Рішення

від 04.12.2010 по справі 2-724/10

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАРІУПОЛЯ

Справа № 2-116/10

№ 2-724/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2010 року м. Маріуполь

Приморський районний суд у складі:

головуючого: судді Лузана В.В.,

при секретарі: Бєлякіна О.М.,

позивачки ОСОБА_1 Н,С.

відповідача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права власності на майно та розподілу спадкового майна та зустрічному позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Маріупольської міської ради про визнання права власності на самочинно збудовану будівлю, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2009р. ОСОБА_3 звернулася з позовом до відповідача про визнання права власності на майно та розподіл спадкового майна - будинку № 32 по вул.. Федорова в м. Маріуполі в натурі, а також визнання права на самочинно збудовані будівлі.

У судовому засіданні позивачка неодноразово змінювала та уточнювала позовні вимоги та в кінцевому позові просила визнати житловий будинок спільною власністю подружжя - її, а також чоловіка ОСОБА_4, померлого у травні 2006р.; визнати за нею право власності на ? частку цього будинку, як за дружиною померлого власника; визнати за нею право власності в порядку спадкування на ? частину цього ж будинку, а за відповідачем - також на ? частину в порядку спадкування. В підтвердження цих вимог пояснила, що знаходилась у шлюбі з ОСОБА_4 з 1945 року. У 1966 році на його ім*я був придбаний за договором купівлі-продажу цей будинок, який зареєстрований на ім*я ОСОБА_4 (як зазначено в документах БТІ). Після смерті її чоловіка, що наступила 11.05.2006р., відкрилась спадщина у вигляді цього будинку. Спадкоємцями є вона та відповідач ОСОБА_1, оскільки будинок придбаний в період шлюбу, то вона, як дружина, має право на ? частину будинку, а друга частина є спадковою, з якої їй належить ? частина, у зв*язку з чим, просила визнати за нею право власності на ? частки зазначеного домоволодіння, а за відповідачем, як сином спадкодавця, - на ? частку зазначеного домоволодіння.

Відповідач ОСОБА_1 позов визнав у повному обсязі та не заперечував проти визнання за позивачкою права власності на ? частини будинку, у тому числі на ?, як за дружиною померлого спадкодавця.

У лютому 2010р. ОСОБА_1 звернувся з зустрічним позовом до ОСОБА_3 та Маріупольської міськради, у якому просив визнати право власності за ним на самочинне збудоване нерухоме майно, яке розташовано на земельній ділянці № 32 по вул. Федорова у м. Маріуполі.

У судовому засіданні доводи позову підтримав та пояснив, що його батькам належить будівля, розташована на земельній ділянці № 32 по вул. Федорова у м. Маріуполі, на якій ним за домовленістю з батьками було самочинно збудовано житлову прибудову А 1 -1, тамбур а 3 -1, погреб а 3 /п, площадку а 4 -1, сарай д-1, навіси В-1, Г-1, сарай Е-1, літню кухню Д-1, однак без відповідного дозволу. При житті батька був встановлений порядок користування будівлями, відповідно до якого батьки мешкали у знов зведеній житловій прибудові, а його родина - в будинку батьків. У встановленому порядку з питання прийняття будинку до експлуатації вони не звертались, а після того, як матір звернулася до суду з позовом про розподіл спадщини, виникла необхідність розподілити самовільно зведене майно, на яке просив визнати право власності за ним. Свої вимоги обґрунтовував тим, що збудував нерухомість за свої кошти та своїми силами зі згоди батьків, які не претендували на це майно. Оскільки право власності на знов створене нерухоме майно виникає з моменту реєстрації, а зареєструвати самочинне збудоване майно в БТІ він не має права без рішення суду, просив визнати за ним право власності на ці самовільно зведені будівлі, оскільки це не порушує інтересів інших осіб та їх технічний стан відповідає будівельним нормам та правилам.

Відповідачка за зустрічним позовом ОСОБА_3 не заперечувала проти того факту, що самовільні будівлі були зведені зі згоди її та померлого чоловіка протягом 1973-2008р.р. її сином за його кошти. Після зведення житлової прибудови вона з чоловіком мешкала в ній, а син з родиною мешкав у їх будинку та спору з питання користування житлом до смерті чоловіка не було.

