Рішення

від 16.10.2018 по справі 918/368/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2018 р. м. Рівне Справа № 918/368/18

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Войтюка В.Р. при секретарі судового засідання В'юненко І.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Рівненський завод тракторних агрегатів"

до відповідача - 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-інвестиційна компанія "Промтех-Експорт"

до відповідача - 2 Відділу з питань державної реєстрації Рівненської районної державної адміністрації

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Рівненський регіональний центр надання адміністративних послуг

про визнання недійсним свідоцтв та скасування записів в реєстрі

В засіданні приймали участь:

Від позивача : ОСОБА_1 (дов. № б/н від 07.03.2018 р.);

Від відповідача-1 :ОСОБА_2, (дов. № б/н від 02.08.2018 р.);

Від відповідача-2 : не з'явився;

Від третьої особи : не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Відкрите акціонерне товариство "Рівненський завод тракторних агрегатів" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача - 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-інвестиційна компанія "Промтех-Експорт" до відповідача - 2 Відділу з питань державної реєстрації Рівненської районної державної адміністрації за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Рівненський регіональний центр надання адміністративних послуг про визнання недійсним свідоцтв та скасування записів в реєстрі.

Позов мотивований тим, що рішенням суду визнано право власності на спірне майно за позивачем, однак на даний час існує порушення законного права ВАТ "РЗТА" як власника об'єктів нерухомого майна, що не дає можливості Товариству володіти, користуватись та розпоряджатись нерухомістю на власний розсуд з метою реалізації своїх потреб та отримання суспільної вигоди, у зв'язку з чим, позивач просить суд задоволити позов, з урахуванням заяви про зміну предмету позову.

У судовому засіданні 16 жовтня 2018 року уповноважений представник позивача просив суд позов задовольнити в повному обсязі з урахуванням заяви про зміну предмету позову.

26 червня 2018 року відповідачем 2 подано відзив на позовну заяву, в якому останній просить суд відмовити в задоволенні позову в частині зобов'язання державного реєстратора винести рішення про відмову у державній реєстрації.

Свою позицію обґрунтовує тим, що державний реєстратор при здійсненні своїх повноважень, керується законодавством, яке визнає, що державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатами розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав, втручання, крім випадків, передбачених законодавством будь-яких органів влади у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Відповідач 2 у судове засідання 16 жовтня 2018 року не забезпечив явку уповноваженого представника.

07 серпня 2018 року через відділ канцелярії від відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Свою позицію відповідач 1 обґрунтовує тим, що позивачем суду не надано жодних доказів, які б вказували на те, що спірне майно належить для ВАТ "РЗТА" на праві власності. Також зазначає що позивачем пропущено строк позовної давності.

Відповідач 1 у судовому засіданні 16 жовтня 2018 року підтримав викладені у відзиві на позовну заяву та поясненнях позиції, просив суд в задоволенні позову відмовити.

Заяви та клопотання у справі

26 червня 2018 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву в якому останній проти позову заперечив частково.

Також, 26 червня 2018 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від відповідача 2 надійшли письмові пояснення, в яких останній просить суд розглядати справу за відсутності уповноваженого представника.

11 липня 2018 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача 2, в якому останній зазначає про обґрунтованість позову, просить суд задоволити позов в повному обсязі.

01 серпня 2018 року через канцелярію суду позивачем подано письмові пояснення, в яких останній вказує на ґрунтовність позову, просить суд задоволити позов в повному обсязі.

02 серпня 2018 року через відділ канцелярії позивачем подано заяву про зміну предмету позову, в якій останній просить суд усунути перешкоди в користуванні майном ВАТ "РЗТА" шляхом скасування свідоцтв на спірне майно та зобов'язання державного реєстратора відмовити в державній реєстрації за результатами розгляду заявки №9990898 від 30 січня 2015 року.

07 серпня 2018 року через канцелярію суду відповідач 1 подав відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти позову в повному обсязі.

15 серпня 2018 року через канцелярію суду позивачем подано відповідь на відзив відповідача 1 , в якому останній наголошує на обґрунтованості позову та безпідставності тверджень відповідача 1, щодо пропущення строку позовної давності.

17 серпня 2018 року через відділ канцелярії позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог, згідно якої просить суд усунути перешкоди в користуванні майном шляхом скасування свідоцтв, а також зобов'язати державного реєстратора відмовити у державній реєстрації права власності за результатами розгляду заяв №9987014 від 30.01.2015 року, № 9980265 від 29.01.2015 року, №9990898 від 30.01.2015 року, №10001455 від 30.01.2015 року.

