Рішення

від 19.10.2018 по справі 815/3088/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/3088/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., за участю секретаря судового засідання Рижук В.І., представника позивача ОСОБА_1 (за довіреністю), представника відповідача - ОСОБА_2 (за довіреністю), розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕНЕТРОН-ОДЕСА» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЕНЕТРОН-ОДЕСА» звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень: від 12.02.2018 року №0005531408, від 12.02.2018 року №0005541408, від 22.06.2018 року №0025452213, від 13.02.2018 року №0064621307, від 13.02.2018 року №006451307, від 13.02.2018 року №0064661307, від 13.02.2018 року №0064691307, від 13.02.2018 року №0064701307, та визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 13.02.2018 року №Ю-0064671307.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Головним управлінням ДФС в Одеській області була проведена документальна планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю ПЕНЕТРОН-ОДЕСА з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року, валютного - за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року. В подальшому, TOB ПЕНЕТРОН-ОДЕСА було отримано податкові повідомлення-рішення, винесені на підставі ОСОБА_3 документальної планової виїзної перевірки від 28.12.2017 року №000843/15-32-14-08/37136521.

Позивач вказав, що TOB ПЕНЕТРОН-ОДЕСА було оскаржено винесені податкові повідомлення-рішення в порядку адміністративного оскарження до ДФС України, подавши окремо дві скарги - про оскарження рішень щодо єдиного внеску, та про оскарження решти податкових повідомлень-рішень. Рішенням ДФС України від 17.04.2018 року №13299/6/99-99-11-01-01-25 скаргу TOB ПЕНЕТРОН-ОДЕСА про оскарження рішень щодо нарахування єдиного внеску залишено без задоволення. Рішенням ДФС України від 15.05.2018 року №16505/6/99-99-11-01-01-25 скаргу TOB ПЕНЕТРОН-ОДЕСА було задоволено частково, податкове повідомлення-рішення від 12.02.2018 року №0005501406 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій на суму 2497000 грн. було скасовано в частині донарахування 198000 грн., в решті скаргу залишено без задоволення.

Позивач вказав, що перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року встановлено його заниження всього у сумі 158564 грн. При перевірці повноти визначення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року встановлено їх завищення в сумі 880912 грн. Вказане завищення витрат, на думку перевіряючих, виникло за рахунок сумнівності господарських операцій з контрагентом TOB Два Слона на суму 880183 грн.; за рахунок завищення адміністративних витрат у вигляді отримання дизельного палива та бензину А-95 за рахунок коштів підприємства, отриманого на АЗС у неробочий час, на суму 729 грн. За період з 01.01.2015 року по 31.12.2016 року TOB ПЕНЕТРОН-ОДЕСА задекларовано податок на прибуток у сумі 409285 грн. Перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.01.2015 року по 31.12.2016 року встановлено його заниження всього у сумі 68142 грн. Перевіркою повноти визначення фінансового результату до оподаткування за період з 01.01.2015 року по 31.12.2016 року встановлено його заниження всього у сумі 288400 грн. Вказане заниження фінансового результату, на думку перевіряючих, виникло за рахунок: сумнівності господарських операцій з TOB Альфаторг-Сервіс на суму 98 508 грн.; з TOB Проксісервіс на суму 132 465 грн.; з TOB Простір-Трейд на суму 43 917 грн.; за рахунок завищення інших витрат у вигляді отримання дизельного палива та бензину А-95 за рахунок коштів підприємства, отриманого на АЗС у неробочий час, на суму 13509 грн.

Позивач зазначив, що господарські операції з вказаними вище контрагентами у повному обсязі підтверджуються первинними документами та мали реальний характер.

Щодо відсутності товарно-транспортних накладних, на яку звертають увагу перевіряючі в ОСОБА_3 перевірки, то позивач вважав, що їх наявність або відсутність не може безумовно свідчити про реальність або нереальність господарської операції. За правочинами, укладеними між TOB ПЕНЕТРОН-ОДЕСА та контрагентами, обов'язок продавця доставити товар не передбачено. Крім того, позивач вказав, що TOB ПЕНЕТРОН-ОДЕСА володіє власним автомобілем марки VW Caddy, а тому здатне своїми силами здійснити доставку товару.

Також позивач зазначив, що поняття добросовісний платник , яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування та податкового законодавства, а тому можливі порушення податкового законодавства з боку контрагента-постачальника, за відсутності доказів протиправної змови учасників операцій з метою отримання позивачем (покупцем) необґрунтованої податкової вигоди, не є безумовною підставою для висновку про порушення саме покупцем вимог податкового законодавства та позбавлення його права сформованих податкових вигод за фактично вчиненою операцією.

Позивач вказав, що на момент укладання та виконання спірних операцій TOB ПЕНЕТРОН-ОДЕСА з TOB Два Слона , TOB Альфаторг-Сервіс , TOB Проксісервіс , TOB Простір-Трейд , вказані юридичні особи були зареєстровані в ЄДР, знаходились на податковому обліку у відповідних контролюючих органах, мали свідоцтва платника податку на додану вартість, що не заперечується перевіряючими, а також відображено в ОСОБА_3 перевірки.

Крім того, позивач зазначив, що факт використання пального працівниками Товариства в особистих інтересах контролюючим органом не доведено. До перевірки були надані авансові звіти та шляхові листи, що підтверджували використання пального у робочий час. Разом з тим, контролюючим органом не взято до уваги вказані документи. Сам факт заправки у вихідні чи в неробочий час свідчить лише про заправку. Позивач вказав, що заправка і використання (списання) пального - зовсім різні господарські операції. Адже саме списання пального є операцією, що засвідчує використання його в господарській діяльності. І якщо водій заправився у вихідний, а автомобіль використовував у робочий час, що підтверджується первинними документами, то факту використання автомобіля в особистих інтересах немає.

Позивач вважав, такі виплати водіям на заправку транспорту не належать до інших заохочувальних та компенсаційних виплат, а тому відсутні підстави для нарахування ПДФО та ЄСВ на ці виплати.

Ухвалою від 13 липня 2018 року відкрито загальне позовне провадження у вказаній справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою від 11.09.2018 року закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті на 26.09.2018 року.

Протокольною ухвалою від 26.09.2018 року відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про приєднання до справи письмових доказів.

У судове засідання, призначене на 09 жовтня 2018 року на 11:00 год., з'явилися представник позивача та представник відповідача.

Під час судового розгляду представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити з викладених у позові підстав.

