Рішення

від 12.10.2018 по справі 813/2606/18

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 813/2606/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2018 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., за участі секретаря судового засідання Михалюк М.Ю., представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Оліяр-Захід до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Оліяр-Захід (далі - ТОВ Оліяр-Захід , позивач) 19.06.2018 звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області (далі - ГУ ДФС у Львівській області, відповідач) з вимогами визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.06.2018 № НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 499391,25 грн., в тому числі 399513 грн. за основним платежем та 99878,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами). Позовні вимоги обґрунтовано тим, що під час проведення перевірки ТОВ Оліяр-Захід надало контролюючому органу всі первинні документи (договори складського зберігання, складські квитанції на зерно, акти виконання робіт (надання послуг), платіжні та інші документи) на підтвердження правомірності віднесення у 2017 році до складу собівартості продукції витрат за господарськими операціями з ПАТ Західний торгово-промисловий дім та ПП Агрофірма Дзвони . Позивач стверджує, що всупереч цьому відповідач в акті перевірки зазначив, що ТОВ Оліяр-Захід до перевірки не представив акти від ПАТ Західний торгово-промисловий дім та ПП Агрофірма Дзвони про надання послуг із зберігання соняшника на суму 2219519 грн. Повторно надані разом із запереченнями на акт перевірки первинні документи знову було проігноровано.

Відповідач позов не визнає. Представник відповідача подав відзив на позовну заяву (а.с. 156), просить суд відмовити в задоволенні позову ТОВ Оліяр-Захід в повному обсязі. В своїх заперечення, зокрема, зазначив, що ТОВ Оліяр-Захід не представило до перевірки актів зберігання соняшника на загальну суму 2219519 грн., в тому числі від ПрАТ Західний торгово-промисловий дім , які відображені наступними проведеннями Дт 90 Кт 200 на суму 2190482,24 грн., та від ПП Агрофірма Дзвони , який відображено наступним проведенням Дт 90 Кт 200 на суму 29039,80 грн. Відповідач з посиланням на пп. 134.1.1 п. 134.1 статті 134 ПК України зазначив, що ТОВ Оліяр-Захід занизив показник, відображений у рядку 02 Податкових декларацій з податку на прибуток фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток) , визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності за 4 квартал 2017 року в сумі 2219519 грн.

Представник позивача подав відповідь на відзив (а.с. 163-166). Зазначив, що з метою спростування викладених в акті перевірки обставин та підтвердження правомірності відображення у складі витрат господарських операцій з ПАТ Західний торгово-промисловий дім та ПП Агрофірма Дзвони платник податків в межах визначеного п. 44.6 та п. 44.7 статті 44 ПК України строку надав Головному управлінню ДФС у Львівській області письмові заперечення на акт перевірки від 11.06.2018 та засвідчені копії документів, які підтверджують господарські відносини (операції) з ПАТ Західний торгово-промисловий дім та ПП Агрофірма Дзвони . Наполягає, що ненадання цих документів безпідставно заперечується контролюючим органом. Представник позивача звертає увагу суду на те, що посадові особи відповідача в ході перевірки не зверталися з вимогою про надання документів та не складали акт про відмову платника податків у наданні документів в порядку, визначеному пунктом 85.6 статті 85 ПК України. У зв'язку з цим вважає, що контролюючий орган безпідставно не врахував первинні документи, надані платником податків на підтвердження правомірності відображення позивачем у складі витрат господарських операцій з ПАТ Західний торгово-промисловий дім та ПП Агрофірма Дзвони .

