Постанова

від 18.10.2018 по справі 820/2294/18

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Панченко О.В.

18 жовтня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/2294/18 Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Рєзнікової С.С.

суддів: Бегунца А.О. , Старостіна В.В.

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

представників позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛФ" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2018 по справі № 820/2294/18, ухвалене в м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, 61004, о 11:13, повний текст рішення складено 12.07.2018р.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛФ"

до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

29.03.2018р. позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "СЛФ" (надалі - позивач, ТОВ СЛФ ), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (надалі - відповідач), в якому просив суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення №0095721210 від 05.12.2017 року про застосування штрафних санкцій в сумі 154138,13 грн.;

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є таким, що не відповідає приписам чинного законодавства, порушує права та законні інтереси позивача.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2018р. в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

19.09.2018р. відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представники позивача підтримали подану апеляційну скаргу, просили задовольнити її, посилаючись на доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача вважав рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін по справі, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що фахівцем Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на підставі п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.1 п.75.1 ст. 75, ст. 76 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями) проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛФ" з питань дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за січень-травень та липень 2017 року.

За наслідками проведеної перевірки складено акт №19120/20-40-12-10-09/31633697 від 10.11.2017 року (а.с. 14-19), за висновками якого встановлено порушення абз. 14 п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями).

На підставі акту перевірки відповідачем складено податкове повідомлення - рішення №0095721210 від 05.12.2017р., яким позивачу нараховано штраф у розмірі 154138,13 грн. (а.с. 9).

Не погодившись з висновками акту перевірки №19120/20-40-12-10-09/31633697 від 10.11.2017 року, позивач подав на них свої заперечення. Також, товариство просило повідомити про дату та час розгляду заперечень з метою прийняття участі у даному засіданні.

Лист із зазначенням дати засідання 01.12.2017 року отримано позивачем 04.12.2017 року, що підтверджується конвертом та скрін-шотом з сайту Укрпошта (а.с. 21-23).

Судовим розглядом встановлено, що 15.12.2017р. позивач скористався своїм правом на адміністративне оскарження, та подав до Державної фіскальної служби України скаргу на податкове повідомлення - рішення №0095721210 від 05.12.2017р. Рішенням Державної фіскальної служби України від 02.03.2018 року №7614/6/99-99-11-03-01-25, податкове повідомлення - рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення (а.с. 24-25).

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, приймаючи спірне податкове повідомлення - рішення №0095721210 від 05.12.2017р., відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені діючим законодавством України.

Колегія суддів не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції та зазначає наступне.

Так, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до п. 14.1.60 ст. 14 Податкового кодексу України, єдиний реєстр податкових накладних (ЄРПН) - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно п.201.7 ст. 14 Податкового кодексу України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку на додану вартість зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, визначено вимоги до граничних строків реєстрації податкових накладних, у відповідності з яким реєстрація платниками податку податкових накладних в ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Відповідно до п. 120-1.1 ст. 120 Податкового кодексу України встановлено розмір штрафу за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в ЄРПН.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, слід зазначити, що п. 201.10 ст. 201 ПК України виокремлено такі види податкових накладних, які підлягають реєстрації в ЄРПН: податкові накладні, які не надаються покупцю; податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування. При цьому у статті 120-1 ПК України законодавцем визначені виключні випадки, які звільняють платника від штрафних санкцій, а саме у випадку несвоєчасної реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Вказана вище норма дійсно передбачає неоднозначне тлумачення прав платника податків щодо звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в частині того, чи повинні такі податкові накладні одночасно відповідати двом умовам - не надаватися покупцю та/або складатися за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування; які оподатковуються за нульовою ставкою

Колегія суддів вважає, що застосування союзу "та" при тлумаченні п.120-1.1 та п.120-1.2 ст.120-1 ПК України відповідачем під час прийняття спірного податкового повідомлення-рішення є безпідставним.

При вирішенні даного спору слід враховувати положення пункту 56.21 статті 56 Податкового кодексу України, якими встановлено, що у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Таке застосування норм відповідає й основним засадам податкового законодавства, закріплено в положеннях ст. 4 Податкового кодексу України.

Сторонами по справі не заперечувався факт реєстрації податкових накладних, які відображені в акті перевірки з порушенням строків.

Як свідчать матеріали справи, податкові накладні виписані по операціям позивача з поставки товарів (робіт, послуг) не платникам ПДВ.

Посилання скаржника на висновки викладені Верховним Судом в постанові від 26.06.2019р. по справі №816/1990/17 колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки у правовідносинах, що досліджувались судом у справі №816/1990/17 відбувались між суб'єктами господарювання, що є платниками ПДВ, а в правовідносинах в даному випадку, ТОВ "СЛФ" виписані податкові накладні на адресу кінцевого покупця, тобто дані накладні відображали продаж товарів (послу) населенню в роздріб чи фізичним особам-підприємцям не платника податку на додану вартість.

Крім того, дане рішення Верховного Суду містить твердження про обов'язковість реєстрації всіх податкових накладних, а не необхідність накладення штрафних санкцій на всі невчасно зареєстровані податкові накладні.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при ухваленні рішення були неправильно застосовані норми чинного матеріального та процесуального права, і як наслідок апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення першої інстанції скасуванню з прийняттям постанови про задоволення позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу у відповідності до приписів ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛФ" задовольнити .

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2018 по справі № 820/2294/18 скасувати.

Прийняти постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛФ" до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 05.12.2017р. про застосування штрафних санкцій в сумі 154138,13 грн.

Стягнути з Головне управління Державної фіскальної служби у Харківській області (ЄДРПОУ 39599198) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СЛФ" (ЄДРПОУ 31633697) судовий збір у розмірі 2312 (дві тисячі триста дванадцять гривень) 08 коп. за подачу позову та 3468 (три тисячі чотириста шістдесят вісім гривень) 00 коп. за подачу апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_4 Судді (підпис) (підпис) ОСОБА_5 ОСОБА_6 Повний текст постанови складено 22.10.2018.