Представник відповідача під час розгляду справи позов не визнав, вважав його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. 14.08.2018 року представник відповідача через канцелярію суду надав письмовий відзив, відповідно до якого, посилаючись на ОСОБА_3 перевірки, зазначив, що перевіркою TOB ПЕНЕТРОН-ОДЕСА було встановлено формування контрагентом ТОВ Два Слона сумнівного податкового кредиту з ПДВ за рахунок реалізації покупцями товарів, відмінних від придбаних у постачальників, походження яких невідоме та неможливо відстежити за даними ЄРПН. В ході перевірки встановлено, що TOB ПЕНЕТРОН-ОДЕСА не виписувались довіреності на отримання товару від ТОВ Два Слона , про що свідчить відсутність (№ та дата довіреності) у видаткових накладних, виписаних ТОВ Два Слона на адресу TOB ПЕНЕТРОН-ОДЕСА .

Представник відповідача зазначив, що в ході проведення перевірки було встановлено взаємовідносини позивача з ТОВ АЛЬФАТОРГ-СЕРВІС . До перевірки було надано податкову накладну №125 від 29.12.2016 року на суму 102500 грн., згідно з якою TOB ПЕНЕТРОН-ОДЕСА придбало чашки з фірмовим логотипом (500 шт.), флешки з фірмовим логотипом (500 шт.), пакети з фірмовим логотипом (1000 шт.). згідно з даними ІС Податковий блок та Єдиного реєстру податкових накладних, встановлено, що середньооблікова кількість штатних працівників в грудні 2016 року на ТОВ АЛЬФАТОРГ-СЕРВІС складала 1 особа, з 01.04.2017 року підприємство не звітує. Працювало дане підприємство лише в проміжок з 01.10.2016 року по 30.03.2017 року.

Також представник відповідача зазначив, що в ході перевірки було встановлено формування ТОВ ПРОКСІСЕРВІС сумнівного податкового кредиту з ПДВ за рахунок реалізації покупцям товарів, відмінних від придбаних у постачальників, походження яких невідоме та неможливо відстежити за даними ЄРПН.

Представник відповідача вказав, що у зв'язку з тим, що TOB ПЕНЕТРОН-ОДЕСА під час перевірки не надано підтверджуючих документів, які фактично підтверджують витрати платника податку по виконанню дій від імені та за рахунок підприємства, розпорядчих документів щодо виходу робітника у вихідні дні та неробочий час з відповідними нарахуваннями заробітної плати, дохід у вигляді вартості дизельного палива та бензину за рахунок коштів підприємства вважається додатковим благом відповідно до п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України та включаються до окладу загального місячного (річного) оподаткування доходу платників податку ОСОБА_4 та ОСОБА_3 Представник відповідача вважав, що фізичними особами отримано дохід як додаткове благо у вигляді отриманого пального, який включається до складу загального оподаткованого доходу такої фізичної особи, який обраховується із застосуванням норм п.164.5 ст.165 Податкового кодексу України.

Також представник відповідача зазначив, що у ході перевірки було встановлено факти внесення на розрахунковий рахунок TOB ПЕНЕТРОН-ОДЕСА готівкових коштів на загальну суму 459800 грн. (04.11.2016 року через касу банку на розрахунковий рахунок підприємства надійшли готівкові кошти в сумі 6000 грн., 19.02.2016 року - в сумі 30800 грн., 24.03.2016 року - в сумі 200000 грн., 19.05.2016 року - у сумі 71000 грн., 18.11.2015 року - в сумі 152000 грн.) без відповідного оприбуткування готівкових коштів в касі підприємства.

Також перевіркою встановлено факт видачі ОСОБА_5 з каси підприємства готівкових коштів у сумі 99000 грн. на підставі видаткового касового ордера від 01.03.2016 року №19, в якому підпис одержувача коштів не відповідає підпису ОСОБА_5, відображеного у відповідних договорах позики.

Представник відповідача зазначив, що перевіркою TOB ПЕНЕТРОН-ОДЕСА встановлено порушення останнім п.44.1, п.44.2 ст.44, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.п.139.3.3 п.139.3 ст.139, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.198.3, п.198.5, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 226706 грн. та заниження податку на додану вартість на 214161 грн.

Заслухавши вступне слово представника позивача та представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові та електронні докази, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_6 Виписки є Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, TOB ПЕНЕТРОН-ОДЕСА зареєстроване 01.06.2010 року за №1 556 102 0000 039198 (а.с. 27-30, т. 1).

Основним видом економічної діяльності TOB ПЕНЕТРОН-ОДЕСА є: Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (код КВЕД 46.73).

Судом встановлено, що на підставі направлень, виданих ГУ ДФС в Одеській області від 28.11.2017 року №№ 9454/14-08, 9457/14-08, 9456/14-08, 9455/14-08, 9458/14-08, 9459/14-08, відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків за 4 квартал 2017 року, на підставі наказу ГУ ДФС в Одеській області від 10.11.2017 року №5807, проведена планова виїзна документальна перевірка TOB ПЕНЕТРОН-ОДЕСА з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року, валютного законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року, з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 28 грудня 2017 року №843/15-32-14-08/37136521 Про результати документальної планової виїзної перевірки TOB ПЕНЕТРОН-ОДЕСА (код ЄДРПОУ 37136521) податкового законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року, валютного - за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року (а.с. 31-94, т. 1).

Відповідно до висновку акту, зазначені наступні порушення позивача:

1) п.44.1, п.44.2 ст.44, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1, п.п.139.3.3 п.139.3 ст.139, п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в період, що перевірявся, на загальну суму 226706 грн. в т.ч.:

- за 2014 рік на суму 158564 грн.;

- за 2015 рік на суму 48189 грн.;

- за 2016 рік на суму 19953 грн.

2) п.198.3, п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в період, що перевірявся, в сумі 214161 грн. (на суму 111349 грн. минув термін позовної давності) у т.ч.:

- за березень 2014 року на суму 79 грн. (минув термін позовної давності);

- за липень 2014 року в сумі 6407 грн. (минув термін позовної давності);

- за вересень 2014 року в сумі 85236 грн. (минув термін позовної давності);

- за жовтень 2014 року в сумі 3306 грн. (минув термін позовної давності);

- за листопад 2014 року в сумі 16321 грн. (минув термін позовної давності);

- за грудень 2014 року в сумі 64834 грн.;

- за лютий 2015 року на суму 33 грн.;

- за березень 2015 року на суму 67 грн.;

- за травень 2015 року на суму 67 грн.;

- за вересень 2015 року у сумі 67 грн.;

- за жовтень 2015 року у сумі 9417 грн.;

- за листопад 2015 року у сумі 17076 грн.;

- за грудень 2015 року у сумі 8783 грн.;

- за лютий 2016 року у сумі 66 грн.;

- за квітень 2016 року у сумі 66 грн.;

- за серпень 2016 року у сумі 813 грн.;

- за вересень 2016 року у сумі 388 грн.;

- за жовтень 2016 року у сумі 152 грн.;

- за листопад 2016 року у сумі 983 грн.

