Постанова

від 19.10.2018 по справі 3/146

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2018 року

м. Київ

Справа № 3/146

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткач І.В. - головуючий, Баранець О.М., Вронська Г.О.,

розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Херсонгаз"

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.08.2018

(головуючий суддя - Величко Т.А., судді: Бєляновський В.В., Будішевська Л.О.)

та ухвалу Господарського суду Херсонської області від 02.05.2018

(суддя Литвинова В.В.)

у справі №3/146

за позовом Публічного акціонерного товариства "Херсонгаз"

до Державного комунального підприємства "Херсонтеплокомуненерго"

про стягнення 104 577 810,84 грн,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст вимог заяви про заміну сторони у справі

1.1. У серпні 2017 року Публічне акціонерне товариство "Херсонгаз" (далі - ПАТ "Херсонгаз") звернулось до Господарського суду Херсонської області із заявою про заміну боржника - Державного комунального підприємства "Херсонтеплокомуненерго" (далі - ДКП "Херсонтеплокомуненерго") його правонаступником - Міським комунальним підприємством "Херсонтеплоенерго" (далі - МКП "Херсонтеплоенерго") зі сплати коштів на виконання рішення Господарського суду Херсонської області від 04.12.2001 у справі №3/146.

1.2. В обґрунтування заяви ПАТ "Херсонгаз" посилалося на те, що постановою Господарського суду Херсонської області від 26.07.2012 у справі №5024/1002/2012 МКП "Херсонтеплокомуненерго" визнано банкрутом та відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру, яка триває до цього часу; ухвалою Господарського суду Херсонської області від 12.02.2013 кредиторські вимоги ПАТ "Херсонгаз" у розмірі 1 745 462,90 грн (серед яких і вимоги про стягнення боргу на підставі рішення Господарського суду Херсонської області від 04.12.2001 у справі №3/146) включені до реєстру вимог кредиторів четвертої та шостої черги; постановою державного виконавця ВПВР УДВС ГУЮ у Херсонській області від 12.12.2013 виконавче провадження закінчено у зв'язку із визнанням боржника банкрутом, отже рішення суду у справі №3/146 не виконано.

Також ПАТ "Херсонгаз" зазначило про те, що 04.09.2001 Виконавчим комітетом Херсонської міської ради прийнято рішення №323 про створення МКП "Херсонтеплоенерго" та передачу до його статутного фонду частки майна ДКП "Херсонтеплокомуненерго", яке відповідно до акта приймання-передачі основних засобів станом на 01.10.2001 складається, зокрема, із майна теплових пунктів та котелень, отже МКП "Херсонтеплоенерго" є користувачем майна з вироблення та постачання теплової енергії, яке раніше перебувало у користуванні ДКП "Херсонтеплокомуненерго", тому відповідно до частини 3 статті 22 Закону України "Про теплопостачання" МКП "Херсонтеплоенерго" є правонаступником за борговими зобов'язаннями з оплати спожитих енергоносіїв та послуг з їх транспортування і постачання, що виникли у ДКП "Херсонтеплокомуненерго" перед ПАТ "Херсонгаз".

2. Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

2.1. Рішенням Господарського суду Херсонської області від 04.12.2001, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 07.06.2002 та постановою Вищого господарського суду України від 03.09.2002, стягнуто з Державного комунального підприємства "Херсонтеплокомуненерго" на користь Відкритого акціонерного товариства "Херсонгаз" 1 652 016,12 грн основного боргу та 95,76 грн судових витрат.

2.2. З метою примусового виконання рішення 18.12.2001 виданий наказ, який на даний час не виконаний, оскільки постановою Господарського суду Херсонської області від 26.07.2012 у справі №5024/1002/2012 МКП "Херсонтеплокомуненерго" визнано банкрутом та відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру, яка триває до теперішнього часу. Поряд з цим, ухвалою від 12.02.2013 кредиторські вимоги ПАТ "Херсонгаз" в розмірі 1 745 462,90 грн включені до реєстру вимог кредиторів в четверту та шосту чергу. Постановою державного виконавця ВПВР УДВС ГУЮ у Херсонській області від 12.12.2012 у зв'язку з визнанням боржника банкрутом, виконавче провадження закінчено.

