Постанова

від 16.10.2018 по справі 826/7786/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 жовтня 2018 року

Київ

справа №826/7786/17

адміністративне провадження №К/9901/37635/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

за участю секретаря судового засідання - Загороднього А.А.,

учасники справи:

представник позивача - Савельїчев О.В.,

представники відповідача - Денисенко О.Е., Морозов П.В.

розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НіК" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2017 року (судді: Бєлова Л.В. (головуючий), Безименна Н.В., Желтобрюх І.Л.) у справі № 826/7786/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НіК" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "НіК" (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.04.2017:

- №0001971402, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (ПДВ) на загальну суму 5 633 258,00 грн (за основним платежем 3 755 505,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 1 877 753,00 грн);

- №0001981402, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 4 055 945,00 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення контролюючим органом прийнято безпідставно з огляду на те, що господарські операції позивача з контрагентом ТОВ ПТК Материк мали реальний характер, що підтверджується належно оформленими первинними документами, натомість висновки контролюючого органу про відсутність реальних правових наслідків за господарськими операціями з зазначеними контрагентами є безпідставними та не відповідають фактичним обставинам справи.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 серпня 2017 року позов Товариства задоволено в повному обсязі, оскаржувані податкові повідомлення - рішення визнано протиправними та скасовано.

4. Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач мав право на формування витрат та податкового кредиту з огляду на реальність здійснення господарських операцій проведених з ТОВ ПТК Материк , первинні документи оформленні належним чином (відповідачем не було надано доказів підробки документів або їх фіктивності), договори, укладені позивачем з контрагентом в судовому порядку не визнано недійсними, а у вироку Печерського районного суду м.Києва від 21.11.2016 у справі №757/52834/16-к, на який контролюючий орган посилається як на підставу відсутності реальних правових наслідків господарських операцій, оцінка господарських операцій ТОВ ПТК Материк не надавалась, в тому числі і з позивачем, а лише встановлено факт реєстрації ТОВ ПТК Материк .

5. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позову Товариства відмовлено з підстав наявності вироку щодо фіктивного підприємництва відносно посадової особи контрагента позивача - ТОВ ПТК Материк , оскільки первинні документи підписані такою особою не можуть вважатись такими, що доводять реальність господарських операцій, що в свою чергу підтверджує доводи контролюючого органу щодо нереальності господарських операцій та правомірності прийнятих податкових повідомлень - рішень.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, Товариство подало касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2017 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

7. Касаційний розгляд справи проведено у судовому засіданні, відповідно до ст. 344 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для збільшення сум грошових зобов'язань з податку на прибуток та з податку на додану вартість, згідно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, з приводу правомірності яких виник спір у цій справі, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки №83/26-15-14-02-2/31305795 від 14 березня 2017 року, оформленого за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю НіК з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2015 року по 19 січня 2017 року, під час якої було виявлено порушення позивачем вимог ст.44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 4 055 945,00 грн та ПДВ на загальну суму 3 755 505,00 грн.

Висновки фахівців контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства вмотивовано тим, що господарські операції з ТОВ ПТК Материк не спричинили настання реальних правових наслідків, з огляду на наявність вироку Печерського районного суду м. Києва від 21 листопада 2016 року у справі №№757/52834/16-к, яким ОСОБА_9 (керівник ТОВ ПТК Материк ) визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205, ч. 1 ст. 358 Кримінального кодексу України.

На підставі акту контролюючим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Судами встановлено, що позивач мав взаємовідносини з контрагентом ТОВ ПТК Материк на підставі договору поставки від 01.12.2015 №0112-1.

Судами також встановлено, що позивачем в підтвердження реальності здійснення господарських операцій було надано копії оформлених первинних документів: договорів, податкових накладних, видаткових накладних, сторінок Книги обліку довіреностей; довіреностей, банківських виписок, товаро-транспортних накладних; заявок на перевезення вантажу.

Суд апеляційної інстанції також встановив, що усі документи від імені контрагента позивача ТОВ ПТК Материк , підписані ОСОБА_9 та складені після червня 2015 року.

Також судами встановлено, що вироком Печерського районного суду м. Києва від 21 листопада 2016 року у справі №757/52834/16-к ОСОБА_9 (керівника ТОВ ПТК Материк ) визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ч.5 ст.27, ч.1 ст.205 Кримінального кодексу України та ч. 1 ст. 358 Кримінального кодексу України. Сторонами не заперечується, що зазначене судове рішення набрало законної сили.

Вироком встановлено, що ОСОБА_9 у червні 2015 року, вступивши у змову з невстановленою особою, умисно, не маючи на меті здійснення підприємницької діяльності, про придбання (перереєстрацію) за грошову винагороду в органах державної влади на його ім'я юридичної особи ТОВ ПТК Материк (код ЄДРПОУ 39731835) з метою прикриття незаконної діяльності інших осіб. Усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, ОСОБА_9 надав невстановленій особі копії сторінок паспорту громадянина України, копію картки платника податків про присвоєння ідентифікаційного номеру, які використані для розробки статутних та реєстраційних документів ТОВ ПТК Материк .

