Рішення

від 11.10.2018 по справі 906/474/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" жовтня 2018 р. м. Житомир Справа № 906/474/18

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Маріщенко Л.О.

секретар судового засідання: Малярчук Р.А.

за участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним: не з'явився

від відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Фрост" (м. Мелітополь Запорізька область)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хіммаш Імпекс" (м. Коростень Житомирська область)

про стягнення 164 012,95 грн.

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хіммаш Імпекс" (м. Коростень Житомирська область)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Фрост" (м. Мелітополь Запорізька область)

про стягнення 22 002,10 грн.

Позивачем за первісним позовом пред'явлено позов про стягнення з відповідача 164 012,95 грн заборгованості за договором поставки № 1010-01, з яких 130 664,00 грн сума основного боргу, 17 119,77 грн сума неустойки, 3 554,78 грн 3% річних, 12 674,40 грн інфляційних нарахувань.

Ухвалою суду від 08.06.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

02.07.2018 від ТОВ "Хіммаш Імпекс" до суду надійшов зустрічний позов про стягнення з ТОВ "Компанія Фрост" 22 002,10 грн. пені нарахованої за несвоєчасне виконання обов'язку за договором № 1010-01 від 10.10.2016, в частині термінів поставки продукції.

Ухвалою суду від 05.07.2018 прийнято зустрічний позов ТОВ "Хіммаш Імпекс" до ТОВ "Компанія Фрост" до розгляду з первісним позовом у справі № 906/474/18 . Також суд ухвалив перейти до розгляду справи № 906/474/18 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

07.08.2018 та 21.08.2018 від ТОВ "Компанія Фрост" до суду надійшли клопотання про розгляд справи за відсутністю позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним. В даних клопотаннях позивач первісний позов підтримує в повному обсязі та не визнає зустрічний у зв'язку з помилковістю розрахунку пені.

Ухвалою суду від 12.09.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представники сторін в судове засідання не з'явились.

Копії ухвала, які направлялась на адресу сторін згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулись до суду з відміткою поштового відділення:" за закінченням встановленого строку зберігання".

Відповідно до ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення сторін своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки представників в судове засідання для реалізації ними права на судовий захист своїх прав та інтересів, однак сторони не скористалися своїм правом наданим їм ст.46 ГПК України, бути присутніми у судовому засіданні та надати свої заперечення по суті позову.

Беручи до уваги те, що неявка в засідання суду представників сторін, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно із ст. 202 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

10.10.2016 між ТОВ "Компанія Фрост" (постачальник) та ТОВ "Хіммаш Імпекс" (покупець) був укладений договір поставки №1010-01, відповідно до якого позивач за первісним позовом зобов'язувався поставити та передати у власність відповідачу за первісним позовом обладнання згідно специфікацій, які є невід'ємною частиною договору, відповідач зобов'язувався прийняти та оплатити товар на умов даного договору (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 4.5 договору, поставка погодженої сторонами партії товару повинна бути здійснена протягом 21 календарного дня з моменту підписання сторонами відповідної специфікації, якщо інший термін поставки не зазначений в специфікації на поставку товару.

Датою поставки товару є дата передачі товару покупцю у місці поставки та підписання товаросупровідних документів на відповідну партію товару.

Поставка здійснюється силами та за рахунок постачальника (п. 4.9 договору).

Згідно п. 6.1 договору, покупець здійснює оплату вартості товару протягом 60 (шестидесяти) календарних днів з моменту фактичної поставки товару, якщо інші умови не зазначені у специфікації на поставку товару.

10.10.2016 сторонами була підписана специфікація №1 до договору поставки № 1010-01, згідно якої сторони погодили, що постачальник має поставити покупцеві транспортер з поворотним елементом та рольганг 1500*600 на загальну суму 190 664,00 грн

В п. 3 специфікації вказана дата поставки - 05.12.2016.

