Рішення

від 10.10.2018 по справі 0340/1438/18

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2018 року ЛуцькСправа № 0340/1438/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

при секретарі Головатій І.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фокстрот-Луцьк до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Фокстрот-Луцьк (далі - позивач, ОСОБА_4 Фокстрот-Луцьк ) звернулося з позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Волинській обл.) в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 16.07.2018 №0007191401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість (далі - ПДВ) на суму 10470021,50 грн., в т.ч. за основний платіж - 8376026,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 2094006,50 грн., №0007211401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток на суму 11270503,75 грн., в т.ч. за основний платіж - 9016403,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 2254100,75 грн., №0007201401, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 165319,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог товариство вказує на хибність висновків контролюючого органу, викладених в акті перевірки відповідача від 22.06.2018 №9949/1401/32501580, якими встановлено порушення вимог податкового законодавства в частині не віднесення до доходу сум безнадійної заборгованості по кредиторській заборгованості за господарським договором поставки, укладеним із ОСОБА_4 Пулінг , та, як наслідок, зменшення грошових зобов'язань з податку на прибуток та ПДВ. При цьому позивач зазначає, що посилання фіскального органу ґрунтуються на документах, які не мають безпосереднього відношення до господарської діяльності позивача та виконання ним вимог податкового та іншого законодавства, а також позивач як суб'єкт господарської діяльності не може відповідати за дії чи бездіяльність щодо дотримання чинного законодавства іншими такими суб'єктами, в тому числі й своїми контрагентами. Крім того, товариство вказує також на безпідставність висновків порушення вимог податкового законодавства в частині заниження собівартості послуг суборенди приміщення, оскільки суми амортизації включені до складу витрат орендодавця. При складанні акту перевірки контролюючим органом використано припущення, які не мають підтверджуючих доказів та належного обґрунтування.

З наведених підстав, з врахуванням клопотання про уточнення позовних вимог від 06.09.2018 (т.2, а.с.1-2), ОСОБА_4 Фокстрот-Луцьк просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 16.07.2018 №0007191401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по ПДВ на суму 10470021,50 грн., в т.ч. за основний платіж - 8376026,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 2094006,50 грн., №0007211401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток на суму 11270503,75 грн., в т.ч. за основний платіж - 9016403,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 2254100,75 грн., та №0007201401 в частині зменшення позивачу суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 108266,00 грн.

Відповідач у відзиві на адміністративний позов (т.1, а.с.183-187) вимог підприємства не визнав, посилаючись на правомірність висновків контролюючого органу, зроблених при проведенні планової виїзної документальної перевірки. При цьому контролюючим органом було встановлено, що позивачем не віднесено до доходів суму безнадійної кредиторської заборгованості в розмірі 49915548,00 грн., факт наявності якої не підтверджується первинними документами. В порушення пункту 3.3. договору від 20.10.2016 №2010-02/УВ про відступлення права вимоги, який укладений між ОСОБА_4 Фокстрот-Луцьк та ОСОБА_4 Пулінг й ОСОБА_4 Лаптопер , боржником ОСОБА_4 Фокстрот-Луцьк не виконано зобов'язання щодо оплати вказаної заборгованості новому кредитору ОСОБА_4 Лаптопер протягом 5 банківських днів з моменту набрання Договором чинності. Крім того, посилається на те, що на підтвердження актуальності вказаної заборгованості позивачем надано договір №2010-02/УВ від 20.10.2016 та акт звірки взаємної заборгованості від 01.10.2016 підписаний від імені первісного кредитора ОСОБА_4 Пулінг директором ОСОБА_4 Пулінг - ОСОБА_5 в той час, як відповідно до протоколу від 22.09.2016 загальних зборів учасників ОСОБА_4 Пулінг вже було призначено голову ліквідаційної комісії - ОСОБА_6 (зафіксовано Ухвалою про порушення у справі про банкрутство від 20.12.2016 у справі №927/1147/16), тобто особою, яка на момент підписання договору та акту не мала на те повноважень. Зазначає, що ОСОБА_4 Пулінг , так і ОСОБА_4 Лаптопер є фігурантами ряду кримінальних проваджень згідно з інформацією ЄДРДР. Вказує, що оскільки в поданій фінансовій звітності ОСОБА_4 Пулінг за період з 01.01.2015 по 30.09.2016 не відображено зазначену суму заборгованості та в ході проведення інвентаризації на підставі наказу від 23.09.2016 №1 Про проведення інвентаризації , 26.09.2016 згідно з інвентаризаційним описом майна ОСОБА_4 Пулінг №1 від 26.09.2016 дану суму заборгованості виявлено не було, а тому вказана кредиторська заборгованість не підлягає погашенню. Вона підлягає списанню з відповідними визначеннями іншого операційного доходу того періоду, в якому зобов'язання визнано таким, що не підлягає погашенню. У зв'язку з вказаним сума кредиторської заборгованості 41596290 грн. підлягає відображенню у складі інших доходів ОСОБА_4 Фокстрот-Луцьк .

