Рішення

від 10.10.2018 по справі 1640/2798/18

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2018 року м. ПолтаваСправа № 1640/2798/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гіглави О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Крутько О.В.,

представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

третьої особи - ОСОБА_4,

представника третьої особи - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, треті особи - Фермерське господарство "Агро-Руно", фізична особа - підприємець ОСОБА_4, про визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

14 серпня 2018 року ОСОБА_6 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про:

- визнання протиправною та скасування відмови Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 03.07.2018 №5505/0/26-18 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в розмірі земельної частки (паю) у власність ОСОБА_6 - члену ФГ "Агро-Руно" для ведення фермерського господарства (код згідно КВЦПЗ 01.02) за межами населених пунктів на території Чорноглазівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, кадастровий номер земельної ділянки 5324086900:00:003:0039, кадастровий номер земельної ділянки 5324086900:00:018:0019 і наданні у приватну власність громадянину ОСОБА_6 земельних ділянок площею 5,3164 га (кадастровий номер 5324086900:00:003:0039), площею 1,9808 га (кадастровий номер 5324086900:00:018:0019) із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства на території Чорноглазівської сільської ради Полтавського району Полтавської області за межами населених пунктів;

- зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок в розмірі земельної частки (паю) у власність ОСОБА_6 - члену ФГ "Агро-Руно" для ведення фермерського господарства (код згідно КВЦПЗ 01.02) за межами населених пунктів на території Чорноглазівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, кадастровий номер земельної ділянки 5324086900:00:003:0039, кадастровий номер земельної ділянки 5324086900:00:018:0019 і надання у приватну власність громадянину ОСОБА_6 земельних ділянок площею 5,3164 га (кадастровий номер 0:00:003:0039), площею 1,9808 га (кадастровий номер 5324086900:00:018:0019) із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства на території Чорноглазівської сільської ради Полтавського району Полтавської області за межами населених пунктів.

Позовні вимоги позивач мотивує протиправністю відмови ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 03.07.2018 №5505/0/26-18 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення бажаних земельних ділянок загальною площею 7,2972 га та наданні вказаних земельних ділянок у власність, оскільки дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність в розмірі земельної частки (паю) площею 7,80 умовних кадастрових гектар земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства на території Чорноглазівської сільської ради Полтавського району за межами населених пунктів наданий йому наказом управління від 12.05.2017 №4739-СГ. У цьому наказі не зазначено, із земельної ділянки з яким кадастровим номером буде здійснюватися відведення. При цьому, клопотання від 11.04.2017, що подавалися ОСОБА_6 до управління для отримання вказаного дозволу містили вичерпну інформацію, що земельна ділянка в розмірі земельної частки (паю) 7,8 умовних кадастрових гектарів при виділенні у фізичних гектарах складається із двох земельних ділянок. Будь-яких листів-відмов у задоволенні одного з поданих 11.04.2017 клопотань позивач не отримував, а відтак, вважав, що наказом від 12.05.2017 №4739-СГ були задоволені обидва його клопотання від 11.04.2017. Поряд з цим, проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок успішно пройшов екстериторіальне погодження та має позитивний висновок державної експертизи землевпорядної документації. На переконання позивача, обґрунтування відмови відповідача можливістю у відповідності до приписів Земельного кодексу України передавати земельну ділянку безоплатно у власність громадян у межах норми лише один раз є безпідставним, оскільки вказаний Кодекс передбачає, що один раз по кожному виду використання здійснюється передача не земельної ділянки, а земельних ділянок. В спірному випадку земельні ділянки, на які розроблено проект землеустрою ОСОБА_6, не перевищують визначених законодавством меж норми.

Ухвалою суду від 16.08.2018 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, залучено до участі у справі в якості третіх осіб Фермерське господарство "Агро-Руно" та фізичну особу - підприємця ОСОБА_4, ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 15:10 06.09.2018.

31.08.2018 до суду надійшли пояснення у справі від третьої особи - Фермерського господарства "Агро-Руно" (том 2 а.с. 4-6), у яких останнє вказувало на необхідність задоволення позовних вимог ОСОБА_6 з огляду на погодження проекту землеустрою та наявність відносно нього позитивного висновку державної експертизи землевпорядної документації.