3) 5.1 - п.14.1.48 п.14.1 ст.14, п.167.1 ст.167, п.164.5 ст.164, п.п.168.1.1, п.п.168.1.4 п.168.1 ст.168, п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України - донараховано податку на доходи фізичних осіб у розмірі 3652 грн.;

5.2 - ст..51, п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України, Наказу МДЗ України від 21.01.2014 року №49 Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма N 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (зареєстрованого в Мінюсті України від 05.02.2014 року за №228/25005), Наказу МФ України від 13.01.2015 року №4 Про затвердження форми податку і сум утриманого з них податку (форма N 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (зареєстрованого в Мінюсті України 30.01.2015 року за №111/26556), а саме: підприємством у податкових розрахунках сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма N 1ДФ) включені відомості з невірними відомостями щодо працюючих найманих робітників, а саме підприємством щодо кожної фізичної особи не заповнено стільки рядків, скільки ознак доходів вона має; включені відомості з недостовірними даними, а саме не відображено додаткову заробітну плату за ознакою 101 ;

5.3 - п.5 ст.8, п.2 ст.9 Закону країни Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , в наслідок чого нараховано єдиного внеску 4106,39 грн.;

5.4 - п.7 ст.8, п.2 ст.9 Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , в наслідок чого доутримано єдиного внеску у розмірі 81,97 грн., а саме: 2014 рік - 31,50 грн. та 2015 рік - 50,47 грн.;

5.5 - п.п.1.3, п.п.1.4, п.п.1.5 п.16.1 підрозділу 10 розділу ХХ, ст.163, п.164.2 ст.164, п.п.168.1.1, п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168, п.171.2 ст.171 Податкового кодексу України - донараховано військового збору у розмірі 256,29 грн.;

4) перевіркою встановлено порушення вимог п.2.6, п.2.8 гл.2, п.3.5, п.3.6 гл.3, п.7.9, п.7.10, п.7.12, п.7.16 гл.7 Положення Про ведення касових операцій в національній валюті в Україні , затвердженого постановою правління НБ України від 15.12.2004 року №637.

На підставі висновків акту перевірки від 28 грудня 2017 року №843/15-32-14-08/37136521, Головним управлінням ДФС в Одеській області прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 12.02.2018 року №0005531408, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «Податок на прибуток приватних підприємств» , на загальну суму 271335 грн., у тому числі 226706 грн. - за податковими зобов'язаннями; 44629 грн. - штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с. 95, т. 1);

- від 12.02.2018 року №0005541408, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «Податок на додану вартість» , на загальну суму 47473 грн., у тому числі 37978 грн. - за податковими зобов'язаннями; 9495 грн. - штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с. 96, т. 1);

- від 12.02.2018 року №0005501406, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) в розмірі 2497000 грн. за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій (а.с. 99, т. 1);

- від 13.02.2018 року №0064621307, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені, на загальну суму 6332,50 грн., у тому числі 3652,60 грн. - за податковими зобов'язаннями; 2679,90 грн. - штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с. 101, т. 1);

- від 13.02.2018 року №006451307, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 510 грн., за платежем Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати (а.с. 102, т. 1);

- від 13.02.2018 року №0064661307, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з військового збору, пені, на загальну суму 443,45 грн., у тому числі 256,29 грн. - за податковими зобов'язаннями; 187,16 грн. - штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с. 103, т. 1).

Крім того, ГУ ДФС в Одеській області прийнято:

- рішення №0064691307 від 13.02.2018 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасного не нарахованого єдиного внеску, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 2094,19 грн. (а.с. 104, т. 1);

- рішення №0064701307 від 13.02.2018 року про застосування штрафних санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансовий платіж), у вигляді стягнення суми штрафу в розмірі 10% таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум (4188,37 грн.), в розмірі 418,84 грн. (а.с. 105, т. 1);

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені №Ю-0064671307 від 13.02.2018 року в сумі 4188,37 грн. (а.с. 106, т. 1).

TOB ПЕНЕТРОН-ОДЕСА було оскаржено вказані податкові повідомлення-рішення в порядку адміністративного оскарження до ДФС України двома скаргами - про оскарження рішень щодо єдиного внеску та про оскарження решти податкових повідомлень-рішень.

Рішенням ДФС України від 17.04.2018 року №13299/6/99-99-11-02-02-25 вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.02.2018 року №Ю-0064671307, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасного не нарахованого єдиного внеску від 13.02.2018 року №0064691307 та рішення про застосування штрафних санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансовий платіж) від 13.02.2018 року №0064701307 залишено без змін, а скаргу TOB ПЕНЕТРОН-ОДЕСА від 13.03.2018 року №91 - без задоволення (а.с. 108-111, т. 1).

Рішенням ДФС України від 15.05.2018 року №16505/6/99-99-11-01-01-25 скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області від 12.02.2018 року №0005501406 у частині 198000 грн. застосованих штрафних санкцій за перевищення ліміту залишку готівки у касі, в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення та податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС в Одеській області від 12.02.2018 року №0005531408, №0005541408, від 13.02.2018 року №006451307, №0064621307, №0064661307 залишено без змін, а скаргу - частково задоволено (а.с. 112-122, т. 1).

На підставі рішення ДФС України від 15.05.2018 року №16505/6/99-99-11-01-01-25 ГУ ДФС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0025452213 від 22.06.2018 року, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сумі 2299000 грн. (а.с. 107, т. 1).

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

ОСОБА_6 приписів п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.44.2. ст.44 Податкового кодексу України, для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень цього Кодексу.

Відповідно до положень п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об'єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу. Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років. В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об'єкт оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

ОСОБА_6 п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, фінансовий результат до оподаткування зменшується: на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до пункту 138.3 цієї статті; на суму залишкової вартості окремого об'єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень цієї статті Кодексу, у разі ліквідації або продажу такого об'єкта; на суму дооцінки та вигід від відновлення корисності основних засобів або нематеріальних активів в межах попередньо віднесених до витрат уцінки та втрат від зменшення корисності основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Відповідно до п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, фінансовий результат до оподаткування збільшується: на суму витрат на формування резервів та забезпечень для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечень на відпустки працівникам та інші виплати, пов'язані з оплатою праці, та резервів, визначених пунктами 139.2-139.3 цієї статті) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Фінансовий результат до оподаткування зменшується: на суму витрат (крім оплати відпусток працівникам та інші виплати, пов'язані з оплатою праці, та резервів, визначених пунктами 139.2-139.3 цієї статті), які відшкодовані за рахунок резервів та забезпечень сформованих відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму коригування (зменшення) резервів та забезпечень для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечень на відпустки працівникам та інші виплати, пов'язані з оплатою праці, та резервів, визначених пунктами 139.2-139.3 цієї статті), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Як вбачається з акту перевірки від 28 грудня 2017 року №843/15-32-14-08/37136521, за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року ТОВ ПЕНЕТРОН-ОДЕСА задекларовано податок на прибуток у сумі 71372 грн. Перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року встановлено його заниження всього у сумі 158564 грн. При перевірці повноти визначення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року встановлено їх завищення в сумі 880912 грн.