Разом з тим, відповідач посилається на те, що з наданих до перевірки документів випливає, що ОСОБА_4 Фокстрот-Луцьк в 2015-2016 році здійснювало реалізацію послуг суборенди, собівартість яких перевищує над фактичною ціною постачання. В результаті чого відбулося зменшення такої складової власного капіталу, як активи (в розмірі собівартості продукції/послуг) та збільшення активів на суму грошових коштів, отриманих від продажу продукції/послуг власного виробництва. Проведення такої діяльності призводить не до росту, а до зменшення власного капіталу на різницю між собівартістю виготовлення продукції та ціною її продажу. Правові наслідки реалізації товару за ціною нижчою, ніж собівартість, мають визначатися з урахуванням доктрини ділової мети, що реалізується у податкових правовідносинах на підставі положень підпунктів 14.1.36, 14.1.231 пункту 14.1 статті 14, пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та передбачає обов'язкову наявність у платника прагнення отримати економічний ефект за рахунок приросту (збереження) активів при вступі у господарські правовідносини. При цьому витрати в бухгалтерському та податковому обліку визнаються одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. ОСОБА_4 Фокстрот-Луцьк здійснено реалізацію менше собівартості послуг суборенди приміщення, що знаходиться за адресою м. Луцьк пр. Волі,27 на загальну суму збитків 283842,17 грн. В суму послуг суборенди не враховано амортизаційні відрахування на об'єкт орендованого майна, що призвело до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2015 на суму 108262 грн., заниження податку на прибуток за 2016 в сумі 31604,4 грн. та ПДВ в сумі 56768 грн. Сума витрат, яка отримана, як перевищення собівартості над доходами у розмірі 283842 грн. в податковому обліку вважається поза межами господарської діяльності. Вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені відповідно до вимог чинного законодавства, просить позовні вимоги залишити без задоволення.

У відповіді на відзив (т.2, а.с.3-6) ОСОБА_4 Фокстрот-Луцьк не погоджується з доводами контролюючого органу та вважає їх необґрунтованими з мотивів, викладених у позовній заяві, та зазначає, що фіскальним органом як в акті перевірки від 22.06.2018 №9949/1401/32501580, так і у відзиві на позовну заяву не ставиться під сумнів факт здійснення поставок товарів від ОСОБА_4 Пулінг до ОСОБА_4 Фокстрот-Луцьк за договором поставки від 27.03.2009 №2703-02 так, і їх подальших оплат зі сторони ОСОБА_4 Фокстрот-Луцьк . Вважає, що контролюючий орган при оцінці дотримання податкового законодавства щодо операцій з реалізацій послуг суборенди перевищив свої повноваження. Відповідно фіскальний орган не наділений повноваженнями відносити певні операції до таких, які пов'язані/не пов'язані із господарською діяльністю .

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав із наведених у позовній заяві та відповіді на відзив підстав, просив позов задовольнити повністю. Додатково зазначив, що поставки за договором із ОСОБА_4 Пулінг реально відбувалися протягом 2009-2011 років, що підтверджується первинними документами. У вересні 2011 року була здійснена остання поставка товару. Крім того, позивачу не було відомо та й ОСОБА_4 Пулінг не повідомив ОСОБА_4 Фокстрот-Луцьк про те, що знаходиться на стадії банкрутства. Виконуючи умови укладеного договору поставки проплати проводились у 2014 році.

Представники відповідача в судовому засіданні просили відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у відповіді на відзив. Додатково пояснили, що ОСОБА_4 Пулінг відповідно до рішення суду визнано банкрутом, згідно ліквідаційного балансу станом на 02.02.2017 ОСОБА_4 Пулінг має поточні зобов'язання в сумі 80,0 тис. грн. кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги, при цьому вартість всіх активів підприємства складає 0,00 грн. Дані про дебіторську заборгованість в сумі 50 млн.грн. за 2015-2016 роки відсутні. Вказана заборгованості не була позивачем підтверджена, хоча обліковувалась протягом періоду, який перевірявся, водночас не була наявна та показана у ОСОБА_4 Пулінг . Щодо собівартості послуг суборенди приміщення, то представники вказули на те, що позивачем не враховано амортизаційні витрати на об'єкт суборенди.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з огляду на таке.

Судом встановлено, що з 25.05.2018 по 15.06.2018 посадовими особами ГУ ДФС у Волинській області відповідно до пункту 77.1 та пункту 77.4 статті 77, пункту 75.1 статті 75 ПК України проведено планову виїзну документальну перевірку ОСОБА_4 Фокстрот-Луцьк з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 31.03.2018, валютного законодавства за період з 01.01.2015 по 31.03.2018, з питань єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 31.03.2018, за наслідками якої складено акт перевірки від 22.06.2018 №9949/1401/32501580 (т.1, а.с.42-98).

