Рішення

від 10.10.2018 по справі 910/8043/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.10.2018Справа № 910/8043/18 Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Трофименко Т.Ю. , при секретарі судового засідання Ваховській К.А., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "Україна-Аероальянс" (02152, м. Київ, вул. Березняківська, буд. 4-А)

до Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві (02152, м. Київ, вул. Березняківська, буд. 4-А)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Приватне акціонерне товариство ДТЕК Київські електромережі (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 31)

про стягнення заборгованості у розмірі 34 204,87 грн.

Представники сторін:

від позивача: Ходзицкий Д.В. (представник за довіреністю)

від відповідача: Молодницька І.П. (представник за довіреністю)

від третьої особи: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "Україна-Аероальянс" (надалі також - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві (надалі також - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 79 740,36 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо сплати позивачеві суми боргу у розмірі 34 204,87 грн. відповідно до п.5.4. Договорів поруки від 22.09.2017 та 25.10.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.06.2018 відкрито провадження у справі № 910/8043/18, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання); визначено сторонам строк на подання документів.

05.07.2018 через відділ діловодства суду відповідач подав відзив на позовну заяву та клопотання про продовження терміну надання додаткових доказів до 20.08.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2018 задоволено клопотання Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві про продовження строку на подання доказів, продовжено строк для подання додаткових письмових пояснень та додаткових доказів на підтвердження своїх пояснень (у разі їх наявності) до 10.08.2018.

13.07.2018 через відділ діловодства суду позивач подав клопотання про залучення доказів витрат на правничу допомогу.

17.07.2018 через відділ діловодства суду відповідач подав заперечення.

03.08.2018 через відділ діловодства суду відповідач подав клопотання про долучення документів.

06.08.2018 через відділ діловодства суду позивач подав клопотання про надання додаткових доказів та пояснень.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.08.2018 вирішено справу №910/8043/18 розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі, підготовче засідання призначено на 17.09.2018, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Приватне акціонерне товариство ДТЕК Київські електромережі .

14.09.2018 через відділ діловодства суду відповідач подав клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

В підготовче засідання 17.09.2018 з'явилися представники сторін. представник третьої особи в підготовче засідання не з'явився.

В підготовчому засіданні представник відповідача підтримав клопотання про залучення до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Головне управління МВС України в м. Києві.

Відповідно до статті 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Розглянувши клопотання відповідача, заслухавши думку представника позивача, враховуючи предмет та підстави позову, Суд доходить висновку, що рішення суду у даній справі не може вплинути на права та обов'язки Головного управління МВС України в м. Києві, тому підстав для залучення вказаної особи немає.

Ухвалою суду від 17.09.2018, занесеною до протоколу судового засідання, постановлено відмовити у задоволенні клопотання відповідача про залучення Головного управління МВС України в м. Києві до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

У підготовчому засіданні Судом вчинено всі дії, визначені частиною другою статті 182 Господарського процесуального кодексу України, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Зважаючи на викладене, за результатами підготовчого засідання 17.09.2018 Судом постановлено ухвалу, занесену до протоколу судового засідання, про закриття підготовчого засідання та призначення справу до судового розгляду по суті на 01.10.2018.

В судове засідання 01.10.2018 з'явилися представники сторін та третьої особи.

Представник позивача надав додаткові письмові пояснення для долучення до матеріалів справи.

Представник відповідача просив відкласти розгляд справи.

В судовому засіданні 01.10.2018 судом оголошено перерву до 10.10.2018.

08.10.2018 через відділ діловодства суду відповідач подав заперечення на заяву позивача про надання додаткових письмових пояснень.

10.10.2018 через відділ діловодства суду відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи через необхідність лікування його представника.

В судове засідання 10.10.2018 з'явилися представники сторін. Представник третьої особи в засідання суду не з'явилися, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується протоколом судового засідання від 01.10.2018.

Представник відповідача просив відкласти розгляд справи, мотивуючи це неможливістю участі в судовому засіданні представника відповідача Микитюк Л.В., яка здійснює юридичний супровід даної справи від імені Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві, а також бажанням взяти участь у судовому розгляді справи бухгалтером відповідача.

Розглянувши клопотання відповідача, подане через канцелярію суду, а також заявлене усно представником в судовому засіданні, Суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:

1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;

2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;

3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;

4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Одночасно, застосовуючи відповідно до частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Суд зазначає, що наведені у клопотаннях відповідача про відкладення розгляду справи причини для відкладення не можуть бути визнані судом поважними, так як чинне законодавство не обмежує кола осіб, які можуть здійснювати представництво юридичної особи в суді, а також у відповідача було достатньо часу для того, щоб належним чином підготуватися до судового засідання та визначитись щодо особи, яка представлятиме його інтереси з урахуванням відомостей про те, що певні обставини можуть перешкодити конкретному представнику взяти участь у засіданні суду.

