Рішення

від 10.10.2018 по справі 902/436/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" жовтня 2018 р. Cправа № 902/436/18

Господарський суд Вінницької області у складі судді Банаська О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом : Акціонерного товариства "ОСОБА_1 Аваль", м.Київ

до : Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестпромресурс", м.Бар, Вінницька область

про стягнення 853 458 грн 91 коп.

За участю секретаря судового засідання Василишеної Н.О.

Представники сторін не з'явилися.

В С Т А Н О В И В :

Акціонерним товариством "ОСОБА_1 Аваль" подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестпромресурс" про стягнення 853 458 грн 91 коп., з яких 750 000 грн 00 коп. - основна заборгованість та 103 458 грн 91 коп. - заборгованість за відсотками за період з 31.05.2017 по 19.02.2018 у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за кредитним договором від 12.09.2014 № 011/0043/236329.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, вказану позовну заяву розподілено до розгляду судді Лабунській Т.І., яка ухвалою від 31.07.2018 відкрила провадження у даній справі вирішивши здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з призначенням засідання для розгляду справи по суті на 28.08.2018.

15.08.2018 до суду надійшла заява відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

16.08.2018 до суду відповідачем подано відзив в якому останній позовні вимоги не визнає та просить у їх задоволенні відмовити з вказівкою зокрема на пропуск позивачем позовної давності.

В подальшому на підставі заяви судді Лабунської Т.І. від 20.08.2018 та розпорядження керівника апарату суду від 20.08.2018 у зв'язку з тим, що підстави для проведення автоматизованого розподілу без врахування спеціалізації відпали здійснено повторний автоматизований розподіл справи № 902/436/18 за результатами якого справу передано на розгляд судді Банаську О.О.

Ухвалою від 23.08.2018 р. дану справу новим складом суду прийнято до свого провадження для її подальшого розгляду з урахуванням раніше визначеної дати, часу та місця судового засідання.

Крім того, вказаною ухвалою суду задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестпромресурс" про розгляд справи № 902/436/18 за правилами загального позовного провадження та здійснено заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

27.08.2018 р. представником позивача до суду подано клопотання б/н від 27.08.2018 р. про призначення у справі комплексної судової економічно-бухгалтерської експертизи кредитного договору № 011/0043/236329 від 12.09.2014 р.

За результатом проведення судового засідання 28.09.2018 р. суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду її по суті на 10.10.2018 р. про що постановлено ухвалу занесену до протоколу судового засідання від 28.09.2018 р.

Також в даному судовому засіданні відхилено клопотання відповідача про призначення у справі комплексної судової експертизи про що постановлено ухвалу зафіксовану в протоколі судового засідання від 28.09.2018 р.

09.10.2018 р. до суду від представником відповідача надійшли письмові пояснення по справі б/н від 09.10.2018 р.

10.10.2018 р. представником позивача до суду подано заяву б/н від 10.10.2018 р., в якій остання поданий позов підтримує в повному обсязі та просить суд провести розгляд справи за її відсутності.

В судове засідання 10.10.2018 р. представники сторін не з'явилися, хоча про дату час та місце судового засідання повідомлялися належним чином, що стверджується наявним в матеріалах справи протоколом судового засідання від 28.09.2018 р., розпискою від вказаної дати та заявою представника позивача б/н від 10.10.2018 р. про розгляд справи за її відсутності.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справі "Шульга проти України" та справі "Красношапка проти України" зазначено, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ та організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними .

Суд нагадує, що це роль національних судів - організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).

Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті , крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу , суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання представників сторін.

У зв'язку з неявкою представників сторін фіксуванням судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Як вбачається із позовної заяви позивач в якості підстави позовних вимог посилається на укладення з відповідачем кредитного договору № 011/0043/236329 від 12.09.2014 р. згідно якого ПАТ "ОСОБА_1 Аваль" надано ТОВ "Інвестпромресурс" кредит в сумі 750 000 грн 00 коп. із строком повернення останнього до 06.09.2015 р.

Однак, відповідачем всупереч умовам укладеного Договору не виконано належним чином взяті на себе зобов'язання щодо сплати періодичних платежів та відсотків за користування кредитним коштами, в зв'язку з чим Банком було направлено вимогу вих. № 114/5-118935 від 05.05.2018 р. позичальнику про дострокове виконання грошових зобов'язань за Договором, яка, як зазначає позивача, залишена останнім без виконання.

