Ухвала

від 18.10.2018 по справі 33/206-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

18.10.2018 м. ХарківСправа № 33/206-06

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кухар Н.М.

при секретарі судового засідання Руденко О.О.

розглянувши скаргу Дочірньої компанії "ОСОБА_1 України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (вх. № 29067 від 08.10.2018) на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України по справі

за позовом Дочірнього підприємства "Газ-Тепло" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м.Київ, до Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м.Харків, про за участю представників: стягнення 60313435,54 грн. стягувача (заявника) - не з'явився;

боржника - ОСОБА_2 (довіреність № 38-3483/72 від 29.09.2015);

органу державної виконавчої служби - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Дочірня компанія "ОСОБА_1 України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулась до Господарського суду Харківської області зі скаргою (вх. № 29067 від 08.10.2018) на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України по справі, в якій просить визнати неправомірними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 щодо винесення постанови про зупинення вчинення виконавчих дій від 11.09.2018 з виконання наказу Господарського суду Харківської області від 30.03.2007 № 33/206-06; визнати неправомірною постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 про зупинення вчинення виконавчих дій від 11.09.2018 з виконання наказу Господарського суду Харківської області від 30.03.2007 № 33/206-06; зобов'язати головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 усунути порушення та вжити всі заходи для фактичного повного виконання рішення суду.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.10.2018 вищевказану скаргу було прийнято та призначено до розгляду на 18.10.2018 о 12:40. Даною ухвалою було відмовлено заявнику у задоволенні його клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у зв'язку з відсутністю технічної можливості.

17.10.2018 до канцелярії господарського суду надійшли письмові пояснення КП "Харківські теплові мережі" щодо скарги ПАТ "НАК "Нафтогаз України", в яких боржник проти доводів стягувача заперечує, вважає, що тлумачення статті 34 ОСОБА_3 України "Про виконавче провадження", виходячи з приписів ОСОБА_3 України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" (Закон № 1730), є помилковим. Суб'єктний склад стягувачів, передбачений пунктом 10 частини 1 статті 34 ОСОБА_3 України "Про виконавче провадження", є ширшим, ніж передбачений ОСОБА_3 № 1730. Застосування частини 4 статті 34 ОСОБА_3 України "Про виконавче провадження" не ставить зупинення вчинення виконавчих дій в залежність від предмету стягування.

Присутня у судовому засіданні, яке відбулося 18.10.2018, представник боржника проти скарги стягувача заперечувала повністю.

Представник стягувача (заявника) та головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 у судове засідання не з'явились; про причину неявки суд не повідомили.

Доказів отримання стягувачем та державним виконавцем копії ухвали про призначення скарги до розгляду на час даного судового засідання до суду не надійшло.

Відповідно до вимог ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Копії ухвали суду від 09.10.2018 були направлені на адреси стягувача та державного виконавця, зазначені заявником (стягувачем) у скарзі.

За таких обставин вбачається, що судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення учасників судового процесу про дату, час та місце розгляду скарги відповідно до вимог пункту 2.6. Інструкції з діловодства в господарських судах України, погодженої листом Вищого господарського суду України від 19.02.2013 та затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 № 28, а тому учасники судового процесу, у розумінні вимог ст. 120 ГПК України, вважаються такими, що належним чином повідомлені про час та місце розгляду скарги.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 342 ГПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Дослідивши докази, надані стягувачем в обґрунтування скарги, заслухавши пояснення представника боржника, суд встановив наступне.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 19.03.2007 по справі № 33/206-06 були частково задоволені позовні вимоги ДП "Газ-тепло" НАК "Нафтогаз України" до КП "Харківські теплові мережі" та з відповідача присуджено до стягнення на користь позивача 5471943,87 грн. боргу, інфляційні втрати в розмірі 3716066,60 грн., 3% річних в розмірі 1738871,59 грн., 13736,85 грн. державного мита, 63,56 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовлено.

30.03.2007 на виконання рішення господарського суду у справі № 33/206-06 був виданий відповідний наказ.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.12.2007 по даній справі рішення залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.05.2008 постанова суду апеляційної інстанції і рішення Господарського суду Харківської області у справі № 33/206-06 залишені без змін.

09.11.2009 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 15745706 з примусового виконання наказу господарського суду у справі № 33/206-06.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.08.2010 здійснено заміну позивача у справі № 33/206-06 - Дочірньої компанії "Газ-тепло" НАК "Нафтогаз України" (код ЄДРПОУ 32587579) на його правонаступника - Дочірню компанію "ОСОБА_1 України" НАК "Нафтогаз України" (код ЄДРПОУ 31301827).

24.09.2018 стягувачем - ДК "ОСОБА_1 України" було отримано від органу ДВС постанову про зупинення вчинення виконавчих дій від 11.09.2017 ВП № 15745706 з примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області від 30.03.2007 № 33/206-06.

Стягувач вважає дії державного виконавця щодо винесення постанови про зупинення вчинення виконавчих дій від 11.09.2018 та вказану постанову неправомірними, оскільки дії вчинені, а постанова винесена з порушенням норм матеріального права, зокрема ст.ст. 5, 18, 34, 35 ОСОБА_3 України "Про виконавче провадження", ст. 1 ОСОБА_3 України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії".