Ухвалою суду від 04.09.2018 року залишено без розгляду заяви Відкритого акціонерного товариства "Рівненський завод тракторних агрегатів" про зміну предмету позову № 269/08 від 02 серпня 2018 року та про збільшення позовних вимог № 279/08 від 17 серпня 2018 року.

04 вересня 2018 року через відділ канцелярії позивачем подано заяву про зміну предмету позову, в якій останній просить суд змінити предмет позову та скасувати з моменту видачі Свідоцтва про право власності видані 14.12.2011 року на ім'я ТОВ "Промислово-інвестиційна компанія "ПРОМТЕХ-ЕКСПОРТ", а саме: свідоцтво серія та номер 14616273, яким посвідчено право власності на об'єкт нерухомості очисні споруди № 2 (промстоків), загальною площею 7451,60 кв. м., свідоцтво серія та номер 14618746, яким посвідчено право власності на об'єкт нерухомості водозворотній цикл 4-5, загальною площею 403,2 кв. м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 105388356246, свідоцтво серія та номер 14614996, яким посвідчено право власності на об'єкт нерухомості станцію освітлення, загальною площею 808,4 кв. м., реєстраційний номер об'єкта 105339056246, свідоцтво серія та номер 14617698, яким посвідчено право власності на об'єкт нерухомості прохідна (літ. Б-1), загальною площею 242,8 кв. м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 101457856246, що розташовані за адресою: Рівненська обл.., Рівненський р-н, с. Городок, вул. Б.Штейнгеля, 4а. Скасувати записи в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності №3848153, №3847861, №3848429, №3847517 про реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Промислово-інвестиційна компанія "ПРОМТЕХ-ЕКСПОРТ".

У відповідності до ч.3 ст.46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Приписами п. 3.12. Постанови Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Оскільки заява про зміну предмету позову в передбачений ГПК України порядок та спосіб, відповідає визначеним вимогам, суд приймає таку заяву та задовольняє в повному обсязі, відтак має місце новий предмет спору, визначений заявою про зміну предмету позову, поданою 04.09.2018 року (вх.№1530/18).

04 вересня 2018 року через канцелярію суду позивачем подано заяву про відмову від частини позовних вимог, в якій останній відмовляється від позовних вимог в частині зобов'язання державного реєстратора Відділу з питань державної реєстрації Рівненської районної державної адміністрації винести рішення про відмову в державній реєстрації за результатами розгляду заявки №9990898 від 30.01.2015 року, що подана ОСОБА_3

Відповідно до п.1 ч.1 ст.46 ГПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Враховуючи зазначене, суд вбачає, що позивач вправі відмовитися від позову або його частини на будь якій стадії судового процесу, за таких обставин суд приймає подану позивачем заяву про відмову від частини позовних вимог та задовольняє її.

17 вересня 2018 року через канцелярію суду відповідачем 1 подано відзив на позовну заяву, в якому останній наголошує на безпідставності позову в частині позовних вимог, а також зазначає про строки позовної давності, що в цілому свідчить про безпідставність позову, а тому просить суд в його задоволенні відмовити.

08 жовтня 2018 року через канцелярію суду позивачем подано пояснення стосовно відзиву відповідача 1, в яких позивач наголошує на обґрунтованості позову, просить суд задоволити його в повному обсязі.

16 жовтня 2018 року через канцелярію суду відповідачем 1 подано додаткові пояснення, в яких останній наголошує на пропуску позивачем позовної давності.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 06 червня 2018 року відкрито провадження у справі 918/368/18, визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 02 липня 2018 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 13 липня 2018 року справу призначено до розгляду на 23 липня 2018 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 23 липня 2018 року відкладено підготовче засідання на 07 серпня 2018 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 07 серпня 2018 року відкладено підготовче засідання на 04 вересня 2018 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 04 вересня 2018 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 17 вересня 2018 року.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 17 вересня 2018 року відкладено розгляд справи по суті в межах встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку на 16 жовтня 2018 року (з урахуванням ухвали суду від 09.10.2018 року про виправлення описки).