З огляду на вказане, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 750 000 грн 00 коп. - основна заборгованість та 103 458 грн 91 коп. - заборгованість за відсотками за період з 31.05.2017 р. по 19.02.2018 р.

Відповідач у поданому до суду відзиві на позовну заяву та поясненнях по справі заявлені Акціонерним товариством "ОСОБА_1 Аваль" вимоги не визнає та просить суд застосувати до останніх наслідки спливу позовної давності та відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на наступні обставини:

- в позовній заяві не вказується, коли відповідач отримав кредит та які кошти ним сплачено на погашення кредиту. Лише в розрахунку заборгованості, що додається до позову в графі "Фактичне погашення" значаться платежі на погашення кредиту. Всього на сумі 147 196 грн 73 коп. Таким чином заборгованість за кредитом в розмірі 750 000 грн 00 коп. має бути зменшена на суму 147 196 грн 73 коп., а отже розмір боргу становить 602 803 грн 27 коп.;

- позивач ставить вимогу про стягнення процентів за період з 31.05.2017 р. по 19.02.2018 р., який не охоплюється строком дії Договору;

- згідно Додатку № 1 до Договору погашення кредиту повинно здійснюватись позичальником відповідно до встановленого графіку зменшення ліміту відновлювальної кредитної лінії (з 12.09.2014 р. по 06.07.2015 р. включно - 750 000 грн 00 коп.), проте позивач звернувся до суду 26.07.2018 р., тобто після спливу трьох років позовної давності після визначеної дати погашення кредиту;

- вимога про стягнення заборгованості за відсотками за період з 31.05.2017 р. до 19.02.2018 р. не може бути задоволена, оскільки дана вимога не охоплюється строком дії Договору, який закінчився 06.09.2015 р.;

- посилання позивача на вимогу про дострокове виконання грошового зобов'язання за кредитним договором від 05.05.2018 р. є безпідставним, оскільки термін дії договору закінчився 06.09.2015 р.;

- після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

У відповіді на відзив позивач не погоджується із доводами відповідача викладеним у відзиві зазначаючи, що підстави застосування до позовних вимог наслідків спливу строків позовної давності відсутні, позаяк у справі мало місце переривання строку позовної давності.

Зокрема, як було встановлено Банком та визнано відповідачем згідно наданою ним Довідкою від 14.08.2018 р. № 7, 02.10.2015 р. відповідачем вчинялись дії, які свідчать про визнання ним боргу за Договором, а саме сплата боргу у сумі 12 400 грн 00 коп.

Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що 12.09.2014 р. між Публічним акціонерним товариством "ОСОБА_1 Аваль" (Кредитор, Позивач) Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестпромресурс" (Позичальник, Відповідач) укладено кредитний договір № 011/0043/236329 (Договір) відповідно до п.1.1. якого кредитор зобов'язується надати позичальнику кредитні кошти (кредит) у формі відновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування в сумі 750 000 грн 00 коп., а позичальник зобов'язується використати кредит за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, а також виконати інші обов'язки, визначені Договором (а.с. 13-18, т. 1).

Згідно із п. 1.3. Договору кінцевий термін погашення кредиту позичальником - 06.09.2015 р. (останній день строку користування кредитом, в який позичальник має здійснити остаточне погашення будь-якої заборгованості за Договором.

Протягом всього строку фактичного користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати щомісяця кредитору проценти, розмір яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 19,0% річних на рахунок нарахованих доходів кредитора в АТ "ОСОБА_1 Аваль" (п. 2.1. Договору).

Відповідно до п. 5.1. Позичальник зобов'язаний виконати, зобов'язання за Договором (в.ч. здійснити погашення кредиту, сплатити проценти, комісії, пеню, штрафи, неустойку та інші платежі в порядку, визначеному Договором.

Згідно із п.п. 5.2., 5.3. Договору погашення частини кредиту здійснюється у розмірах та строках, які визначаються у Графіку зменшення ліміту відновлювальної кредитної лінії (Додаток № 1 до Договору), що підписується сторонами в момент укладання Договору.