Згідно з висновками акту перевірки від 22.06.2018 №9949/1401/32501580 позивачем, зокрема, порушено:

підпункти 14.1.27, 14.1.36, 14.1.231 пункту 14.1 статті 14, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135, пункту 138.1 статті 138 ПК України від 02.12.2010 №2755-VI, Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 Запаси затвердженого наказом міністерства фінансів України від 20.10.1999 №246 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 №751/4044, Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку №11 Зобов'язання , Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку №15 Дохід затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153, Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 №291 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.12.1999 за №893/4186, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 7518937,00 грн., у тому числі за 2016 рік в сумі 7518937,00 грн. та завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 165319,00 грн. у тому числі за 2015 рік в сумі 165319,00 грн.;

пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.3, 198.5, 198.6 статті 198, пункту 201.10 ПК України, внаслідок чого занижено ПДВ на загальну суму 8376978,00 грн. в т. ч. За березень 2015 року в сумі 952 грн., за березень 2016 року в сумі 21652,00 грн., за вересень 2016 року в сумі 8319258,00 грн. та січень 2017 року в сумі 35116,00 грн.

На підставі висновків вищевказаного акту перевірки 16.07.2018 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення №0007191401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по ПДВ на суму 10470021,50 грн., в т.ч. основний платіж - 8376026,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 2094006,50 грн., №0007211401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток на суму 11270503,75 грн., в т.ч. основний платіж - 9016403,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 2254100,75 грн., №0007201401, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 165319,00 грн. (т.1, а.с.125-127).

Надаючи правову оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, суд приходить до таких висновків.

Як свідчать матеріали перевірки, висновки контролюючого органу про порушення вимог податкового законодавства базуються на тому, що ОСОБА_4 Фокстрот-Луцьк безпідставно не віднесло до доходів суму кредиторської заборгованості по договору поставки від 27.03.2009 №2703-02, укладеного з ОСОБА_4 Пулінг , факт наявності якої не підтверджується первинними документами, внаслідок чого товариством занижено грошові зобов'язання з податку на прибуток та ПДВ. Крім того, товариством порушено податкове законодавство в частині реалізації послуг суборенди, собівартість яких перевищує над фактичною ціною постачання, оскільки суми амортизації включені до складу витрат орендодавця, що призвело до зменшення власного капіталу.

Однак, суд не погоджується з такими висновками ГУ ДФС у Волинській області, виходячи з наступного.

Відповідно до підпункту 14.11.11 пункту 14.1 статті 14 ПК України безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак, зокрема: а) заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності; з) заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією.

Водночас правила обчислення та застосування строків позовної давності закріплені у Цивільному кодексі України (далі - ЦК України)

Так, стаття 256 ЦК України визначає, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Цивільне законодавство встановлює загальну позовну давність тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України) та спеціальну позовну давність: скорочену або більш тривалу порівняно із загальною (стаття 258 ЦК України).

Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу (частина перша статті 260 ЦК України).

Частинами першою та п'ятою статті 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (частина третя статті 264 ЦК України).

Отже, національне законодавство закріплює положення щодо переривання перебігу позовної давності внаслідок вчинення особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. До таких дій особи, зокрема, відносяться: зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає наявність боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом із кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

З матеріалів справи вбачається, що 27.03.2009 між ОСОБА_4 Пулінг (Постачальник) та ОСОБА_4 Фокстрот-Луцьк (Покупець) було укладено господарський договір поставки №2703-02, згідно з яким Постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - Покупцеві товар (товари), а Покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно з пунктом 4.1 вказаного договору договір поставки вступає в дію з дати його укладення і діє до 31.12.2009 (т.2, а.с.7-15). 01.12.2009 додатковою угодою до господарського договору поставки №2703-02 від 27.03.2009 пункт 4.1 договору викладено у наступній редакції: Договір поставки вступає в дію з дати його укладення і діє до 31.12.2009 року. У випадку, якщо за тиждень до моменту закінчення Договору жодна зі сторін не заявить про розірвання Договору, то він автоматично продовжується на кожен наступний календарний рік на тих самих умовах (т.2, а.с.16).

На виконання умов вказаного договору ОСОБА_4 Пулінг в період з 19.05.2009 по 20.09.2011 здійснило поставку товару ОСОБА_4 Фокстрот-Луцьк на загальну суму 312576840,04 грн., що підтверджується реєстром прихідних накладних на товар (т.2, а.с.17-35) та накладними (т.6, а.с.1-249, т.7, а.с.1-250, т.8, а.с.1-248, т.9, а.с.1-250, т.10, а.с.1-257, т.11, а.с.1-54). В свою чергу ОСОБА_4 Фокстрот-Луцьк в період з 05.10.2009 по 19.08.2014 здійснювало оплату поставленого ОСОБА_4 Пулінг товару на загальну суму 263123686,49 грн., що підтверджується реєстром оплат за товар по господарському договору поставки №2703-02 від 27.03.2009 (т.2, а.с.36-49) та банківськими виписками по особових рахунках за вказаний період (т.1, а.с.142-176, т.2, а.с.130-251, т.3, а.с.1-250, т.4, а.с.1-104, т.5, а.с.125-241).