Вказане завищення витрат, відповідно до акту перевірки виникло: за рахунок сумнівності господарських операцій з контрагентом TOB Два Слона (код ЄДРПОУ 13880008) на суму 880 183 грн.; за рахунок завищення адміністративних витрат у вигляді отримання дизельного палива та бензину А-95 за рахунок коштів підприємства, отриманого на АЗС у неробочий час, на суму 729 грн.

За період з 01.01.2015 року по 31.12.2016 року TOB ПЕНЕТРОН-ОДЕСА задекларовано податок на прибуток у сумі 409285 грн. Перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.01.2015 року по 31.12.2016 року встановлено його заниження всього у сумі 68142 грн. Перевіркою повноти визначення фінансового результату до оподаткування за період з 01.01.2015 року по 31.12.2016 року встановлено його заниження всього у сумі 288400 грн.

Вказане заниження фінансового результату, як зазначено в акті перевірки, виникло за рахунок:

- сумнівності господарських операцій з TOB Альфаторг-Сервіс (код ЄДРПОУ 40541497) на суму 98508 грн.;

- сумнівності господарських операцій з TOB Проксісервіс (код ЄДРПОУ 38730376) на суму 132465 грн.;

- сумнівності господарських операцій з TOB Простір-Трейд (код ЄДРПОУ 38800420) на суму 43 917 грн.;

- за рахунок завищення інших витрат у вигляді отримання дизельного палива та бензину А-95 за рахунок коштів підприємства, отриманого на АЗС у неробочий час, на суму 13509 грн.

Разом з тим, такі доводи відповідача не можуть бути підставою для донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно договорів від 25.11.2014 року №25/11-14, від 10.12.2014 року №10/12-14, від 25.12.2014 року №25/12-14, укладених між TOB ПЕНЕТРОН-ОДЕСА (Покупець) та TOB Два Слона (Постачальник), Постачальник зобов'язується поставити у власність, а Покупець прийняти і оплатити гідроізоляційний матеріал (пенетрон адмікс) (а.с. 127-128, 131-132, 135-136, т. 1).

ОСОБА_6 п. 2.2 вказаних Договорів, право власності на товар переходить від Постачальника до Покупця в момент передачі Товару Покупцю і підписання сторонами товарних накладних. Поставка Товару здійснюється протягом 15 календарних днів з моменту оплати Покупцем рахунка на передплату.

На виконання умов вказаних угод та на підставі рахунків TOB Два Слона були належним чином виписані податкові накладні, зокрема: №2581 від 25.07.2014 року; №2995 від 29.09.2014 року; №25113 від 25.11.2014 року; №10123 від 10.12.2014 року; №25121 від 25.12.2014 року (а.с. 123, 125, 129, 133, 137, т. 1), а також видаткові накладні: №2581 від 25.07.2014 року на суму 50120 грн.; №2995 від 29.09.2014 року на суму 520000 грн.; №3125 від 25.11.2014 року на суму 97500 грн.; №3254 від 10.12.2014 року на суму 234500 грн.; №3268 від 25.12.2014 року на суму 154100 грн. (а.с. 124, 126, 130, 134, 138, т. 1).

TOB ПЕНЕТРОН-ОДЕСА , в свою чергу, здійснило оплату товару, підтверджується банківськими виписками ПАТ ВТБ БАНК по рахунку позивача (а.с. 139-147, т. 1).

З огляду на зазначене, в сукупності всі ці документи повністю відповідають поняттю первинні документи , що визначені у ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Окрім того, згідно умов договорів поставки, якість товару повинна відповідати вимогам заводу виробника (сертифікат якості, виданий заводом-виробником).

На підтвердження належної якості товару постачальником були надані сертифікати якості №1685151 та №1685173 та висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 09.08.2013 року № 05.03.02-03/72382 (а.с. 148-152, т. 1).

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що господарські операції позивача з TOB Два Слона у повному обсязі підтверджуються первинними документами та мали реальний характер.

Судом встановлено, що на підставі правочину, укладеного у спрощений спосіб, TOB ПЕНЕТРОН-ОДЕСА було придбано у TOB АЛЬФАТОРГ-СЕРВІС чашки з фірмовим логотипом (500 шт.), флешки фірмовим логотипом (500 шт.), пакет з фірмовим логотипом (1000 шт.).

Контрагентом було видано видаткову накладну №125 від 29.12.2016 року, податкову накладну №12 від 29.12.2016 року, а TOB ПЕНЕТРОН-ОДЕСА було здійснено плату за товар, що підтверджується банківською випискою ПАТ ВТБ БАНК за 20.02.2017 року (а.с. 154-156, т. 1).

Положеннями ч.1 ст.205 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до ч.1 ст.181 ГПК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

ОСОБА_6 з ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Також згідно з ч.2 ст.639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Таким чином, законодавством передбачена можливість укладення договорів у спрощеному порядку через:

- ділову переписку - шляхом обміну документами, в тому числі електронними;

- у вигляді конклюдентних дій (прийняття замовлення до виконання).

При цьому договори, укладені зазначеними способами, вважаються такими, що вчинені у письмовій формі.

Отже, можливість укладення договору не лише у формі єдиного документа, а й у спрощений спосіб за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку, передбачена положеннями цивільного та господарського законодавства.

Таким чином, отримання товару та перерахування коштів з боку покупця TOB ПЕНЕТРОН-ОДЕСА та реалізація товару та отримання коштів з боку постачальника товару TOB Альфаторг-Сервіс , свідчить про досягнення згоди та засвідчення волі сторін у здійсненні цієї операції.

Підтвердженням того, що поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків, є направлення TOB Альфаторг-Сервіс рахунку на оплату № 151 від 29.12.2016 року, який є його зобов'язанням поставити товар після сплати покупцем його вартості (а.с. 153, т. 1).

Таким чином, суд вважає, що укладення правочину у спрощений спосіб не є порушенням законодавчих вимог та не свідчить про відсутність первинних документів від ТОВ Альфаторг-Сервіс .

