Постанова

від 10.10.2018 по справі 820/4479/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/4479/18 Харківський апеляційний адміністративний суд

колегія суддів у складі:

головуючого судді: Спаскіна О.А.

суддів: Калитки О. М. , Калиновського В.А.

за участю секретаря судового засідання Моєсеєвої К.Ю.

представника позивача Нефедової І.Л.

представника відповідача Зінченка В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.07.2018, (суддя Панченко О.В., вул. Мар'їнська, 18-Б-3, м. Харків, 61004, повний текст складено 20.07.18) по справі № 820/4479/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трубопроводные системы"

до Головного управління ДФС у Харківській області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.07.2018р. адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Трубопроводные системы" до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, - задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Харківській області щодо відмови в реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю "Трубопроводные системы" платником ПДВ.

Зобов`язано Головне управління ДФС у Харківській області зареєструвати Товариство з обмеженою відповідальністю "Трубопроводные системы" платником податку на додану вартість.

Стягнуто з Головного управління ДФС у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трубопроводные системы" суму сплаченого судового збору в розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права. Вказує, що документів на підтвердження того, що ТМЦ сплачені (платіжні доручення) за вказаними операціями позивач не надав, а тому було прийнято рішення про відмову на підставі статті 181 Податкового кодексу України - неможливо встановити відповідність критеріям, визначеним п.п. 181.1. статті 181 Податкового кодексу України. Вважає, що оскаржуване рішення є законним та обґрунтованим, прийнятим в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та Законами України.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі, посилаючись на мотиви та доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги та зазначив, що рішення суду першої інстанції є правомірним та обґрунтованим і підстав для його скасування не вбачає.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст.308 КАС України та керуючись ст.229 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Трубопроводные системы" зареєстровано в якості суб'єкта господарювання - юридичної особи 15.03.2002 року, про що внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що підтверджується свідоцтвом. (а.с.16)

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань видами діяльності підприємства є: виробництво гідравлічного та пневматичного устаткування; виробництво інших кранів і клапанів; оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням; неспеціалізована оптова торгівля; видання звукозаписів. (а.с.18-20)

21.02.2018р. позивач подав заяву встановленого зразка з документами, що підтверджують обсяг господарських операцій позивача протягом останніх 12 календарних місяців та супровідним листом №221 з метою реєстрації як платник податку на додану вартість. (а.с.7-8)

Відповідачем на заяву позивача від 21.02.2018р. направлено лист від 26.02.2018р. №7215/10/20-40-08-01-09 з відмовою в реєстрації платником ПДВ на підставі відсутності підтверджуючих документів. Запропоновано усунути недоліки та надати нову реєстраційну заяву платника податку на додану вартість. (а.с.15)

Не погоджуючись із таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог та не доведеності відповідачем правомірності прийнятого ним рішення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації Готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Тобто, законодавство пов'язує виникнення податкових зобов'язань з ПДВ з однією з подій, що настає раніше, - оплата товару або його поставка.

Відповідно до цієї позиції п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу України, містить обов'язок особи зареєструватися як платник ПДВ у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована або сплачена такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість).

Таким чином ПК України не містить вимоги про обов'язкову оплату товарів для реєстрації особи платником ПДВ, оскільки подія з поставки товару може відбутися раніше події з оплати товару.

Крім того, відповідно до п. 182.1 ст. 182 ПК України, якщо особа, яка відповідно до пункту статті 181 цього Кодексу не є платником податку у зв'язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій відсутні або є меншими від встановленої зазначеною статтею суми, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою. При цьому, відповідно до п. 183.7 ст. 183 ПК України реєстраційна заява про добровільну реєстрацію як платника податку може бути подана державному реєстратору як додаток до заяви про державну реєстрацію, що подається для проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи - підприємця. Тобто, заява про реєстрацію платника ПДВ може бути подана до початку господарської діяльності

За правилами п. 183.1 ст. 183 Податкового кодексу України: будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву.

Відповідно п. 183.2 ст. 183 Податкового кодексу України, у разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу.

Згідно з п. 183.7 ст. 183 Податкового кодексу України, заява про реєстрацію особи як платника податку подається особисто такою фізичною особою або безпосередньо керівником або представником юридичної особи - платника (в обох випадках з документальним підтвердженням особи та повноважень) до контролюючого органу за місцезнаходженням (місцем проживання) особи.