Також сторони погодили, що оплата за товар здійснюється протягом 60 (шестидесяти) календарних днів з дати фактичної поставки товару у відповідності до умов договору на склад покупця (п. 7 специфікації).

Так, на виконання умов договору поставки № 1010-01 позивач за первісним позовом поставив відповідачу за первісним позовом вказаний у специфікації № 1 товар на загальну суму 190 664,00 грн, що підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною № 104 від 05.05.2017 та довіреністю на отримання ТМЦ № Хм01/05 від 04.05.2017, копії яких містяться в матеріалах справи.

Враховуючи погоджений між сторонами в п. 7 специфікації № 1 до договору №1010-01 порядок розрахунків, гранична дата оплати товару є 04.07.2017.

Однак, в порушення умов договору, за отриманий товар, відповідач за первісним позовом розрахунок провів частково у сумі 60 000 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 30 від 12.07.2017 на суму 30 000грн, № 40 від 29.08.2017 на суму 15 000 грн, № 51 від 17.10.2017 на суму 15 000 грн.

В результаті цього, у відповідача за первісним позовом утворилась заборгованість перед позивачем за отриманий але не оплачений товар у розмірі 130 664,00 грн.

01.03.2018 позивач за первісним позовом направив ТОВ "Хіммаш Імпекс" претензію від 28.02.2018 з вимогою перерахувати ТОВ "Компанія Фрост" заборгованість по оплаті поставленого товару в загальній сумі 130 664,00 грн.

Однак, вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Загальні засади цивільного законодавства встановлено статтею 3 Цивільного кодексу України (далі - ЦК). До цього переліку, зокрема, належить свобода договору.

За змістом положень статей 626, 627 ЦК договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (стаття 638 ЦК).

Згідно з приписами статей 525, 526, 629 ЦК і статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК) договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень статті 265 ГК за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК про договір купівлі-продажу.

Відповідач заперечень з приводу існування боргу за отриманий від позивача товар, та доказів його сплати суду не надав.

Враховуючи викладене, вимога позивача за первісним позовом про стягнення 130 664,00 грн вартості неоплаченого товару підлягає задоволенню.

Також, позивач за первісним позовом просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 17 118,77 грн нараховану за період з 05.07.2017 по 05.01.2018.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У п. 10.2 договору зазначено, що у випадку несвоєчасної оплати за поставлений товар покупець сплачує постачальнику неустойку в розмірі 5% від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення оплати.

Згідно положень Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За розрахунком позивача, перевіреним судом, до стягнення з відповідача підлягає пеня в сумі 17 118,77 грн.

Вказана сума пені є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем за первісним позовом заявлена вимога про стягнення з відповідача 3 554,78 грн 3% річних та 12 674,40 грн інфляційних за період з вересня 2017 по квітень 2018.

Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредиторів від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримання ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки за порушення виконання зобов'язання.

За розрахунками позивача, перевіреними судом, до стягнення з відповідача підлягає 3% річних у сумі 3 554,78 грн за період з 05.07.2017 по 01.06.2018р.

Здійснивши перевірку розрахунку інфляційних (за заявлений позивачем період), суд встановив, що вірно розрахований розмір належних до стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат становить 12 791,79 грн, однак суд, приймаючи рішення, не вправі виходити за межі позовних вимог, відтак вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційних у сумі 12 674,40 грн підлягає задоволенню повністю в заявленій сумі.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, надані позивачем, суд задовольняє первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Фрост" про стягнення Товариства з обмеженою відповідальністю "Хіммаш Імпекс" 130 664,00 грн боргу , 17 119,77 грн пені, 3 554,78 грн 3% річних, 12674,40 грн інфляційних.

В зустрічному позові ТОВ "Хіммаш Імпекс" просить суд стягнути з ТОВ "Компанія Фрост" 22 002,10 грн пені нарахованої за неналежне виконання відповідачем за зустрічним позовом умов договору поставки № 1010-01 від 10.10.2016, укладеного між сторонами, в частині несвоєчасної поставки товару.

