Ухвала

від 17.10.2018 по справі 5004/1564/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

"17" жовтня 2018 р. Справа № 5004/1564/12 за заявою приватного підприємства "Траст", смт.Люблинець Ковельського р-ну

про визнання банкрутом

Суддя Кравчук А.М.

Секретар судового засідання Касьянова К.М.

Представники:

від кредиторів: н/з

арбітражний керуючий: н/з

встановлено : ухвалою господарського суду від 06.12.2012 року порушено провадження у справі про визнання банкрутом приватного підприємства "Траст", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

19.12.2012 року судом винесено постанову про визнання ПП "Траст" банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, ліквідатором призначено ОСОБА_1, про що розміщено оголошення в газеті "Голос України" від 27.12.2012 року № 247 (5497).

Ухвалою суду від 04.12.2014 року замінено кредитора у справі № 5004/1564/12 про банкрутство ПП "Траст" ПАТ "Промінвестбанк" його правонаступником сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю імені ОСОБА_2 (Волинська обл., Ковельський р-н, с. Радошин, код ЄДРПОУ 03736782).

Ухвалою суду від 04.12.2014 року затверджено укладену 04.12.2014 року між кредиторами та боржником в особі ліквідатора ОСОБА_1 мирову угоду, провадження у справі припинено.

05.09.2018 року надійшла заява арбітражного керуючого ОСОБА_1 №02-10/49 від 06.08.2018 року про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення з ПП "Траст" грошової винагороди за виконання повноважень ліквідатора боржника в сумі 55 807 грн. 92 коп.

Ухвалою суду від 06.09.2018 року справу призначено до розгляду у судовому засіданні 19.09.2018 року.

Суд, на підставі ст.ст. 120, 202, 234 ГПК України, протокольною ухвалою від 19.09.2018 року розгляд справи відклав.

Сторони правом участі у судовому засіданні не скористалися, хоч були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручння поштового відправлення №4301036463893, №4301036463605, витягами щодо відстеження пересилання поштових відправлень з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" №4301036463931, №4301036463923, №4301036463923.

Ч.5 ст. 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст. 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої ст. 120 Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 ГПК України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомлення про вручення.

Частинами 2, 4, 7 ст. 120 ГПК України передбачено, що суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п'ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

За приписами ч. 1 ст. 7 ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.

З метою повідомлення ПП "Траст", ПП "Торговий дім "Форестер" про розгляд справи, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвали суду від 06.09.2018 року, 19.09.2018 року направлені судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на юридичну адресу учасників.

Однак, судові повістки повернуті об'єктом поштового зв'язку з позначками "за нерозшуком", "за закінченням встановленого терміну зберігання".

Пунктом 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 року роз'яснено, що за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження сторін, які зареєстровані у встановленому законом порядку, вважається днем вручення ухвали суду у справі.

Судом встановлено, що провадження про банкрутство ПП Траст регулювалось положеннями Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (в редакції до 19.01.2013 р.) (надалі - Закон про банкрутство).

При цьому відносини банкрутства ПП Траст регулювались з врахуванням особливостей, визначених ст. 51 Закону про банкрутство Особливості застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником .

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 3-1 вказаного Закону в редакції на відповідний період визначалось "якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну або економічну освіту, володіє спеціальними знаннями та не є зацікавленою особою щодо боржника і кредиторів.

Згідно судових рішень у справі вбачається, що заявник виконував повноваження ліквідатора банкрута з моменту його призначення (19.12.2012 р.) до моменту припинення повноважень (04.12.2014 р.).

Згідно ч. 14 ст. 3-1 вказаного Закону передбачалось, що оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом, якщо інше не встановлено цим Законом, але не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство.

В заяві арбітражним керуючим ОСОБА_1 здійснено нарахування оплати за вказаний період з 19.12.2012 р. по 04.12.2014 р., виходячи з діючого розміру мінімальної заробітної плати, в загальній сумі 55 807,92 грн.

Вимоги ст. 51 Закону про банкрутство у справі про банкрутство ПП Траст не визначали обов'язковим формування представницьких органів. В розглядуваній справі комітет кредиторів банкрута формувався по причині ініціювання кредитором укладення мирової угоди у справі про банкрутство.

Відповідно до вимог ст. 35 Закону про банкрутство "під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та (або) розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється угодою сторін… Мирова угода може бути укладена на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство".

Також в ст. 36 Закону про банкрутство законодавцем передбачались застереження щодо умов укладення мирової угоди: мирова угода може бути укладена тільки щодо вимог, забезпечених заставою, вимог другої та наступних черг, визначених статтею 31 цього Закону.

