Постанова

від 12.10.2018 по справі 906/824/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2018 року

м. Київ

Справа № 906/824/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Вронська Г.О. - головуюча, Стратієнко Л.В., Студенець В.І.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод"

на постанову Рівненського апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Саврій В.А., Тимошенко О.М., Дужич С.П.

від 23.05.2018

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-виробнича фірма "Брек"

до Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Домінвест"

про стягнення 738 000, 00 грн.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. 10 вересня 2017 року позивач подав позовну заяву про стягнення з відповідача 738 000,00 грн. завданих збитків.

2. Позовна заява мотивована тим, що внаслідок протиправних дій відповідача, а саме, неповернення відповідачем позивачу предмета позички гусеничного тягача - макету німецького танку "Тигр", позивачу спричинено збитки у вигляді упущеної вигоди у розмірі 738 000,00 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та суду апеляційної інстанції

3. Рішенням Господарського суду Житомирської області від 23.01.2018 у задоволенні позову відмовлено.

4. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не надано доказів вжиття ним заходів щодо одержання упущеної вигоди, що свідчить про не доведеність наявності складу цивільного правопорушення в діях відповідача, зокрема, доказів вжиття заходів щодо одержання упущеної вигоди.

5. Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 23.05.2018 апеляційна скарга позивача була задоволена, а рішення суд першої інстанції - скасовано та прийнято нове рішення про задоволення позовних вимог. Суд апеляційної інстанції стягнув з відповідача на користь позивача 738 000,00 грн. збитків, 11 070,00 грн. судового збору за подання позовної заяви та 16 605,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

6. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що наявність збитків, протиправність поведінки відповідача та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками, неодержані доходи (упущена вигода) позивача не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані у разі належного виконання відповідачем своїх обов'язків щодо повернення об'єкту позички.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. 18 червня 2018 року відповідач подав касаційну скаргу.

8. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 23.05.2018, а рішення Господарського суду Житомирської області від 23.01.2018 у даній справі залишити в силі.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ Й АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

9. Відповідно до свідоцтва про реєстрацію машини серії ЕА№051087 позивач є власником самостійно складеного тягача, реєстраційний №10164АМ, заводський №06-08341, двигун №06-08340, об'єм двигуна 15900 см.куб. (далі - Німецький танк Т-3).

10. Листом від 26.02.2014 №233 відповідач просив позивача надати взаємодопомогу Німецький танк Т-3 для показу на свято 9 Травня 2014 року.

11. Позивач листом від 28.02.2014 №17 повідомив про позитивне рішення щодо вирішення зазначеного питання.

12. Внаслідок такого листування між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-виробнича фірма "Брек" та Державним підприємством "Житомирський бронетанковий завод" у спрощений спосіб був укладений договір позички Німецького танку Т-3 (Т-3).

13. Акт приймання-передачі предмета позички між позивачем та відповідачем не складався.

14. Відповідач використовував предмет позички під час урочистих подій 09 травня 2014 року та у 2015 році.

15. Станом на 10.10.2015 предмет позички не був повернутий позивачу, як його власнику, хоча строк договору позички сплинув ще 12.05.2014.

16. 10 березня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-виробнича фірма "Брек" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Домінвест" був укладений договір оренди транспортного засобу.

17. Відповідно до умов зазначеного договору позивач зобов'язався передати орендарю в тимчасове платне користування з можливістю активної експлуатації транспортний засіб - Німецький танк Т-3 (тягач) з об'ємом двигуна 15900 куб. см., реєстраційний № 10164АМ, заводський № 06-08341, № двигуна 06-08340, визначений у цьому договорі, а третя особа зобов'язалася його прийняти у тимчасове користування ((123 дні) з 01.05.2016 по 31.08.2016 включно) та сплатити позивачу орендну плату

18. Згідно з пунктами 5.1, 5.2 зазначеного договору розмір орендної плати становить 922500,00 грн. за 123 доби оренди, в тому числі ПДВ 20% - 184 500,00 грн., з розрахунку 7500,00 грн./день. Орендна плата сплачується одразу за весь строк оренди шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок орендодавця в українських гривнях в день одержання орендарем транспортного засобу в своє розпорядження - 01.05.2016.

19. 17 березня 2016 року позивач звернувся до ВП ГУНП в Житомирській області із заявою про привласнення предмету позички посадовими особами відповідача,

20. На підставі зазначеної заяви з 29.03.2016 слідчими ВП ГУНП в Житомирській області розслідується об'єднане кримінальне провадження №12015060170001272 по цьому факту.

21. Листом від 19.04.2016 №19 позивач вимагав відповідача повернути предмет позички. До зазначеного листа позивачем було додано копії листа відповідача від 26.02.2014 №233 та свідоцтва про реєстрацію машини ЕА №051087.

22. У відповідь на вимогу, відповідач листом від 29.04.2016 №1842 просив надати йому акт приймання-передавання Німецького танку Т-3 (свідоцтво про реєстрацію машини серії ЕА№051087, заводський номер 06-08341) та акт технічного стану транспортного засобу на момент його передачі.