31.08.2018 до суду надійшли пояснення у справі від третьої особи - ФО-П ОСОБА_4 (том 2 а.с. 10-11), у яких остання підтримала позицію позивача, вказуючи на те, що нею розроблено 6 проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність членам ФГ "Агро-Руно" в розмірі земельної частки (паю). В кожному проекті детально розписаний розрахунок визначення земельної частки (паю) та порядок паювання земель із зазначенням кількості запроектованих земельних ділянок. Всі проекти отримали обов'язкове погодження з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин по принципу екстериторіальності. Тобто 6 експертів державної експертизи з різних областей України погодили запроектоване рішення поділу земельних ділянок. Також проекти отримали позитивні висновки державної землевпорядної документації.

03.09.2018 відповідачем до суду подано відзив на позов (том 2 а.с. 12-19), у якому останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 Зазначає, що до складу земельної ділянки, на відведення якої позивачем виготовлено проект землеустрою, входять дві окремі ділянки площами 5,3164 га та 1,9808 га, при цьому, вказані ділянки не мають спільної межі, є новоствореними та зареєстровані у Державному земельному кадастрі за номерами 5324086900:00:003:0039 та 5324086900:00:018:0019 відповідно, як окремі земельні ділянки. Виходячи з положень Земельного кодексу України та визначення земельної ділянки, як об'єкта цивільних прав та обов'язків, безоплатна передача земельних ділянок в межах норм здійснюється одноразово одним об'єктом, тобто передаватися може лише одна земельна ділянка за одним видом використання. Крім того, відповідно до приписів Закону України "Про фермерське господарство" член фермерського господарства має право отримати безоплатно у власність земельну ділянку, яка раніше була надана йому у користування, тобто передача у власність земельної ділянки можлива тій самій особі, якій земельна ділянка передана у користування. Таким чином, на переконання відповідача, позивачу правомірно відмовлено у затвердженні проекту землеустрою.

Ухвалою суду від 06.09.2018 підготовче провадження у даній справі закрито, призначено справу №1640/2798/18 до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні в приміщенні Полтавського окружного адміністративного суду на 14:30 10.10.2018.

Представники позивача у судовому засіданні 10.10.2018 позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 10.10.2018 проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.

ФО-П ОСОБА_4 та представник третьої особи Фермерського господарства "Агро-Руно" у судовому засіданні 10.10.2018 підтримували позицію позивача, просили суд задовольнити позовні вимоги останнього.

Заслухавши вступне слово представників учасників справи та третіх осіб, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що у квітні 2017 року ОСОБА_6 звернувся до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області із клопотаннями (вх.№№Р-7933/0/5-17 та Р-7934/0/5-17 від 11.04.2017) про повторний розгляд його клопотань від 23.06.2016 про надання дозволів на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок безоплатно у власність в розмірі земельної частки (паю), кадастрові номери 5324086900:00:003:0022 та 5324086900:00:018:0015 із земель наданих в тимчасове користування фермерському господарству "Агро-Руно" для ведення фермерського господарства на території Чорноглазівської сільської ради Полтавського району Полтавської області за межами населених пунктів (том 2 а.с. 24-25).

12.05.2017 за підписом заступника начальника ГУ Держгеокадастру у Полтавській області ОСОБА_7 видано наказ №4739-СГ "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою", яким ОСОБА_6 - члену ФГ "Агро-Руно" надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність в розмірі земельної частки (паю) площею 7,80 умовних кадастрових гектар земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства на території Чорноглазівської сільської ради Полтавського району Полтавської області за межами населених пунктів (том 2 а.с. 27).

Поряд з цим, 13.05.2017 за вих.№5655/6-17 ГУ Держгеокадастру у Полтавській області оформило на ім'я ОСОБА_6 лист, за змістом якого клопотання останнього про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність в розмірі земельної частки (паю) для ведення фермерського господарства із земель ФГ "Агро-Руно" залишено без задоволення, оскільки передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм провадиться один раз по кожному виду використання (том 2 а.с. 26).

Доказів направлення вказаного листа на адресу позивача та отримання його останнім матеріали справи не містять.