2.3. Рішенням виконкому Херсонської міської ради від 04.09.2001 №323 "Про створення Міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго" вирішено створити МКП "Херсонтеплоенерго" та передати до його статутного фонду частку майна в тому числі ДКП "Херсонтеплокомуненерго", яке відповідно до акта приймання-передачі основних засобів станом на 01.10.2001 складається (серед іншого) з майна теплових пунктів та котелень.

2.4. Факт передачі майна теплопунктів та котелень міста у користування МКП "Херсонтеплоенерго" підтверджується також рішеннями Херсонської міської ради:

- від 25.11.2011 №431 "Про надання згоди на розірвання договору управління комунальним майно від 25.06.2007 №30 та передачу об'єктів договору в господарське відання МКП "Херсонтеплоенерго", за яким передано до господарського відання МКП "Херсонтеплоенерго" об'єкти згідно з актом інвентаризації;

- від 22.11.2013 №1180 "Про закріплення за МКП "Херсонтеплоенерго" на праві господарського відання об'єктів нерухомості", за яким за МКП "Херсонтеплоенерго" закріплено на праві господарського відання об'єкти нерухомості, що належать до комунальної власності міської територіальної громади згідно з додатком, а саме котельні та теплопункти за переліком;

- від 31.03.2015 №1764 "Про закріплення за МКП "Херсонтеплоенерго" на праві господарського відання об'єктів нерухомості", за яким за МКП "Херсонтеплоенерго" закріплено на праві господарського відання об'єкти нерухомості, що належать до комунальної власності міської територіальної громади згідно з додатком, а саме котельні.

3. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3.1. Справа розглядалась господарськими судами неодноразово.

3.2. 02 травня 2018 року ухвалою Господарського суду Херсонської області відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Херсонгаз" про заміну відповідача.

3.3. 02 серпня 2018 року постановою Одеського апеляційного господарського суду рішення Господарського суду Херсонської області від 02.05.2018 залишено без змін.

3.3. Відмовляючи в задоволенні заяви про заміну сторони у справі, господарські суди виходили з того, що на час передачі МКП "Херсонтеплоенерго" частки майна ДКП "Херсонтеплокомуненерго", яке відповідно до акта приймання-передачі основних засобів станом на 01.10.2001 складається (серед іншого) з майна теплових пунктів та котелень, Закон України "Про теплопостачання" не містив норми щодо правонаступництва за борговими зобов'язаннями, оскільки ця норма набрала чинності 08.04.2012.

Подана стягувачем заява про заміну сторони у справі після винесення судом рішення у цій справі та видачі наказу на його примусове виконання є по своїй суті заявою про заміну боржника у виконавчому провадженні, однак така заміна можлива лише в разі існування виконавчого провадження.

Постановою державного виконавця ВПВР УДВС ГУЮ у Херсонській області від 12.12.2012 у зв'язку з визнанням боржника - МКП "Херсонтеплокомуненерго" банкрутом, виконавче провадження закінчено.

Як встановлено судами, докази наявності на виконанні у відповідному органі державної виконавчої служби виконавчого провадження з примусового виконання наказу про примусове виконання рішення Господарського суду Херсонської області від 04.12.2001 (виданого 18.12.2001) по справі №3/146 в матеріалах справи відсутні, оскільки позивач звернувся зі своїми кредиторськими вимогами у справі про банкрутство відповідно до вимог Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" і такі вимоги були включені до реєстру вимог кредиторів боржника - МКП "Херсонтеплокомуненерго".

Враховуючи вимоги Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", господарські суди дійшли висновку про те, що ПАТ "Херсонгаз" скористався своїм правом і звернувся зі своїми кредиторськими вимогами до МКП "Херсонтеплокомуненерго" у справі про банкрутство цього підприємства.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

4.1. 23 серпня 2018 року Публічне акціонерне товариство "Херсонгаз" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.08.2018, ухвалу Господарського суду Херсонської області від 02.05.2018, а справу передати на новий розгляд.