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин

Рішенням господарського суду Рівненської області по справі № 918/38/15 від 03.03.2015 року було витребувано із чужого незаконного володіння ТОВ "ПІК "Промтех-Експорг" майно ВАТ "РЗТА", а саме станцію освітлення, вартістю 150 тис. грн. (реєстраційний номер 105339056246), станцію водооборотного циклу, вартістю 150 тис. грн. (реєстраційний номер 105388356246), станцію очистки промстоків, вартістю 1 100 тис. грн. (реєстраційний номер 138165256246), прохідну, вартістю 35 тис. грн. (реєстраційний номер 101457856246) що знаходяться за адресою: Рівненська область, Рівненський район, село Городок, вулиця Барона Штейнгеля, 4а, та визнано за ВАТ "РЗТА" право власності на станцію освітлення, вартістю 150 тис. грн. (реєстраційний номер 105339056246), станцію водооборотного циклу, вартістю 150 тис. грн. (реєстраційний номер 105388356246), станцію очистки промстоків, вартістю 1 100 тис. грн. (реєстраційний номер 138165256246), прохідну, вартістю 35 тис. грн. (реєстраційний номер 101457856246) що знаходяться за адресою: Рівненська область. Рівненський район, село Городок, вулиця Барона Штейнгеля, 4а.

В ході розгляду даної справи було встановлено, що 22.09.2007 року рішенням чергових загальних зборів акціонерів ВАТ "РЗТА" № 12 було затверджено (нову редакцію) статуту Відкритого акціонерного товариства "Рівненський завод тракторних агрегатів" (надалі - статут ВАТ "РЗТА").

Відповідно до пункту 1.1. статуту ВАТ "РЗТА" Відкрите акціонерне товариство "Рівненський завод тракторних агрегатів" створене шляхом перетворення державного підприємства "Рівненський завод тракторних запчастин" у Відкрите акціонерне товариство відповідно до Указу Президента України "Про корпоратизацію підприємства від 15 червня 1993 року № 210 згідно наказу Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії від 16 травня 1994 року № 714 та згідно Законів України "Про господарські товариства", "Про приватизацію державного майна".

14 квітня 1997 року наказом Фонду державного майна України затверджено статут дочірнього підприємства "Рівне-ТДК" відкритого акціонерного товариства "Рівненський завод тракторних агрегатів" (надалі - статут), який зареєстрований розпорядженням голови виконавчого комітету Рівненської міської ради народних депутатів від 24 квітня 1997 року № 634.

Згідно пункту 1.1. статуту, дочірнє підприємство "Рівне-ТДК" створене на підставі рішення Вищого органу ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" від 17 жовтня 1996 року № 6, на його власності.

Відповідно до пунктів 3.1. та 3.2. дочірнє підприємство "Рівне-ТДК" (надалі - дочірнє підприємство) є юридичною особою України від дня його державної реєстрації. Підприємство здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства України, цього статуту.

Майно дочірнього підприємства складають основні фонди і обігові кошти, закріплені ВАТ "РЗТА" за дочірнім підприємством на праві повного господарського відання, відображаються у балансі дочірнього підприємства. Право власності на закріплене за дочірнім підприємством майно належить ВАТ "РЗТА". Майно, придбане у процесі господарської діяльності є власністю ВАТ "РЗТА" (пункт 4.1. статуту).

У відповідності до пункту 4.2. статуту джерелами формування майна дочірнього підприємства є майно, яке передане у відання дочірнього підприємства ВАТ "РЗТА" з балансу на баланс на праві повного господарського відання.

Згідно частини 2 пункту 4.3. статуту відчуження, застава та списання основних фондів дочірнього підприємства здійснюється за погодженням із ВАТ "РЗТА".

Відповідно до статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

За приписами статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом (частина 1 статті 334 ЦК України).

ВАТ "РЗТА" є засновником дочірнього підприємства "Рівне-ТДК" ВАТ "РЗТА" і все майно, яке було передано для дочірнього підприємства та майно яке було набуте останнім в процесі господарської діяльності належить ВАТ "РЗТА" і перебувало в дочірнього підприємства на праві повного господарського відання.

Згідно статті 136 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

З зазначеного вбачається, що дочірньому підприємству було надано право володіти та користуватися переданим майном, однак право розпоряджатися лишилося за засновником - ВАТ "РЗТА".

22.02.2011 року та 25.02.2011 року між дочірнім підприємством та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівне-Пром-ТДК" (надалі - ТОВ "Рівне-Пром-ТДК") було складено акт прийому-передачі яким останнє прийняло від ДП "Рівне-ТДК" ВАТ "РЗТА" внесок в статутний капітал, нерухоме майно: станцію освітлення, станцію водозворотного циклу, станцію очистки промстоків. прохідну (літ. Б-І загальною площею 242,8 м.кв.) які розташовані за адресою: Рівненська область, Рівненський район, село Городок, вулиця Барона Штейнгеля, 4 "а» .

