Рішення

від 03.10.2018 по справі 915/481/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2018 року Справа № 915/481/18

м. Миколаїв

за позовом:           Товариства з обмеженою відповідальністю “Теплолюкс Україна”,

                     (04080, вул. Вікентія Хвойки, 15/15, м. Київ);

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Клімаенерготрейд”,

           (54055, вул. Чкалова, 98 Б/3, м.Миколаїв);

про: стягнення основного боргу, суми, на яку збільшився основний борг, з урахуванням індексу інфляції, відсотків річних та пені, а загалом грошових коштів у сумі 104907 грн. 46 коп. за договором поставки від 10.01.2017 № 33 та додатку №1 до Договору поставки Партнерської угоди від 10.01.2017.

Суддя С.М.Коваль

Представники:

Від позивача:                    не присутній.

Від відповідача: не присутній

СУТЬ СПОРУ : про стягнення 104907 грн. 46 коп.

Позов поданий товариством з обмеженою відповідальністю “Теплолюкс Україна” до товариства з обмеженою відповідальністю “Клімаенерготрейд” про стягнення (з урахування заяви про збільшення позовних вимог від 22.08.2018) 116256 грн. 26 коп., з яких:

- 95316 грн. 00 коп. – основний борг;

- 15623 грн. 99 коп. – пеня за загальний період з 30.12.2017 року по 29.06.2018 року;

- 1848 грн. 87 коп. –три відсотки річних від суми простроченого платежу за загальний період з 30.12.2017 р. по 22.08.2018 року;

- 3467 грн. 40 коп. – сума, на яку збільшився основний борг, з урахуванням індексу інфляції за загальний період з 01.01.2018 р. по 31.07.2018 року.

Крім того позивач просить про стягнення грошових коштів на відшкодування судових витрат, зокрема, з оплати позовної заяви судовим збором та витрати на правову допомогу.

Позовні вимоги обґрунтовуються неналежним виконанням зобов'язань по договору поставки від 10.01.2017 № 33 (далі – договір) додатку №1 до Договору поставки Партнерської угоди від 10.01.2017 в частині розрахунку за поставлену продукцію, внаслідок чого утворився основний борг у спірній сумі, на яку ТОВ “Теплолюкс Україна” здійснено нарахування суми, на яку збільшився основний борг, з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних, у порядку ч. 2 ст. 625 ЦК України, нараховано пеню у порядку п. 7.1 договору.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, втім направив письмові пояснення у яких зазначив, що сплатив частково суму боргу у розмірі 11915 грн., свого представника в судове засідання не направив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Справу розглянуто відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Обставини справи.

           10.01.2017 між товариством з обмеженою відповідальністю “Теплолюкс Україна” та товариством з обмеженою відповідальністю “Клімаенерготрейд” укладено договір поставки № 33 (надалі - Договір) та Додаток №1 до договору поставки Партнерська угода від 10.01.2017р. (надалі Додаток №1), за умовами якого ТОВ “Теплолюкс Україна” зобов'язувалось доставляти і передавати на умовах та у встановлені даним Договором строки продукцію (товар) - у власність відповідача, а ТОВ “Клімаенерготрейд” зобов'язувався приймати товар у власність і оплачувати його на умовах даного Договору (п. 1.1 договору).

Асортимент та загальна вартість Товару, що може бути поставлений згідно цього Договору, визначається за погодженням Сторін, шляхом замовлення ТОВ “Клімаенерготрейд” товару згідно прайсу ТОВ “Теплолюкс Україна” ( п. 1.2. договору)

          Відповідно до п.1.2. договору позивач зобов'язався поставляти Товар на умовах FСА м.Київ (до складу перевізника) згідно міжнародних правил тлумачення торгових термінів «ІНКОТЕРМС» в редакції 2010р., які застосовуються з урахуванням особливостей, пов'язаних з внутрішньодержавним характером цього Договору, а також особливостями, що випливають із його умов.

