Ухвала

від 11.10.2018 по справі 906/1232/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"11" жовтня 2018 р. Справа № 906/1232/16.

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді: Вельмакіної Т.М., розглянувши скаргу ПАТ "Криворізький завод гірничого обладнання" на бездіяльність старшого державного виконавця Олевського РВДВС ГТУЮ у Житомирській області у справі

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання"

до: Приватного підприємства "Приватлайн-V"

про стягнення 108209,76 грн

Без участі представників сторін.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 15.02.2017 позов ПАТ "Криворізький завод гірничого обладнання" судом задоволено. Стягнуто з Приватного підприємства "Приватлайн-V" на користь Приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання": 88298,00грн - попередньої оплати; 7063,84грн - неустойки; 12847,92грн - відсотків за користування чужими коштами; 1623,15грн - судових витрат.

На виконання зазначеного рішення видано наказ від 06.03.2017.

27.08.2018 на адресу суду від стягувача надійшла скарга на бездіяльність старшого державного виконавця Олевського РВДВС ГТУЮ у Житомирській області Островського В.А., що проявилась в незверненні до суду із клопотанням про встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника боржника. Стягувач просить суд зобов'язати старшого державного виконавця Олевського РВДВС ГТУЮ у Житомирській області Островського В.А. звернутись до суду за встановленням вказаного тимчасового обмеження у праві виїзду керівника ПП "Приватлайн-V".

Згідно бази даних автоматизованої системи "Діловодство спеціалізованого суду" справа № 906/1232/16 перебувала в провадженні судді Шніт А.В., яка з 27.08.2018 по 14.09.2018 знаходиться у відпустці.

У зв'язку із перебуванням судді Шніт А.В., в провадженні якої знаходилась справа № 906/1232/16, у відпустці з 27.08.2018 по 14.09.2018, за розпорядженням В.о. керівника апарату Господарського суду Житомирської області № 159/2018 від 27.08.2017, було здійснено повторний автоматизований розподіл скарги на дії та бездіяльність органу ДВС у справі № 906/1232/16, відповідно до якого її передано на розгляд судді Вельмакіній Т.М.

Ухвалою господарського суду від 03.09.2018 скаргу №015-122 від 13.08.2018 прийнято суддею Вельмакіною Т.М. до свого провадження, судове засідання призначено на 12.09.2018.

Ухвалою суду від 12.09.2018, у зв'язку з ненаданням державним виконавцем матеріалів виконавчого провадження, розгляд скарги було відкладено на 24.09.2018.

Ухвалою суду від 04.10.2018, у зв'язку з неповним виконанням державним виконавцем вимог попередньої ухвали суду, розгляд скарги було відкладено на 11.10.2018.

09.10.2018 до суду від Олевського районного відділу державної виконавчої служби надійшла заява № 8244 від 05.10.2018, згідно якої останній просить здійснювати розгляд скарги без участі його уповноваженого представника. До клопотання додано копію виконавчого провадження № 54592750.

Представники стягувача та державної виконавчої служби в засідання суду не прибули, згідно клопотань № 015-128 від 10.09.2018 та № 77/2 від 21.09.2018 та № 8244 від 05.10.2018 просять розгляд справи здійснювати без участі уповноважених представників.

Представник боржника в засідання суду не прибув, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду скарги був повідомлений вчасно та належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення судової кореспонденції (а.с. 107).

Обґрунтовуючи вимоги скарги на бездіяльність державного виконавця Олевського ВДВС ГТУЮ у Житомирській області Островського В.А., скаржник зазначає, що з моменту відкриття виконавчого провадження жодних дій, спрямованих на примусове виконання рішення виконавцем вчинено не було. Зокрема, станом на 13.08.2018 старшим державним виконавцем Олевського ВДВС ГТУЮ у Житомирській області Островським В.А. не було направлено звернення до суду із клопотанням про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника боржника - ТОВ "Приватлайн-V ОСОБА_1 за межі України до виконання зобов'язань щодо погашення заборгованості перед стягувачем за рішенням господарського суду Житомирської області у справі № 906/1232/16 від 15.02.2017 та наказом по справі № 906/1232/16 від 06.03.2017.

Дослідивши матеріали скарги та надані державним виконавцем матеріали виконавчого провадження, господарський суд дійшов висновку, що скарга № 015-122 від 13.08.2018 не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Частиною 2 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" закріплено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

В силу приписів ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч.1 ст.327 ГПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Умови і порядок виконання рішень судів регламентовані Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій чи бездіяльності державного виконавця.

Як вбачається з матеріалів справи, за заявою Приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання", постановою старшого державного виконавця Олевського ВДВС ГТУЮ в Житомирській області від 29.08.2017 було відкрито виконавче провадження № 54592750 з виконання наказу господарського суду Житомирської області № 906/1232/16 від 06.03.2017.

30.08.2018 державним виконавцем було направлено запит № 6975 до Олевського районного сектору ДМС України у Житомирській області щодо надання інформації про видачу ОСОБА_1 (керівнику боржника) документа, що дає право на виїзд з України і в'їзд в Україну та посвідчують особу громадянина України під час перебування за її межами.

Також, 30.08.2018, за викликом державного виконавця № 6976 було зобов'язано керівника боржника з'явитись до виконавця 11.09.2018.

21.09.2018, із супровідним листом № 7710 від 21.09.2018, на адресу боржника державним виконавцем було направлено постанову від 21.09.2018, винесену при примусовому виконанні наказу суду № 906/1232/16 від 06.03.2017.

В матеріалах справи також міститься подання державного виконавця до Олевського районного суду про тимчасове обмеження виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа.

Вказане подання ухвалою Олевського районного суду від 21.09.2018 було залишено без руху.

03.10.2018 постановою Олевського РВ ДВС ГТУЮ у Житомирській області на грошові кошти, що містяться на рахунках боржника було накладено арешт.

04.10.2018 державним виконавцем Олевського РВ ДВС ГТУЮ у Житомирській області було направлено запит № 8121 до Державної прикордонної служби України про надання інформації щодо видачі ОСОБА_1 (керівнику боржника) документ, що дає право на виїзд з України і в'їзд в Україну та посвідчують особу громадянина України під час перебування за її межами.

Вчинення вищевказаних дій спростовує твердження скаржника щодо бездіяльності старшого державного виконавця Олевського відділу ДВС ГТУЮ у Житомирській області.

Оскільки скаржник у своїй скарзі наголошує на бездіяльності державного виконавця Олевського ВДВС ГТУЮ у Житомирській області Островського В.А., яка полягає саме у ненаправленні останнім звернення до суду із клопотанням про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника боржника - ТОВ "Приватлайн-V ОСОБА_1 за межі України до виконання зобов'язань щодо погашення заборгованості перед стягувачем за рішенням господарського суду Житомирської області у справі № 906/1232/16 від 15.02.2017 та наказом по справі № 906/1232/16 від 06.03.2017, слід зазначити наступне.

Статтею 18 ЗУ "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, перелік яких міститься в даній статті та не є вичерпним щодо здійснення виконавчих дій.

Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом (ч.4 ст.18 Закону).

Відповідно до пункту 6 Розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 №512/5, під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно п.19 ч.3 ст.18 ЗУ "Про виконавче провадження, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі у х и л е н н я боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 337 ГПК України, тимчасове обмеження фізичної особи - боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як виключний захід забезпечення виконання судового рішення.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в країну громадян України" право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадку, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.

Вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України у разі ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань є оціночним поняттям. Доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання покладається на державного виконавця, який ініціює встановлення тимчасового обмеження у виїзді особи за межі України.

У листі Верховного Суду України від 01.02.2013 року Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України зазначено, що законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим із метою всебічного і повного встановлення усіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин суду належить з'ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.

З наведеного вище можна зробити висновок, що поняття "ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням" варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Особа, яка має невиконані зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.

За вказаного суд враховує, що саме державним виконавцем визначається необхідність звернення до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України. При цьому з матеріалів виконавчого провадження вбачається, що на час розгляду скарги, державний виконавець вчиняє дії по встановленню тимчасового обмеження у праві виїзду керівника боржника.

Також суд враховує, що скаржником не надано суду докази того, що боржник свідомо ухилявся від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням суду.

За приписами ст. ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 343 ГПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні скарги ПАТ "Криворізький завод гірничого обладнання" № 015-122 від 13.08.2018.

Керуючись ст. 1-3, 18, 74, 233-235, 339, 343, 345 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні скарги ПАТ "Криворізький завод гірничого обладнання" № 015-122 від 13.08.2018 на бездіяльність старшого державного виконавця Олевського РВ ДВС ГТУЮ у Житомирській області - ОСОБА_2.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до апеляційної інстанції в порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Ухвалу підписано 18.10.2018.

Суддя ОСОБА_3

Друк:

1 - у справу;

2,3 - сторонам (рек. з пов);

4- Олевському РВ ДВС ГТУЮ у Житомирській області ( 11000,, Житомирська область, смт. Олевськ, вул.Володимирська, буд.5) - рек. з пов .