В подальшому ТОВ "Рівне-Пром-ТДК" зареєструвало право власності на станцію освітлення, станцію водозворотного циклу, станцію очистки промстоків та прохідна, що стверджується інформаційними довідками з державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Водночас, Наказом Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України "Міншпром України" від 16 травня 1994 року № 716, затверджено акт інвентаризації майна і акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу підприємства Рівненський завод тракторних агрегатів, відповідно до якого, власником спірних об'єктів нерухомості є ВАТ "РЗТА".

04.02.2014 року рішенням господарського суду Рівненської області № 5019/1981/12 визнано недійсними з моменту прийняття рішення Загальних зборів учасників ТОВ "Рівне- пром-ТДК" від 21 лютого 2011 року оформлені Протоколом № 2 в частині щодо збільшення статутного капіталу ТОВ "Рівне-пром-ТДК" та передачі ДП "Рівне-ТДК" ВАТ "РЗТА" майна до статутного капіталу ТОВ "Рівне-пром-ТДК. Визнано недійсними з моменту прийняття рішення Загальних зборів учасників ТОВ "Рівне-пром-ТДК" від 25 лютого 2011 року оформлені Протоколом № 3 в частині щодо збільшення статутного капіталу ТОВ "Рівне- пром-ТДК" та передачі ДП "Рівне-ТДК" ВАТ "РЗТА" майна до статутного капіталу ТОВ "Рівне-пром-ТДК".

Також, вищезазначеним рішенням визнано недійсним пункт 4.1. Статуту ТОВ "Рівне- пром-ТДК" який зареєстрований 24 лютого 2011 року державним реєстратором Здолбунівської районної державної адміністрації, а саме: "внесок Дочірнього підприємства "Рівне-ТДК" Відкритого акціонерного товариства "Рівненський завод тракторних агрегатів" нерухомого майна: інвентарний номер 110022 Станція освітлення вартістю 150 000 грн. 00 коп., станція водообробного циклу вартістю 150 000 грн. 00 коп., станція очистки промстоків вартістю 1 100 000 грн. 00 коп., за адресою: вул. Барона Штейнгеля, 4а. с. Городок. Рівненського району Рівненської області. Визнано недійсними зміни та доповнення до Статуту ТОВ "Рівне-пром-ТДК" зареєстровані 28 лютого 2011 року державним реєстратором Здолбунівського районної державної адміністрації (а.с. 21 - 25).

30 вересня 2014 року постановою Вищого господарського суду України по справі № 5019/1981/12 рішення господарського суду Рівненської області від 4 лютого 2014 року у справі № 5019/1981/12 залишено в силі.

Відповідно до частини 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, суд констатує, що факт неправомірності передачі дочірнім підприємством для ТОВ "Рівне-Пром- ТДК" в якості внеску, станції очистки (промстоків) в статутний капітал останнього, та належності спірного майна для ВАТ "РЗТА", на підставі статті 75 ГПК України доказуванню в даній справі не потребує, оскільки зазначені факти є приюдеціальними.

В подальшому було встановлено, що даний об'єкти нерухомого майна (станція просмтоків) були перереєстровані з ТОВ "Рівне-Пром-ТДК" на ТОВ "Промислово- інвестиційна компанія "ПРОМТ'ЕХ-ЕКСПОРТ".

Крім того, рішенням у справі № 918/38/15 було встановлено, що 30.01.2015 року фізична особа ОСОБА_4 звернувся з заявкою про державну реєстрацію права вланості, яку реєстраційна служба зареєструвала за № 9990898, та розгляд якої станом на сьогоднішній день зупинено. У зв'язку з чим ухвалою від 17 лютого 2015 року господарського суду Рівненської області по справі № 918/38/15 задоволено заяву заступника прокурора області та вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони реєстраційній службі Рівненського районного управління юстиції Рівненської області вчиняти дії, пов'язані з державною реєстрацією прав власності та інших речових прав на вищезазначене майно.

Однак, крім вказаної заяви фіз. особи ОСОБА_4 зупинено і розгляд заяв ВАТ "РЗТА", щодо реєстрації права вланості на даний об'єкт нерухомого майна згідно до судового рішення.

Враховуючи наведене вище, ВАТ "РЗТА" на підставі вказаних судових рішень, 14.09.2015 року звернулось з заявою про державну реєстрацію права власності на прохідну літ. Б-1.

Однак, 20.10.2015 року рішенням державного реєстратора № 25413898 було зупинено державну реєстрацію права власності в порядку ст. 23 Закону про державну реєстрацію з підстав наявності зареєстрованої заборони ухвалою суду від 17.02.2015 року.