Суд заслухав пояснення учасників справи, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, та встановив такі фактичні обставини справи і відповідні їм правовідносини:

ТОВ Оліяр-Захід зареєстроване як юридична особа 04.12.2015 року з присвоєнням ідентифікаційного коду 40158744. Серед основних напрямків господарської діяльності за КВЕД є, зокрема, виробництво олії та тваринних жирів (а.с. 150-151). Для реалізації цієї діяльності ТОВ Оліяр-Захід придбаває олійні сільськогосподарські культури, в тому числі соняшник. Цей соняшник позивач передає ПП Оліяр для переробки на давальницьких умовах в готову продукцію відповідно до укладеного між сторонами договору виготовлення продукції з давальницької сировини (соняшнику) від 15.10.2017 року № 1510/1 (а.с. 35-38). ПП Оліяр на власних виробничих потужностях здійснює переробку соняшника, після чого повертає ТОВ Оліяр-Захід готову продукцію - олію соняшникову та шрот соняшниковий. Для зберігання сировини ТОВ Оліяр-Захід уклало низку договорів, в тому числі з ПАТ Західний торгово-промисловий дім та ПП Агрофірма Дзвони (а.с. 39-46, 114-117).

Так, ТОВ Оліяр-Захід та ПАТ Західний торгово-промисловий дім уклали договір № ПЕ-14/2017 складського зберігання від 02.10.2017. Відповідно до умов цього договору ТОВ Оліяр-Захід (за договором - Поклажодавець) зобов'язується передати, а ПАТ Західний торгово-промисловий дім (за договором - Зерновий склад) зобов'язується прийняти на зберігання за заліковою вагою зернові, зернобобові, круп'яні та олійні культури і в установлений термін повернути зерно Поклажодавцю або особі, зазначеній ним як одержувач, у стані, передбаченому цим договором (а.с. 39-46). На виконання п. 2.9 цього договору на підтвердження прийняття зерна на зберігання ПАТ Західний торгово-промисловий дім виписав складські квитанції від 31.10.2017 № 32, від 03.10.2017 № 116, від 04.10.2017 № 119, від 05.10.2017 № 123 та № 124, від 06.10.2017 №127 та № 128, від 09.10.2017 №№ 132-134, 136-141, від 10.10.2017 № 147 та № 148, від 11.10.2017 №151 та 152, від 12.10.2017 № 159 та 160, від 13.10.2017 № 167, від 17.10.2017 №169, від 19.10.2017 № 190, від 20.10.2017 № 197 та 198, від 23.10.2017 №№ 206, 207, 213, 214, 223, 224, від 25.10.2017 № 242, від 26.10.2017 № 248, від 27.10.2017 № 255, від 30.10.2017 року № 272 та 279, від 01.11.2017 № 341, від 15.11.2017 № 37 (а.с. 51-90). На виконання цього договору ПАТ Західний торгово-промисловий дім склало акти виконання робіт (надання послуг): від 31.10.2017 № 713, від 30.11.2017 № 861, від 16.12.2017 № 931 на загальну суму 2479800,93 грн. без ПДВ (а.с. 91-93). За отримані послуги ТОВ Оліяр-Захід здійснив оплату на поточний рахунок ПАТ Західний торгово-промисловий дім на суму 2975761,12 грн. (а.с. 96, 97, 101, 105, 108).

16.11.2017 ТОВ Оліяр-Захід та ПП Агрофірма Дзвони уклали договір на відповідальне зберігання зерна № 1116/01. Відповідно до пп. 1.1 цього договору ТОВ Оліяр-Захід (за договором - Власник) передає, а ПП Агрофірма Дзвони (за договором - Зберігач) приймає на відповідальне зберігання зерно, забезпечує зберігання і видачу його Власнику в строки встановлені договором та надає послуги по відвантаженню зерна (а.с. 114-117). Відповідно до пункту 3.3 цього договору ПП Агрофірма Дзвони видало ТОВ Оліяр-Захід складські квитанції на зерно від 20.11.2017 №№ 57, 58 (а.с. 123-124) та на виконання цього договору склало акти надання послуг: від 30.11.2017 № ДЗВ459, від 13.12.2017 № ДЗВ478 на загальну суму 66784,64 грн. без ПДВ (а.с. 125-126). За надані послуги ТОВ Оліяр-Захід здійснив оплату на рахунок ПП Агрофірма Дзвони на суму 66784,64 грн. (а.с. 128, 134).