Представник Маріупольської міськради ОСОБА_5 заперечував проти задоволення позовних вимог, які містяться у зустрічному позові, стверджуючи, що у позивача не було дозволу та технічної документації на зведення самовільних будівель.

Суд, вислухавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що заявлені ОСОБА_3 вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Зустрічний позов ОСОБА_1 також повинен бути задоволений.

Згідно до положень ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який на час відкриття спадщини проживав постійно із спадкодавцем, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку 6 місяців не заявив про відмову від неї.

Оскільки позивачка та її син постійно мешкають у спадковому будинку, що підтверджено реєстрацією в паспортах, то вони спадщину прийняли та цей факт ними не заперечується.

Приймаючи до уваги те, що спірний будинок належав спадкодавцю за договором купівлі-продажу, який укладений в період шлюбу, після смерті ОСОБА_4, його дружина ОСОБА_3 має право на ? частку належного померлому майна, по праву спільної власності подружжя, а на другу частку спадщини, що залишилася від чоловіка та батька, позивачка та відповідач мають рівне право, тобто по ? частини.

Таким чином, за позивачкою слід визнати право на ? частини будинку, а за відповідачем на ? частину будинку. Оскільки питання про розподіл домоволодіння в натурі сторонами не ставиться, то розподіл проводиться в ідеальних частках.

Вирішуючи зустрічний позов, суд приймає до уваги, що згідно положенням п. 5 ст. 376 ЦК України, за вимогою користувача земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на самочинне збудоване нерухоме майно, якщо це не порушує прав інших осіб.

Факт знаходження земельної ділянки в користуванні позивача на законних підставах підтверджується документально - договором купівлі-продажу від 12.05.1966р., посвідченим Другою Маріупольською державною нотаріальною конторою, по якому право користування земельною ділянкою перейшло до нового власника разом з правом власності на будинок. Наявність домовленості про будівництво прибудов до будинку підтверджено у судовому засіданні поясненнями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, а також фактом тривалого проживання в будинку та прибудові родини позивача та його батьків за досягнутою між ними домовленістю. Права інших осіб самочинним будівництвом не порушені, на що має згода сусідів по земельній ділянці ОСОБА_9, ОСОБА_10, тому заперечення представника маріупольської міської ради проти позову в цій частині судом до уваги не приймаються. За висновком будівельно - технічної експертизи № 96 від 16.11.2009р. житлова прибудова А 1 -1, тамбур а 3 -1, загальною площею 31,4 м 2 , житловою 22 м 2, погреб а 3 /п, площадка а 4 -1, сарай д-1, навіси В-1, Г-1, сарай Е-1, літня кухня Д-1, розташовані на земельній ділянці № 32 по вул. Федорова у м. Маріуполі, відповідають ДБН В.2.2-15-2005 Житлові будівлі. Основні положення та правилам пожежної безпеки України.

Обговорюючи питання про розподіл судових витрат, суд бере до уваги, що позивачка при подачі позову була звільнена від сплати судового збору та витрат на ІТЗ, тому пропорційно розміру задоволених вимог з відповідача на користь держави слід стягнути 1275 грн. судового збору та 120 грн. витрат на ІТЗ.

Керуючись ст.ст. 15, 60, 196, 213, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 376, 1268 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_3 задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на ? частки домоволодіння № 32 літ А-1 по вул. Федорова у м. Маріуполі.

Визнати за ОСОБА_1 право власності за спадщиною на ? частку домоволодіння № 32 літ А-1 по вул. Федорова у м. Маріуполі.

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю, визнати за ним право приватної власності на самочинно збудоване нерухоме майно - житлову прибудову А 1 -1, тамбур а 3 -1, загальною площею 31,4 м 2 , житловою 22 м 2, погреб а 3 /п, площадку а 4 -1, сарай д-1, навіси В-1, Г-1, сарай Е-1, літню кухню Д-1, що розташовані на земельній ділянці № 32 по вул. Федорова в м. Маріуполі.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави (міський бюджет Приморського району, ОКПО 34686694, ГУДКУ в Донецькій області, МФО 834016, р/р 31415537700055) в розмірі 1275 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн, р\р31210259700055, ОКПО 24686694, ГУДКУ в Донецькій області, МФО 834016.

На рішення може бути подано апеляцію до апеляційного суду Донецької області в м.Маріуполі протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Лузан В.В.