1 .

Стягнути з бюджетних асигнувань Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на користь Обслуговуючого кооперативу Житловий будівельний кооператив Два ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1762 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн.).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 19.10.2018 року.

Суддя І.В. Завальнюк

.