4.2. Скаржник обґрунтовує вимоги, що містяться у касаційній скарзі, зокрема, такими доводами.

4.2.1. Частиною 3 статті 22 Закону України "Про теплопостачання" встановлено, що у разі, якщо суб'єкту господарювання надано у користування (оренду, концесію, управління тощо) цілісний майновий комплекс (індивідуально визначене майно) з вироблення теплової енергії, такий суб'єкт стає правонаступником за борговими зобов'язаннями з оплати спожитих енергоносіїв та послуг з їх транспортування і постачання, що виникли у суб'єкта господарювання, який раніше використовував зазначене майно (володів або користувався ним).

На думку скаржника, зазначена стаття закону не ставить питання виникнення правонаступництва в залежність як від способу припинення діяльності попереднього користувача майна, так і умови передбачення в установчих документах правонаступника обсягу прав та обов'язків, що переходять від одного суб'єкта господарювання до іншого, строків передачі майна. Поряд з цим, положення названої норми щодо користування майном (його передачі) не обмежені лише орендою, концесією чи управлінням, оскільки в ній застосовано сполучник "тощо", який має розширювальне, необмежене значення переліку аналогічних випадків користування майном.

4.2.2. Судом апеляційної інстанції безпідставно прийнято акт приймання-передачі майна за 2001 рік як належний доказ остаточного передачі майна та в порушення ч. 5 ст. 236 ГПК України не надано належної оцінки доказу, а саме рішенню Херсонської міської ради від 25.11.2011 №431, яким прийнято рішення про розірвання договору управління майном з TOB "Херсонтепломережі". А у 2007 році це майно було передано від МКП Херсонтеплокомуненерго" до TOB "Херсонтепломережі". У подальшому саме рішеннями Херсонської міської ради від 22.11.2013 та 31.03.2015 майно МКП "Херсонтеплокомуненерго" закріплене на праві господарського відання за МКП "Херсонтеплоенерго" про що зроблено запис в реєстрі права власності на нерухоме майно.

4.2.3. Ухвалою суду від 17.07.2018 у справі про банкрутство №5024/1002/2012 призначено ліквідатором Міського комунального підприємства "Херсонтеплокомуненерго" арбітражного керуючого Сашина Олександра Андрійовича.

Всупереч вимог п. 3 ст. 270 ГПК України ліквідатор Міського комунального підприємства "Херсонтеплокомуненерго" арбітражний керуючий Сашин Олександр Андрійович не був повідомлений про час та місце судового засідання. Отже, відсутність повідомлення представника МКП "Херсонтеплокомуненерго" арбітражного керуючого Сашина O.A. про судовий розгляд справи №3/146 є порушенням процесуального права та безумовною підставою для скасування судового рішення.

4.3. 03 жовтня 2018 року МКП "Херсонтеплоенерго" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

4.3.1. У відзиві МКП "Херсонтеплоенерго" зазначило про те, що МКП "Херсонтеплоенерго" є користувачем майна з вироблення та постачання теплової енергії, яке раніше перебувало у користуванні МКП "Херсонтеплокомуненерго", але з моменту його передачі, тобто дати підписання акта приймання-передачі основних засобів від 01.10.2001, у зв'язку з чим на нього не можуть розповсюджуватися положення ст. 22 Закону України "Про теплопостачання" (в редакції Закону № 4521-VI (4521-17) від 15.03.2011), оскільки такі зміни набули чинності після передачі майна у користування і вказана норма, станом на 01.10.2001 рік, не регулювала питання правонаступництва за борговими зобов'язаннями з оплати спожитих енергоносіїв та послуг з їх транспортування.

Крім того, стосовно МКП "Херсонтеплокомуненерго" порушено провадження у справі №5024/1002/2012 про банкрутство, а постановою від 26.07.2012 останнього було визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Кредиторські вимоги ПАТ "Херсонгаз" до боржника - МКП "Херсонтеплокомуненерго", в тому числі і за рішенням суду у даній справі визнані ухвалою Господарського суду Херсонської області від 12.02.2013 та включені до реєстру вимог кредиторів боржника - МКП "Херсонтеплокомуненерго".

