Рішення

від 28.11.2018 по справі 910/12748/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.11.2018Справа № 910/12748/18 Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Мандриченка О.В. , розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження

справу № 910/12748/18

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Сантера"; ДоТовариства з обмеженою відповідальністю "Вайн хауз груп"; Простягнення 663 937,49 грн. без повідомлення учасників справи .

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сантера" звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вайн хауз груп" 663 937,49 грн. заборгованості з оплати вартості товару, поставленого за договором від 26.05.2017 № 26/05/1.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем грошових зобов'язань, зокрема обов'язку з своєчасної та повної оплатити поставлених та переданих йому у власність алкогольними напоями згідно з видатковими накладними, приєднаними до позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2018 відкрито провадження у справі № 910/12748/18, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження у зв'язку з малозначністю в порядку п. 1 ч. 5 ст. 12, ч. 1 ст. 247, ч .1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповідь на відзив, позивачу - строк для подання відповіді на відзив.

В установлений судом строк відповідач вимоги суду за ухвалою від 28.09.2018 не виконав, відзив на позовну заяву або ж будь-яких інших заяв, клопотань, пояснень тощо до суду не подав, хоча ухвалу про відкриття провадження у справі отримав своєчасно, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, приєднаним до матеріалів справи. Зважаючи на викладене, суд виходить з того, що відповідач належним чином повідомлявся про постановлення ухвали від 28.09.2018 № 910/12748/18 та відкриття провадження у справі, а тому її розгляд і вирішення заявленого спору відбувається за наявними матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 166, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Вимог про розгляд справи в судовому засіданні за участю представників сторін після винесення ухвали про відкриття провадження у справі до суду не надходило.

Повно і всебічно з'ясувавши обставин, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

26.05.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Сантера" в якості постачальника та Товариство з обмеженою відповідальністю "Вайн хауз груп" в якості покупця уклали договір поставки № 26/05/1, за яким позивач зобов'язався доставляти і передавати у власність відповідача, а відповідач приймати та оплачувати товари згідно із замовленням та товарно-супровідною документацією, що складають невід'ємну частину договору.

Згідно з п. 1.2 договору покупець надає замовлення постачальнику на підставі затвердженої сторонами специфікації, що є невід'ємною частиною договору, в якій наведено перелік товарів, що можуть бути передані покупцю за цим договором та ціни на такі товари.

Строк дії договору, який би обмежувався певної календарною датою, з матеріалів справи визначити не видається за можливе, оскільки у відповідному пункті (п. 8.1), де вона повинна була міститися, наявна пуста графа, а тому при розгляді заявленого спору, суд виходить з того, що такий договір укладений як безстроковий.

Відповідно до п. 3.1 договору постачальник оставляє, а покупець оплачує товари за цінами, зазначеними у специфікації.

Оплата партії товару виконується шляхом банківського переказу на рахунок постачальника кожні 14 (чотирнадцять) календарних днів за реалізований товар на підставі звітів про залишки та реалізацію товару за вказаний період, наданих уповноваженою особою покупця (п. 3.3).

Поставка товару здійснюється відповідно до його асортименту та цін, визначених в специфікації, підписаній сторонами (п. 3.4).

Товари приймаються за кількістю та якістю на підставі товарно-супровідних документів, які підтверджують якість та повноту товарів. Відсутність, неповнота або неналежне оформлення вантажних та товаросупровідних документів є достатньою підставою для відмови в отриманні товарів. Перевірка якості та кількості товарів виконується під час отримання товарів, і у випадку виявлення будь-яких недоліків покупець складає акт (п. 2.9).

В якості додатку № 1 до договору № 1 сторони документально оформили специфікацію на 2017 рік, в якій визначили найменування товару, його штрих-код, кількість та вартість.

Статтею 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

З аналізу укладеного сторонами договору слідує, що між ними виникли правовідносини з договору поставки, що підпадають під регулювання як загальних положень законодавства про зобов'язання, так і спеціальних норм про договір купівлі-продажу.

Спір у справі виник у зв'язку з неналежним, за твердженнями позивача, виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором, а саме: через несвоєчасну 1 047 272,84 оплату товару, переданого йому за укладеним договором.

Так, позивач зазначає, що поставив відповідачеві товар на загальну суму 121 241,70 грн., за який відповідач розрахувався частково та повернув певну кількість товару, заборгувавши 663 937,49 грн.