04.12.2015 року ВАТ "РЗТА" було подано клопотання від 03.12.2015 року № б/н, в якому просив суд скасувати заходи забезпечення позову вжиті ухвалою господарського суду Рівненської області від 17 лютого 2015 року № 918/38/15.

Судом було встановлено 22.12.2015 року, що станом на день розгляду клопотання, право власності зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОМИСЛОВО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ "ПРОМТЕХ-ЕКСПОРТ", отже, так як реєстрація за попереднім власником не скасована, а зняття заборони унеможливить виконання рішення господарського суду Рівненської області від 03 березня 2015 року №918/38/15, за таких обставин суд відмовив в задоволенні клопотання Відкритого акціонерного товариства "Рівненський завод тракторних агрегатів" про зняття заборони.

Зазначені вище обставини підтверджуються доказами, які містяться в матеріалах даної справи, зокрема копіями судових рішень, які набрали законної сили.

Докази відхилені судом

Докази надані сторонами для суду не відхилялися.

Оцінка аргументів сторін і висновок суду

В Позовній заяві з урахуванням заяви про зміну предмету позову, позивач просить суд скасувати свідоцтва на права власності та скасувати записи в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Як свідчать матеріали справи, ВАТ "РЗТА" неодноразово зверталось з клопотанням щодо скасування заходів забезпечення від 17.02.2015 року в частині заборони реєстратору вчиняти реєстраційній дії, однак в задоволенні клопотань було відмовлено з тих підстав, що в реєстрі є зареєстрована першочергово заява про перехід права власності громадянина ОСОБА_4

Відповідно до п. 8 ст. 18 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав або їх обтяжень" визначено, що у разі якщо під час розгляду заяви про державну реєстрацію прав на нерухоме майно державним реєстратором встановлено наявність зареєстрованих у Державному реєстрі прав інших заяв про державну реєстрацію прав на це саме майно, заяви розглядаються в порядку черговості їх надходження.

Враховуючи дану обставину, ВАТ "РЗТА" як власник майна згідно до судового рішення винесеного у справі № 918/38/15, не може належним чином користуватись своїм майном оскільки в реєстрі зареєстровано право власності за Відповідачем 1 та зареєстрована (не розглянута) заявка ОСОБА_4, яка після зняття заборони може бути задоволена.

Згідно ст.391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Підставою для подання негаторного позову є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.

Як свідчать матеріали справи, на момент подачі позову і до сьогодні існують непереборні обставини (порушення), які перешкоджають ВАТ "РЗТА", як власнику реалізувати свої законні права щодо вказаного об'єкту нерухомого майна.

Перешкодами, у здійсненні права корисутванння та розпорядження майном, зокрема є те, що на сьогоднішній день в реєстрі зареєстровано право власності за ТОВ "ПІК "Промтех-Експорт" та заява ОСОБА_4 про реєстрацію переходу права власності від відповідача-1 до нього, в результаті чого при її розгляді буде зареєстровано право власності на об'єкт нерухомого майна за ОСОБА_4, що призведе до того, що ВАТ "РЗТА" змушене буде звертатись з новим позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Таким чином, з метою усунення перешкод у користуванні майном та недопущення додаткових порушень прав та законних інтересів, ВАТ "РЗТА" правомірно звернулося з даним позовом щодо скасування свідоцтв на право власності, що видане на ім'я ТОВ "ПІК "Промтех- Експорт", та скасуванні записів в державному реєстрі.

Також, судом враховано той факт, що на підставі рішень 918/38/15 та 5019/1981/12 підстава набуття права власності на спірні об'єкти нерухомого майна за ТОВ "Рівне-Пром-ТДК" були визнані недійсними з моменту прийняття, а саме з 21.02.2012 року, відтак жодних правових підстав для відчуження даних об'єктів шляхом передачі до статутного капіталу іншої юридичної особи (відповідача 1) немає.

Приписами п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" визначено, що не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину.

У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК.

Рішення суду про задоволення позову про повернення майна, переданого за недійсним правочином, чи витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, за власником, а також скасування попередньої реєстрації.

Таким чином, якщо відсутня потреба в визнанні недійними подальших правочинів щодо передачі майна третім особам у відповідності до п. 10 Постанови пленуму № 9 від 06.11.2009 року, то з цього випливає, що по своїй правовій природі дані правочини уже є недійними, а тому їх визнання недійсними в судовому порядку не передбачено.

