Ухвала

від 18.10.2018 по справі 910/12748/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

18.10.2018Справа № 910/12748/18

Суддя Господарського суду міста Києва Мандриченко О.В., розглянувши

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантера"

про забезпечення позову

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантера";

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вайн хауз групп";

про стягнення 663 937,49 грн.

без виклику представників учасників процесу,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сантера" звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вайн хауз групп" про стягнення 663 937,49 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язання з оплати вартості поставленого товару за договором № 26/05/1 від 26.05.2017 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2018 року відкрито провадження у справі № 910/12748/18 та вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 16.10.2018 Товариством з обмеженою відповідальністю "Сантера" було подано заяву про забезпечення позову, у якій позивач просить суд вжити заходи забезпечення позову по справі № 910/12748/18 шляхом

накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою

відповідальністю Вайн Хауз Групп на суму в розмірі 674 121,55 грн. на рахунку № 26009157150002 у AT Таскомбанк МФО 339500, код ЄДРПОУ банку 09806443.

Необхідність забезпечення позовної заяви, на думку заявника, обумовлюється тим, що у випадку невжиття заходів забезпечення позову існує ризик невиконання рішення суду через наявність боргів у відповідача перед іншими контрагентами та фактичного пред'явлення ними вимог до відповідача.

Ознайомившись із заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантера" про забезпечення позову, суд приходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Як зазначає заявник, необхідність вжиття заходів забезпечення позову викликана тим, що у випадку невжиття заходів забезпечення позову існує ризик невиконання рішення суду через наявність боргів у відповідача перед іншими контрагентами та фактичного пред'явлення ними вимог до відповідача.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обгрунтувати необхідності вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обгрунтованим для забезпечення позову є підтвердження доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову .

Так, згідно зі статтями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Здійснивши оцінку обгрунтованості доводів заявника, суд дійшов висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантера" про забезпечення позову, не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких, суд міг би дійти висновку щодо доцільності та необхідності термінового забезпечення позову.

За таких обставин, оскільки, заявником не доведено те, що невжиття, визначених ним заходів, забезпечення позову, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні поданої заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 136, 137, 138-140 та ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантера" про забезпечення позову відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя О.В. Мандриченко