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

9. У доводах касаційної скарги позивач цитує норми матеріального права, вказує на порушення норм процесуального права, що полягає у неповному з'ясуванні та врахуванні всіх обставин, що мають значення для справи, зазначає, що висновки суду апеляційної інстанції не ґрунтуються на фактичних обставинах справи, суд помилково дійшов висновку про відсутність реального здійснення господарських операцій з контрагентами, оскільки не було враховано та надано належної оцінки тому, що Товариством під час укладення договорів та фактичного їх виконання було проявлено належну обачність щодо вибору контрагентів, зокрема контрагенти не перебували у будь - яких базах розшуку, щодо них не було внесено будь - яких записів, тобто контрагенти були належними учасниками цивільних та господарських правовідносин та були платниками ПДВ. Також скаржник вказує на те вирок відносно директора контрагента не є беззаперечним доказом відсутності реальних правових наслідків за господарськими операціями з таким контрагентом.

10. Контролюючий орган надав пояснення (заперечення) на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність висновку суду апеляційної інстанції про правомірність донарахування позивачу податкових зобов'язань з податку на прибуток та ПДВ за господарськими операціями, які фактично не були здійснені, та просить залишити касаційну скаргу Товариства без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2017 року.

11. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

11.1. Пункт 44.1 статті 44.

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

11.2. Підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 (в редакції з 01.01.2015 року).

Об'єктом оподаткування податку на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III Податкового кодексу України.

11.3. Пункт 198.3 статті 198.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

11.4. Пункт 198.6 статті 198.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

12. Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні :

12.1. Стаття 1.

12.1.1. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

12.1.2. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

12.2. Частина 1 статті 9.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

12.3. Частина 2 статті 9.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

13. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.

13.1. Пункт 2.4.

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

13.2. Пункт 2.15.

Первинні документи підлягають обов'язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув'язка окремих показників.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

14. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування об'єкту оподаткування податком на прибуток (витрат) та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

15. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

16. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов'язковою умовою для формування об'єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

17. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

18. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що відповідно до вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній на час вирішення спору), обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит та сформував витрати, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

19. Також платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій, зокрема формування податкового кредиту з ПДВ.

20. Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

21. Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб'єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

22. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

23. У ході розгляду справи суд апеляційної інстанції дійшов висновку про правомірність прийнятих податкових повідомлень - рішень з огляду на наявність у матеріалах справи вироку Печерського районного суду м. Києва від 21 листопада 2016 року у справі №757/52834/16-к, яким ОСОБА_9 (керівника ТОВ ПТК Материк ) визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ч.5 ст.27, ч.1 ст.205 Кримінального кодексу України та ч. 1 ст. 358 Кримінального кодексу України.

24. Колегія суддів вважає такий висновок правильним з огляду на те, що первинні документи від імені контрагента позивача ТОВ ПТК Материк , підписані особою, яка заперечує свою фактичну участь в діяльності вказаного господарюючого суб'єкту та підписанні будь - яких первинних документів, що встановлено вироком Печерського районного суду м. Києва від 21 листопада 2016 року, а отже такі документи не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами, та як наслідок не можуть визнаються такими, що посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг. Отже, є безпідставним формування даних податкового обліку на підставі таких не належно оформлених первинних документів.

25. Колегія суддів зазначає, що позивачем також не було надано і будь - яких доказів, які б свідчили про виявлену ним належну обачність й обережність при виборі постачальника послуг, враховуючи відсутність в останнього достатніх трудових та матеріальних ресурсів (основних фондів) для проведення відповідної господарської діяльності, що в сукупності з встановленими обставинами справи та з урахуванням характеру спірних правовідносин, які склались у цій справі, також свідчить про обґрунтованість тверджень контролюючого органу про безпідставність формування податкового обліку позивача за господарськими операціями з ТОВ ПТК Материк .

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

26. Згідно зі ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

27. Розв'язуючи спір та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції, враховуючи встановлені контролюючим органом під час проведення перевірки обставини щодо непідтвердження належними первинними документами операцій з придбання товару, а відповідно і неправомірність формування позивачем податкового обліку за такими операціями, надав належну оцінку зібраним у справі доказам у їх сукупності з дотриманням норм статей 70-72, 86 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час прийняття рішень судами першої та апеляційної інстанцій) щодо оцінки доказів та дійшов обґрунтованого висновку про недостовірність задекларованих позивачем даних податкового обліку, що, відповідно, виключає право позивача формувати витрати та податковий кредит з ПДВ за такими операціями.

28. Оцінка доказів судами зроблена з огляду на приписи норм процесуального законодавства (ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України), надано об'єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених як Товариством так і контролюючим органом.

У касаційній скарзі позивач не зазначав, що докази у справі є не допустимими чи не достовірними, а також не зазначав про їх неповне чи їх необ'єктивне дослідження.

29. Враховуючи встановлені обставини справи в сукупності, а також правове регулювання спірних правовідносин, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанцій, що контролюючим органом доведено правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, натомість позивачем з огляду на приписи процесуального закону (ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час прийняття рішень судами попередніх інстанцій) належними та допустимими доказами не підтверджено свої заперечення проти наданих контролюючим органом доказів та доводів щодо неправомірного формування даних податкового обліку за господарськими операціями з ТОВ ПТК Материк

30. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми Податкового кодексу України, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судового рішення, а тому касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НіК" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2017 року слід залишити без задоволення.

31. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

32. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НіК" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2017 року у справі № 826/7786/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Постанову в повному обсязі складено 19.10.2018.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду