Ухвала

від 04.10.2018 по справі 757/33909/18-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

з участю секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

представника власника майна ОСОБА_6

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника власника майна ТОВ «ІЗОКВАНТА ПЛЮС» - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 23.07.2018 року,-

В с т а н о в и л а:

Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 про арешт майна та накладено арешт на кошти, які знаходяться на розрахункових рахунках підприємства ТОВ «ІЗОКВАНТА ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 40957923):

- рахунок № НОМЕР_1 ; відкритий в АКБ «IНДУСТРIАЛБАНК» (МФО 313849), що розташований за адресою: м. Київ вулиця Генерала Алмазова, будинок 18/7;

- рахунок № НОМЕР_2 ; відкритий в АБ «УКРГАЗБАНК» (МФО 320478), що розташований за адресою: м. Київ вул. Єреванська, 1;

- рахунок № НОМЕР_3 відкритий в ПАT «ПУМБ» (МФО 334851), що розташований за адресою: м. Київ вул. Андріївська, 4;

- рахунки № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 відкриті в ПАТ «АЛЬФА-БАНК» У М.КИЄВI (МФО 300346), що розташований за адресою: м. Київ вулиця Десятинна, 4/6;

- рахунки № НОМЕР_6 , № НОМЕР_7 , № НОМЕР_8 , № НОМЕР_9 відкриті АТ «СБЕРБАНК» (МФО 320627), що розташований за адресою: м. Київ вул. Володимирська, буд.46;

- рахунок № НОМЕР_10 відкритий в Акцiонерний банк «Пiвденний» (МФО 328209), що розташований за адресою: м. Одеса вул. Краснова, 6/1;

- рахунок № НОМЕР_11 відкритий в АТ «ПРАВЕКС БАНК» (МФО 380838), що розташований за адресою: м. Київ вул. Кловський узвіз, 9/2;

- рахунок № НОМЕР_12 відкритий в ПАТ «БАНК «ПОРТАЛ» (МФО 339016), що розташований за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, будинок 5А

- рахунок № НОМЕР_13 ; відкритих в ПАТ «Промiнвестбанк» (МФО 300012), що розташований за адресою: м. Київ пpовулок Шевченка, 12;

- рахунки № НОМЕР_14 , № НОМЕР_15 відкриті в Філія - Головне управління по м. Києву та Київській області АТ "Ощадбанк" (МФО 322669), що розташований за адресою: м. Київ вул. Володимирська, 27; в частині видатку коштів, з можливістю зарахування на зазначені рахунки коштів, що надходять, з наданням інформації в друкованому вигляді щодо її виконання та залишку грошових коштів на рахунках вказаних осіб.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, представник власника майна подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23.07.2018 року, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна.

Мотивуючи свою апеляційну скаргу вказує на те, що слідчий суддя, розглядаючи клопотання, не перевірив його в повній мірі на відповідність вимогам ст. 171 КПК України, правові підстави для накладення арешту, достатність доказів, які вказують на розмір можливої конфіскації, можливий розмір шкоди, та цивільного позову, наслідки арешту для інших осіб, розумність спів розмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження. Як вважає апелянт, у клопотанні сторони обвинувачення про арешт майна не вказано мету такого арешту та не надано жодного обґрунтування необхідності застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна. Також, на думку апелянта, і в ухвалі слідчого судді, і в клопотанні прокурора відсутні докази, що грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках товариства набуті кримінально-протиправним шляхом або є предметом кримінального правопорушення, що спростовує існування правової підстави для арешту грошових коштів на зазначених рахунках з метою збереження речових доказів. Крім того, як зауважує апелянт, не може бути накладено арешт з метою конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи у зв`язку з тим, що жодній службовій особі товариства у кримінальному провадженні не повідомлено про підозру.

Щодо строку на апеляційне оскарження, зазначає, що клопотання розглядалось у її , копію ухвали вона не отримувала, про її наявність стало відомо з Єдиного державного реєстру судових рішень, у зв`язку з чим вважає, що апеляційна скарга подана в строк передбачений ст. 395 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, думку представника власника майна, яка підтримала подану апеляційну скаргу та просила її задовольнити, прокурора про законність ухвали слідчого судді та залишення її без змін, дослідивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, в тому числі і щодо поважності причин пропуску стоку на оскарження ухвали слідчого судді, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Так, у відповідності до абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, що в даному випадку мало місце, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Враховуючи, що апелянт в судовому засіданні суду першої інстанції участі не приймала, а апеляційна скарга подана в межах строку визначеного ч. 3 ст. 395 КПК України, тому строк на апеляційне оскарження не підлягає поновленню.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Як вважає колегія суддів, вказані норми закону слідчим суддею дотримані в повному обсязі.