          Право власності на Товар переходить від позивача до відповідача з моменту підписання Сторонами оформленої належним чином накладної на товар - п.2.7 Договору.

          ТОВ “Клімаенерготрейд” здійснює оплату товару на умовах 100% попередньої оплати суми вартості Товару, вказаної у рахунку-фактури ТОВ “Теплолюкс Україна”, якщо інший строк не погоджений в рахунку ТОВ “Теплолюкс Україна”. Строк чинності рахунку-фактури Постачальника не може перевищувати 3 (трьох) календарних днів, якщо інше не буде зазначено в рахунку (п.6.7 договору).

          Встановлені п.6.7. Договору умови оплати можуть бути змінені стосовно окремих замовлень за погодженням з Постачальником, в письмовому вигляді доступним для сторін способом (п. 6.8 договору).

          Додатковою угодою до Договору поставки № 33 від 10.01.2017 укладеною між сторонами 07.09.2017, передбачено, що оплату товару за видатковою накладною (описка в договорі замість рахунку вказана накладна) № 2469 від 06.09.2017р. на загальну вартість 97 636 грн. з ПДВ 20 %, ТОВ “Клімаенерготрейд” зобов'язаний здійснити до 30.12.2017р. включно.

          Позивач свої зобов'язання за договором поставки № 33 від 10.01.2018 року виконав, що доводять рахунок на оплату замовлення від 06.09.2017 № 2469, видаткова накладна від 07.09.2018 № 2283 на загальну суму 97 636 грн. 74 коп. та довіреністю № 73 від 07.09.2017 на отримання товару (а.с.19-21).

Відповідач, всупереч умов договору не оплатив продукцію у визначений договором строк.. Отже, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав.

Відповідно до п.7.1 договору у випадку несвоєчасної оплати продукції відповідач на вимогу позивача сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє в період нарахування пені, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Позивачем відповідачеві нарахована пеня в сумі 15623 грн. 99 коп. за загальний період з 30.12.2017 року по 29.06.2018 року, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нарахована пеня.

Позивачем відповідачу 27.02.2018 року був направлений лист-претензія за вих. №26 про сплату 95316 грн. 00 коп.(а.с.24), але й зазначену лист - претензію відповідачем залишено без реагування та виконання

Станом на час розгляду справи сума боргу відповідачем сплачена не була.

          Позивач просить стягнути з відповідача (з урахування заяви про збільшення позовних вимог від 22.08.2018) 116256 грн. 26 коп., а саме:

- 95316 грн. 00 коп. – основний борг;

- 15623 грн. 99 коп. – пеня за загальний період з 30.12.2017 року по 29.06.2018 року;

- 1848 грн. 87 коп. –три відсотки річних від суми простроченого платежу за загальний період з 30.12.2017 р. по 22.08.2018 року;

- 3467 грн. 40 коп. – сума, на яку збільшився основний борг, з урахуванням індексу інфляції за загальний період з 01.01.2018 р. по 31.07.2018 року.

В обґрунтування позову позивач посилається на статті 509, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 612, 625, 629, 692, 712 Цивільного кодексу України, статті 216, 217, 230 Господарського кодексу України.

Відповідач, як вже вище вказано, свого представника у судове засідання не направив, відзив на позовну заяву не надав, проте у наданому поясненні зазначив, що сплатив частково суму боргу у розмірі 11915 грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд дійшов до такого висновку.

Згідно статті 74 ГПК України кожна з сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Чинним законодавством України передбачено, що за договором поставки одна сторона постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язаний прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.265 ГК України, ст. 712 ЦК України).

У відповідності до ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Положеннями ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Як випливає з матеріалів справи, відповідачем 11.04.2018 частково оплачено борг у розмір 11915 грн., за товар згідно видаткової накладної №2283 від 07.09.2017, про що свідчить платіжне доручення від 11.04.2018 за №4250, тобто до відкриття провадження у даній справі.