ОСОБА_6 здійснення взаємних розрахунків між ОСОБА_4 Фокстрот-Луцьк та ОСОБА_4 Пулінг по виконанню умов господарського договору поставки №2703-02 від 27.03.2009 засвідчений відповідними актами, які скріплені підписами та печатками сторін договору (т.1, а.с.22, т.2, а.с.125-129). При цьому, як слідує з акту звірки взаємної заборгованості, станом на 01.10.2016 кредиторська заборгованість ОСОБА_4 Фокстрот-Луцьк перед ОСОБА_4 Пулінг по договору №2703-02 від 27.03.2009 становила 49915547,08 грн., а кредиторська заборгованість ОСОБА_4 Пулінг перед ОСОБА_4 Фокстрот-Луцьк по договору №01/04/11-01 від 01.04.2011 становила 462394,05 грн. (т.1, а.с.22).

01.10.2016 між ОСОБА_4 Пулінг та ОСОБА_4 Фокстрот-Луцьк було укладено Доповнення до договору №2703-02 від 27.03.2009 та договору №01/04/11-01 від 01.04.2011 (т.1, а.с.19), відповідно до якого через взаємну заборгованість, що нагромадилася, по договорах купівлі-продажу було здійснено взаємозалік на суму 462394,05 грн., згідно акту звірки заборгованості від 01.10.2016 (т.1, а.с.22).

Таким чином, станом на 01.10.2016 кредиторська заборгованість ОСОБА_4 Фокстрот-Луцьк перед ОСОБА_4 Пулінг становила 49453153,55 грн., про що зазначено в акті перевірки та підтверджено матеріалами справи.

Отже, факт визнання боржником, в даному випадку ОСОБА_4 Фокстрот-Луцьк , заборгованості перед своїм кредитором - ОСОБА_4 Пулінг письмово підтверджений, а тому в силу вимог статті 264 ЦПК перебіг трирічного строку позовної давності розпочинається заново від дня такого визнання. Зазначене дає суду підстави дійти висновку про те, що контролюючий орган безпідставно визнав кредиторську заборгованість позивача перед ОСОБА_4 Пулінг безнадійною кредиторською заборгованістю та, як наслідок, необгрунтовано встановив заниження доходів на вказану суму.

Крім того, як встановлено перевіркою та підтверджено матеріалами справи, 20.10.2016 ОСОБА_4 Фокстрот-Луцьк , в особі директора ОСОБА_7, який діє на підставі Статуту (Боржник), та ОСОБА_4 Пулінг , в особі директора ОСОБА_8, який діє на підставі Статуту, (Первісний кредитор), та ОСОБА_4 Лаптопер , в особі директора ОСОБА_9, яка діє на підставі Статуту, (Новий кредитор), в подальшому разом іменуються Сторони , а кожна окреме - Сторона на підставі статей 512-519 Цивільного кодексу України, уклали Договір про відступлення права вимоги №2010-02/УВ (т.1, а.с.20-21). Згідно з даним договором Первісний кредитор відступає Новому кредиторові, а Новий кредитор набуває право вимоги, що належить Первісному кредиторові, і стає кредитором за Господарським договором поставки №2703-02 від 27.03.2009, укладеним між Боржником і Первісним кредитором. Новий кредитор одержує право замість Первісного кредитора вимагати від Боржника сплати грошових коштів у розмірі 49453153,55 грн. За відступлення права вимоги Новий кредитор сплачує Первісному кредитору наступну винагороду: 49453153,55 грн. Новий кредитор перераховує на рахунок Первісному кредитору суму зазначену у пункті 2.1 цього Договору, в повному обсязі у строк 360 днів з моменту укладення цього Договору. Пунктом 3.3. вказаного договору передбачено, що з моменту набрання чинності Договором у Нового кредитора виникає право вимоги до Боржника в сумі, зазначеній у пункті 1.2 Договору. Боржник зобов'язаний сплатити цю суму Новому кредитору протягом 5 банківських днів з моменту набрання цим Договором чинності. Первісний кредитор зобов'язується передати Новому кредитору до 04.11.2016 оригінали документів, які підтверджують дійсність вимог до Боржника щодо виконання зобов'язань, а саме: Господарський договір поставки № 2703-02 від 27.03.2009 з усіма додатками та доповненнями (пункт 4.1).

В акті перевірки податковим органом ставиться під сумнів актуальність вказаної заборгованості ОСОБА_4 Фокстрот-Луцьк перед ОСОБА_4 Лаптопер , однак суд не погоджується з таким висновком відповідача з тих підстав, що наявність заборгованості ОСОБА_4 Фокстрот-Луцьк перед ОСОБА_4 Лаптопер окрім договору про відступлення права вимоги №2010-02/УВ від 20.10.2016 підтверджується також повідомленням про відступлення права вимоги (т.1, а.с.23), листом ОСОБА_4 Лаптопер від 13.08.2018 №13/08-01 (т.1, а.с.179), актом інвентаризації розрахунків з дебіторами і кредиторами від 03.09.2018 (т.2. а.с.51), актом звірки взаєморозрахунків між ОСОБА_4 Фокстрот-Луцьк перед ОСОБА_4 Лаптопер 31/08-18-01 (т.2, а.с.52) та її частковою сплатою згідно платіжних доручень №245 від 17.08.2018 від 20.09.2018 №194, від 05.10.2018 №1025 (т.1, а.с.141, т.5, а.с.242-243).

При цьому, на думку суду порушення ОСОБА_4 Фокстрот-Луцьк строків сплати заборгованості ОСОБА_4 Лаптопер , визначених в пункті 3.3. договору про відступлення права вимоги №2010-02/УВ від 20.10.2016, не спростовує факту наявності такої заборгованості та її сплати в майбутньому.

Як слідує з акту перевірки від 22.06.2018 №9949/1401/32501580, в ході перевірки встановлено, що 22.09.2016 загальними зборами учасників ОСОБА_4 Пулінг було прийняте рішення про припинення діяльності товариства шляхом ліквідації (протокол від 22.09.2016) з встановленням строку заявлення кредиторами претензій до 24.11.2016.

23.09.2016 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань внесено запис про рішення загальних зборів учасників ОСОБА_4 Пулінг щодо припинення діяльності товариства шляхом ліквідації. Під час ліквідації ліквідатором проводилась інвентаризація майна боржника, а також вживалися заходи щодо розшуку майна боржника шляхом направлення відповідних запитів до реєструючих органів.

На підставі наказу №1 від 23.09.2016 Про проведення інвентаризації , 26.09.2016, з метою забезпечення повноти та достовірності відображення даних у проміжному ліквідаційному балансі та підтвердження фактичної наявності майна, що належить ОСОБА_4 Пулінг , головою ліквідаційної комісії товариства була проведена інвентаризація активів товариства з перевіркою їх фактичної наявності та документальним підтвердженням шляхом обов'язкового складання інвентаризаційного опису. Згідно інвентаризаційного опису майна ОСОБА_4 Пулінг №1 від 26.09.2016 будь-яке майно товариства виявлено не було (Ухвала Господарського суду Чернігівської області від 14.02.2017 у справі №927/1147/16).

Згідно ліквідаційного балансу станом на 02.02.2017 ОСОБА_4 Пулінг має поточні зобов'язання в сумі 80,0 тис. грн. - кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги. При цьому, вартість всіх активів підприємства складає 0,00 грн.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 20.12.2016 у справі №2927/1147/16 порушено провадження у справі про банкрутство ОСОБА_4 Пулінг та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Податковим органом також зазначено, що про відсутність заборгованості свідчать і подані ОСОБА_4 Пулінг Додатки 1 до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва за 2015 рік, 1 квартал 2016 року, перше півріччя 2015 року та 9 місяців 2016 року, де в рядку 1125 Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги задекларовано 0 показники.

Крім того, в акті перевірки вказано, що договір про відступлення права вимоги №2010-02/УВ від 20.10.2016 та акт звірки взаємної заборгованості від 01.10.2016 підписаний від імені первісного кредитора ОСОБА_4 Пулінг директором ОСОБА_4 Пулінг -ОСОБА_5, в той час як відповідно протоколу від 22.09.2016 загальних зборів учасників ОСОБА_4 Пулінг вже було призначено голову ліквідаційної комісії - ОСОБА_6, відтак вказані документи підписані особою (ОСОБА_8В.), яка на момент підписання договору та акту звірки не мала на те повноважень.

Перевіркою зроблено висновок про те, що оскільки рух активів за договором від 20.10.2016 №2010-02/УВ не відбувся, заходи стягнення заборгованості кредиторами не вживались, то і сам вище зазначений договір лишився лише наміром здійснення господарської операції, при тому, що укладений він не уповноваженою на те особою.

Суд не погоджується із вказаними висновками податкового органу з огляду на таке.

Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ОСОБА_4 Пулінг (т.1, а.с.25-39), станом на 21.10.2016: ОСОБА_8 вказаний як керівник та як підписант ОСОБА_4 Пулінг , а також входить до переліку осіб, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори. При цьому жодних обмежень у ОСОБА_8 щодо представництва від імені юридичної особи не вказано.

Разом з тим, в даному витязі вказано, що ОСОБА_6 є головою комісії з припинення або ліквідатором, однак інформація щодо дати виконання нею своїх повноважень та дати припинення повноважень керівника та підписанта ОСОБА_4 Пулінг ОСОБА_8 не значиться.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність у ОСОБА_8 як керівника ОСОБА_4 Пулінг повноважень для укладання договору про відступлення права вимоги №2010-02/УВ від 20.10.2016 та підписання акту звірки взаємної заборгованості від 01.10.2016. При цьому, відповідачем не надано доказів, що ОСОБА_4 Фокстрот-Луцьк на момент укладення договору про відступлення права вимоги знало чи могло знати про перебування ОСОБА_4 Пулінг у стані банкрутства, про відсутність повноважень у директора ОСОБА_8 на підписання договорів.

Разом з тим, контролюючим органом також не надано до матеріалів справи доказів на підтвердження визнання в судовому порядку доповнення до договору №2703-02 від 27.03.2009 та договору №01/04/11-01 від 01.04.2011, акту взаємної звірки заборгованості від 01.10.2016 між ОСОБА_4 Фокстрот-Луцьк та ОСОБА_4 Пулінг , а також договору відступлення права вимоги №2010-01/УВ від 20.10.2016 недійсними, що спростовує висновки контролюючого органу про не підтвердження факту наявності кредиторської заборгованості.