Відповідно до ст. 13 ОСОБА_3 України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VІІІ, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Згідно ст. 5 ОСОБА_3 України "Про виконавче провадження" та ст. 1 ОСОБА_3 України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" від 02.06.2016 № 1403-VІІІ, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених законом випадках на приватних виконавців.

Засадами виконавчого провадження, згідно ст. 2 ОСОБА_3 України "Про виконавче провадження", є: верховенство права, обов'язковість виконання рішень, законність, забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців тощо.

Відповідно до ст. 18 ОСОБА_3 України «Про виконавче провадження» державний виконавець здійснює заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим ОСОБА_3.

Як встановлено судом, підставою для винесення 11.09.2018 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України постанови про зупинення вчинення виконавчих дій, відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 34, 35 ОСОБА_3 України "Про виконавче провадження" стало те, що 30.11.2016 набрав чинності Закон України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" від 03.11.2016 № 1730-VІІI, яким внесено зміни до статей 27, 34, 35, 39, 59 ОСОБА_3 України "Про виконавче провадження". Внесені зміни передбачають умови щодо зупинення виконавчих дій та зняття арештів з майна та коштів боржників, що включені до реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії суб'єктів господарювання.

Відповідно до Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.06.2017 № 152, Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" включено до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії.

Пунктом 10 частини першої статті 34 ОСОБА_3 України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до ОСОБА_3 України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", її дочірня компанія "ОСОБА_1 України", Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", постачальники електричної енергії, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем).

Згідно до частини четвертої статті 35 ОСОБА_3 України "Про виконавче провадження", арешт, накладений виконавцем на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах, протягом строку, на який виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, не знімається, крім випадку, передбаченого пунктом 10 частини першої статті 34 цього ОСОБА_3.

Відповідно до частини шостої статті 35 ОСОБА_3 України "Про виконавче провадження", у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього ОСОБА_3, виконавець зупиняє вчинення виконавчих дії до виключення боржника з реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до ОСОБА_3 України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання та водовідведення за спожиті енергоносії".

Проте, державний виконавець, приймаючи оскаржувану постанову про зупинення вчинення виконавчих дій, не взяв до уваги наступні обставини.

Частиною 4 ст. 34 ОСОБА_3 України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавче провадження з підстави, передбаченої пунктом 10 частини першої цієї статті, зупиняється у частині стягнення заборгованості за спожитий природний газ, використаний станом на 1 липня 2016 року для виробництва теплової та електричної енергії, послуг з опалення та постачання гарячої води (з урахуванням суми неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ), крім заборгованості, раніше реструктуризованої (розстроченої та/або відстроченої), у тому числі згідно з рішенням суду.

Як було зазначено вище, рішенням Господарського суду Харківської області у даній справі від 19.03.2007 частково задоволено позовну заяву ДП "Газ-тепло" HAК "Нафтогаз України", правонаступником якого є ДК "ОСОБА_1 України" HAК "Нафтогаз України", до КП "Харківські теплові мережі" та присуджено до стягнення 5471943,87 грн. основного боргу, 3716066,60 грн. інфляційних втрат, 1738871,59 грн. 3% річних, 13736,85 грн. державного мита та 63,56 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Вказаним рішенням суду встановлено, що заборгованість виникла у зв'язку з неналежним виконанням обов'язків за Договором комісії № 12/04-269 від 01.10.2004, відповідно до умов якого позивач (Комітент) уповноважив, а відповідач (Комісіонер) прийняв на себе обов'язок протягом строку дії договору здійснювати діяльність по продажу обумовленої "Теплової енергії" відповідно до умов даного договору в інтересах позивача, від свого імені та за рахунок комітента.

Згідно п.п. 4.7., 4.8. Договору, відповідач повинен був забезпечити своєчасну оплату за спожиту теплову енергію згідно угодам, укладеним на виконання цього договору, та прийняв на себе поручительство (делькреде) перед позивачем за виконання споживачами зобов'язань за угодами. Оскільки у відповідності до п. 4.4 Договору комісії грошові кошти від споживачів за теплову енергію безпосередньо поступали на розрахунковий рахунок позивача, суд вважає, що відповідач має нести відповідальність тільки в частині вартості теплової енергії, яка не була оплачена споживачами.

Обставини, встановлені у рішенні від 19.03.2007, є преюдиційними фактами та не потребують додаткового доказування.

Отже, заборгованість, що існує між сторонами у даній справі виникла не на підставі постачання природного газу, а на підставі порушення зобов'язання зі своєчасної оплати постачання теплової енергії за договором комісії.

Зазначене підтверджує, що дана заборгованість не є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій на підставі положень п. 10 ч. 1 ст. 34 ОСОБА_3 України "Про виконавче провадження" та не підпадає під дію ОСОБА_3 України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» у зв'язку з чим виконавче провадження не може бути зупиненим.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що державний виконавець при винесенні оскаржуваної постанови неправильно застосував норми матеріального права, а саме ст. 34, 35 ОСОБА_3 України "Про виконавче провадження» .