Так, відповідно до наданих апеляційному суду матеріалів справи вбачається, що в провадженні Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України перебувають матеріали кримінального провадження №42017000000002108 від 27.06.2017 за фактами внесення неправдивих відомостей до установчих та реєстраційних документів ряду суб`єктів господарської діяльності, а також учинення невстановленими особами ряду фінансових операцій з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів в особливо великих розмірах, з використанням ряду суб`єктів господарювання з ознаками фіктивності за ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 212 КК України.

03.07.2018 року постановою старшого слідчого в ОВС третього слідчого відділу Управління з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 майно вказане у клопотанні визнано у кримінальному провадженні №42017000000002108 від 27.06.2017 речовим доказом.

11.07.2018 року прокурор відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про арешт майна, а саме грошових коштів ТОВ «ІЗОКВАНТА ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 40957923), посилаючись на наявність правових підстав, передбачених ч. 3 ст. 170 КПК України.

23.07.2018 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва клопотання прокурора задоволено.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Крім того, ч. 3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної

особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Під час апеляційного розгляду колегією суддів встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані.

Задовольняючи дане клопотання прокурора, внесене в межах кримінального провадження №42017000000002108 від 27.06.2017, про накладення арешту на майно, слідчий суддя прийшов до правильного висновку про необхідність накласти арешт на вказане майно, при цьому слідчим суддею було враховано розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Під час розгляду клопотання сторони обвинувачення слідчий суддя вірно встановив, що є достатні підстави вважати, що майно, на яке прокурор просить накласти арешт відповідає вимогам ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, а тому потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи власника майна, про які йдеться в клопотанні прокурора.

З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Арешт майна з підстав передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх, правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна, а відтак доводи апеляційної скарги про не перебування посадових осіб вказаного товариства у статусі підозрюваних у кримінальному провадженні не заслуговують на увагу.

Посилання апеляційної скарги про невідповідність арештованого майна критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, є необґрунтованими та такими, які спростовуються наданими матеріалами.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

П о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 23 липня 2018 року, якою задоволено клопотання прокурора відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 про арешт майна та накладено арешт на кошти, які знаходяться на розрахункових рахунках підприємства ТОВ «ІЗОКВАНТА ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 40957923), а саме рахунок № НОМЕР_1 ; відкритий в АКБ «IНДУСТРIАЛБАНК» (МФО 313849), що розташований за адресою: м. Київ вулиця Генерала Алмазова, будинок 18/7; рахунок № НОМЕР_2 ; відкритий в АБ «УКРГАЗБАНК» (МФО 320478), що розташований за адресою: м. Київ вул. Єреванська, 1; рахунок № НОМЕР_3 відкритий в ПАT «ПУМБ» (МФО 334851), що розташований за адресою: м. Київ вул. Андріївська, 4; рахунки № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 відкриті в ПАТ «АЛЬФА-БАНК» У М.КИЄВI (МФО 300346), що розташований за адресою: м. Київ вулиця Десятинна, 4/6; рахунки № НОМЕР_6 , № НОМЕР_7 , № НОМЕР_8 , № НОМЕР_9 відкриті АТ «СБЕРБАНК» (МФО 320627), що розташований за адресою: м. Київ вул. Володимирська, буд.46; рахунок № НОМЕР_10 відкритий в Акцiонерний банк «Пiвденний» (МФО 328209), що розташований за адресою: м. Одеса вул. Краснова, 6/1; рахунок № НОМЕР_11 відкритий в АТ «ПРАВЕКС БАНК» (МФО 380838), що розташований за адресою: м. Київ вул. Кловський узвіз, 9/2; рахунок № НОМЕР_12 відкритий в ПАТ «БАНК «ПОРТАЛ» (МФО 339016), що розташований за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, будинок 5А; рахунок № НОМЕР_13 ; відкритих в ПАТ «Промiнвестбанк» (МФО 300012), що розташований за адресою: м. Київ пpовулок Шевченка, 12; рахунки № НОМЕР_14 , № НОМЕР_15 відкриті в Філія - Головне управління по м. Києву та Київській області АТ "Ощадбанк" (МФО 322669), що розташований за адресою: м. Київ вул. Володимирська, 27, - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна ТОВ «ІЗОКВАНТА ПЛЮС» - адвоката ОСОБА_6 без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/824/625 /2018 Категорія ст. 170 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_8

Доповідач: ОСОБА_1