Рішення

від 16.10.2018 по справі 920/650/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.10.2018 Справа № 920/650/18

Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л.,

за участю секретаря судового засідання Пономаренко Т.М.,

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сумах у приміщенні Господарського суду Сумської області матеріали справи №920/650/18

за позовом Сумського національного аграрного університету (40021, м. Суми, вул. Г.Кондратьєва, 160; ід. код 04718013)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Терміко-ЛТД (76000, АДРЕСА_1; ід. код 36321628)

про розірвання договору,

встановив:

До господарського суду звернувся Сумський національний аграрний університет з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Терміко-ЛТД про розірвання укладеного між сторонами договору про закупівлю № 25-6-10 від 25.06.2018, мотивуючи свої вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань щодо поставки товару - котлів водогрійних газових стальних (2,0 МВт і 3,15 МВт).

16.10.2018 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позов не визнав та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своєї позиції відповідач посилався на те, що ТОВ Терміко-ЛТД не змогло поставити позивачу у визначені терміни опалювальні котли у зв'зку з винними діями іншої особи, яка є контрагентом за договірними зобов'язаннями з відповідачем.

Крім того, 16.10.2018 від відповідача до суду надійшла заява про зупинення провадження у справі, яка мотивована тим, що у Господарському суді Івано-Франківської області розглядається справі №909/709/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Терміко-ЛТД до ДП Івано-Франківський котельно-зварювальний завод про присудження до виконання обов'язку в натурі.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та заперечив проти зупинення провадження у справі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про розгляд справи був повідомлений належним чином.

Тому, керуючись п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України суд розглядає справу у відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши та оцінивши надані суду докази, суд встановив наступне.

25.06.2018 між Сумським національним аграрним університетом (покупець) та ТОВ Терміко - ЛТД (продавець), внаслідок проведення процедури відкритих торгів (ідентифікатор закупівлі - UА-2018-05-18-002130-а) укладено договір №25-6-10 (далі - Договір), щодо поставки котлів водогрійних газових стальних (2.0 МВт і 3.1 5 МВт).

Згідно п. 1.1. Договору продавець зобов'язався передати у власність покупця товар: код ДК 021:2015 - 44620000-2 Радіатори і котли для систем центрального опалення та їх деталі (котли водогрійні газові стальні (2,0 МВт і 3,15 МВт) (або еквіваленти)), в подальшому іменований ОСОБА_2, а покупець зобов'язався прийняти ОСОБА_2 від продавця та оплатити його вартість на умовах даного Договору.

Пунктом 1.4. Договору, передбачено, що продавець зобов'язується передати замовнику ОСОБА_2 в асортименті, якості та кількості за цінами указаними в Додатку №1 до договору, а замовник зобов'язується прийняти ОСОБА_2 та здійснити оплату відповідно до умов даного договору.

Пунктом 5.1. Договору встановлено, що продавець зобов'язується передати покупцю ОСОБА_2 в кількості, строки та в місці поставки відповідно до Специфікації, а саме 25.07.2018 (тобто 30 днів з дати укладання договору) до м. Суми, вул. Г. Кондратьєва, 160.

Станом на 23.08.2018 позивачу ОСОБА_2 не переданий.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного Кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським, кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договорами.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 ЦК України передбачає, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - ч. 1 ст. 530 ЦК України.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відтак, починаючи з 26.07.2018 відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання по поставці ОСОБА_2 позивачу.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема розірвання договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Непоставка товару в обумовлений договором строк є істотним порушенням договору. Крім того, предметом договору є поставка опалювальних котлів, відсутність яких загрожує зривом навчального процесу та опалювального сезону, як в самому університеті, так і житловому фонді та об'єктах соціальної сфери, що отримують теплоносій від котельні університету.

Щодо посилань відповідача на невиконання зобов'язання у зв'зку з винними діями іншої особи, яка є контрагентом за договірними зобов'язаннями з відповідачем, суд наголошує, що відповідно до ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Здійснення підприємницької діяльності на власний ризик означає покладання на підприємця тягаря несприятливих наслідків такої діяльності. Порушення третіми особами зобов'язань перед відповідачем не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за порушення своїх зобов'язань перед позивачем у даній справі.

З цих же підстав не підлягає задоволенню й заява відповідача про зупинення провадження у справі до розгляду Господарським судом Івано-Франківської області справи № 909/709/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Терміко-ЛТД до ДП Івано-Франківський котельно-зварювальний завод про присудження до виконання обов'язку в натурі, оскільки результати розгляду зазначеної справи жодним чином не матимуть впливу на дану справу. Суд наголошує, що договірні відносини між відповідачем і ДП Івано-Франківський котельно-зварювальний завод не впливають на договірні відносини сторін у даній справі.

Тому, суд відмовляє відповідачу у задоволенні заяви про зупинення провадження у справі.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову та розірвання укладеного між сторонами договору.

Відповідно до ст. ст. 123, 129 ГПК України позивачу за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762 грн.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 232, 233, 236- 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

Позов задовольнити повністю.

Договір № 25-6-10, укладений 25.06.2018 між Сумським національним аграрним університетом та Товариством з обмеженою відповідальністю Терміко-ЛТД щодо поставки котлів водогрійних газових стальних (2,0 МВт і 3,15 МВт) - розірвати.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Терміко-ЛТД (76000, АДРЕСА_1; ід. код 36321628) на користь Сумського національного аграрного університету (40021, м. Суми, вул. Г.Кондратьєва, 160; ід. код 04718013) витрати по сплаті судового збору у даній справі в сумі 1762,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст. 256 ГПК України).

Повний текст рішення складено 19.10.2018.

Суддя В.Л.Котельницька