Суд враховує, що в розумінні чинного законодавства Свідоцтво видається на підтвердження існування права, яке виникло внаслідок певного правочину, і такий посвідчуваний документ є чинним, якщо є дійсною правова підстава його видачі. Тобто, якщо правова підстава (правочин), у зв'язку з якою був виданий документ, визнана недійсною, то такий правочин не породжує в його сторін прав, а відтак Свідоцтво, як посвідчувальний документ, втрачає свою юридичну силу, і не може підтверджувати право, яке вже відсутнє.

Таким чином, оскільки рішенням господарського суду Рівненської області по справі № 918/38/15 від 03.03.2015 року витребувано із чужого незаконного володіння ТОВ "ПІК "Промтех-Експорт" майно ВАТ "РЗТА", у зв'язку з тим, що рішенням господарського суду Рівненської області по справі № 5019/1981/12 визнано недійсною підставу набуття права власності за особою, яка передала дане майно відповідачу 1, то Свідоцтва про право власності видані 14.12.2011 року на ім'я ТОВ "Промислово-інвестиційна компанія "ПРОМТЕХ-ЕКСПОРТ", а саме: свідоцтво серія та номер 14616273, яким посвідчено право власності на об'єкт нерухомості очисні споруди № 2 (промстоків), загальною площею 7451,60 кв. м., свідоцтво серія та номер 14618746, яким посвідчено право власності на об'єкт нерухомості водозворотній цикл 4-5, загальною тощею 403,2 кв. м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 105388356246, свідоцтво серія та номер 14614996, яким посвідчено право власності на об'єкт нерухомості станцію освітлення, загальною площею 808,4 кв. м., реєстраційний номер об'єкта 105339056246, свідоцтво серія та номер 14617698, яким посвідчено право власності на об'єкт нерухомості прохідна (літ. Б-1), загальною площею 242,8 кв. м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 101457856246, що розташовані за адресою Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Городок, вул. Б.Штейнгеля. 4а, підлягають визнанню нечинними, скасуванню.

Враховуючи зазначене вище, згідно до самих записів в Держаному реєстрі речових прав, видно, що підставою для виникнення права власності є свідоцтва про право власності, а тому скасування свідоцтв, як наслідок підлягає скасуванню і рішення про державну реєстрацію права власності і самі записи, що були внесені до Державного реєстру речових прав.

Відтак, записи в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності №3848153, №3847861, №3848429, №3847517 про реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Промислово-інвестиційна компанія "ПРОМТЕХ-ЕКСПОРТ" підлягають скасуванню.

Приписами п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" визначено, що рішення суду про задоволення позову про повернення майна, переданого за недійсним правочином, чи витребування майна із чужого незаконного володіння є підставою для здійснення державної реєстрації права власності на майно, що підлягає державній реєстрації, за власником, а також скасування попередньої реєстрації.

Відповідно до п. 3 ст. 26 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

З урахуванням зазначених обставин суд вбачає, що позов є обґрунтований а тому підлягає до задоволення в повному обсязі з урахуванням заяви про зміну предмету спору.

Також, приймаючи рішення, судом було враховано твердження відповідача, щодо невірно обраного способу захисту, однак як зазначалося вище, ст. 26 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачає такий спосіб захисту, як скасування документів та скасування записів, а тому такі твердження відповідача судом до уваги не приймаються, як безпідставні.

Крім того, відповідач 1 вказував на ту обставину, що позивачем пропущений строк позовної давності, з приводу таких тверджень відповідача, суд зазначає наступне.

За загальним правилом частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Отже, за змістом статей 256, 261 ЦК України позовна давність є строком пред'явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб'єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу).

При цьому і в разі пред'явлення позову особою, право якої порушене, і в разі пред'явлення позову в інтересах цієї особи іншою, уповноваженою на це, особою, позовна давність починає обчислюватися з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, що підтверджується позицією Верховного суду України.

Також, дана правова позиція підтверджується і висновком, що викладений в Постанові Верховного суду України від 29.10.2014 по справі 6-152цс14, де зазначено, що "для визначення моменту виникнення права на позов важливим є як об'єктивні (сам факт порушення права), так і суб'єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) моменти..."

Отже, моментом відліку строку позовної давності є день, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до правової позиції Верховного суду України по справі № 6-152цс14 для правильного застосування частини 1 статті 261 ЦК України при визначенні початку перебігу позовної давності мас значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а і об'єктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав.

ВАТ "РЗТА" як в позовній заяві, так і в поясненнях, покликається на те, що підставою для звернення з позовною заявою стало те, що на дату звернення з даним позовом існує порушення законного права ВАТ "РЗТА", як власника об'єкту нерухомого майна, що не дає можливості Товариству володіти, користуватись та розпоряджатись нерухомістю на власний розсуд з метою реалізації своїх потреб та отримання суспільної вигоди.