Отже, на думку МКП "Херсонтеплоенерго", процедурне питання стягнення за рішенням суду у даній справі вирішене шляхом прийняття ухвали Господарського суду Херсонської області від 12.02.2013 про визнання кредиторських вимог ПАТ "Херсонгаз", що свідчить про визнання позивачем боржником за спірними зобов'язаннями саме відповідача як особи за рахунок якої позивач очікує задоволення своїх кредиторських вимог.

4.4. 08 жовтня 2018 року ліквідатор МКП "Херсонтеплокомуненерго" Сашин О.А. подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому повідомив суд про те, що 17.07.2018 Господарським судом Херсонської області у справі №5024/1002/2012 призначено його ліквідатором МКП "Херсонтеплокомуненерго". Однак, ухвалу про призначення його ліквідатором ним отримано 27.07.2018. Разом з тим, документи, що стосуються справи №3/146, ліквідатору не передані, у зв'язку з чим арбітражний керуючий Сашин О.А. підтримує правову позицію попереднього арбітражного керуючого.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

5.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

5.1.1. З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, не можуть бути взяті до уваги аргументи скаржника про необхідність встановлення обставин справи, про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

5.1.2. Згідно з компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

5.2. Щодо суті касаційної скарги

5.2.1. Предметом цього судового розгляду є заява ПАТ "Херсонгаз" про заміну сторони (боржника, відповідача) у справі.

5.2.2. Господарські суди обох інстанцій встановили, що подана стягувачем заява про заміну сторони у справі після винесення судом рішення у цій справі та видачі наказу на його примусове виконання є по своїй суті заявою про заміну боржника у виконавчому провадженні.

5.2.3. Згідно з частиною 3 статті 22 Закону України "Про теплопостачання" у разі якщо суб'єкту господарювання надано в користування (оренду, концесію, управління тощо) цілісний майновий комплекс (індивідуально визначене майно) з вироблення теплової енергії, такий суб'єкт стає правонаступником за борговими зобов'язаннями з оплати спожитих енергоносіїв та послуг з їх транспортування і постачання, що виникли у суб'єкта господарювання, який раніше використовував зазначене майно (володів або користувався ним).

Договори про постачання та транспортування енергоносіїв укладаються з правонаступниками реорганізованої теплопостачальної та/або теплогенеруючої організації виключно за умови погодження порядку погашення заборгованості з оплати спожитих енергоносіїв та послуг з їх транспортування і постачання за попередній період (частина 4 статті 22 Закону України "Про теплопостачання").

Статтю 22 Закону України "Про теплопостачання" було доповнено частинами 3-4 Законом України "Про внесення змін до статті 22 Закону України "Про теплопостачання" від 15.03.2012 N 4521-VI, який набрав чинності 08.04.2012.

Господарськими судами правильно зауважено на тому, що норма ч. 3 ст. 22 Закону України "Про теплопостачання" є самостійною та правонаступництво за борговими зобов'язаннями згідно з нею виникає в результаті факту надання в користування майна суб'єкта господарювання, який раніше використовував зазначене майно (володів або користувався ним).

Водночас як встановлено господарськими судами, рішеннями Херсонської міської ради від 22.11.2013 №1180 та від 31.03.2015 №1764 закріплено на праві господарського відання об'єкти, які вже були передані МКП "Херсонтеплоенерго" за актом приймання-передачі від 01.10.2001 . Крім того, ці рішення не містять жодних застережень щодо передачі МКП "Херсонтеплоенерго" будь-яких боргових зобов'язань, зокрема тих, що існують у відповідача.

Також господарськими судами встановлено, що на час передачі МКП "Херсонтеплоенерго" частки майна ДКП "Херсонтеплокомуненерго", яке відповідно до акта приймання-передачі основних засобів станом на 01.10.2001 складається (серед іншого) з майна теплових пунктів та котелень, Закон України "Про теплопостачання" не містив норми щодо правонаступництва за борговими зобов'язаннями, оскільки така норма набрала чинності 08.04.2012.