При цьому, Суд звертає увагу на обмеженість процесуального строку, наданого законом для розгляду справи по суті.

Ухвалою від 10.10.2018, занесеною до протоколу судового засідання, Судом відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Зважаючи на те, що неявка третьої особи не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, Суд вважає за необхідне розглянути справу по суті в цьому судовому засіданні.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі. Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 10.10.2018 оголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України .

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ

09.03.2017 між Публічним акціонерним товариством Київенерго (учасник) та Головним управління Державної міграційної служби України в місті Києві (замовник, споживач) укладено Договір № 33732-Т217 про закупівлю електричної енергії, за умовами якого учасник зобовязується протягом 2017 року поставити замовнику електричну енергію, зазначену в п. 1.2, а замовник - прийняти і оплатити такий товар у повному обсязі у терміни, обумовлені Договором.

22.09.2017 між Публічним акціонерним товариством Київенерго (кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "Україна-Аероальянс" (поручитель) та Головним управління Державної міграційної служби України в місті Києві (боржник) укладено Договір поруки (далі - Договір поруки-1), згідно з п. 1.1 якого поручитель солідарно зобов'язується відповідати перед кредитором за виконання зобов'язання з оплати спожитої електричної енергії Головним управління Державної міграційної служби України в місті Києві, які виникли за Договором на постачання електричної енергії від 09.03.2017 № 33732-Т117 (Основний договір), укладеним між кредитором і боржником.

Згідно з п. 3.1 Договору поруки-1, поручитель відповідає перед кредитором за виконання боржником зобов'язання щодо оплати спожитої електричної енергії сумою 31 3740,20 грн.

У разі порушення боржником зобов'язання за Основним договором поручитель зобов'язується виконати за боржника зобов'язання останнього у 5-денний термін з дня отримання вимоги від кредитора. (п. 5.1 Договору поруки-1)

Згідно з п. 5.2 Договору поруки-1, після виконання поручителем зобов'язання боржника за Основним договором до поручителя, що виконав таке зобов'язання, переходять усі права кредитор за Основним договором.

У поручителя, що виконав вимоги зобов'язання, виникає право вимоги до боржника у повному обсязі виконаного поручителем зобов'язання на користь кредитора, а боржник зобов'язаний виконати зобов'язання перед поручителем протягом 10 днів з дня одержання боржником від поручителя повідомлення про платіж. (п. 5.4 Договору поруки-1)

25.10.2017 між Публічним акціонерним товариством Київенерго (кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "Україна-Аероальянс" (поручитель) та Головним управління Державної міграційної служби України в місті Києві (боржник) укладено Договір поруки (далі - Договір поруки-2), згідно з п. 1.1 якого поручитель солідарно зобов'язується відповідати перед кредитором за виконання зобов'язання з оплати спожитої електричної енергії Головним управління Державної міграційної служби України в місті Києві, які виникли за Договором на постачання електричної енергії від 09.03.2017 № 33732-Т117 (Основний договір), укладеним між кредитором і боржником.

Згідно з п. 3.1 Договору поруки-2, поручитель відповідає перед кредитором за виконання боржником зобов'язання щодо оплати спожитої електричної енергії сумою 2 830,67 грн.

У разі порушення боржником зобов'язання за Основним договором поручитель зобов'язується виконати за боржника зобов'язання останнього у 5-денний термін з дня отримання вимоги від кредитора. (п. 5.1 Договору поруки-2)

Згідно з п. 5.2 Договору поруки-2, після виконання поручителем зобов'язання боржника за Основним договором до поручителя, що виконав таке зобов'язання, переходять усі права кредитор за Основним договором.

У поручителя, що виконав вимоги зобов'язання, виникає право вимоги до боржника у повному обсязі виконаного поручителем зобов'язання на користь кредитора, а боржник зобов'язаний виконати зобов'язання перед поручителем протягом 10 днів з дня одержання боржником від поручителя повідомлення про платіж. (п. 5.4 Договору поруки-2)

На виконання умов вказаних договорів позивач сплатив на користь Публічного акціонерного товариства Київенерго 31 374,20 грн та 2 830,67 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 66 від 25.09.2017 та № 85 від 25.10.2017 відповідно.

30.11.2017 позивач звернувся до відповідача з листом №30/11/17 про повернення боргу за виконаними Договорами поруки на загальну суму 34 204,87 грн., який був отриманий відповідачем 30.11.2017, що підтверджується відміткою про отримання на листі.