Судом встановлено, що поставка товару (алкогольних напоїв) в асортименті, що відповідає специфікації (додатку № 1 до договору) на загальну суму 1 047 272,84 грн. відбулася у липні, серпні, вересні, жовтні листопаді, грудні 2017 року, що підтверджується видатковими накладними, оформленими як позивачем, так і відповідачем, які містять підписи уповноважених осіб та відтиски печатки/штампу.

Також, матеріалами справи підтверджується, що частина з поставлених товарів, вартістю 93 835,35 грн. була повернута відповідачем позивачу за шістнадцятьма накладними, копії яких приєднано до позовної заяви.

У період з серпня 2017 року по липень 2018 року від відповідача надходили грошові кошти в якості оплати товарів за договором поставки від 26.05.2017 № 26/05/1. Всього надійшло 289 500,00 грн.

У травні 2018 року позивач надіслав відповідачу претензію від 07.05.2018 про сплату 743 937,49 грн. заборгованості за договором. Така претензія була отримана відповідачем 15.05.2018. Відповідь на претензію суду подано не було. Як стверджує позивача, відповідь не надходила.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вказувалося вище, за умовами укладеного сторонами договору оплата за поставлений товар повинна відбуватися кожні 14 (чотирнадцять) календарних днів за реалізований товар та на підставі звітів про залишки та реалізацію.

Розглядаючи заявлений спір суд враховує, що до матеріалів справи не було приєднано звітів про залишки товару і звітів про реалізації товару чи іншого підтвердження того, що поставлений позивачем і прийнятий за видатковими накладними товар було реалізовано кінцевому споживачеві. Проте, суд не вбачає у цьому підстав для відмови у задоволенні позовних вимог, зважаючи на приписи ч. 1-2 ст. 692 Цивільного кодексу України, де передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Також, суд враховує умови договору, погоджені сторонами у п. 2.7 щодо переходу права власності на товар, а саме: право власності та ризик випадкової загибелі або пошкодження товарів переходить від постачальника до покупця з моменту, коли товар поставлено покупцеві і сторони підписали накладну, яка засвідчує те, що товари були отримані покупцем.

Таким чином, при вирішенні заявленого спору, суд виходить з того, що позивач поставив і передав у власність відповідача товар на суму 1 047 272,84 грн., а відповідач прийняв товар, набув право власності на нього, частково розрахувався за товар, частково здійснив його повернення, отримав вимогу про проведення повного розрахунку, але заборгованість, яка утворилася, не погасив. Тобто, має місце неналежне виконання грошових зобов'язань за укладеним договором, чим порушуються права позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Чинне господарське процесуальне законодавство ґрунтується на принципі змагальності сторін, а у ч. 2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Згідно з ч. 3 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву.

В установлений судом строк для подання відзиву на позовну заяву відповідач не представив доказів відсутності заявленої до стягнення суми заборгованості або ж доказів її перерахування на користь позивача, так само як і доказів належного виконання грошових зобов'язань з оплати товарів за договором поставки від 26.05.2047 № 26/05/1 (за вирахуванням суми часткової оплати), у зв'язку з цим та приймаючи до уваги подані докази, позовні вимоги про стягнення основного боргу видаються обґрунтованими, доведеним та такими, що підлягають повному задоволенню.

Приєднана позивачем до позовної заяви роздруківка електронного листування у мережі Інтернет не розглядається судом як належний і допустимий доказ у справі, оскільки у договорі сторін не було визначено офіційної адреси електронної скриньки відповідача та не погоджено, що таке листування набуває статус ділової переписки в межах правовідносин, що виникли з договору поставки від 26.05.2017 № 26/05/1.

У зв'язку із задоволенням позову судові витрати зі сплати судового збору у сумі, що відповідає встановленій законодавством ставці для вимог майнового характеру (9 959,06 грн.) покладаються на відповідача відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Питання про повернення надмірно сплаченої позивачем суми судового збору (225,00 грн.) може бути вирішене судом в установленому порядку у разі настання необхідних для цього процесуальних передумов.

Керуючись ст.ст. 166, 178, 73-80, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантера" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вайн хауз груп" про стягнення заборгованості задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вайн хауз груп" (04071, м. Київ, вул. Щекавицька, 37/48, кв. 1, ідентифікаційний код 35363688) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сантера" (01133, м. Київ, вул. Коновальця, 36-Д, оф. 39, ідентифікаційний код 38376265) 663 937 (шістсот шістдесят три тисячі дев'ятсот тридцять сім) грн. 49 коп. заборгованості та 9 959 (дев'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн. 06 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Мандриченко