Крім того, позивач на огляд у судовому засіданні зразки замовленої позивачем у контрагента продукції (чашка, флешка, пакети) з нанесеним фірмовим голови пом ТОВ ПЕНЕТРОН-ОДЕСА , що підтверджує факт виконання сторонами договору його умов та реальність даної господарської операції.

ОСОБА_6 договору від 15.09.2015 року №15/09-2015 про надання рекламно-маркетингових послуг , укладеного між TOB ПЕНЕТРОН-ОДЕСА та TOB ПРОКСІСЕРВІС , Постачальник зобов'язується надати послуги по дослідженню кон'юктури ринку Товару; надання інформації по потенціальних покупцях товару, щодо проведення передмовин з Покупцями щодо укладення договорів та з інших питань, а TOB ПЕНЕТРОН-ОДЕСА - прийняти і оплатити надані послуги (а.с. 157-159, т. 1).

В подальшому сторонами був складений акт наданих послуг від 30.11.2015 року (а.с. 160, т. 1), контрагентом були виписані податкові накладні № 12 від 19.10.2015 року та № 17 від 30.11.2015 року (а.с. 161, 163, т. 1), а TOB ПЕНЕТРОН-ОДЕСА було здійснено оплату за надані послуги, що вбачається з банківських виписок ПАТ ВТБ БАНК від 19.10.2015 року та 02.12.2015 року (а.с. 178, 179, т. 1).

Також TOB ПЕНЕТРОН-ОДЕСА отримувало маркетингові послуги від TOB Простір-Трейд .

Господарські взаємовідносини з TOB Простір-Трейд підтверджується Договором про надання маркетингових послуг № 16/11-15 від 16.11.2015 р., ОСОБА_6 наданих послуг від 16.12.2015 р., банківською випискою ПАТ ВТБ БАНК за 21.12.2015 р., рахунком-фактурою №СФ-000095 від 16.12.2015 р., податковою накладною №10 від 16.12.2015 року (а.с. 180-186, т. 1).

Підтвердженням реальності господарських операцій позивача з контрагентами ТОВ ПРОКСІСЕРВІС та ТОВ Простір Трейд також є електронні докази, надані позивачем на вимогу суду в оригіналі: флеш-носії з електронними документами, що містять інформацію з дослідження ринку з метою пошуку потенційних покупців продукції позивача.

Флеш-носій зі створеною ТОВ Простір Трейд інформацією містить файл з датою створення 04.12.2015 року, а флеш-носій ТОВ ПРОКСІСЕРВІС - файл, створений 12.11.2015 року, що відповідає періодам виконання договорів з вказаними контрагентами.

Щодо відсутності товарно-транспортних накладних, на яку звертають увагу перевіряючі в ОСОБА_6 перевірки, то суд зазначає, що їх наявність або відсутність не може безумовно свідчити про реальність або нереальність господарської операції.

Слід зазначити, що товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, а відтак визначає взаємовідносини по виконанню перевезення вантажів для обліку транспортної роботи.

Товарно-транспортна накладна є документом, який складається вантажовідправником для оформлення перевезень вантажів відповідно до укладеного договору перевезення і використовується для проведення остаточних розрахунків за надані послуги з перевезення вантажів. Оформлена товарно-транспортна накладна має бути у водія транспортного засобу під час здійснення перевезень вантажів за договором перевезення.

Крім того, частиною першою статті 655 Цивільного кодексу України визначено, що за говором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини першої статті 664 Цивільного кодексу України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

За правочинами, укладеними між TOB ПЕНЕТРОН-ОДЕСА та контрагентами, обов'язок продавця доставити товар не передбачено.

Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 р., не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи, обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Окрім того, згідно ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт , документом, на підставі яких виконуються внутрішні перевезення вантажів, може бути товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством. Отже, таким документом може бути і провідна видаткова накладна на товар.

Таким чином, відсутність товарно-транспортних накладних в даному випадку пояснюється умовами укладених правочинів з контрагентами та не може бути підставою для визнання завищеними податкових витрат, оскільки даний документ не є документом первинного бухгалтерського обліку.

Щодо порушень податкового законодавства, допущених контрагентами, суд зазначає, що поняття добросовісний платник , яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування та податкового законодавства, а тому можливі порушення податкового законодавства з боку контрагента-постачальника, за відсутності доказів протиправної змови учасників операцій з метою отримання позивачем (покупцем) необґрунтованої податкової вигоди, не є безумовною підставою для висновку про порушення саме покупцем вимог податкового законодавства та позбавлення його права сформованих податкових вигод за фактично вчиненою операцією.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 17.01.2018 року по справі № 826/1244/13-а.

Отже, чинним податковим законодавством не поставлено в залежність право на формування податкового кредиту та валових витрат від податкового обліку (стану) інших осіб, в тому числі і контрагента платника податків, зокрема, внаслідок виявлення порушень чинного законодавства при укладанні правочинів контрагентом позивача та іншими суб'єктами господарювання. Тобто, якщо суб'єкт господарювання не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, надання податкової звітності або інших вимог чинного законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки виключно щодо цієї особи. Вказані положення також узгоджуються зі змістом статті 61 Конституції України щодо індивідуального характеру юридичної відповідальності особи.

Як вбачається з акту перевірки, на момент укладання та виконання спірних операцій позивача з TOB Два Слона , TOB Альфаторг-Сервіс , TOB Проксісервіс , TOB Простір-Трейд , вказані юридичні особи були зареєстровані в ЄДР, знаходились на податковому обліку у відповідних контролюючих органах, мали свідоцтва платника податку на додану вартість, що не заперечується перевіряючими, а також відображено в акті перевірки.

Щодо заниження позивачем податку на прибуток внаслідок включення до витрат сум за чеками на отримання дизельного палива та бензину А-95 за рахунок коштів підприємства, отриманого на АЗС у неробочий час, слід зазначити, що сам факт заправки у вихідні чи в неробочий час свідчить лише про заправку пальним транспортного засобу.

Суд погоджується з доводами позивача, що заправка і використання (списання) пального - різні господарські операції. Адже саме списання пального є операцією, що засвідчує використання його в господарській діяльності. І якщо водій заправився у вихідний день чи неробочий час, а автомобіль використовував у робочий час, що підтверджується первинними документами, то факту використання автомобіля в особистих інтересах немає.

Факт використання пального поза межами господарської діяльності позивача контролюючим органом не доведено.