У подальшому, на виконання наказу про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою та за заявою ОСОБА_6 ФО-П ОСОБА_4 розроблено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок в розмірі земельної частки (паю) у власність гр. ОСОБА_6 - члену ФГ "Агро-Руно" для ведення фермерського господарства (код згідно КВЦПЗ 01.02) за межами населених пунктів на території Чорноглазівської сільської ради Полтавського району Полтавської області (кадастрові номери 5324086900:00:003:0039 та 5324086900:00:018:0019) (том 1 а.с. 62-218).

У відповідності до приписів Земельного кодексу України проект землеустрою на бажані земельні ділянки був поданий ОСОБА_6 на погодження.

Проект землеустрою погоджено експертом державної експертизи ГУ Держгеокадастру у Харківській області ОСОБА_8, про що свідчить позитивний висновок про розгляд проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 09.10.2017 №18270/8217 (том 1 а.с. 215).

Оцінка проекту землеустрою надавалася також працівниками ГУ Держгеокадастру у Полтавській області під час оформлення висновку державної експертизи землевпорядної документації від 24.11.2017 №3649, що затверджений в.о. начальника управління ОСОБА_7 (том 1 а.с. 216-217). За містом цього висновку висловлені у ньому зауваження до проекту землеустрою були враховані, про що проставлено відповідну відмітку ГУ Держгеокадастру у Полтавській області (том 1 а.с. 217).

У подальшому, позивач з погодженим проектом землеустрою неодноразово (15.02.2018 та 03.04.2018) звертався до відповідача з клопотаннями про його затвердження, однак листами управління від 01.03.2018 №1995/0/26-18 та від 18.04.2018 №32-16-0.331-2155/2-18 його клопотання залишені без задоволення (том 2 а.с. 28-33).

18.06.2018 ОСОБА_6 втретє звернувся до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області з клопотанням (вх.№Р-8845/0/25-18) про затвердження погодженого проекту землеустрою та надання йому у власність земельних ділянок площами 5,3164 га (кадастровий номер 5324086900:00:003:0039) та 1,9808 га (кадастровий номер 5324086900:00:018:0019) (том 2 а.с. 34-36).

За наслідками розгляду клопотання ОСОБА_6 від 18.06.2018 ГУ Держгеокадастру у Полтавській області листом від 03.07.2018 №5505/0/26-18 (том 2 а.с. 37-38) надало останньому відповідь, у якій повідомило його про те, що передача земельних ділянок безплатно у власність громадян у межах норм провадиться один раз по кожному виду використання. Разом з тим, ОСОБА_6 представлено на розгляд та затвердження проект землеустрою, яким передбачено відведення двох земельних ділянок площами 5,3164 га та 1,9808 га. Враховуючи викладене, клопотання ОСОБА_6 залишено без задоволення.

Тобто, вказаною відповіддю відповідач фактично відмовив ОСОБА_6 у затвердженні проекту землеустрою на запитувані земельні ділянки.

Не погодившись з фактичною відмовою відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку оскаржуваній відмові, суд виходить з наступного.

Стаття 3 Земельного кодексу України (далі ЗК України) визначає, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до частин першої, другої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Частиною третьою вказаної статті передбачено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Згідно з частинами шостою, сьомою статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу (частина восьма статті 118 ЗК України).

Частина перша статті 186-1 ЗК України визначає, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

За приписами частин дев'ятої, десятої статті 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Відповідно до частини четвертої статті 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Матеріали справи свідчать, що позивачем на затвердження до ГУ Держгеокадастру у Полтавській області подавався погоджений у встановленому ЗК України порядку проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок в розмірі земельної частки (паю) у власність гр. ОСОБА_6 - члену ФГ "Агро-Руно" для ведення фермерського господарства (код згідно КВЦПЗ 01.02) за межами населених пунктів на території Чорноглазівської сільської ради Полтавського району Полтавської області (кадастрові номери 5324086900:00:003:0039 та 5324086900:00:018:0019), проте у затвердженні вказаного проекту управління відмовило з посиланням на частину четверту статті 116 ЗК України.

Так, вказаною нормою передбачено, що передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Згідно зі статтями 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно до частини другої статті 31 ЗК України громадяни - члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).

За приписами статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: а) для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району.