5.2.4. Верховний Суд також погоджується з тим, що процесуальне правонаступництво на стадії виконання судового рішення є однією з процесуальних гарантій захисту та відновлення захищених судом прав та інтересів фізичних і юридичних осіб. Правонаступництво полягає у переході прав і обов'язків від одного суб'єкта до іншого з відповідною відмовою від тих же вимог до суб'єкта від якого такі права і обов'язки переходять.

У цьому зв'язку, подана стягувачем заява про заміну сторони у справі №3/146 після винесення судом рішення у цій справі та видачі наказу на його примусове виконання є по своїй суті заявою про заміну боржника у виконавчому провадженні, однак така заміна можлива лише в разі існування виконавчого провадження.

Як встановлено судами, доказів наявності на виконанні у відповідному органі державної виконавчої служби виконавчого провадження з примусового виконання наказу про примусове виконання рішення Господарського суду Херсонської області від 04.12.2001 по справі №3/146 у матеріалах справи немає, оскільки постановою державного виконавця ВПВР УДВС ГУЮ у Херсонській області від 12.12.2012 у зв'язку з визнанням боржника - МКП "Херсонтеплокомуненерго" банкрутом, виконавче провадження закінчено.

5.2.5. Більш того, позивач звернувся зі своїми кредиторськими вимогами у справі про банкрутство відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" і такі вимоги були включені до реєстру вимог кредиторів боржника - МКП "Херсонтеплокомуненерго".

5.2.6. Щодо доводів скаржника про те, що всупереч вимог ст. 270 ГПК України ліквідатор МКП "Херсонтеплокомуненерго" арбітражний керуючий Сашин О.А. не був повідомлений про час та місце судового засідання у суді апеляційної інстанції, що є порушенням процесуального права та безумовною підставою для скасування судового рішення, то такі аргументи скаржника відхиляються Верховним Судом з огляду на таке.

Так, відповідно до змісту відзиву на касаційну скаргу, який поданий ліквідатором Сашиним О.А., його було призначено ухвалою Господарського суду Херсонської області від 17.07.2018. В свою чергу, ухвалу Одеського апеляційного господарського суду про призначення судового засідання на 02.08.2018 було постановлено 04.07.2018 і надіслано її було в тому числі і на адресу арбітражного керуючого Запорожця Д.Ю. Отже, на час винесення ухвали від 04.07.2018 вона була надіслана Запорожцю Д.Ю., який на час постановлення цієї ухвали був арбітражним керуючим МКП "Херсонтеплокомуненерго". Більш того, така ухвала також була надіслана на адресу самого підприємства.

З урахуванням наведеного, доводи касаційної скарги щодо неналежного повідомлення ліквідатора МКП "Херсонтеплокомуненерго" про розгляд справи у суді апеляційної інстанції не знайшли свого підтвердження.

5.2.7. Враховуючи викладене, господарські суди попередніх інстанцій, з урахуванням наведених вимог закону та встановлених обставин справи, дійшли правильного висновку про відмову у задоволенні заяви позивача про заміну сторони у справі, оскільки позивач скористався своїм правом і звернувся зі своїми кредиторськими вимогами до МКП "Херсонтеплокомуненерго" у справі про банкрутство цього підприємства.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1. Верховний Суд вважає висновок судів першої та апеляційної інстанцій про відмову у задоволенні заяви позивача про заміну сторони у справі обґрунтованим. Скаржником не доведено, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

6.2. Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

6.3. Зважаючи на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Херсонгаз" без задоволення, а судових рішень, що оскаржуються - без змін.

7. Судові витрати

7.1. Відповідно до статті 315 Господарського процесуального кодексу України у постанові суду касаційної інстанції повинен бути зазначений розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

7.2. Зважаючи на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Херсонгаз" без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Херсонгаз" залишити без задоволення.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.08.2018 та ухвалу Господарського суду Херсонської області від 02.05.2018 у справі №3/146 залишити без змін.

3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. Ткач

Судді О. Баранець

Г. Вронська