Про центи за користування кредитом позичальник сплачує не пізніше останнього банківського дня кожного місяця та остаточно при погашені кредиту за наступні періоди: в першому календарному користування кредитом - за період з дня видачі кредиту (частини кредиту) по день, що передує передостанньому банківському дню місяця; в наступних календарних місяцях - за період з передостаннього банківського дня попереднього календарного місяця (включно) по банківський день, що передує передостанньому банківському дню поточного місяця; в останній календарний місяць користування кредитом - за період передостаннього банківського дня попереднього календарного місяця (включно) по день, що передує даті повного погашення кредиту.

При прострочені погашення кредиту проценти нараховується за весь фактичного користування кредитом на суму фактичної заборгованості, в тому числі протягом строку такого прострочення, та підлягає сплаті додатково до сум, передбачених Графіком зменшення ліміту відновлювальної кредитної лінії (п. 5.5. Договору).

Відповідно до п. 5.7. Договору вимоги кредитора щодо погашення заборгованості позичальника за Договором підлягають задоволенню у такій черговості: сплата пені, штрафів та неустойки за неналежне виконання зобов'язання за Договором; сплата прострочених процентів; погашення простроченої суми кредиту; сплата процентів; повернення суми заборгованості за кредитом; сплата інших платежів, передбачених Договором або Договорами забезпечення. При цьому кредитор на власний розсуд має право направити грошові кошти, отримані від позичальника для погашення заборгованості, на погашення простроченої заборгованості за Договором, у разі її наявності.

Згідно із п. 8.1.3. Договору у разі настання обставин невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань (обов'язків) за договором, а також інші обставини, які свідчать про те, що зобов'язання позичальника за Договором не будуть виконані, кредитор має безумовне право на власний розсуд без необхідності укладення будь яких додаткових угод (договорів) вжити один або декілька таких заходів, зокрема, вимагати дострокового повного/часткового виконання позичальником зобов'язань за Договором.

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками і діє до повного виконання ними прийнятих зобов'язань відповідно до Договору (п. 12.1. Договору).

Додатком № 1 до Договору сторони погодили графік зменшення ліміту кредитної лінії, визначивши його наступним чином: з 12.09.2014 р. по 06.07.2015 р. включно - ліміт кредиту 750 000 грн 00 коп .; з 07.07.2015 р. по 06.08.2015 р. включно - ліміт кредитної лінії 500 000 грн 00 коп . та з 07.08.2015 р. по 06.09.2015 р. включно - ліміт кредитної лінії 250 000 грн 00 коп . (а.с. 19, т. 1).

Додатком № 2 до Договору сторони узгодили форму та зміст доручення на договірне списання (а.с. 20, т. 1).

Як вбачається з матеріалів справи позивачем на виконання взятих на себе зобов'язань за Договором надано відповідачу кредитні кошти з лімітом кредитування в сумі 750 000 грн 00 коп ., що стверджується наявною в справі банківською випискою по рахунку ТОВ "Інвестпромресурс" (код ЄДРПОУ 38541482) та безпосередньо визнається самим відповідачем у поданому до суду відзиві на позовну заяву та долученій до нього довідці вих. № 8 від 14.08.2018 р. (а.с. 21, 48-49, 50, т. 1).

Відповідачем в свою чергу зобов'язання щодо повернення кредиту виконав частково, сплативши позивачу в рахунок погашення процентів за кредитом суму коштів в розмірі 147 196 грн 73 коп. на підтвердження чого в справі наявна банківська виписка по кредиту ТОВ "Інвестпромресурс" (код ЄДРПОУ 38541482) (а.с. 93-95, т. 1).

При цьому, коштів в рахунок погашення заборгованості за кредитом (тілом кредиту) відповідачем не сплачувалось.

Доказів погашення заборгованості за тілом кредиту, в тому числі сплату в рахунок погашення заборгованості по процентам на більшу суму ніж вказано вище матеріали справи на момент прийняття судового рішення не містять.

Також в матеріалах справи міститься, письмова вимога позивача вих. № 114/5-118935 від 05.05.2018 р. адресована відповідачу про дострокове повернення заборгованості за Договором протягом не більше ніж 60 календарних днів з дати цієї вимоги (а.с. 22, т. 1).

Непроведення відповідачем розрахунків за Договором стало підставою звернення АТ "ОСОБА_1 Аваль" з відповідним позовом до суду.