У той же час, позивачем надані авансові звіти та шляхові листи, що підтверджують використання пального у робочий час, а саме: авансовий звіт № 19 від 15.04.2016 року; подорожній лист № 0604 від 06.04.2016 року; авансовий звіт № 17 від 31.03.2016 року; подорожній лист № 1603 від 16.03.2016 року; авансовий звіт № 10 від 29.02.2016 року; подорожній лист № 0902 від 09.02.2016 року; авансовий звіт № 9 від 29.02.2016 року; подорожній лист № 0102 від 01.02.2016 року; авансовий звіт № 38 від 30.09.2015 року; подорожній лист № 2509 від 25.09.2015 року; авансовий звіт № 35 від 14.09.2015 року; подорожній лист № 0409 від 04.09.2015 року; авансовий звіт № 20 від 29.05.2015 року; подорожній лист № 1805 від 18.05.2015 року; авансовий звіт № 19 від 14.05.2015 року; подорожній лист № 1405 від 14.05.2015 року; авансовий звіт № 12 від 31.03.2015 року; подорожній лист № 1303 від 13.03.2015 року; авансовий звіт № 7 від 23.02.2015 року; подорожній лист № 1802 від 18.02.2015 року Авансовий звіт № 7 від 14.03.2014 року; подорожній лист № 0303 від 03.03.2014 року; подорожній лист № 0403 від 04.03.2014 року; авансовий звіт № 45 від 10.12.2014 року; подорожній лист № 0412 від 04.12.2014 року; та подорожні листи щодо заправки пального у безготівковому порядку №0607 від 06.07.2016 року; №2507 від 25.07.2016 року; №0508 від 05.08.2016 року; № 1708 від 17.08.2016 року; №2908 від 29.08.2016 року; № 3008 від 30.08.2018 року; №0509 від 05.09.2016 року; № 1409 від 14.09.2016 року; № 2009 від 20.09.2016 року; № 1810 від 18.10.2016 року; №0211 від 02.11.2016 року; №0711 від 07.11.2016 року; №0911 від 09.11.2016 року; № 1611 від 16.11.2016 року; №2111 від 21.11.2016 року; №2811 від 28.11.2016 року (а.с. 17-97, т. 2).

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 12.02.2018 року №0005531408, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «Податок на прибуток приватних підприємств» , на загальну суму 271335 грн., у тому числі 226706 грн. - за податковими зобов'язаннями; 44629 грн. - штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Також перевіркою повноти нарахування ТОВ ПЕНЕТРОН-ОДЕСА податку на додану вартість за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року встановлено його заниження всього у сумі 214161 грн., проте на суму 176183 грн. минув термін позовної давності для донарахування податкових зобов'язань.

ОСОБА_6 перевірки, заниження податку на додану вартість відбулось в результаті допущених порушень податкового законодавства, що відображено в п.3.1.2.1. та п.3.1.2.2 розділу III ОСОБА_6 перевірки, тобто в результаті нереальних господарських взаємовідносин з контрагентами TOB Два Слона , TOB Альфаторг-Сервіс , TOB Проксісервіс , TOB Простір-Трейд та включення до сум податкового кредиту сум ПДВ за чеками на отримання дизельного палива та бензину А-95 за рахунок коштів підприємства, отриманого на АЗС у неробочий час.

ОСОБА_6 з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст.198 цього Кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до ст.201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

У разі звільнення від оподаткування у випадках, передбачених статтею 197 цього розділу, у податковій накладній робиться запис "Без ПДВ" з посиланням на відповідний пункт та/або підпункт статті 197 цього Кодексу.

Платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер: покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця; покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, протягом такого місяця.

У разі якщо станом на дату складення зазначених податкових накладних сума коштів, що надійшла на поточний рахунок продавця як оплата (передоплата) за товари/послуги, перевищує вартість поставлених товарів/послуг протягом місяця, таке перевищення вважається попередньою оплатою (авансом), на суму якої складається податкова накладна у загальному порядку не пізніше останнього дня такого місяця.

Для цілей цього пункту ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.

Податкова накладна може бути складена за щоденними підсумками операцій (якщо податкова накладна не була складена на ці операції) у разі: здійснення постачання товарів/послуг за готівку кінцевому споживачеві (який не є платником податку), розрахунки за які проводяться через касу / реєстратори розрахункових операцій або через банківську установу чи платіжний пристрій (безпосередньо на поточний рахунок постачальника); виписки транспортних квитків, готельних рахунків або рахунків, які виставляються платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер постачальника (продавця), крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами; надання платнику податку касових чеків, що містять суму поставлених товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального та податкового номерів постачальника).

Як вже зазначалося судом вище, згідно з п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами зазначених вище господарських операцій на підставі наявних первинних документів відповідні податкові накладні, виписані та зареєстровані в ЄРПН контрагентами: TOB Два Слона , TOB Альфаторг-Сервіс , TOB Проксісервіс , TOB Простір-Трейд - вносилися позивачем до реєстрів виданих та отриманих податкових накладних за відповідні звітні періоди, а також формувався податковий кредит з податку на додану вартість, дані щодо якого вносилися до податкових декларацій з податку на додану вартість за відповідні звітні періоди.

Таким чином, судом встановлено, що господарські операції позивача з контрагентами: TOB Два Слона , TOB Альфаторг-Сервіс , TOB Проксісервіс , TOB Простір-Трейд - підтверджуються належним чином оформленими первинними документами, які перелічено судом вище, та позивачем дотримано умови, встановлені податковим законодавством для формування валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 12.02.2018 року №0005541408, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «Податок на додану вартість» , на загальну суму 47473 грн., у тому числі 37978 грн. - за податковими зобов'язаннями; 9495 грн. - штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) також є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Також з ОСОБА_6 перевірки вбачається, що при вибірковій перевірці банківських виписок, авансових звітів та касових документів з додатками, актів списання палива, встановлено надання доходу не грошовій формі найманим працівникам ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у вигляді отримання дизельного палива та бензину А-95 за рахунок коштів підприємства, отриманого на АЗС у неробочий час, сплачені грошовими коштами підприємства.

В ОСОБА_3 перевірки зазначено, що у зв'язку з тим, що Товариством під час перевірки не надано підтверджуючих документів, які фактично підтверджують витрати платника податку по виконанню дій від імені та за рахунок підприємства, розпорядчих документів щодо виходу робітника у вихідні дні та неробочий час з відповідними нарахуваннями заробітної плати, дохід у вигляді отримання дизельного палива та бензину за рахунок коштів підприємства вважається додатковим благом відповідно до п.п. 164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України, та включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платників податку ОСОБА_4 та ОСОБА_3

Отже, перевіряючі дійшли висновку, що Товариством як податковим агентом не нараховано, не утримано та не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб з доходів у не грошовій формі платників податку ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у вигляді отримання дизельного палива та бензину за рахунок коштів підприємства всього у розмірі 3652,00 грн.