Згідно ст. 1 Закону про банкрутство визначено поняття кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Із правової природи та змісту заявлені арбітражним керуючим ОСОБА_1 вимоги не являються грошовими вимогами до боржника в розумінні вимог ст.ст. 3-1, 31 Закону про банкрутство.

Вказані вимоги є за своїм змістом вартістю послуг арбітражного керуючого, що з врахуванням змін до Закону про банкрутство в чинній редакції трансформувались в грошову винагороду на користь арбітражного керуючого.

Відповідно до ст. 31 Закону про банкрутство, окрім різних за черговістю грошових вимог кредиторів, законодавцем передбачалось, що у першу чергу також задовольняються витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії, у тому числі витрати на оплату праці арбітражних керуючих (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) в порядку, передбаченому статтею 27 цього Закону (статтю 27 виключено на підставі Закону № 3088-III від 07.03.2002 з одночасним доповненням Закону статтею 3-1).

Таким чином, положення ст. 36 Закону про банкрутство не передбачали правових підстав та не визначали оплату послуг арбітражного керуючого, як об'єкт можливих домовленостей між боржником і кредиторами в аспекті укладення мирової угоди у справі про банкрутство.

Окрім зазначеного, при розгляді заяви судом враховується, що справа про банкрутство ПП Траст обумовлена неплатоспроможністю останнього виконати грошові зобов'язання перед кредиторами.

Наслідками процедури банкрутства, з огляду на матеріали справи та правові наслідки, є відновлення платоспроможності боржника та подальше здійснення підприємством господарської діяльності.

Оскільки питання про оплату послуг (грошової винагороди) на користь арбітражного керуючого не могло врегульовуватись самою мировою угодою, в іншій спосіб зазначена оплата не врегульовувалась, обґрунтованим та підставним є ухвалення додаткового судового рішення про стягнення грошової винагороди в мінімально встановленому законодавцем розмірі.

При вирішенні питання щодо джерела виплати грошової винагороди судом враховується, що наслідками затвердження мирової угоди у справі про банкрутство та припинення провадження у справі є відновлення платоспроможності ПП Траст .

Згідно вимог ч. 12 ст. 3-1 Закону про банкрутство визначено, що оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків здійснюються в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника. Оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за період від дня винесення господарським судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство і до дня першого засідання комітету кредиторів, на якому встановлюється розмір оплати послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого, здійснюється кредитором або боржником, за заявою якого порушено справу, у максимальному розмірі, визначеному цією статтею.

За вказаних обставин, при вирішенні питання про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення вартості грошової винагороди суд дійшов висновку про стягнення винагороди з ПП Траст та відсутність правових підстав покладення зазначеного обов'язку на кредиторів підприємства.

За період виконання повноважень ліквідатора банкрута арбітражним керуючим ОСОБА_1 здійснено нарахування оплати послуг (грошової винагороди) в мінімальному визначеному розмірі (в розмірі двох мінімальних заробітних плат), що за період з 19.12.2012 року по 04.12.2014 року становить 55 807,92 грн.

Відповідно до ст. 244 ГПК України cуд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно вимог ст. 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Під час заходів ліквідаційної процедури не було вирішено питання стягнення витрат на оплату послуг (грошової винагороди) ліквідатора.

Також слід зазначити, що відносини щодо оплати послуг арбітражного керуючого нерозривно пов'язані зі справою про банкрутство, а тому такі вимоги мають розглядатися в межах означеної справи.

Виходячи з вищевикладеного, та враховуючи те, що при винесенні ухвали господарського суду Волинської області від 04.12.2014 року не було вирішено питання стягнення витрат на оплату грошової винагороди ліквідатору, суд дійшов висновку про необхідність винесення додаткової ухвали.

Керуючись ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 74, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Стягнути з приватного підприємства Траст (45034, Волинська обл., Ковельський р-н, смт. Люблинець, вул. Лесі України, 13; код 32895276) на користь арбітражного керуючого ОСОБА_1 (45624, Волинська обл., Луцький р-н, с. Великий Омеляник, вул. Будівельна, 14; ідент. код НОМЕР_1) вартість послуг (грошової винагороди) в сумі 55 807 грн. 92 коп. (п'ятдесят п'ять тисяч вісімсот сім грн. 92 коп.)

2. Видати наказ.

Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її підписання відповідно до ч.2 ст. 235 ГПК України.

Ухвала суду підписана 17.10.2018 року.

Ухвала суду може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Суддя А. М. Кравчук