Постанова

від 02.04.2019 по справі 920/650/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" квітня 2019 р. Справа№ 920/650/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів: Мальченко А.О.

Жук Г.А.

секретар судового засідання Реуцька Т.О.

представники сторін не з'явилися

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Терміко-ЛТД

на рішення Господарського суду Сумської області

від 16.10.2018 (повний текст складено 19.10.2018)

у справі № 920/650/18 (суддя Котельницька В.Л.)

за позовом Сумського національного аграрного університету

до Товариства з обмеженою відповідальністю Терміко-ЛТД

про розірвання договору

В С Т А Н О В И В:

Сумський національний аграрний університет (далі - Сумський НАУ, позивач) звернувся до Господарського суду Сумської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Терміко-ЛТД (далі - ТОВ Терміко-ЛТД , відповідач) про розірвання укладеного між сторонами Договору про закупівлю № 25-6-10 від 25.06.2018 з причин невиконання відповідачем зобов'язань щодо поставки товару - котлів водогрійних газових стальних (2,0 МВт і 3,15 МВт).

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що ТОВ Терміко-ЛТД не змогло поставити позивачу у визначені терміни опалювальні котли в зв'язку із винними діями іншої особи, яка є контрагентом за договірними зобов'язаннями з відповідачем.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 16.10.2018 у справі № 920/650/18 позов задоволено повністю. Договір № 25-6-10, укладений 25.06.2018 між Сумським НАУ та ТОВ Терміко-ЛТД щодо поставки котлів водогрійних газових стальних (2,0 МВт і 3,15 МВт) - розірвано. Стягнуто з ТОВ Терміко-ЛТД на користь Сумського НАУ витрати по сплаті судового збору у даній справі в сумі 1 762, 00 грн.

Не погоджуючись із згаданим рішенням, ТОВ Терміко-ЛТД оскаржило його в апеляційному порядку, просило скасувати рішення як незаконне та необґрунтоване та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування своїх вимог зазначило, що з незалежних від ТОВ Терміко-ЛТД причин поставити Сумському національному аграрному університету у визначені терміни котли КСВ-2,0 ВК-21- М2 та КСВТ-3,15 в комплекті з пальниками ГГС-БМ-2,2 та ГГС-БМ-3,5. не представилося за можливе. Зокрема, апелянт зазначав, що ДП Івано-Франківський котельно-зварювальний завод всупереч умовам укладених між ним та апелянтом Договору купівлі продажу обладнання та Договору про співпрацю, не повідомивши ТОВ Терміко-Лтд про можливі зміни цін на свої вироби, зависило узгоджені між ними ціни на котел КСВ-2,0 ВК-21-М2 , на котел КСВТ-3,15, на пальник ГГС- БМ-2,2. Таким чином, на переконання апелянта, своїми діями ДП Івано-Франківський котельно-зварювальний завод унеможливило своєчасне виконання ТОВ Терміко-ЛТД умов Договору між сторонами у справі щодо поставки котлів КСВ-2,0 ВК-21-М2 та КСВТ-3,15 в комплекті з пальниками ГГС-БМ-2,2 та ГГС-БМ-3,5. За твердженнями апелянта, дотримуючись приписів ч. 2 ст. 193 ГК України ТОВ Терміко-ЛТД вживало всіх можливих заходів щодо виконання умов спірного Договору, зокрема, звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ДП Івано-Франківський котельно-зварювальний завод про присудження до виконання обов'язку в натурі з продажу продукції за погодженими сторонами цінами згідно укладеного між ними Договору. При цьому, Сумський національний аграрний університет вживав заходів тільки щодо розірвання спірного договору. Крім цього, апелянт зазначав про безпідставну відмову суду першої інстанції у задоволенні його клопотання про зупинення провадження до набрання законної сили рішенням у справі за його позовом до ДП Івано-Франківський котельно-зварювальний завод про присудження до виконання обов'язку в натурі.

Заперечуючи проти апеляційної скарги, позивача подав відзив на апеляційну скаргу, в якому посилався на безпідставність та необґрунтованість апеляційних вимог, просив не брати їх до уваги, а оскаржуване рішення як законне та обґрунтоване залишити без змін. Зокрема, зазначав про невиконання відповідачем своїх зобов'язань за спірним Договором щодо поставки котлів в обумовлені ним строки, що й стало підставою для звернення з даним позовом до суду. Непоставка товару в обумовлений договором строк, на переконання позивача, є істотним порушенням договору, адже предметом договору є поставка опалювальних котлів, відсутність яких загрожувала зривом навчального процесу та опалювального сезону як в самому університеті, так і житловому фонді та об'єктах соціальної сфери, що отримують теплоносій від котельні університету. Крім цього вказував, що станом на даний час котли водогрійні газові стальні (2.0 МВт і 3.1 5 МВт) поставлено Сумському національному агарному університету та введено в експлуатацію згідно Договору, укладеного на підставі ст. 35 Закону України Про публічні закупівлі між Сумським НАУ та ДП Івано-Франківським котельно-зварювальним заводом . Договір із заводом-виробником укладено на більш вигідних умовах - з меншою ціною, що є економією використання державних коштів при закупівлі товару.