Крім того, суд критично ставиться до посилань фіскального органу на те, заборгованість ОСОБА_4 Фокстрот-Луцьк перед ОСОБА_4 Пулінг не підлягає погашенню у зв'язку з тим, що в поданій фінансовій звітності ОСОБА_4 Пулінг за період з 01.01.2015 по 30.09.2016 не відображено суму заборгованості ОСОБА_4 Фокстрот-Луцьк та в ході проведення інвентаризації на підставі наказу №1 від 23.09.2016 Про проведення інвентаризації , 26.09.2016 згідно з інвентаризаційним описом майна ОСОБА_4 Пулінг №1 від 26.09.2016 дану суму заборгованості виявлено не було, оскільки ОСОБА_4 Фокстрот-Луцьк як самостійний суб'єкт господарської діяльності не може відповідати за дії чи бездіяльність щодо дотримання чинного законодавства іншими такими суб'єктами, в тому числі й своїми контрагентами, а допущені порушення одним платником податків у відображенні у податковому обліку певної господарської операції, не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

Таким чином, суд вважає, що не відображення у податковій звітності ОСОБА_4 Пулінг дебіторської заборгованості ОСОБА_4 Фокстрот-Луцьк у розмірі 49453153,55 грн. не може бути підставою визнання неактуальною чи недійсною кредиторської заборгованості ОСОБА_4 Фокстрот-Луцьк у розмірі 49453153,55 грн.

Отже, на думку суду, подані позивачем під час перевірки та в ході судового розгляду справи первинні документи по взаємовідносинах між ОСОБА_4 Фокстрот-Луцьк , ОСОБА_4 Пулінг та ОСОБА_4 Лаптопер , які складено у відповідності до вимог податкового законодавства, підтверджують наявність у ОСОБА_4 Фокстрот-Луцьк кредиторської заборгованості у розмірі 49453153,55 грн., відтак висновки про неактуальність заборгованості ОСОБА_4 Фокстрот-Луцьк ґрунтуються на безпідставних припущеннях працівників контролюючого органу та інформації щодо діяльності контрагентів, при цьому, документи та інформація про зустрічні звірки між товариствами контролюючим органом не досліджувалась.

З врахуваннями вищенаведеного, суд приходить до висновку, що оскільки за кредиторською заборгованістю ОСОБА_4 Фокстрот-Луцьк перед ОСОБА_4 Пулінг не сплив строк позовної давності, відповідно така заборгованість є актуальною та підлягає погашенню, при цьому вказана кредиторська заборгованість ОСОБА_4 Фокстрот-Луцьк була відступлена ОСОБА_4 Лаптопер до фактичного припинення ОСОБА_4 Пулінг , відтак кредиторська заборгованість ОСОБА_4 Фокстрот-Луцьк у розмірі 49453153,55 грн. не має ознак безнадійної та не може визнаватись як дохід у розумінні Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку №11 Зобов'язання , Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку №15 Дохід , а тому і не об'єктом оподаткування в розумінні пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1 статті 135 ПК України, відтак, висновки ГУ ДФС у Волинській області, викладені в акті перевірки позивача, щодо заниження доходу внаслідок не віднесення до його складу безнадійної заборгованості у вигляді кредиторської заборгованості на суму 49453153,55 грн. по господарському договору від 27.03.2009 №2703-02 не відповідають фактичним обставинам справи.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно із пунктом 198.2 статті 198 цього ж Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Таким чином, оскільки суд дійшов висновку про наявність кредиторської заборгованості ОСОБА_4 Фокстрот-Луцьк по господарському договору від 27.03.2009 №2703-02, тому висновки відповідача щодо порушення позивачем пункту 198.3 статті 198 ПК України, а саме заниження ПДВ на загальну суму 8319258,00 грн. на суму не проведеного коригування податкового кредиту у зв'язку зі списанням кредиторської заборгованості за отримані та неоплачені товари є протиправними.

Разом з тим, суд звертає увагу, що на момент розгляду та вирішення справи судом не встановлено порушень в діях посадових осіб ОСОБА_4 Пулінг та ОСОБА_4 Лаптопер , оскільки відсутні відповідні судові рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючих обставин), що набрали законної сили.

Таким чином, посилання контролюючого органу на відкрите кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 Пулінг та ОСОБА_4 Лаптопер є необґрунтованими, оскільки вказане не містять у собі встановлених обставин, які б свідчили про невиконання вказаними товариствами своїх договірних зобов'язань по господарських відносинах з позивачем або обставин, які б свідчили про фіктивність (нереальність) господарських операцій між вказаними суб'єктами господарської діяльності.

Така ж сама правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №808/2360/17 (адміністративне провадження №К/9901/7560/18).

Крім того, контролюючим органом також не надано до матеріалів справи доказів на підтвердження визнання в судовому порядку договорів між ОСОБА_4 Фокстрот-Луцьк , ОСОБА_4 Пулінг та ОСОБА_4 Лаптопер недійсними, що спростовує висновки контролюючого органу про нереальність господарських операцій між останніми.