У відповідь на вказаний лист відповідач листом №8001.14-18245/80.1-17 від 12.12.2017 повідомив про необхідність з'ясування та вивчення питання про погашення боргу, а також запропонував виконати зобов'язання поручителя, передбачені п.5.1 та п. 5.3 Договорів поруки.

01.02.2018 позивач повторно звернувся до відповідача з листом №01/02/18 про повернення боргу за виконаними Договорами поруки на загальну суму 34 204,87 грн., який був отриманий відповідачем 02.02.2017, що підтверджується відміткою про отримання на листі.

У відповідь на вказаний лист відповідач листом №8001.1.1-4913/80.2-18 від 22.02.2018 повідомив, що вимога про повернення коштів сформована без врахування розрахунків попередніх домовленостей по відшкодування за спожиту електричну енергію позивачем в період 2016-2017 років.

07.03.2018 позивач направив відповідачу лист-претензію №07/03/18 разом з платіжною вимогою на суму боргу 34 204,87 грн., який був отриманий відповідачем 07.03.2017, що підтверджується відміткою про отримання на листі.

У відповідь на вказану претензію відповідач листом №8001.14-7630/80.1-18 від 27.03.2018 повідомив про відсутність у позивача підстав для перерахування коштів, з огляду на своєчасне виконання відповідачем зобов'язань перед Публічним акціонерним товариством Київенерго та відсутність вимоги кредитора.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що на момент укладення Договорів поруки у відповідача вже існувала заборгованість перед Публічним акціонерним товариством Київенерго за Основним договором, позивач погасив заборгованість відповідача за Основним договором перед кредитором на суму 34 204,87 грн. Проте, відповідач не виконав свого зобов'язання щодо сплати позивачеві суми боргу у сумі 34 204,87 грн. відповідно до п.5.4 умов Договорів поруки від 22.09.2017 та від 25.10.2017, чим порушив вимоги параграфу 3 глави 49 ЦК України. Відтак, позивач просить стягнути з відповідача суму коштів у розмірі 34 204,87 грн.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач зазначає, що позивач самовільно, безпідставно перерахував на рахунок Публічного акціонерного товариства Київенерго кошти в сумі 34 204,87 грн за Договорами поруки, підстави для перерахунку вказаної суми не було у зв'язку з відсутністю у відповідача боргу. Відповідач зазначає про недотримання позивачем умов Договорів поруки та порушення порядку, визначеного ст.ст. 554, 555 УК України. Також відповідач вважає, що позивачем пред'явлена вимога про повернення коштів не до належної сторони (відповідача), адже кошти безпідставно були перераховано на рахунок Публічного акціонерного товариства Київенерго , а не відповідача, тому з вимогою про повернення коштів позивачу необхідно звертатися до Публічного акціонерного товариства Київенерго ; позивачем обрано неналежний спосіб захисту своїх прав, адже в даному випадку йому необхідно вирішувати питання про повернення безпідставно набутого майна (коштів) від Публічного акціонерного товариства Київенерго , адже відсутність у відповідача заборгованості по оплаті за спожиту електроенергію, та самовільна сплата коштів без правового приводу, свідчить про безпідставність отримання коштів Публічним акціонерним товариством Київенерго .

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Як встановлено у ст. 5 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів (стаття 20 Господарського кодексу України).

Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України. Аналогічні положення містить статті 20 Господарського кодексу України.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Судом встановлено, що 22.09.2017 між Публічним акціонерним товариством Київенерго (кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "Україна-Аероальянс" (поручитель) та Головним управління Державної міграційної служби України в місті Києві (боржник) укладено Договір поруки (далі - Договір поруки-1), згідно з п. 1.1 якого поручитель солідарно зобов'язується відповідати перед кредитором за виконання зобов'язання з оплати спожитої електричної енергії Головним управління Державної міграційної служби України в місті Києві, які виникли за Договором на постачання електричної енергії від 09.03.2017 № 33732-Т117 (Основний договір), укладеним між кредитором і боржником.

Окрім того, 25.10.2017 між Публічним акціонерним товариством Київенерго (кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "Україна-Аероальянс" (поручитель) та Головним управління Державної міграційної служби України в місті Києві (боржник) укладено Договір поруки (далі - Договір поруки-2), згідно з п. 1.1 якого поручитель солідарно зобов'язується відповідати перед кредитором за виконання зобов'язання з оплати спожитої електричної енергії Головним управління Державної міграційної служби України в місті Києві, які виникли за Договором на постачання електричної енергії від 09.03.2017 № 33732-Т117 (Основний договір), укладеним між кредитором і боржником.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Зокрема, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. (ч. 1 ст. 553 Цивільного кодексу України)

Як передбачено ч.ч. 1, 2 ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 556 Цивільного кодексу України, після виконання поручителем зобов'язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов'язок боржника.

До поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

Згідно з пунктами 5.2, 5.4 Договорів поруки, після виконання поручителем зобов'язання боржника за Основним договором до поручителя, що виконав таке зобов'язання, переходять усі права кредитор за Основним договором.

У поручителя, що виконав вимоги зобов'язання, виникає право вимоги до боржника у повному обсязі виконаного поручителем зобов'язання на користь кредитора, а боржник зобов'язаний виконати зобов'язання перед поручителем протягом 10 днів з дня одержання боржником від поручителя повідомлення про платіж.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору поруки від 22.09.2017 та Договору поруки від 25.10.2017 позивач сплатив на користь Публічного акціонерного товариства Київенерго 31 374,20 грн та 2 830,67 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 66 від 25.09.2017 та № 85 від 25.10.2017 відповідно.

Відповідно до статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. (стаття 514 Цивільного кодексу України)

Правовий аналіз норм частин першої та другої статті 556 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку про те, що наслідки, передбачені в цій нормі, настають лише в разі повного виконання поручителем забезпеченого порукою зобов'язання. Цей висновок узгоджується з положенням пункту 3 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України , яке передбачає подібний спосіб заміни кредитора в зобов'язанні внаслідок виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем).

Отже, Суд зазначає, що у зв'язку зі сплатою Товариством з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "Україна-Аероальянс" грошових коштів на підставі Договорів поруки від 25.09.2017 та від 25.10.2017 у загальному розмірі 34 204,87 грн на виконання Договору на постачання електричної енергії від 09.03.2017 № 33732-Т117, до позивача перейшло право грошової вимоги до боржника відповідно до приписів Цивільного кодексу України.

Відтак, заборгованість Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "Україна-Аероальянс" становить 34 204,87 грн.

Суд звертає увагу, що до матеріалів справи не було додано належних та достатніх доказів в розумінні статей 77, 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження оплати відповідачем заборгованості перед позивачем у розмірі 34 204,87 грн.

При цьому, аргументи відповідача з приводу відсутності у нього заборгованості перед Публічним акціонерним товариством Київенерго за Договором на постачання електричної енергії від 09.03.2017 № 33732-Т117 станом на дату перерахування позивачем коштів за Договорами поруки не доведені, а ні належними доказами, а ні підтверджені кредитором.

Так, подані відповідачем акти приймання-передавання товарної продукції, акти про використану електричну енергію та акти звіряння за декількома договорами про закупівлю електричної енергії не підтверджують відсутність заборгованості відповідача саме за Договором на постачання електричної енергії від 09.03.2017 № 33732-Т117 на момент перерахування коштів 25.09.2017 та 25.09.2017.

При цьому, у листі від 26.07.2018 № 01/1/17-2446 Приватне акціонерне товариство ДТЕК Київські електромережі , яке є правонаступником Публічного акціонерного товариства Київенерго , підтверджує відсутність заборгованості у відповідача за спожиту електроенергію станом на 01.01.2018.

Проте вказаний лист Суд не вважає доказом відсутності заборгованості відповідача саме за Договором на постачання електричної енергії від 09.03.2017 № 33732-Т117 на момент виконання позивачем договірних умов, що відбулось у вересні та жовтні 2017 року.

Окрім того, відповідно відомостей, викладених Приватним акціонерним товариством ДТЕК Київські електромережі у листі № 3/09/4-167 від 25.07.2018, оплата сумою 31374 грн. 20 коп. отримана від ТОВ "Авіакомпанія "Україна - Аероальянс" на банківський рахунок ПАТ "КИЇВЕНЕРГО" № 26008962497792 згідно платіжного доручення від 25.09.2017 № 66, перенесена на рахунок із спеціальним режимом використання № 26038301201 платіжним дорученням від 27.09.2017 № 2116959249 у відповідності до призначення платежу і зарахована в оплату спожитої активної електричної енергії за Договором про постачання електричної енергії від 20.02.2015 №33732. Оплата сумою 2830 грн. 67 коп. отримана від ТОВ "Авіакомпанія "Україна - Аероальянс" на банківський рахунок ПАТ "КИЇВЕНЕРГО" № 26008962497792 згідно з платіжним дорученням від 25.10.2017 № 85, перенесена на рахунок із спеціальним режимом використання № 26038301201 платіжним дорученням від 02.11.2017 № 2116993922 у відповідності до призначення платежу і зарахована в оплату спожитої активної електричної енергії за Договором про постачання електричної енергії від 20.02.2015 № 33732. Умови та розмір поруки ТОВ "Авіакомпанія "Україна - Аероальянс" за Договором про постачання електричної енергії від 20.02.2015 № 33732 вважаються виконаними в повному обсязі.