Оскільки в судове засідання апеляційної інстанції 02.04.2019 представники сторін повторно не з'явились не зважаючи на належне повідомлення про час і місце розгляду справи, позивач про причини своєї неявки апеляційний суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не надіслав, проте відповідач надав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, апеляційний суд вважав за доцільне справу розглядати за відсутності представників сторін за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції вимог процесуального та матеріального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено матеріалами справи,25.06.2018 між Сумським національним аграрним університетом (позивачем, покупцем за договором) та ТОВ Терміко-ЛТД (відповідачем, продавцем за договором) внаслідок проведення процедури відкритих торгів (ідентифікатор закупівлі - UА-2018-05-18-002130-а) укладено Договір про закупівлю №25-6-10 (далі - Договір), за умовами п. 1.1 якого продавець зобов'язався передати у власність покупця товар: код ДК 021:2015 - 44620000-2 Радіатори і котли для систем центрального опалення та їх деталі (котли водогрійні газові стальні (2,0 МВт і 3,15 МВт) (або еквіваленти)), в подальшому іменований товар, а покупець зобов'язався прийняти товар від продавця та оплатити його вартість на умовах Договору.

Відповідно до п. 1.4 Договору продавець зобов'язався передати замовнику товар в асортименті, якості та кількості за цінами, указаними в Додатку №1 до Договору, а замовник зобов'язався прийняти товар та здійснити оплату відповідно до умов Договору.

Вартість Договору складає 1 535 000, 00 грн., в тому числі ПДВ 25 583, 00 грн., яку визначено найбільш економічно вигідною (п. 2.1 Договору).

Положеннями п. 3.1 Договору сторони погодили, що покупець здійснює оплату за одержаний товар по видатковим накладним протягом десяти банківських днів з дати отримання товару.

За змістом п. 5.1 Договору продавець зобов'язався передати покупцю товари в кількості, строки та в місці поставки відповідно до Специфікації, а саме 25.07.2018 (тобто 30 днів з дати укладання договору) до м. Суми, вул. Г. Кондратьєва, 160.

Даний Договір згідно п. 11.4 набуває сили з моменту його підписання і діє до 31.12.2018, а в частині проведення розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України ( п. 2 ч. 1 ст. 193 ГК України).

Відповідно до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин згідно ст. ст. 193 ГК України, 525, 526 ЦК України повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань або одностороння зміна його умов, якщо інше не встановлено договором або законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

За приписами ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Договором на підставі ст. 626 ЦК України є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Положеннями ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вище загадувалось, пунктом 5.1 Договору сторони погодили, що продавець зобов'язався передати покупцю товар в кількості, строки та в місці поставки відповідно до Специфікації, а саме 25.07.2018 (тобто 30 днів з дати укладання договору).

Відтак, починаючи з 26.07.2018 відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання по поставці товару позивачу.

Як встановлено матеріалами справи та не заперечується сторонами, станом як на дату звернення позивача з даним позовом до суду, так й на даний час товар згідно укладеного Договору позивачу відповідачем не передано, що й стало підставою для звернення з даним позовом до суду про розірвання в судовому порядку Договору про закупівлю № 25-6-10 від 25.06.2018.

Порушенням зобов'язання на підставі ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Зміна або розірвання договору допускається на підставі ч.ч 1, 2 ст. 651 ЦК України лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, які встановлено вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - значної міри позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це (друге) оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі ч. 2 ст. 651 ЦК України.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Непоставка товару в обумовлений договором строк є істотним порушенням Договору, предметом якого є поставка опалювальних котлів, відсутність яких загрожує зривом навчального процесу та опалювального сезону, як в самому університеті, так і житловому фонді та об'єктах соціальної сфери, що отримують теплоносій від котельні університету.

З приводу тверджень відповідача (апелянта) про невиконання зобов'язання у зв'язку із винними діями іншої особи, яка є контрагентом за договірними зобов'язаннями з відповідачем, суд першої інстанції вірно зазначив, що згідно ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Здійснення підприємницької діяльності на власний ризик означає покладання на підприємця тягаря несприятливих наслідків такої діяльності. Порушення третіми особами зобов'язань перед відповідачем не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за порушення його зобов'язань перед позивачем у даній справі.

З цих же підстав, суд правомірно не задовольнив й заяву відповідача про зупинення провадження у справі до розгляду Господарським судом Івано-Франківської області справи № 909/709/18 за позовом ТОВ Терміко-ЛТД до ДП Івано-Франківський котельно-зварювальний завод про присудження до виконання обов'язку в натурі, оскільки результати розгляду цієї справи жодним чином не матимуть впливу на розгляд даної справи, адже договірні відносини між відповідачем та ДП Івано-Франківський котельно-зварювальний завод не впливають на договірні відносини сторін у даній справі.

Таким чином, враховуючи невиконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором щодо поставки товару, що є істотним порушенням його умов, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про обґрунтованість позовних вимоги про розірвання в судовому порядку укладеного між сторонами у справі Договору про закупівлю № 25-6-10 від 25.06.2018.

За таких обставин, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

Керуючись ст.ст. 269-270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Терміко-ЛТД залишити без задоволення, рішення Господарського суду Сумської області від 16.10.2018 у справі № 920/650/18 - без змін.

Матеріали справи № 920/650/18 повернути до Господарського суду Сумської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 288-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 16.04.2019

Головуючий суддя С.Я. Дикунська

Судді А.О. Мальченко

Г.А. Жук