23. Житомирським районним відділенням поліції Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області здійснюється кримінальне провадження №12015060170001272, відкрите за заявою позивача від 13.10.2015 про привласнення посадовими особами відповідача 6 тягачів, та кримінальне провадження №12016060170000343, відкрите за заявою позивача від 17.03.2016 про привласнення посадовими особами відповідача техніки, а саме, самостійно складеного тягача, заводський №06-08341, двигун №08340.

24. 29 березня 2016 року кримінальні провадження №12015060170001272 та №12016060170000343 об'єднані в одне кримінальне провадження №12015060170001272.

25. В межах об'єднаного кримінального провадження №12015060170001272 слідчий Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області звернувся до відповідача з листом від 12.04.2016 №3054/202/2016 з вимогою підтвердити наявність на території заводу Німецького танку Т-3.

26. Відповідач у відповіді від 25.04.2016 №1776 зазначив, що Німецький танк Т-3 на території заводу не перебуває та на балансі не знаходиться.

27. За наслідками проведення обшуку території та приміщень відповідача слідчим Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області складено протокол обшуку від 25.06.2016, яким зафіксовано наявність у складському приміщенні №1 Німецького танку Т-3 та про його вилучення.

28. З 25.06.2016 відшуканий німецький танк Т-3 слідчим ВП ГУНП в Житомирській області фізично вилучено не було і він залишився на території заводу.

29. З 11.07.2016 відшуканий в рамках об'єднаного кримінального провадження №12015060170001272 Німецький танк Т-3 перебуває у позивача на відповідальному зберіганні до вирішення питання по кримінальному провадженню.

30. 26 травня 2017 року позивач направив відповідачу вимогу №39 про відшкодування завданих позивачу збитків на суму 738000,00 грн. Однак відповідач листом від 12.06.2017 №01-11/2143 відмовив позивачу в задоволенні вимог про стягнення збитків.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

31. В касаційній скарзі відповідач вважає, що, судом апеляційної інстанції встановлено фактичні обставини справи, однак належної юридичної оцінки поданим сторонами доказам не надано та прийнято судове рішення з порушенням норм матеріального права, зокрема, статті 22 Цивільного кодексу України.

Позиція позивача, викладена у відзиві на касаційну скаргу

32. У відзиві на касаційну скаргу позивач зазначає, що касаційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, оскільки, висновки суду апеляційної інстанції ґрунтуються на нормах чинного законодавства, а доводи касаційної скарги не відповідають дійсності та фактично зводяться до намагання переоцінити докази, що виходить за межі перегляду справи в касаційній інстанції.

НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

33. Цивільний кодекс України

Стаття 22 частини 1-3

Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі…

Стаття 526 частина 1

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 610

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 611 частина 1 пункт 4

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків…

34. Господарський кодекс України

Стаття 216 частини 1, 2

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Стаття 217 частини 1, 2

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків…

Стаття 218 частина 1

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Стаття 224

Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Стаття 225 частина 1

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

35. Господарський процесуальний кодекс України

Стаття 300 частини 1, 2

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

36. Суд зазначає, що для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, зокрема, упущеної вигоди [у розумінні статті 22 Цивільного кодексу України та статті 224 Господарського кодексу України] необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності особи; наявність збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою правопорушника та збитками; вини правопорушника. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

37. Вимагаючи відшкодування збитків у виді упущеної вигоди, особа повинна довести, що за звичайних обставин вона мала реальні підстави розраховувати на одержання певного доходу. При цьому важливим елементом доказування наявності неодержаних доходів (упущеної вигоди) є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої особи. Слід довести, що протиправна поведінка, дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - наслідком такої протиправної поведінки.

38. При цьому пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов'язків. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання. Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є підставою для його стягнення.

39. Як встановлено судом апеляційної інстанції, матеріалами справи підтверджується наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме, протиправної поведінки відповідача - неповернення предмета позички (Німецького танку Т-3); збитків (упущеної вигоди) - розмір орендної плати, який би був отриманий позивачем за договором оренди, укладеним між позивачем та третьою особою; причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та збитками - внаслідок неправомірних дій відповідача позивач не зміг фізично передати Німецький танк Т-3 в оренду та отримати вигоду (орендну плату); вини відповідача.

40. Крім того, як встановлено судом апеляційної інстанції позивачем вчинялись дії щодо повернення свого майна від відповідача (листування, звернення до правоохоронних органів) для передачі такого майна в оренду, тобто, вчинялись заходи для одержання доходу.

41. Таким чином, встановивши наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення та те, що упущена вигода не є абстрактною, а позивачем вчинялись заходи для її одержання, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову.

42. З огляду на викладене, Суд відхиляє аргументи відповідача про порушення судом апеляційної інстанції приписів статті 22 Цивільного кодексу України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

43. Зважаючи на викладене, Суд дійшов висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги.

44. Постанова суду апеляційної інстанції підлягає залишенню без змін.

Судові витрати

45. Судові витрати, понесені відповідачем у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції покладаються на відповідача, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Висновки про правильне застосування норм права

46. Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків [у розумінні статті 22 Цивільного кодексу України та статті 224 Господарського кодексу України] необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності особи; наявність збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою правопорушника та збитками; вини правопорушника. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Державного підприємства "Житомирський бронетанковий завод" залишити без задоволення.

2. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 23.05.2018 у справі №906/824/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуюча Г. Вронська

Судді Л. Стратієнко

В. Студенець