Відповідно до п.п.14.1.54 п.14.1 ст.14 ПК України, дохід з джерелом його походження з України - це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПК України, згідно з п.п.163.1.1 п.163.1 ст.163 якого об'єктом оподаткування фізичної особи - резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

ОСОБА_6 п. а) п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді вартості використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах.

ОСОБА_6 п.п.14.1.47 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Отже, додаткове благо - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що їх виплачує платникові податку податковий агент. Зазвичай, вони не пов'язані з виконанням обов'язків згідно із трудовим чи цивільно-правовим договором.

Тобто основними критеріями, що визначають дохід як додаткове благо, є такі: дохід не є зарплатою працівника; не є винагородою за цивільно-правовим договором; не пов'язаний із виконанням обов'язків трудового найму.

Як вже зазначалося судом вище, факт використання пального позивачем не в господарській діяльності контролюючим органом не доведено.

Отримані водіями за авансовими звітами кошти були використані на заправку транспортних засобів пальним, яке, в свою чергу, як встановлено судом, було використано в господарській діяльності позивача.

Тому посилання відповідача на отримання працівниками підприємства ОСОБА_4 та ОСОБА_3 додаткового блага є безпідставними та необгрунтованими, спростовуються первинними документами позивача, а тому ці доводи суд до уваги не бере.

Оскільки відповідачем безпідставно донарахована сума ПДФО в розмірі 3652,60 грн., були відсутні підстави і для нарахування на цю суму штрафу в розмірі 2679,90 грн.

При цьому, суд бере до уваги доводи позивача, що окрім неправомірно донарахованої суми ПДФО, контролюючим органом невірно та з порушенням п.127.1 ст.127 ПК України розраховано суму штрафних (фінансових) санкцій - 2679,90 грн., що становить 73,4% донарахованої суми податку. ТОВ ПЕНЕТРОН-ОДЕСА раніше не вчиняло порушень щодо ненарахування, неутримання та/або несплати (неперерахування) податків до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків.

Враховуючи викладене, податкові повідомлення-рішення від 13.02.2018 року №0064621307, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені, на загальну суму 6332,50 грн., у тому числі: 3652,60 грн. - за податковими зобов'язаннями, 2679,90 грн. - штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); та №006451307, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 510 грн., за платежем Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати є незаконними та підлягають скасуванню.

Також в ОСОБА_3 перевірки зазначено, що підставою донарахування військового збору стало встановлення надання доходу у не грошовій формі на користь фізичних осіб - робітників підприємства ОСОБА_4 та ОСОБА_3, у вигляді отримання дизельного палива та бензину за рахунок коштів підприємства у розмірі 17086,08 грн.

З цих підстав, Головним управлінням ДФС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.02.2018 року №0064661307, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з військового збору, пені, на загальну суму 443,45 грн., у тому числі 256,29 грн. - за податковими зобов'язаннями; 187,16 грн. - штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)

Вказане податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі тих же висновків податкової, які суд вважає необгрунтованими, що і податкові повідомлення-рішення про донарахування грошових зобов'язань та штрафних (фінансових) санкцій з податку на доходи фізичних осіб, які судом визнаються протиправними та скасовуються.

За таких обставин, податкове повідомлення-рішення №0013971305 від 13.02.2018 року №0064661307 також підлягає скасуванню як протиправне.

Також перевіркою було встановлено порушення ТОВ ПЕНЕТРОН-ОДЕСА п.2.6 гл.2 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637, а саме встановлено неоприбуткування готівкових коштів у касі підприємства у сумі 459800,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 є одним із засновників TOB ПЕНЕТРОН-ОДЕСА .

TOB ПЕНЕТРОН-ОДЕСА ( Кредитор ) укладало договори безвідсоткового займу від 18.11.2015 року, 24.03.2016 року, 04.11.2016 року, 19.02.2016 року, 19.05.2016 року з фізичною особою ОСОБА_5 ( Позичальник ) про безвідсотковий поворотній грошовий кредит. За умовами договорів, кредит надається в національній валюті України, в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів з розмірі кредиту на розрахунковий рахунок Кредитора .

Зокрема, за Договором безвідсоткового займу № 16 від 18.11.2015 року, сума займу від ОСОБА_5 складала 152000 грн. (а.с. 194-195, т. 1).

ОСОБА_6 банківської виписки ПАТ ВТБ БАНК від 18.11.2015 року, на банківський рахунок TOB ПЕНЕТРОН-ОДЕСА згідно договору № 16 від 18.11.2015 року надійшло від ОСОБА_5 152000 грн. (а.с. 196, т. 1).

За Договором безвідсоткового займу № 19 від 24.03.2016 року, сума займу від ОСОБА_5 складала 200000 грн. (а.с. 198-199, т. 1).

ОСОБА_6 банківської виписки ПАТ ВТБ БАНК від 24.03.2016 року, на банківський рахунок TOB ПЕНЕТРОН-ОДЕСА згідно договору №19 від 24.03.2016 року від ОСОБА_5 надійшло 200000 грн. (а.с. 201, т. 1).

За Договором безвідсоткового займу № 22 від 04.11.2016 року, сума займу від ОСОБА_5 складала 6000 грн. (а.с. 2-3, т. 2).

ОСОБА_6 банківської виписки ПАТ ВТБ БАНК від 04.11.2016 року, на банківський рахунок TOB ПЕНЕТРОН-ОДЕСА згідно договору № 22 від 04.11.2016 року від ОСОБА_5 надійшло 6000 грн. (а.с. 4, т. 2).

За Договором безвідсоткового займу №17 від 19.02.2016 року, сума займу від ОСОБА_5 складала 25000 грн. (а.с. 6-7, т. 2).

За Договором безвідсоткового займу № 18 від 19.02.2016 року, сума займу від ОСОБА_5 складала 5800 грн. (а.с. 8-9, т. 2).

ОСОБА_6 банківської виписки ПАТ ВТБ БАНК від 19.02.2016 року на банківський рахунок TOB ПЕНЕТРОН-ОДЕСА згідно договору № 17 від 19.02.2016 року від ОСОБА_5 надійшло 25000 грн., згідно договору № 18 від 19.02.2016 року від ОСОБА_5 надійшло 5800 грн. (а.с. 10-13, т. 2).

За Договором безвідсоткового займу № 21 від 19.05.2016 року, сума займу від ОСОБА_5 складала 71000 грн. (а.с. 14-15, т. 2).

ОСОБА_6 банківської виписки ПАТ ВТБ БАНК від 19.05.2016 року, на банківський рахунок TOB ПЕНЕТРОН-ОДЕСА згідно договору № 21 від 19.05.2016 року надійшло від ОСОБА_5 71000 грн. (а.с. 16, т. 2).