Як слідує з пояснювальної записки проекту землеустрою (том 1 а.с. 66) загальні збори членів ФГ "Агро-Руно" вирішили задовольнити заяви всіх членів фермерського господарства про надання дозволу на передачу земельних ділянок площею 7,8 умовних кадастрових гектарів.

З матеріалів справи судом встановлено, що право на отримання у власність земельної ділянки для ведення фермерського господарства використовується позивачем вперше, у зв'язку з чим єдиним обмеженням для реалізації цього права є площа земельної ділянки, що відводиться для ведення фермерського господарства в розмірі земельної частки (паю), що не повинна у спірному випадку перевищувати 7,8 умовних кадастрових гектарів.

Водночас, чинним законодавством не встановлено заборони на реалізацію громадянином свого права на отримання у власність земельної ділянки для ведення фермерського господарства шляхом відведення кількох земельних ділянок одного такого виду використання, сукупна площа яких не перевищує меж встановлених законодавством норм.

Таким чином, відсутність на місцевості земельних ділянок відповідного призначення єдиним масивом не може бути підставою для відмови в реалізації громадянину закріпленого ЗК України права на отримання у власність земельних ділянок для ведення фермерського господарства в межах гранично допустимих норм щодо їх площі.

Судовим розглядом встановлено та не заперечується відповідачем, що загальна площа земельних ділянок, на які розроблено проект землеустрою ОСОБА_6, становить 7,2972 га, що не перевищує межі, визначеної законодавством норми (в даному випадку не перевищує 7,8 умовних кадастрових гектар).

Посилання відповідача у відзиві на позов на лист від 13.05.2017 вих.№5655/6-17, за змістом якого одне з клопотань ОСОБА_6 від 11.04.2017 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність в розмірі земельної частки (паю) для ведення фермерського господарства із земель ФГ "Агро-Руно" залишено без задоволення, як на підставу для відмови позивачу у затвердженні спірного проекту землеустрою, судом оцінюються критично, з огляду на існування наказу ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 12.05.2017 №4739-СГ, яким ОСОБА_6 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність в розмірі земельної частки (паю) площею 7,8 га умовних кадастрових гектар.

Крім того, слід зауважити, що позивач заперечує фактичне отримання ним листа від 13.05.2017 вих.№5655/6-17, а відповідач, у свою чергу, не надав суду доказів направлення вказаного листа на адресу позивача та отримання його останнім.

Доводи управління у відзиві на позов стосовно того, що відповідно до приписів Закону України "Про фермерське господарство" член фермерського господарства має право отримати безоплатно у власність земельну ділянку, яка раніше була надана йому у користування, тобто передача у власність земельної ділянки можлива тій самій особі, якій земельна ділянка передана у користування, а в даному випадку запитувані позивачем земельні ділянки знаходилися в оренді керівника ФГ "Агро-Руно" гр. ОСОБА_5, судом відхиляються та не можуть бути прийняті до уваги згідно з приписами частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки вказані доводи не були покладені в основу оскаржуваної відмови щодо затвердження проекту землеустрою, яка викладена в листі від 03.07.2018 №5505/0/26-18.

За викладених обставин, фактична відмова ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 03.07.2018 №5505/0/26-18 у затвердженні проекту землеустрою не ґрунтується на вимогах законодавства та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В спірному випадку, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, не довів суду правомірності своєї відмови.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_6 в частині визнання протиправною та скасування відмови ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 03.07.2018 №5505/0/26-18 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в розмірі земельної частки (паю) у власність ОСОБА_6 - члену ФГ "Агро-Руно" для ведення фермерського господарства (код згідно КВЦПЗ 01.02) за межами населених пунктів на території Чорноглазівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, кадастровий номер земельної ділянки 5324086900:00:003:0039, кадастровий номер земельної ділянки 5324086900:00:018:0019 і наданні у приватну власність громадянину ОСОБА_6 земельних ділянок площею 5,3164 га (кадастровий номер 5324086900:00:003:0039), площею 1,9808 га (кадастровий номер 5324086900:00:018:0019) із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства на території Чорноглазівської сільської ради Полтавського району Полтавської області за межами населених пунктів, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог ОСОБА_6 про зобов'язання ГУ Держгеокадастру у Полтавській області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок в розмірі земельної частки (паю) у власність позивачу, суд вважає за доцільне зазначити таке.