З зазначеного вбачається, що порушення законних прав та інтересів ВАТ "РЗТА" як власника об'єктів нерухомого майна, що вказане у судовому рішення по справі № 918/38/15 від 03.03.2015 року полягає в тому, що позивач не може зареєструвати своє право власності на дані об'єкти в Державному реєстрі речових прав так як наявні зареєстровані заборони вчинення реєстраційних дій, які судом не скасовуються, бо є чинними записи про право власності на вказані об'єкти за Відповідачем 1.

Як зазначалося вище, ВАТ "РЗТА" на підставі вказаного судового рішення, 14.09.2015 року звернулось з заявою про державну реєстрацію права власності на прохідну літ. Б-1, однак, 20.10.2015 року рішенням державного реєстратора № 25413898 було зупинено державне реєстрацію права власності в порядку ст.. 23 Закону про державну реєстрацію з підстав наявності зареєстровано заборони ухвалою суду від 17.02.2015 року.

04.12.2015 року ВАТ "РЗТА" було подано клопотання від 03.12.2015 року № б/н, в якому просить суд скасувати заходи забезпечення позову вжиті ухвалою господарського суду Рівненської області від 17 лютого 2015 року № 918/38/15, розгляд якого було призначено на 22 грудня 2015 року.

Ухвалою суду від 22 грудня 2015 року у справі №918/38/15 судом було зазначено, що вирішуючи питання про скасування забезпечення позову, виходить з того, що заходи забезпечення спрямовані на реальне виконання рішення суду, щодо відновлення порушених прав позивача.

Аналогічна правова позиція знайшла своє відображення в пункті 10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", яким роз'яснено, враховуючи, що забезпечення позову застосовується, як гарантія задоволення законних вимог позивача, господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Судом було встановлено 22.12.2015 року, що станом на день розгляду клопотання право власності зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОМИСЛОВО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ "ПРОМТЕХ-ЕКСПОРТ".

Отже, так як реєстрація за попереднім власником не скасована, а зняття заборони унеможливить виконання рішення господарського суду Рівненської області від 03 березня 2015 року № 918/38/15, за таких обставин суд відмовив в задоволенні клопотання Відкритого акціонерного товариства "Рівненський завод тракторних агрегатів" про зняття заборони.

Враховуючи зазначене суд вбачає, що ВАТ "РЗТА" про об'єктивні обставини порушення його законних прав стало відомо лише 22.12.2015 року з ухвали суду по справі № 918/38/15.

Також, суд зазначає, що у відповідності до п.2 та 3 ст. 264 ЦК України визначено, що позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Отже, однією з підстав для переривання позовної даності є пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

З наданих позивачем доказів суд вбачає, що 03.02.2016 року ВАТ "РЗТА" звернулось з позовною заявою до Рівненського окружного адміністративного суду про скасування запису про державну реєстрацію.

Суть даного позову базувалась на тому, що ВАТ "Рівненський завод тракторних агрегатів" звернулося до суду з позовом до Рівненського регіонального центру надання адміністративних послуг про скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності №3848153, №3847861, №3848429, №3847517 про реєстрацію права власності за ТОВ "ПРОМИСЛОВО-ІНВЕСТИЦІЙНА КОМПАНІЯ "ПРОМТЕХ-ЕКСПОРТ", в т.ч. в запис про право власності і на об'єкт, який є предметом в справі № 918/368/18 (№ 3847861).

Враховуючи наведене, та той факт, що ВАТ "РЗТА" звернулось з позовною заявою щодо однієї з вимоги право на яку позивач має з метою захисту свого порушеного права, то в силу п. 2 ст. 264 ЦК України перебіг позовної даності було перервано.

Таким чином у відповідності до п. 3 ст. 264 ЦК України після переривання перебіг позовної давності починається заново, а тому датою від якої потрібно розраховувати початок перебігу позовної давності у даному питанні має бути наступна дата за датою подачі позовної заяви до Рівненського окружного адміністративного суду України, а саме - 04.02.2016 року.

Відтак, твердження відповідача щодо пропуску позовної давності є непідтвердженими та надуманими, а тому судом до уваги не приймаються.