Головне управлінням ДФС у Львівській області на підставі наказу від 23.04.2018 № 2529 (а.с. 10) провело планову виїзну документальну перевірку ТОВ Оліяр-Захід з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 07.12.2015 по 31.12.2017, валютного - за період з 07.12.2015 по 31.12.2017, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 07.12.2015 по 31.12.2017. За результатами перевірки складено акт від 11.06.2018 № 1456/13-01-14-02/40158744 (а.с. 12-31).

В акті перевірки зазначено (стор. 6 акта перевірки), що ТОВ Оліяр-Захід не представило до перевірки актів зберігання соняшника на суму 2219519 грн., в тому числі від ПрАТ Західний торгово-промисловий дім , що в бухгалтерському обліку відображені проведенням Дт 90 Кт 200 на суму 2190482,24 грн., від ПП Агрофірма Дзвони , що в бухгалтерському обліку відображений проведенням Дт 90 Кт 200 на суму 29039,80 грн. Ці порушення, за висновком податкових інспекторів, призвели до завищення собівартості реалізованої продукції на 2219519 грн. та, відповідно, заниження фінансового результату до оподаткування за 2017 рік на суму 2219519 грн. За результатами перевірки ГУ ДФС у Львівській області дійшло висновку про порушення ТОВ Оліяр-Захід пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого підприємство занизило податок на прибуток за четвертий квартал 2017 року на суму 399513 грн.

ТОВ Оліяр-Захід 11.06.2017 отримало акт перевірки від 11.06.2018 №1456/13-01-14-02/40158744 та вказало, що з висновками ревізорів не погоджується, буде подавати заперечення (а.с.31).

13.06.2018 представник платника податків здав в канцелярію Головного управління ДФС у Львівській області заперечення вих.№ 1 від 13.06.2018 на акт перевірки (а.с. 32-34). З метою спростування викладених в акті перевірки обставин та підтвердження правомірності понесених витрат із зберігання соняшника платник податків додав до заперечень на акт перевірки засвідчені копії документів, які підтверджують господарські відносини (операції) з ПАТ Західний торгово-промисловий дім та ПП Агрофірма Дзвони (а.с.34-136).

За наслідками розгляду цих заперечень, ГУ ДФС у Львівській області 14.06.2018 надало платнику податків відповідь на заперечення (лист № 21333/10/13-01-14-02-12), відповідно до якого висновки акта перевірки є правомірними та такими, що відповідають нормам чинного законодавства, а заперечення ТОВ Оліяр-Захід № 1 від 13.06.2018 залишаються без задоволення (а.с. 167).

На підставі висновків акта перевірки від 11.06.2018 № 1456/13-01-14-02/40158744 ГУ ДФС у Львівській області прийняло податкове повідомлення-рішення від 15.06.2018 № НОМЕР_1, яким збільшило суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 499391,25 грн. в т.ч. 399513 грн. за основним платежем та 99878,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (а.с. 9).

При прийнятті рішення суд керується такими правовими нормами:

Відповідно до норм статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 1.1 статті 1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 16 ПК України визначено обов'язки платника податків, серед яких згідно з підпунктом 16.1.2, 16.1.3 пункту 16.1, є вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Статтею 85 ПК України визначено порядок та підстави надання платниками податків документів:

- платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки (пункту 85.2 статті 85).

При проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності) (пункт 85.4 статті 85).

У разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис (пункт 85.6 статті 85).

Отримання копій документів оформляється описом. Копія опису, складеного посадовими (службовими) особами контролюючого органу, вручається під підпис платнику податків або його законному представнику. Якщо платник податків або його законний представник відмовляється від засвідчення опису або від підпису про отримання копії опису, то посадові (службові) особи контролюючого органу, які отримують копії, роблять відмітку про відмову від підпису (пункт 85.7 статті 85).

Посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності) (пункт 85.8 статті 85).

Забороняється витребування документів від платника податків будь-якими посадовими (службовими) особами контролюючих органів у випадках, не передбачених цим Кодексом (пункт 85.1 статті 85).