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.

Згідно із п. 3 ч.1 ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ст. 345 ГК України кредитні операції полягають у розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян. Кредитними визнаються банківські операції, визначені як такі законом про банки і банківську діяльність. Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з приписами ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів , належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Додатком № 1 до Договору сторони погодили графік зменшення ліміту кредитної лінії, визначивши його наступним чином: з 12.09.2014 р. по 06.07.2015 р. включно - ліміт кредиту 750 000 грн 00 коп .; з 07.07.2015 р. по 06.08.2015 р. включно - ліміт кредитної лінії 500 000 грн 00 коп . та з 07.08.2015 р. по 06.09.2015 р. включно - ліміт кредитної лінії 250 000 грн 00 коп .

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

З урахуванням встановлених обставин суд приходить до переконливого висновку про наявність факту порушення відповідачем прав позивача за захистом яких останній звернувся з позовом до суду , позаяк матеріалами справи підтверджено факт надання кредиту відповідачу та відсутність повного та своєчасного повернення кредитних коштів та сплати процентів зі сторони останнього у відповідності до умов Договору та заявленої вимоги про дострокове повернення кредиту.

Поряд з цим відповідачем у поданому до суду відзиві на позовну заяву заявлено клопотання про застосування строків позовної давності до вимог позивача про стягнення заборгованості за кредитом.

Відповідно до частини 3 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Як вказувалось вище, у п. 12.1. Договору сторони визначили, що останній вступає в силу з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками і діє до повного виконання ними прийнятих зобов'язань відповідно до Договору

При цьому, додатком № 1 до Договору сторони погодили графік зменшення ліміту кредитної лінії, визначивши його наступним чином: з 12.09.2014 р. по 06.07.2015 р. включно - ліміт кредиту 750 000 грн 00 коп .; з 07.07.2015 р. по 06.08.2015 р. включно - ліміт кредитної лінії 500 000 грн 00 коп . та з 07.08.2015 р. по 06.09.2015 р. включно - ліміт кредитної лінії 250 000 грн 00 коп .

Таким чином, поряд з установленням строку дії Договору його сторони встановили й строки виконання боржником окремих зобов'язань зі внесення щомісячних платежів.

Відповідно до частини 3 статті 254 Цивільного кодексу України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Згідно з статтею 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до статей 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 1 статті 261 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина 5 статті 261 Цивільного кодексу України).

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у статтях 252 - 255 Цивільного кодексу України.

При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 Цивільного кодексу України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

У пункті 4.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 р. № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" вказано, що позовна давність за позовами, пов'язаними з простроченням почасових платежів (проценти за користування кредитом, орендна плата тощо), обчислюється окремо за кожним простроченим платежем.

Оскільки умовами Договору встановлені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового ліміту, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Таким чином, оскільки за умовами договору погашення кредиту повинно здійснюватись позичальником частинами згідно графіку визначеному в Додатку № 1 до Договору.

Отже, аналізуючи умови договору сторін та зміст зазначених правових норм, слід дійти висновку про те, що у випадку неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про стягнення кредитних коштів, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду України № 6-16цс13 від 06.11.2013 р., № 6-20цс14 від 19.03.2014 р., № 6-331цс15 від 01.07.2015 р., № 6-154цс15 від 30.09.2015 р., № 6-1295цс15 від 07.10.2015 р., № 6-2520цс15 від 06.04.2016 р.

Як вбачається зі змісту позовної заяви вих. № 114/5-123150, остання датована 03.07.2018 р ., а позивачем здана до поштового відділення для відправки до суду 24.07.2018 р. , що підтверджується відбитком штемпеля відділення поштового зв'язку на конверті в якому надійшли матеріали позову до Господарського суду Вінницької області.

Положеннями пункту 4.4.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 року "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" визначено, що з урахуванням положення частини четвертої статті 51 Господарського процесуального кодексу України днем подання позову слід вважати дату поштового штемпеля підприємства зв'язку, через яке надсилається позовна заява (а в разі подання її безпосередньо до господарського суду - дату реєстрації цієї заяви в канцелярії суду).