Як було встановлено судом відповідно до п. 4.5 договору поставки № 1010-01, поставка погодженої сторонами партії товару повинна бути здійснена протягом 21 календарного дня з моменту підписання сторонами відповідної специфікації, якщо інший термін поставки не зазначений в специфікації на поставку товару.

В п. 3 специфікації № 1 до договору поставки сторонами була погоджена дата поставки - 05.12.2016.

Однак, як вбачається з видаткової накладної № 104, в порушення умов договору, товар позивачу за зустрічним позовом відповідачем за зустрічним позовом був поставлений лише 05.05.2017.

Статтею 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідач за зустрічним позовом обов'язок щодо поставки товару виконав несвоєчасно, у зв'язку з чим позивач за зустрічним позовом змушений був звернутись з даним позовом до суду з вимогою про стягнення неустойки.

Згідно зі статтею 610 ЦК порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За змістом статей 530, 612 ЦК якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Предметом зустрічного позову є вимога позивача про стягнення з відповідача штрафних санкцій за час прострочення виконання договірного зобов'язання.

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (частини перша, друга статті 217 ГК). Штрафними санкціями відповідно до частини першої статті 230 ГК визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За змістом положень частин четвертої і шостої статті 231 ГК у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Умовами договору сторони передбачили, що у випадку несвоєчасної поставки та/або недопоставки товару постачальник сплачує покупцю неустойку в розмірі 5% від вартості не поставленого товару за кожен день прострочення до повного виконання зобов'язань за порушення строків виконання зобов'язання продавець сплачує на користь покупця пеню.

Як вже зазначалось вище, відповідно до ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З розрахунку позивача за зустрічним позовом вбачається, що пеня нарахована за період з 05.12.2016 по 05.05.2017 за 1522 дні прострочення від вартості не поставленого товару 190 664,00 грн у сумі 22 002,10 грн.

Однак суд не погоджується з періодом нарахування пені зазначеним у своєму розрахунку позивачем за зустрічним позовом з огляду на наступне.

Оскільки відповідно до п. 3 специфікації № 1 до договору поставки № 1010-01 сторони погодили дату поставки товару - 05.12.2016, тоді як фактична поставка товару відбулась 05.05.2017, то період за яким можливо нарахувати неустойку становить є 06.12.2016 по 04.05.2017.

День фактичного виконання зобов'язання не включається в період часу, за який здійснюється стягнення пені.

Здійснивши власний розрахунок пені судом встановлено, що розмір пені за період з 06.12.2016 по 04.05.2017 становить 21 709,63 грн .

З огляду на викладене, суд задовольняє зустрічний позов частково у розмірі 21 709,63 грн пені та відмовляє в частині стягнення в частині 292,47 грн пені.

Судовий збір, відповідно до ст. 129 ГПК України, за первісним позовом покладається на відповідача за первісним позовом, а за зустрічним позовом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Хіммаш Імпекс" ( 11500, Житомирська область, м. Коростень, вул. Жмаченко, 2/2, ідентифікаційний код 39875041) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Фрост" (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Ломоносова, 23, ідентифікаційний код 36968997) - 130 664,00 грн. основного боргу, 17 119,77 грн. пені, 3 554,78 грн. 3% річних, 12 674,40 грн. інфляційних, 1 762,00 грн. судового збору.

3. Зустрічний позов задовольнити частково.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Фрост" (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Ломоносова, 23, ідентифікаційний код 36968997) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хіммаш Імпекс" (11500, Житомирська область, м. Коростень, вул. Жмаченко, 2/2, ідентифікаційний код 39875041) - 21 709,63 грн. пені, 1738,58 грн. судового збору.

5. В іншій частині зустрічного позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 22.10.18

Суддя Маріщенко Л.О.

Віддрукувати:

1- в справу

2-3 - сторонам (рек. з повід.)