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 ПК України. Згідно з пунктом 44.1. статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності (пункт 44.6 статті 44).

У разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який проводить перевірку, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи) (пункт 44.7 статті 44).

Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного суду. При прийнятті цього рішення суд враховує правову позицію Верховного Суду (постанова від 24.01.2018 року у справі №802/2148/13-а), що полягає у такому:

обов'язок контролюючого органу здійснювати перевірку на підставі первинних документів кореспондується з обов'язком платника податків зберігати такі первинні документи та надавати їх при перевірці. Не надання таких документів нормами пункту 44.6 ст.44 ПК прирівнюється до їх відсутності. При цьому, нормами ПК, зокрема пунктів 44.5 та 44.7 ст. 44 передбачені процедури захисту прав платника податків у разі неналежного виконання посадовими особами контролюючого органу обов'язку врахувати при перевірці всі документи, надані платником податків, в тому числі, протягом встановленого законом строку після закінчення перевірки, та у випадку втрати документів із встановленням строку на їх відновлення. Так, згідно з абзацом першим пункту 44.7 ст. 44 ПК у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи). Протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні (абзац другий цього пункту).

Відповідно до ст.ст. 134, 135 ПК України:

- об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємства є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу (п.134.1.1.);

- базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (п.135.1.).

Відповідно до п. 137.1 ст. 137 ПК України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати затверджене наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за № 860/4153 (далі Положення № 290).

Здійснюючи оцінку аргументів сторін та досліджених доказів суд, з метою вирішення цього спору, керується такими міркуваннями:

В акті перевірки податкові ревізори встановили завищення задекларованих ТОВ Оліяр-Захід показників у рядку 2050 Звіту про фінансові результати Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) в сумі 2219519,04 грн. Як наслідок, підприємство завищило на цю суму витрати, що впливають на визначення бази оподаткування податком на прибуток підприємства. Таких висновків ревізори дійшли у зв'язку із тим, що ТОВ Оліяр-Захід не представило до перевірки актів зберігання соняшника на загальну суму 2219519 грн., в тому числі від ПАТ Західний торгово-промисловий дім на суму 2190482,24 грн. та від ПП Агрофірма Дзвони на суму 29039,80 грн. на ці ж обставини покликається в судовому засіданні представник відповідача.

Поряд з тим представник позивача наполягає, що під час проведення перевірки ТОВ Оліяр-Захід надав контролюючому всі первинні документи по господарських операцій з ПАТ Західний торгово-промисловий дім та ПП Агрофірма Дзвони , проте ревізори з незрозумілих причин не врахували надані їм первинні документи та вказали в акті перевірки вказали, що їм не представлено актів від ПАТ Західний торгово-промисловий дім та ПП Агрофірма Дзвони про надання послуг із зберігання соняшника на суму 2219519 грн.

Оцінюючи ці обставини сукупності, суд звертає увагу, що ревізори жодним чином не задокументували факт відмови платника податків надати до перевірки документи, відсутність яких стала підставою для висновку про завищення підприємством витрат. Акт перевірки не містить інформації про вручення платнику податків підчас перевірки письмової вимоги надати згадані первинні документи (акти на зберігання соняшника на загальну суму 2219519 грн.), а також складення ревізорами акту, що засвідчив би факт відмови посадових осіб ТОВ Оліяр-Захід надати до перевірки згадані акти.

Суд враховує, що платник податків діяв добросовісно та у встановлений ПК України строк на спростування висновків акту перевірки надав контролюючому органу заперечення, до якого долучив повний пакет первинних документів по господарських операціях з ПАТ Західний торгово-промисловий дім та ПП Агрофірма Дзвони - не лише акти на зберігання, а й договори, складські квитанції, банківські виписки тощо. Більше того, надані платником податків документи свідчать про понесення ним більших за сумою витрат, аніж відображено в акті перевірки як не підтверджені актами зберігання.