Суд звертає увагу, що кредитором було зараховано суму сплачених позивачем коштів в рахунок оплати спожитої активної електричної енергії за Договором про постачання електричної енергії від 20.02.2015 № 33732, в той час, як за Договорами поруки позивач поручався за зобов'язання з оплати спожитої електричної енергії за Договором на постачання електричної енергії від 09.03.2017 № 33732-Т117. Проте, причин вказаних дій кредитора Судом в ході розгляду справи не встановлено за браком відповідних доказів. В будь-якому разі, спрямування кредитором отриманих коштів не залежить від поручителя, яким при сплаті коштів на виконання Договорів поруки у платіжних дорученнях чітко вказано призначення платежу - оплата за електроенергію за ГУ ДМС України в м. Києві по договору поруки від 25.09.2017 та оплата за електроенергію за ГУ ДМС України в м. Києві по договору поруки від 25.10.2017 .

При цьому, Суд бере до уваги твердження відповідача про відсутність вимоги кредитора щодо погашення заборгованості за боржника на підставі Договорів поруки та погоджується з ними, проте, це не спростовує факту виконання зобов'язань позивачем за укладеними Договорами поруки, враховуючи відсутність будь-яких зауважень зі сторони кредитора, а навпаки зарахування ним отриманих коштів в рахунок оплати спожитої активної електричної енергії відповідачем.

Отже, на підставі викладеного више Суд доходить висновку, що відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договорів поруки, не виконав свої зобов'язання перед поручителем належним чином, а тому позовні вимоги щодо стягнення боргу в розмірі 34 204,87 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Позивачем також заявлено про стягнення з відповідача витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 3 000,00 грн.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.06.2018 між Хомишиним Максимом Анатолійовичем (адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "Україна-Аероальянс" (клієнт) було укладено Договір про надання правової допомоги адвоката № 15/06/18-01, за умовами якого адвокат зобов'язався надати КЛІЄНТУ відповідно до умов Договору правову допомогу адвоката, щодо захисту інтересів останнього у будь-яких органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також в судах, господарських судах, адміністративних судах, прокуратурі та представлення інтересів клієнта по стягненню з ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ МІГРАЦІЙНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ В МІСТІ КИЄВІ (ідентифікаційний код 37768863 юридична адреса: 02152, м.Київ, вул. Березняківська, будинок 4-А,) заборгованості за Договору поруки від 22.09.2017 року щодо оплати спожитої електричної енергії на суму 31 374,20 грн. та Договору поруки від 25.10.2017 року щодо оплати спожитої електричної енергії на суму 2 830,67 грн., загалом на суму 34 204,87 грн.

Відповідно до п. 1.2 вказаного Договору сторони домовились, що гонорар падвоката складає 3000 грн. у випадку розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, який складається:

- складання позовної заяви та оформлення її для подачі до суду у відповідності до вимог ГПК України - 2500 грн.;

- складання відповіді на заперечення (у випадку подачі заперечення Відповідачем) - 500 грн.

сторони домовились, що гонорар адвоката складає 5000 грн. у випадку розгляду справи в загальному позовному провадженні (незалежно від кількості судових засідань), який складається:

- складання позовної заяви та оформлення її для подачі до суду у відповідності до вимог ГПК України - 2500 грн.;

- складання відповіді на заперечення (у випадку подачі заперечення Відповідачем) - 500 грн.;

участь адвоката в судових засіданнях (незалежно від їх кількості) - 2000 грн.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат позивачем було надано акт про прийняття-передачу наданих послуг від 12.07.2018, видатковий касовий ордер від 12.07.2018 на суму 3 000,00 грн, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, від 12.07.2018 .

Суд звертає увагу, що оскільки відповідачем не було подано до суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження неспівмірності витрат на професійну правничу допомогу у заявленому позивачем розмірі, а також відповідного клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу є обґрунтованими та покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Головного управління Державної міграційної служби України в місті Києві (02152, м. Київ, вул. Березняківська, буд. 4-А, ідентифікаційний код 37768863) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "Україна-Аероальянс" (02152, м. Київ, вул. Березняківська, буд. 4-А, ідентифікаційний код 36136179) заборгованість у розмірі 34 204 (тридцять чотири тисячі двісті чотири) грн. 87 коп., судовий збір у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 19.10.2018

Суддя Т.Ю. Трофименко