У зв'язку з досягненням підприємством загальної суми, що перевищила розмір, встановлений ст. 181 Податкового кодексу України, (а саме - 1182093,00 грн.) від здійснення позивачем операцій з постачання товарів (послуг), що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V Кодексу, протягом останніх 12 календарних місяців, позивач звернувся із заявою до відповідача про реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Трубопровідні системи" як платника податку на додану вартість. Однак, позивач отримав відмову в реєстрації, з посиланням на те, що заявником не надано в повному обсязі документальне підтвердження щодо здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, за останні 12 календарних місяців сукупно перевищуючих 1000000 грн.

Як вбачається з положень п.183.8 ст.183 Податкового кодексу України, контролюючий орган відмовляє в реєстрації особи як платника податку, якщо за результатами розгляду реєстраційної заяви та/або поданих документів встановлено, що особа не відповідає вимогам, визначеним статтею 180, пунктом 181.1 статті 181, пунктом 182,1 статті 182 та пунктом 183.7 статті 183 цього Кодексу, або якщо існують обставини, які є підставою для анулювання реєстрації згідно із статтею 184 цього Кодексу, а також якщо при поданні реєстраційної заяви чи визначенні бажаного (запланованого) дня реєстрації не дотримано порядок та строки (терміни), встановлені пунктами 183.1, 183.3-183.7 цієї статті.

Пунктом 183.9 ст.183 Податкового кодексу України передбачено, що у разі відсутності підстав для відмови у реєстрації особи як платника податку, контролюючий орган зобов'язаний протягом трьох робочих днів після надходження реєстраційної заяви до контролюючого органу внести до реєстру платників податку запис про реєстрацію такої особи як платника податку з дня внесення запису до реєстру платників податку у разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку або у разі реєстрації осіб, визначених в абзаці першому пункту 183.4, що відповідають вимогам, визначеним пунктом 181.1 статті 181 цього Кодексу, якщо перше число календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, на день подання реєстраційної заяви настало.

Згідно правил п. 3.9 наказу Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, якщо в заяві про реєстрацію не зазначені обов'язкові реквізити, надані недостовірні або неповні дані, її не скріплено печаткою заявника (за наявності), не підписано заявником (для фізичних осіб), відповідальною особою заявника (для юридичних осіб) чи особою, яка має документально підтверджене повноваження щодо підпису реєстраційної заяви від особи, яка реєструється платником ПДВ, відомості про заявника не включені до Єдиного державного реєстру, то протягом 3 робочих днів від дня отримання заяви контролюючий орган звертається до особи з письмовою пропозицією надати нову заяву про реєстрацію (із зазначенням підстав неприйняття попередньої).

Відповідно п.3.10 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, контролюючий орган відмовляє в реєстрації особи як платника ПДВ, якщо за результатами розгляду реєстраційної заяви та/або поданих документів встановлено, що особа не відповідає вимогам, визначеним статтею 180, пунктом 181.1 статті 181, пунктом 182.1 статті 182 та пунктом 183.7 статті 183 розділу V Кодексу (пункт 1.5 розділу I, пункти 3.3, 3.4, підпункт 1 пункту 3.5 розділу III цього Положення), або якщо існують обставини, які є підставою для анулювання реєстрації згідно зі статтею 184 розділу V Кодексу (пункт 5.1 розділу V цього Положення), а також якщо при поданні реєстраційної заяви чи визначенні бажаного (запланованого) дня реєстрації не дотримано порядок та строки (терміни), встановлені пунктами 183.1, 183.3 - 183.7 статті 183 розділу V Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.02.2018р. позивач подав заяву встановленого зразка з документами, що підтверджують обсяг господарських операцій позивача протягом останніх 12 календарних місяців та супровідним листом №221 з метою реєстрації як платник податку на додану вартість. (а.с.7-8)

На підтвердження господарських операцій, внаслідок яких загальна сума від здійснення позивачем операцій з постачання товарів (послуг), що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V Кодексу, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) ТОВ "ТОВ "Трубопроводные системы" протягом останніх 12 календарних місяців перевищила розмір, встановлений ст. 181 ПК України, позивачем надані наступні документи:

- видаткова накладна №829 від 29.08.2017р. на загальну суму 615939,00 грн. (а.с.10);

- товаро-транспортна накладна №829 від29.08.2017р. на загальну суму 615939,00 грн. (а.с.11);

- відомості про вантаж на суму 615939,00 грн. (зв. бік а.с.11);

- перелік цінностей, які належить отримати (зв. бік а.с.12);

- видаткова накладна №925 від 25.09.2017р. на загальну суму 566154,00 грн. (а.с.13);

- товаро-транспортна накладна №925 від 25.09.2017р. на загальну суму 566154,00 грн. (а.с.14);

- відомості про вантаж на суму 566154,00 грн. (зв. бік а.с.14)

Тобто позивач надав контролюючому органу всі наявні документи по зазначеним операціям.