Суд переконаний, що контролюючий орган повинен був діяти добросовісно та розсудливо, уважно розглянути надані платником податків заперечення на акт перевірки та первинні документи на підтвердження факту понесення витрат на зберігання соняшника ПАТ Західний торгово-промисловий дім та ПП Агрофірма Дзвони ; у випадку встановлення необхідності додаткового з'ясування обставин справи контролюючий орган міг викликати на розгляд заперечень представника платника податків або призначити на підставі пп. 78.1.5 статті 78 ПК України документальну позапланову перевірку з цього питання тощо. У разі відхилення доводів заперечення контролюючий орган зобов'язаний був аргументувати свою позицію та у відповіді на заперечення пояснити, чому надані первинні документи не беруться до уваги та не підтверджують витрат ТОВ Оліяр-Захід на суму 2219519 грн. Натомість контролюючий орган обмежився одним реченням: За результатами розгляду Вашого заперечення висновки акта перевірки вважати правомірними та такими, що відповідають нормам чинного законодавства, а заперечення ТзОВ Оліяр-Захід №1 від 13.06.2018 залишено без задоволення (а.с.167). Суд розцінює таке рішення контролюючого органу як формальну відписку, яка не містить будь-якої аргументації щодо підстав відхилення доводів платника податків та причин неврахування наданих ним первинних документів. За таких обставин суд не має можливості дати оцінку доводам контролюючого органу з причини їх відсутності, тому розцінює такі дії як очевидно протиправні.

Суд також враховує, що відповідач у відзиві на позов та в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи не навів жодних аргументів, що пояснили б мотиви відхилення наданих платником податків заперечень та неврахування наданих разом із запереченнями первинних документів.

Отже, платник податків належними та допустимими доказами довів, що у встановлені ПК України порядку та строки надав контролюючому органу первинні документи, щодо яких в акті перевірки вказано про їх відсутність. Натомість контролюючий орган не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що:

- ревізори під час документальної перевірки вимагали, а платник податків відмовився надати первинні документи, надалі зафіксовані в акті перевірки як відсутні;

- надані до заперечення на акт перевірки первинні документи не підтверджують понесення витрат по операціях із зберігання соняшника на загальну суму 2219519 грн., в тому числі від ПАТ Західний торгово-промисловий дім на суму 2190482,24 грн. та від ПП Агрофірма Дзвони на суму 29039,80 грн.

З огляду на це суд дійшов висновку, що контролюючий орган не довів обґрунтованості свого висновку про завищення ТОВ Оліяр-Захід витрат на суму 2219519 грн., що призвело до заниження податку на прибуток за 4 квартал 2017 року на суму 399513 грн. З огляду на це у контролюючого органу не було визначених ПК України підстав збільшувати грошове зобов'язання ТОВ Оліяр-Захід на 399513 грн. та, як наслідок, застосовувати до платника податку штрафні санкції в розмірі 25% від суми зобов'язання.

Критерії правомірного рішення суб'єкта владних повноважень визначено частиною другою статті 2 КАС України. Так, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Підсумовуючи свої висновки суд переконаний, що податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 15.06.2018 № НОМЕР_1 не відповідає критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, оскільки прийняте на підставі необґрунтованих висновків про завищення підприємством витрат, що є наслідком недобросовісних та нерозсудливих дій посадових осіб контролюючого органу на стадії проведення та оформлення результатів документальної перевірки платника податків. Тому суд приймає рішення про скасування цього рішення як протиправного.

Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України та враховуючи обґрунтованість позовних вимог суд стягує на користь позивача суму сплаченого ним судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 229, 241-246, 250, 251, 255, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII Перехідні положення КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Львівській області від 15.06.2018 № НОМЕР_1.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Львівській області (79003, Львівська область, м. Львів, вул. Стрийська, буд. 35; ідентифікаційний код 39462700) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Оліяр-Захід (81118, Львівська область, Пустомитівський район, с. Ставчани, ідентифікаційний код 40158744) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 7490 (сім тисяч чотириста дев'яносто) гривень 88 коп.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який постановив рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 22.10.2018.

Суддя Москаль Р.М.