Також, в ході судового розгляду справи контролюючим органом до матеріалів справи не надано доказів того, що органами ДФС проводилась у встановленому законом порядку перевірка ОСОБА_4 Пулінг та ОСОБА_4 Лаптопер , а також не надано рішень про притягнення посадових осіб вказаних товариств до юридичної відповідальності.

Суд зазначає, що податкове законодавство України не ставить право платника податку на оформлення податкового кредиту в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу, тощо. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, або припустився інших порушень при здійсненні господарської діяльності, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо включення сум податку, сплачених ним в ціні придбаних товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

З врахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б ставили під сумнів реальність здійснених позивачем господарських операцій, свідчили б про невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків та виключають право на формування податкового кредиту.

Згідно положень частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції Суд визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління. .

Водночас у пункті 38 рішення Європейського суду з прав людини від 9 січня 2007 року у справі Інтерсплав проти України (заява №803/02, INTERSPLAV проти України) зазначено, що на думку суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

В той же час, відповідачем під час розгляду адміністративної справи не наведено об'єктивних доводів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірності, не надано доказів узгодженості дій позивача з недобросовісними платниками податків (постачальниками) з метою незаконного отримання податкової вигоди.

Крім того, актом зазначеної вище перевірки від 22.06.2018 №9949/1401/32501580 встановлено, що ОСОБА_4 Фокстрот-Луцьк в 2015-2016 роках здійснювало реалізацію послуг суборенди, собівартість яких перевищує над фактичною ціною постачання. В результаті чого відбулося зменшення такої складової власного капіталу, як активи (в розмірі собівартості продукції/послуг) та збільшення активів на суму грошових коштів отриманих від продажу продукції/послуг власного виробництва. Проведення такої діяльності призводить не до росту, а до зменшення власного капіталу на різницю між собівартістю виготовлення продукції та ціною її продажу.

Податкових органом зроблено висновок про здійснення ОСОБА_4 Фокстрот-Луцьк реалізації послуг суборенди приміщення, що знаходиться за адресою м. Луцьк, проспект Волі, буд. 27, собівартість яких перевищує над фактичною ціною реалізації на загальну суму перевищення собівартості в розмірі 283842,17 грн., у т.ч. за 2015 рік в сумі 108262,19 грн. та 2016 рік в сумі 175579,98 грн., а саме в суму послуг суборенди не враховано амортизаційні відрахування на об'єкт орендованого майна в м.Луцьку, по пр.Волі, 27, що призвело до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток за 2015 рік на суму 108262,00 грн., заниження податку на прибуток за 2016 рік в сумі 31604,4 грн. та ПДВ в сумі 56768,00 грн.

Судом встановлено, що згідно з договором оренди нерухомого майна №897 від 07.10.2009 ВАТ Волинська обласна друкарня КП Укрвилавполіграфія (Орендодавець), з врахуванням договору про внесення змін та доповнень до договору оренди нерухомого майна від 07.10.2009, надає ОСОБА_4 Фокстрот-Луцьк (Орендар) в строкове платне користування частину виробничого корпусу з підвалом /літер А-5/, загальною площею 977,1 м.кв., що знаходиться за адресою: м.Луцьк, пр.Волі, 27. Вартість вказаного майна становить 468455,11 грн. Базова орендна плата на місяць за орендоване майно складає 29313,00 грн., крім того ПДВ 4885,50 грн. Плата за користування майном у наступні місяці нараховується з урахуванням індексації із застосуванням офіційного індексу інфляції, встановленого Держкомітетом статистики за попередній місяць. Термін дії договору до 07.10.2024 (т.2, а.с.57-66, 70-71).

Крім того, відповідно до договору суборенди №0108-03/12 від 03.12.2012 ОСОБА_4 Фокстрот-Луцьк (Орендар) надає, а ОСОБА_4 САВ-ДІСТРИБЬЮШН (Суборендар) приймає у тимчасове платне користування частину нежитлового приміщення загальною площею 977,1 м.кв., розташованого в будівлі, що знаходиться за адресою: м.Луцьк, пр.Волі, 27. Вартість вказаного майна становить 468455,00 грн. Базова орендна плата на місяць за орендоване майно складає 29313,00 грн. на місяць (в тому числі ПДВ). Розмір орендної плати може бути скоригований сторонами за взаємним погодженням. Термін дії договору до 07.10.2024 (т.2, а.с.74-78).

Факт надання послуг суборенди засвідчений відповідними актами надання послуг за 2015-2016 року (т.2, а.с.96-119).

В акті перевірки податковим органом зазначено, що стосовно амортизаційних відрахувань на об'єкт орендованого майна м.Луцьк, пр.Волі, 27 та Деактиватор етикеток контактний Рекламна конструкція Фокстрот (пр. Волі, 27) ОСОБА_4 Фокстрот-Луцьк відображено в бухгалтерському обліку наступні проведення:

Дт. - 93 Кт. -13.1 сума вказаних проведень відображена у складі рядка 2150 Витрати на збут Звіту про фінансові результати за 2015 та за 2016 роки та взяла участь при визначені об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2015 та за 2016 роки.