Як вже зазначалось судом, частина дев'ята статті 118 ЗК України визначає обов'язок відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, у встановлений строк приймати рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Підпунктом 13 пункту 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 №333 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.10.2016 за №1391/29521, визначено, що Головне управління відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством.

З наведеного слідує, що ГУ Держгеокадастру у Полтавській області має виключні повноваження на вирішення питання щодо затвердження проектів землеустрою.

На цій підставі адміністративні суди, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручаються у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Як зазначається у рішенні Конституційного Суду України від 29.08.2012 №16-рп/2012, Конституція України гарантує здійснення судочинства судами на засадах, визначених у частині третій статті 129 Конституції, які забезпечують неупередженість здійснення правосуддя судом, законність та об'єктивність винесеного рішення тощо. Ці засади є конституційними гарантіями права кожного на судовий захист, зокрема, шляхом забезпечення перевірки судових рішень в апеляційному та касаційному порядках, крім випадків, встановлених законом (рішення Конституційного Суду України від 02.11.2011 №13-рп/2011).

Частиною другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Рисовський проти України" (№ 29979/04) визнав низку порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов'язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб'єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу "доброго врядування".

Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах "Beyeler v. Italy" № 33202/96, "Oneryildiz v. Turkey" № 48939/99, "Moskal v. Poland" № 10373/05).

Крім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі "Hasan and Chaush v. Bulgaria" № 30985/96).

В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про відсутність можливості та наміру суб'єкта владних повноважень - відповідача у справі прийняти обґрунтоване та законне рішення за наслідками розгляду клопотання позивача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок з урахуванням висновків суду.

Таким чином, вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача вчинити певні дії з огляду на втручання в дискреційні повноваження останнього, є такими, що виходять за межі завдань адміністративного судочинства, а тому задоволенню не підлягають.

З урахуванням вказаного, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати ГУ Держгеокадастру у Полтавській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_6 від 18.06.2018, зареєстроване в управлінні під вх.№Р-8845/25-18, про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в розмірі земельної частки (паю) у власність ОСОБА_6 - члену ФГ "Агро-Руно" для ведення фермерського господарства (код згідно КВЦПЗ 01.02) за межами населених пунктів на території Чорноглазівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, кадастровий номер земельної ділянки 5324086900:00:003:0039, кадастровий номер земельної ділянки 5324086900:00:018:0019 і надання у приватну власність громадянину ОСОБА_6 земельних ділянок площею 5,3164 га (кадастровий номер 5324086900:00:003:0039), площею 1,9808 га (кадастровий номер 5324086900:00:018:0019) із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства на території Чорноглазівської сільської ради Полтавського району Полтавської області за межами населених пунктів, в порядку та у спосіб, передбачений частиною дев'ятою статті 118 Земельного кодексу України, та з урахуванням висновків суду.

Відтак, позовні вимоги ОСОБА_6 підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи , належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_6 та сплату останнім при зверненні до суду судового збору у розмірі 1409,60 грн, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ Держгеокадастру у Полтавській області на користь ОСОБА_6 витрати зі сплати судового збору в розмірі 704,80 грн.

Поряд з цим, в ході розгляду справи представники позивача також вказали на необхідність стягнення на користь ОСОБА_6 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн (по 5000,00 кожному з представників).

З цього приводу суд зазначає, що за приписами статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи

У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу представники останнього до матеріалів справи долучили копії адвокатських посвідчень, договору про надання правової допомоги від 10.05.2018 №03/05/18, укладеного між ОСОБА_6 та адвокатами ОСОБА_1 і ОСОБА_2, акту наданих послуг та виконаних робіт від 10.10.2018 на суму 10000,00 грн, а також двох квитанцій від 10.05.2018 та двох квитанцій від 10.10.2018 на оплату послуг у сумі 2500,00 грн кожна (том 2 а.с. 74-79).

Також в матеріалах справи наявні ордери на надання правової допомоги від 06.09.2018, на підставі яких представники позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2 приймали участь в підготовчому засіданні 06.09.2018 та в судовому засіданні з розгляду даної справи по суті 10.10.2018 (том 2 а.с. 49-50).