Проте відповідач листом від 26.02.2018р. №7215/10/20-40-08-01-09 відмовив в реєстрації платником ПДВ на підставі відсутності підтверджуючих документів. При цьому, у вказаному листі відповідача не було вказано, яких саме документів не вистачає.

Разом з тим судовим розглядом встановлено, що відповідачем не було встановлено, що позивач не відповідає вимогам, визначеним пунктом 181.1 статті 181 Податкового кодексу України.

Навпаки, до реєстраційної заяви були додані докази того, що позивач протягом останніх 12 календарних місяців здійснив поставку товарів і йому було нараховано суму, яка перевищує порогове значення, встановлене законом.

Доводи апеляційної скарги про те, що відповідачем правомірно відмовлено в реєстрації особи як платника податку через неможливість встановити відповідність критеріям, визначеним п.п. 181.1. статті 181 Податкового кодексу колегія суддів оцінює критично, оскільки такої підстави для відмови в реєстрації особи як платника ПДВ ст. 183 ПК України не містить.

Більше того, відповідно до п. 3.9 наказу Міністерства фінансів України від 14.11.2014 року № 1130 Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість , зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2014 року за № 1456/26233, якщо в заяві про реєстрацію не зазначені обов'язкові реквізити, надані недостовірні або неповні дані, її не скріплено печаткою заявника (за наявності), не підписано заявником (для фізичних осіб), відповідальною особою заявника (для юридичних осіб) чи особою, яка має документально підтверджене повноваження щодо підпису реєстраційної заяви від особи, яка реєструється платником ПДВ, відомості про заявника не включені до Єдиного державного реєстру, то протягом 3 робочих днів від дня отримання заяви контролюючий орган звертається до особи з письмовою пропозицією надати нову заяву про реєстрацію (із зазначенням підстав неприйняття попередньої).

Проте, відповідач не звертався до позивача з письмовою пропозицією надати нову заяву про реєстрацію платником ПДВ із зазначенням підстав неприйняття попередньої, зокрема такої підстави, як неможливість встановити відповідність критеріям, визначеним п.п. 181.1. статті 181 ПК України.

Вказане свідчить про надуманість та безпідставність позиції відповідача.

Враховуючи вищевикладене судова колегія погоджується з правомірним висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Харківській області щодо відмови в реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю "Трубопровідні системи" платником ПДВ та зобов`язання Головного управління ДФС у Харківській області зареєструвати Товариство з обмеженою відповідальністю "Трубопровідні системи" платником податку на додану вартість.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що задоволення вимоги про зобов'язання відповідача зареєструвати Товариство з обмеженою відповідальністю "Трубопроводные системы" платником податку на додану вартість, оскільки дискреційні повноваження полягають у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі, тобто серед варіантів правомірної поведінки суб'єкта владних повноважень.

В даному випадку відповідач відмовляє в задоволенні зави позивача протиправно, з підстав не встановлених законом.

Таким чином, зобов'язання відповідача зареєструвати Товариство з обмеженою відповідальністю "Трубопроводные системы" платником податку на додану вартість є ефективним способом захисту порушеного права, оскільки відповідач протиправно надав позивачу відмову з підстав, не передбачених діючим законодавством.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, який у своєму рішенні від 16.09.2015 у справі № 21-1465а15 вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що позивач, надавши письмові докази, що були предметом дослідження при розгляді справи судом першої інстанції, виконав вимоги ч.1 ст. 77 КАС України.

Натомість, відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст. 77 КАС України, не надав жодних належних і допустимих доказів на підтвердження законності та обґрунтованості власних дій, що є предметом оскарження позивачем.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ч. 4 ст. 241, ч. 2 ст. 243, ст.ст. 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.07.2018 по справі № 820/4479/18 залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.07.2018 по справі № 820/4479/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)О.А. Спаскін Судді (підпис) (підпис) О.М. Калитка В.А. Калиновський Повний текст постанови складено та підписано 19.10.2018 р.