В додатку РІ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2015 та 2016 рік ОСОБА_4 Фокстрот-Луцьк відобразило вказані суми у рядку 1. Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів (стаття 138 розділу III ПК України), зокрема як Різниці, на які збільшується фінансовий результат, так і Різниці, на які зменшується фінансовий результат. Таким чином, вказана сума амортизаційних відрахувань два рази відображена у складі витрат та один раз в складі доходів.

Враховуючи вищенаведене, податковий орган зробив висновок про те, що сума витрат, яка отримана, як перевищення собівартості над доходами у розмірі 283842,00 грн. в податковому обліку вважається поза межами господарської діяльності, з яким суд не погоджується з огляду на таке.

Винагорода орендодавця за договором оренди може відображатися в обліку або як дохід від основної діяльності, або як інший дохід. До основної діяльності відносяться операції, пов'язані з виробництвом або реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг), які є головною метою створення підприємства і забезпечують основну частину його доходу (пункт 3 Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 Загальні вимоги до фінансової звітності , затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 №73).

Якщо орендна діяльність не є для орендодавця основною, то йому слід визнавати: дохід від такої діяльності - іншим операційним доходом відповідного звітного періоду рівними частинами протягом строку оренди або з урахуванням способу отримання економічних вигід, пов'язаних із використанням об'єкта операційної оренди (пункт 17 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 14 Оренда (П(С)БО 14), затвердженого наказом Мінфіну від 28.07.2000 №181). Такий дохід відображається на субрахунку 713 Дохід від операційної оренди , а у фінзвітності - у рядку 2120 форми №2 (№ 2-м) або в рядку 2160 форми № 2-мс; витрати, пов'язані з такою діяльністю, - іншими операційними витратами. Вони відображаються за дебетом субрахунка 949 Інші витрати операційної діяльності .

ОСОБА_4 Фокстрот-Луцьк відображає дані витрати по дебету рахунку 93 Витрати на збут . Суми амортизації, нарахованої на переданий в операційну оренду об'єкт, включаються до складу витрат орендодавця (основної або іншої операційної діяльності).

Суд звертає увагу, що збитковість господарської діяльності не може бути підставою для визначення такої діяльності, як негосподарської. Неотримання підприємством доходу від окремої господарської операції не свідчить про те, що така операція не пов'язана з господарською діяльністю підприємства, оскільки при здійсненні господарських операцій існує звичайний комерційний ризик не отримати дохід від конкретної операції.

Крім того, відповідачем не спростовані доводи позивача про те, що при проведенні перевірки податковий орган не врахував здійснення ОСОБА_4 Фокстрот-Луцьк інших видів діяльності, крім надання послуг суборенди, що призвело до помилкового висновку про те, що діяльність позивача по суборенді здійснюється за відсутності ділової мети. При цьому суд враховує, що в приміщенні, яке надається позивачем в суборенду, знаходиться магазин Фокстрот , де здійснюється реалізація побутових електротоварів під торговою маркою позивача.

За вищенаведених підстав суд вважає, що висновок відповідача про завищення позивачем витрат на збут на суму собівартості придбаних та реалізованих послуг на загальну суму 283842,17 грн., в т.ч. за 2015 рік в сумі 108262,19 грн. та 2016 рік в сумі 175579,98 грн. є протиправним.

Відтак, з наведених вище мотивів, виходячи з наданих суду статтею 245 КАС України повноважень, позовні вимоги підлягають до задоволення шляхом прийняття судом рішення про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.07.2018 №№0007191401, НОМЕР_1 повністю та №0007201401 в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 108266,00 грн.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивачем при зверненні до суду за подання даного адміністративного позову було сплачено судовий збір в сумі 328578,73 грн. згідно з платіжними дорученнями від 25.07.2018 №№7677,7681 (т.1, а.с.2-3), який був зарахований до спеціального фонду Державного бюджету України. При цьому, позивачем було подано клопотання про уточнення позовних вимог, відповідно до якого позивачу необхідно було сплатити судовий збір за позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДФС у Волинській обл., від 16.07.2018 №0007191401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по ПДВ на суму 10470021,50 грн., №0007211401, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток на суму 11270503,75 грн., повністю та №0007201401 в частині зменшення позивачу суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 108266,00 грн. - в розмірі 327732,00 грн. згідно із підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір . Тобто, позивач сплатив судовий збір в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відтак, згідно із частиною першою 139 КАС України на користь позивача необхідно присудити за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 327732,00 грн. Решта суми сплаченого судового збору може бути повернута позивачеві в порядку, визначеному статтею 7 Закону України Про судовий збір .

Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС України у Волинській області від 16 липня 2018 року №№0007191401, НОМЕР_1 повністю та №0007201401 в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 108266 (сто вісім тисяч двісті шістдесят шість) грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фокстрот-Луцьк (43020, Волинська область, місто Луцьк, проспект Волі, будинок 27, код ЄДРПОУ 32501580) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Волинській області (Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, код ЄДРПОУ 39400859) судові витрати в сумі 327732 (триста двадцять сім тисяч сімсот тридцять дві) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

ОСОБА_10Плахтій

Повне судове рішення складено 22 жовтня 2018 року.