Представник відповідача в судовому засіданні 10.10.2018 заперечував проти стягнення з управління на користь ОСОБА_6 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн з огляду на невизнання позову та неспівмірність вказаної суми зі складністю справи та обсягом наданих адвокатами послуг і виконаних робіт.

Дослідивши зміст документів про розмір понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, судом встановлено, що вперше оплата коштів відповідно до умов договору про надання правової допомоги від 10.05.2018 №03/05/18 у загальному розмірі 5000,00 грн ОСОБА_6 на користь його представників ОСОБА_1 і ОСОБА_2 (по 2500,00 грн кожній) проведена в травні 2018 року, тобто до звернення ОСОБА_6 до відповідача з клопотанням від 18.06.2018, оформлення спірної відмови від 03.07.2018 №5505/0/26-18, та, як наслідок, звернення позивача до суду з даним позовом.

Суд критично оцінює посилання представників позивача на те, що час на складення клопотання до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (4 години) слід вважати таким, що витрачений на підготовку та збирання доказів для розгляду даної справи, оскільки звернення з клопотанням передувало прийняттю оскаржуваної відмови та не може розцінюватись судом як проведена робота зі збирання доказів для розгляду даної справи щодо скасування спірної відмови відповідача.

Вказані обставини свідчать про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвокатів не є співмірним зі складністю справи та об'ємом виконаних адвокатами робіт, часом, витраченим адвокатами на виконання відповідних робіт та їх обсягом, а тому суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвокатів у цьому випадку має бути зменшений до 5000,00 грн, які підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань ГУ Держгеокадастру у Полтавській області на користь ОСОБА_6

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_6 (с. Глибока Балка, Решетилівський район, Полтавська область, 38425, рнокпп НОМЕР_1) до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (вул. Уютна, 23, м. Полтава, Полтавська область, 36039, код ЄДРПОУ 39767930), треті особи - Фермерське господарство "Агро-Руно" (с. Чорноглазівка, Полтавський район, Полтавська область, 38710, код ЄДРПОУ 40232267), фізична особа - підприємець ОСОБА_4 (вул. Шевченка, 52, к. 307, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ідентифікаційний номер НОМЕР_2), про визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 03 липня 2018 року №5505/0/26-18 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в розмірі земельної частки (паю) у власність ОСОБА_6 - члену Фермерського господарства "Агро-Руно" для ведення фермерського господарства (код згідно КВЦПЗ 01.02) за межами населених пунктів на території Чорноглазівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, кадастровий номер земельної ділянки 5324086900:00:003:0039, кадастровий номер земельної ділянки 5324086900:00:018:0019 і наданні у приватну власність громадянину ОСОБА_6 земельних ділянок площею 5,3164 га (кадастровий номер 5324086900:00:003:0039), площею 1,9808 га (кадастровий номер 5324086900:00:018:0019) із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства на території Чорноглазівської сільської ради Полтавського району Полтавської області за межами населених пунктів.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_6 від 18 червня 2018 року, зареєстроване в управлінні під вх.№Р-8845/25-18, про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в розмірі земельної частки (паю) у власність ОСОБА_6 - члену Фермерського господарства "Агро-Руно" для ведення фермерського господарства (код згідно КВЦПЗ 01.02) за межами населених пунктів на території Чорноглазівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, кадастровий номер земельної ділянки 5324086900:00:003:0039, кадастровий номер земельної ділянки 5324086900:00:018:0019 і надання у приватну власність громадянину ОСОБА_6 земельних ділянок площею 5,3164 га (кадастровий номер 5324086900:00:003:0039), площею 1,9808 га (кадастровий номер 5324086900:00:018:0019) із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства на території Чорноглазівської сільської ради Полтавського району Полтавської області за межами населених пунктів, в порядку та у спосіб, передбачений частиною дев'ятою статті 118 Земельного кодексу України, та з урахуванням висновків суду.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (вул. Уютна, 23, м. Полтава, Полтавська область, 36039, код ЄДРПОУ 39767930) на користь ОСОБА_6 (с. Глибока Балка, Решетилівський район, Полтавська область, 38425, рнокпп НОМЕР_1) судові витрати в розмірі 5704,80 грн (п'ять тисяч сімсот чотири гривні вісімдесят копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 22 жовтня 2018 року.

Суддя ОСОБА_9