Відповідно до ч. 4 ст. 257 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Оскільки, вимоги про стягнення заборгованості по поверненню кредитних коштів в сумі 250 000 грн 00 коп. , які, враховуючи Додаток № 1 до Договору , мали бути погашені у строк до 06.07.2015 р. включно , заявлено після спливу трирічного строку позовної давності, тому вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню.

Решта заявлених позивачем вимог про стягнення заборгованості за кредитом в сумі 500 000 грн 00 коп . є обґрунтованими та такими, що підлягають до стягнення з відповідача.

При цьому, судом залишаються поза увагою доводи відповідача щодо переривання строку позовної давності у зв'язку із сплатою відповідачем боргу в сумі 12 400 грн 00 коп., оскільки, як слідує з матеріалів справи, зокрема банківської виписки по кредиту (а.с. 90 зворот, т. 1) вказану суму коштів останнім сплачено в рахунок погашення відсотків по кредиту.

Щодо заявленої позивачем до стягнення з відповідача 103 458 грн 91 коп. заборгованості за відсотками за період з 31.05.2017 р. по 19.02.2018 р., суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.

Вказаний правовий висновок викладено в постанові ОСОБА_2 Верховного Суду від 28.03.2018 р. у справі № 444/9519/12 .

Як вказувалось вище, умовами п. 5.2. Договору сторонами погоджено, що погашення частини кредиту здійснюється у розмірах та строках, які визначаються у Графіку зменшення ліміту відновлювальної кредитної лінії (Додаток № 1 до Договору), що підписується сторонами в момент укладання Договору.

При цьому, згідно Додатком № 1 до Договору "Графік погашення кредиту" останню частку кредиту позивальник зобов'язаний повернути в строк до 06.09.2015 р. включно.

Таким чином, з урахуванням викладеного вище, право позивача нараховувати передбачені Кредитним договором проценти за кредитом припинилося після спливу визначеного договором строку кредитування , тобто після 06.09.2015 р.

З огляду на вказане, позивач вправі був нараховувати проценти за користування кредитними коштами до 06.09.2015 р.

А відтак, заявлені позивачем до стягнення з відповідача 103 458 грн 91 коп. заборгованості за відсотками за період з 31.05.2017 р. по 19.02.2018 р. тобто після закінчення строку дії Договору, в зв'язку з чим задоволенню судом не підлягають.

Посилання позивача на письмову вимогу вих. № 114/5-118935 від 05.05.2018 р. судом оцінюється критично та не береться до уваги, позаяк на момент звернення з даною вимогою до відповідача строк кредитування за Договором є таким, що сплинув враховуючи зміст Додатку № 1 до Договору - 06.09.2015 р. , тоді як банк звернувся із зазначеною вимогою до ТОВ "Інвестпромресурс" у травні 2018 р.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Як визначає ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Заперечення відповідача щодо позову викладенні останнім у відзиві на позовну заяву, окрім тих, що були враховані при прийнятті рішення у справі, судом оцінюються критично, оскільки спростовуються вищевстановленими обставинами справи.

За вказаних вище обставин у своїй сукупності, позов Акціонерного товариства "ОСОБА_1 Аваль" підлягає задоволенню судом частково, з урахуванням наведених вище мотивів щодо часткової відмови у стягненні боргу та відмови у задоволенні заборгованості по відсоткам у повному обсязі.

Судові витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

10.10.2018 р. в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення із зазначенням про відкладення складання тексту повного судового рішення на строк не більше ніж на десять днів з дня закінчення розгляду справи.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 248, 252, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестпромресурс", вул. Червоноармійська, буд. 15 А, м.Бар, Вінницька область, 23000 (ідентифікаційний код - 38541482) на користь Акціонерного товариства "ОСОБА_1 Аваль", вул.Лєскова, буд. 9, м.Київ, 01011 (ідентифікаційний код - 14305909) - 500 000 грн 00 коп. заборгованості за кредитом та 7 500 грн 00 коп. - відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. У стягненні 250 000 грн 00 коп. заборгованості за кредитом та 103 458 грн 91 коп. заборгованості за відсотками відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

7. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

8. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 22 жовтня 2018 р.

Суддя О.О. Банасько

віддрук. 3 прим.:

1 - до справи.

2 - позивачу - вул.Лєскова, 9, м.Київ, 01011.

3 - відповідачу - вул.Червоноармійська, 15А, м.Бар, Вінницька область, 23000.