Таким чином, основний борг відповідача перед позивачем станом на час розгляду справи становить 83401 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Отже, стягненню підлягає 83401 грн., в частині стягнення 11915 грн. слід відмовити.

Оскільки зобов'язання щодо оплати товару відповідач до цього часу повністю не виконав, позивач на підставі п.7.1 договору та ст. 625 ЦК України правомірно нарахував пеню, суму, на яку збільшився основний борг, з урахуванням індексу інфляції та 3% річних.

Суд не погоджується з розрахунками пені, суми, на яку збільшився основний борг, з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, що здійснив позивач.

Так під час обчислення суми пені позивач безпідставно нарахував її з суми більшої, ніж основний борг – 95316 грн. (без урахування погашення відповідачем суми основного боргу), тому за розрахунком суду здійсненого за період з 30.12.2017 по 11.04.2018, за допомогою програми Законодавство 2.9.0., стягненню підлягає не 15623 грн. 99 коп., а лише 14593 грн. 75 коп.; в частині стягнення 1030 грн. 24 коп. безпідставно нарахованої пені у позові слід відмовити.

Розрахунок суми, на яку збільшився основний борг, з урахуванням індексу інфляції та 3% річних позивач здійснив без врахування погашення відповідачем суми основного боргу, тому сума, на яку збільшився основний борг, з урахуванням індексу інфляції у розмірі 14 грн. 44 коп. та 3% річних у розмір 144 грн. 95 коп. є безпідставно завищеними, отже, стягненню з відповідача підлягає не 3467 грн. 40 коп. суми, на яку збільшився основний борг, з урахуванням індексу інфляції у розмір, а 3452 грн. 96 коп.; не 1848 грн. 87 коп. – трьох відсотків річних, а 1703 грн. 92 коп. (розрахунок здійсненний за допомогою програми Законодавство 2.9.0.).

Вимоги позивача ґрунтуються на законі, матеріалами справи підтверджені. Отже, підлягають задоволенню частково..

Відповідно до ст. 129 ГПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач просить стягнути з відповідача адвокатські витрати у сумі 10500 грн., які понесла ТОВ “Теплолюкс Україна” уклавши договір від 26.02.2018 року про надання правової допомоги, що підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт щодо надання правових послуг та видатковий касовий ордер (а.с. 49-53). В обґрунтуванні цієї вимоги посилається на ст. 126, 129 ГПК України та ст.ст. 19, 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” .

Відповідач вимогу щодо стягнення адвокатських витрат в сумі 10500 грн. 00 коп. не визнає, але у поданому клопотанні клопоче зменшити їх розмір, оскільки вона є надмірно великою.

Господарським процесуальним законодавством передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.ч. 1-4 ст. 126 ГПК України).

Господарський суд вважає доцільним обмежити розмір оплати послу адвоката з огляду на їх розумну необхідність до суми 6562 грн.

Керуючись ст.ст. 74, 126, 129, 232, 233, 236-238 ГПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Клімаенерготрейд” (54055, вул. Чкалова, 98 Б/3, м.Миколаїв, ідентифікаційний код 35835801) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Теплолюкс Україна” (04080, вул. Вікентія Хвойки, 15/15, м. Київ, ідентифікаційний код 33635413) 103151 грн. 63 коп. із яких: 83401 грн. - борг, 14593 грн. 75 коп.- пеня, 3452 грн. 96 коп. - сума, на яку збільшився основний борг, з урахуванням індексу інфляції, 1703 грн. 92 коп. - 3% річних, а також грошові кошти на відшкодування судових витрат у справі зі сплати судового збору в сумі 1732 грн. 50 коп. та 6562 грн. на відшкодування витрат з оплати професійної правничої допомоги.

3.          В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Оформлене відповідно до статті 238 цього Кодексу, рішення підписано 16.10.2018.

Суддя С.М.Коваль.