Отже, перерахування ОСОБА_5 грошових коштів TOB ПЕНЕТРОН-ОДЕСА всього на суму 459800 грн. (частинами) відбулось саме у безготівковому порядку на розрахунковий рахунок TOB ПЕНЕТРОН-ОДЕСА .

Суд бере до уваги доводи позивача стосовно того, що квитанції банку, видані Позичальнику, не є первинними документами позивача, оскільки вони видаються платнику - особі, яка вносила грошову позику. У зв'язку з тим, що такою особою в даному випадку був засновник Товариства, квитанції знаходились разом з іншими документами щодо даних операцій та помилково були досліджені перевіряючими. Натомість, їх надання до перевірки було взагалі необов'язковим, оскільки дані квитанції не є первинними документами, що підтверджують правильність відображення вказаних операцій в обліку.

Крім того,Є ще під час перевірки, виявивши неправильне зазначення у квитанціях прізвища позичальника, банк виправив цю помилку, і позивач надав до перевірки вірно оформлені квитанції, які перевіряючими безпідставно не були взяті до уваги, хоча їх копії були зроблені особами, що проводили перевірку.

Даний факт підтверджується тою обставиною, що на вимогу суду надати копії тих квитанцій, які враховувалися при складанні акту перевірки, відповідач надав суду такі самі квитанції (виправлені), що були додані до позову позивачем. Суд ці квитанції не приєднав до справи через те, що такі документи вже наявні в матеріалах справи.

ОСОБА_6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року №637, оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Відповідно до п.2.6 гл.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Підприємствам, яким Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі обліку.

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Отже, контролюючий орган дійшов помилкового висновку, що до каси підприємства надійшла готівка у відповідних сумах, яка має оприбутковуватись у порядку, передбаченому п.2.6 гл.2 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні.

Проте, з наданих банківських виписок вбачається, що внесення готівки в касу підприємства не відбувалось, а кредит надавався саме в безготівковій формі внесенням коштів на розрахунковий рахунок Товариства в банку.

З огляду на зазначене, суд вважає необгрунтованим та безпідставним посилання контролюючого органу на порушення TOB ПЕНЕТРОН-ОДЕСА п.2.6 гл. 2 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, а тому незаконним є нарахування штрафних (фінансових) санкцій на суму 2299000 грн.

Також суд бере до уваги доводи позивача, що податкове повідомлення-рішення №0025452213 від 22.06.2018 року містить дві різні суми нарахованого штрафу: прописом - "два мільйона чотириста дев'яносто сім тисяч гривень", а цифрами - 2 299 000 грн., що свідчить про те, що оскаржуване рішення не є чітким та зрозумілим.

Отже, податкове повідомлення-рішення №0025452213 від 22.06.2018 року, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій, є незаконним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.5 ст.8 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску, встановлена цією частиною, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

ОСОБА_6 ч.2 ст.9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

В ОСОБА_6 перевірки позивача зазначено, що при вибірковій перевірці банківських виписок, авансових звітів та касових документів з додатками, актів списання палива встановлено надання доходу у не грошовій формі найманим працівникам ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у вигляді отримання дизельного палива та бензину А-95 за рахунок коштів підприємства, отриманого на АЗС у неробочий час, сплачені грошовими коштами підприємства.

На думку перевіряючих, у зв'язку з тим, що Товариством під час перевірки не надано підтверджуючих документів, які фактично підтверджують витрати платника податку по виконанню дій від імені та за рахунок підприємства, розпорядчих документів щодо виходу робітника у вихідні дні та неробочий час з відповідними нарахуваннями заробітної плати, вартість отриманих благ у вигляді дизельного пального та бензину є базою нарахування та утримання ЄСВ.

Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 року № 5 (далі - Інструкція № 5).

ОСОБА_6 з підпунктом 2.3.4 пункту 2.3 Інструкції № 5, виплати, що мають індивідуальний характер (оплата квартири та найманого житла, гуртожитків, товарів, продуктових замовлень, абонементів у групи здоров'я, передплати на газети та журнали, протезування, суми компенсації вартості виданого працівникам палива у випадках, не передбачених чинним законодавством) належать до фонду оплати праці у складі інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Як вже неодноразово наголошувалося судом, факт використання пального працівниками Товариства в особистих інтересах контролюючим органом не доведено.

Отже, такі виплати не належать до інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

З огляду на зазначене, рішення №0064691307 від 13.02.2018 року про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасного не нарахованого єдиного внеску, яким до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 2094,19 грн. та рішення №0064701307 від 13.02.2018 року про застосування штрафних санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансовий платіж), у вигляді стягнення суми штрафу в розмірі 10% таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум (4188,37 грн.), в розмірі 418,84 грн., підлягають скасуванню.

Відповідно до п.59.1. ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

При цьому, суд зазначає, що податкова вимога від 13.02.2018 року №Ю-0064671307, прийнята ГУ ДФС в Одеській області, також підлягає скасуванню, оскільки податкові повідомлення-рішення судом визнаються протиправними та скасовуються.

ОСОБА_6 з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

З огляду на зазначене, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕНЕТРОН-ОДЕСА» підлягає задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, згідно ч.1 ст.139 КАС України, суд присуджує позивачу всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72-77, 90, 94, 99, ч.1 ст.139, ст.ст. 241-246, п.15.5 ч.1 розділу VII КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕНЕТРОН-ОДЕСА» - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 12.02.2018 року №0005531408 про донарахування податку на прибуток на суму 271335 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 12.02.2018 року №0005541408 про донарахування податку на додану вартість на суму 47473 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 22.06.2018 року №0025452213 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій на суму 2299000 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 13.02.2018 року №0064621307 про донарахування податку на доходи фізичних осіб у сумі 6332,50 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 13.02.2018 року №006451307 про донарахування штрафних (фінансових) санкцій з податку на доходи фізичних осіб у сумі 510 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 13.02.2018 року №0064661307 про донарахування військового збору у сумі 443,45 грн.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 13.02.2018 року №0064691307 про застосування штрафних санкцій за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у сумі 2094,19 грн.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 13.02.2018 року №0064701307 про застосування штрафних санкцій за несплату, неповну або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок на суму 418,84 грн.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС в Одеській області про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 13.02.2018 року № Ю-0064671307.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС в Одеській області (адреса: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, буд.5, код ЄДРПОУ 39398646) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕНЕТРОН-ОДЕСА» (адреса: 65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 115, код ЄДРПОУ 37136521) судові витрати у розмірі 39476,93 грн. (тридцять дев'ять тисяч чотириста сімдесят шість гривень 93 копійки).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд з одночасним поданням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 19 жовтня 2018 року.

Суддя В.В. Андрухів

.