При цьому суд приймає до уваги, що відповідно до ч. 5 п. 1 ст. 1 ОСОБА_3 України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" від 03.11.2016 № 1730-VІІІ, заборгованість, що підлягає врегулюванню, є, зокрема, кредиторська заборгованість перед постачальником природного газу теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Постачальник природного газу - Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та її Дочірня компанія "ОСОБА_1 України" (ч. 7 п. 1 ст. 1 ОСОБА_3 № 1730).

Згідно ч. 10 п. 1 ст. 1 зазначеного ОСОБА_3, спожиті енергоносії - спожиті природний газ, електрична енергія.

Тобто дія поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті природний газ та електричну енергію.

ОСОБА_3 чітко визначені критерії, відповідно до яких орган державної виконавчої служби зобов'язаний зупинити вчинення виконавчих дій.

Таким чином, для прийняття рішення про зупинення вчинення виконавчих дій на підставі положень п. 10 ч. 1 ст. 34 ОСОБА_3 України "Про виконавче провадження", державний виконавець повинен встановити наступні обставини:

- чи є стягувачем у виконавчому провадженні НАК "Нафтогаз України", її дочірня компанія "ОСОБА_1 України", ПАТ "Укртрансгаз", постачальники електричної енергії, а боржником - підприємство, що виробляє теплову енергію, транспортує та постачає теплову енергію, надає послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємство централізованого водопостачання та водовідведення, що надає послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення;

- чи включено боржника до відповідного реєстру;

- чи стягується за рішенням суду заборгованість такого боржника за спожитий природний газ, використаний станом на 01.07.2016 для виробництва теплової та електричної енергії, послуг з опалення та постачання гарячої води (з урахуванням суми неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ) перед постачальником такого природного газу.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 19.03.2007 по справі № 33/206-06 встановлено, що заборгованість яка підлягає стягненню з боржника у даній справі, виникла не у зв'язку з несвоєчасністю розрахунків останнього за спожитий природний газ, а у зв'язку з несвоєчасністю розрахунків за теплову енергію.

Тобто, Державним виконавцем неправильно застосовано норми матеріального права, а саме ст. 1 ОСОБА_3 України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" та п. 10 ч. 1 та ч. 4 ст. 34 ОСОБА_3 України «Про виконавче провадження» .

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду від 06.04.2018 у справі № 21/335-04, від 12.04.2018 у справі № 46/350-07, від 04.06.2018 у справі № 33/154-06.

Заявою від 02.02.2017 за вих. № 31/13-2017 ДК "ОСОБА_1 України" ДК "ОСОБА_1 України" повідомила, що підстави для закінчення/зупинення виконавчого провадження по виконанню наказу № 33/206-06 у зв'язку із набранням чинності ОСОБА_3 України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" від 03.11.2016 року № 1730-VIII, відсутні.

Проте, державним виконавцем безпідставно, всупереч вищезазначеним вимогам законодавства, було винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій від 11.09.2018 ВП № 15745706, незважаючи на те, що державний виконавець зобов'язаний був вживати заходи примусового характеру для забезпечення своєчасного і повного виконання рішення суду.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 № 83, ДК "ОСОБА_1 України" НАК "Нафтогаз України" є об'єктом державної власності, що має стратегічне значення для економіки і безпеки держави. Крім того, Компанія виконує розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 786-р щодо стягнення дебіторської заборгованості із споживачів природного газу.

17.07.1997 Україна ратифікувала Європейську конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), яка відповідно до частини першої статті 9 Конституції України стала частиною національного законодавства.

Згідно із статтею 19 Конвенції, для забезпечення дотримання державами- учасницями взятих на себе зобов'язань за Конвенцією та протоколами до неї створюється Європейський суд з прав людини (далі - Європейський суд).

Стаття 6 Конвенції закріплює право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Горнсбі проти Греції" наголосив на гарантоване статтею 6 Конвенції "право на суд", яке повинно розцінюватися не лише в аспекті права особи звернутися до суду за захистом своїх прав, а і як обов'язковість боржника до виконання судового рішення. Викладене означає, що виконання судового рішення є невід'ємною частиною судового процесу з метою забезпечення положень названої статті Конвенції (права на суд).

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленої стягувачем скарги та безпідставність заперечень боржника, у зв'язку з чим визнав за необхідне задовольнити скаргу у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 234, 342 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити скаргу Дочірньої компанії "ОСОБА_1 України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (вх. № 29067 від 08.10.2018) на дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.

Визнати неправомірними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 щодо винесення постанови про зупинення вчинення виконавчих дій від 11.09.2018 з виконання наказу Господарського суду Харківської області від 30.03.2007 № 33/206-06.

Визнати неправомірною постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 про зупинення вчинення виконавчих дій від 11.09.2018 з виконання наказу Господарського суду Харківської області від 30.03.2007 № 33/206-06.

Зобов'язати головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_1 усунути порушення та вжити всі заходи для фактичного повного виконання рішення суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Східного апеляційного господарського суду безпосередньо або через Господарський суд Харківської області протягом десяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено та підписано 19.10.2018.

Суддя ОСОБА_4