Також суд зазначає, що позивачем було подано заяву про відмову від позову в частині зобов'язання державного реєстратора Відділу з питань державної реєстрації Рівненської районної державної адміністрації винести рішення про відмову в державній реєстрації за результатами розгляду заявки №9990898 від 30.01.2015 року, що подана ОСОБА_4

Згідно п.4 ч.1 ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо: позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Відповідно п.3 ст.231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Отже, суд приймає відмову позивача від позову в частині зобов'язання державного реєстратора Відділу з питань державної реєстрації Рівненської районної державної адміністрації винести рішення про відмову в державній реєстрації за результатами розгляду заявки №9990898 від 30.01.2015 року, що подана ОСОБА_4 і закриває провадження у справі в цій частині.

Джерела права й акти їх застосування

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до п.1 ст.16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 5 ГПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України , згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 78 ГПК України , достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79 ГПК України ).

Відповідно до ст. 86 ГПК України , суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Порушені права та інтереси позивача

Відповідно до п.2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Суд констатує, що спір виник через неможливість позивачем реалізувати свої права на розпорядження майном, через дії відповідачів. Відтак позивач правомірно звернувся до суду з даним позовом.

Судові витрати

Згідно частини 1 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

У відповідності до статті 129 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог

По справі в якості судових витрат заявлено оплату судового збору в розмірі 13 972 грн. 00 коп., сплаченого згідно платіжного доручення від 04.06.2018 року №18 на суму 3 400 грн. 00 коп., квитанції від 17.08.2018 року №156 на суму 7 048 грн. 00 коп., квитанції від 27.08.2018 року №44 на суму 3 524 грн. 00 коп.

Суд зазначає, у даній позовній заяві з урахуванням заяви про зміну предмету позову позивачем зазначено 8 немайнових вимог, за які з урахуванням Закону України "Про судовий збір", позивач мав сплатити 14 096 грн. 00 коп., отже позивачем не доплачено судовий збір в розмірі 124 грн. 00 коп.

Тому, суд вважає за необхідно достягнути з позивача в дохід державного бюджету недоплачену суму судового збору в розмірі 124 грн. 00 коп.

Також, враховуючи ту обставину, що позов задоволено в повному обсязі, підставами позову стали дії відповідача 1, відтак суд, вважає за необхідне, судові витрати в розмірі 14 096 грн. 00 коп. покласти на відповідача 1.

Враховуючи вище викладене та керуючись ст. ст. 129 , 237-240 Господарського процесуального кодексу України , суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Скасувати з моменту видачі Свідоцтва про право власності видані 14.12.2011 року на ім'я ТОВ "Промислово-інвестиційна компанія "ПРОМТЕХ-ЕКСПОРТ", а саме: свідоцтво серія та номер 14616273, яким посвідчено право власності на об'єкт нерухомості очисні споруди № 2 (промстоків), загальною площею 7451,60 кв. м., свідоцтво серія та номер 14618746, яким посвідчено право власності на об'єкт нерухомості водозворотній цикл 4-5, загальною площею 403,2 кв. м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1053883562.46, свідоцтво серія та номер 14614996, яким посвідчено право власності на об'єкт нерухомості станцію освітлення, загальною площею 808,4 кв. м., реєстраційний номер об'єкта 105339056246, свідоцтво серія та номер 14617698, яким посвідчено право власності на об'єкт нерухомості прохідна (літ. Б-1), загальною площею 242,8 кв. м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 101457856246, що розташовані за адресою: Рівненська обл.., Рівненський р-н., с. Городок, вул. Б.Штейнгеля, 4а.

3. Скасувати записи в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності №3848153. №3847861, №3848429, №3847517 про реєстрацію права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Промислово-інвестиційна компанія "ПРОМТЕХ-ЕКСПОРТ".

4. Закрити провадження у справі в частині позову, щодо зобов'язання державного реєстратора Відділу з питань державної реєстрації Рівненської районної державної адміністрації винести рішення про відмову в державній реєстрації за результатами розгляду заявки №9990898 від 30.01.2015 року, що подана ОСОБА_4

5. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Рівненський завод тракторних агрегатів" (33021, м. Рівне-21, ідентифікаційний номер: 00235884) в дохід державного бюджету 124 (сто двадцять чотири) грн. 00 коп.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-інвестиційна компанія "ПРОМТЕХ-ЕКСПОРТ" (33028, Рівненська обл., м. Рівне, вул.Мазепи, буд4а/6а, офіс 302, ідентифікаційний код: 38893398) на користь Відкритого акціонерного товариства "Рівненський завод тракторних агрегатів" (33021, м. Рівне-21, ідентифікаційний номер: 00235884) 14 096 (чотирнадцять тисяч дев'яносто шість) грн. 00 коп. судового збору.

7. Видати відповідні накази після набрання рішенням чинності.

Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складено 22.10.2018 року.

Суддя Войтюк В.Р.