Постанова

від 07.02.2019 по справі 902/436/18

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2019 року Справа № 902/436/18

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Філіпова Т.Л. , суддя Гудак А.В.

секретар судового засідання Вавринчук А.І.

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1

відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ОСОБА_2 Аваль" на рішення господарського суду Вінницької області від 10.10.2018 р. у справі № 902/436/18 (суддя О.О. Банаська)

за позовом Акціонерного товариства "ОСОБА_2 Аваль"

до відповідача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Інвестпромресурс"

про стягнення 853 458 грн. 91 коп.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "ОСОБА_2 Аваль" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Інвестпромресурс" про стягнення 853458 грн. 91 коп., з яких 750000 грн. 00 коп. - основна заборгованість та 103458 грн. 91 коп. - заборгованість за відсотками за період з 31 травня 2017 року по 19 лютого 2018 року у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за кредитним договором від 12 вересня 2014 року №011/0043/236329.

Рішенням господарського суду Вінницької області (суддя Банасько О.О.) від 10 жовтня 2018 року у справі №902/436/18 було частково задоволено позов Акціонерного товариства "ОСОБА_2 Аваль" до ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Інвестпромресурс" про стягнення 853458 грн. 91 коп. Присуджено до стягнення з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Інвестпромресурс" на користь Акціонерного товариства "ОСОБА_2 Аваль" 500000 грн. заборгованості за кредитом та 7500 грн. відшкодування витрат по сплаті судового збору. В стягненні 250000 грн. заборгованості за кредитом та 103458 грн. 91 коп. заборгованості за відсотками відмовлено.

Вказане рішення мотивоване тим, що позивачем на виконання взятих на себе зобов'язань за кредитним договором надано відповідачу кредитні кошти з лімітом кредитування в сумі 750000 грн. 00 коп., що стверджується наявною в справі банківською випискою по рахунку ТОВ "Інвестпромресурс" (код ЄДРПОУ 38541482) та безпосередньо визнається самим відповідачем у поданому до суду відзиві на позовну заяву та долученій до нього довідці вих. № 8 від 14 серпня 2018 року. Відповідач в свою чергу зобов'язання щодо повернення кредиту виконав частково, сплативши позивачу в рахунок погашення процентів за кредитом суму коштів в розмірі 147196 грн. 73 коп. на підтвердження чого в справі наявна банківська виписка по кредиту ТОВ "Інвестпромресурс" (код ЄДРПОУ 38541482). При цьому, коштів в рахунок погашення заборгованості за кредитом (тілом кредиту) відповідачем не сплачувалось. З урахуванням встановлених обставин суд прийшов до переконливого висновку про наявність факту порушення відповідачем прав позивача за захистом яких останній звернувся з позовом до суду, позаяк матеріалами справи підтверджено факт надання кредиту відповідачу та відсутність повного та своєчасного повернення кредитних коштів та сплати процентів зі сторони останнього у відповідності до умов Договору та заявленої вимоги про дострокове повернення кредиту. Крім того, місцевим судом застосовано строки позовної давності, оскільки вимоги про стягнення заборгованості по поверненню кредитних коштів в сумі 250000 грн. 00 коп., які, враховуючи Додаток №1 до Договору, мали бути погашені у строк до 06 липня 2015 року включно, заявлено після спливу трирічного строку позовної давності. Заявлені позивачем до стягнення з відповідача 103458 грн. 91 коп. заборгованості за відсотками за період з 31 травня 2017 року по 19 лютого 2018 року задоволенню не підлягають, оскільки розраховані за період після закінчення строку дії Договору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач - АТ "ОСОБА_2 Аваль" звернулось до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Вінницької області від 10 жовтня 2018 року у справі №902/436/18 в частині відмови у стягненні 250000 грн. заборгованості за кредитом та 103458 грн. 91 коп. заборгованості за відсотками та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог.

Апелянт вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з порушенням норм матеріального права, зокрема статей 259, 599, 1049 Цивільного кодексу України, а в частині відмови у стягненні 250000 грн. заборгованості за кредитом та 103458,91 грн. заборгованості за відсотками - незаконним, та таким, що ухвалено при неповному встановленні обставин, які мають значення для справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник зазначає, що судом не вірно застосовано саме трирічний строк позовної давності, оскільки строк позовної давності у відповідності до пункту 11.5 Кредитного договору становить №011/0043/236329 від 12 вересня 2014 року становить 5 (п'ять) років. Отже, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором вчасно, до спливу строку позовної давності. Таким чином рішення в частині відмови у стягненні кредитної заборгованості в сумі 250000 грн. підлягає скасуванню.

Скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що відповідно до пункту 2.2. кредитного договору нарахування процентів за кредитом здійснюється не рідше одного разу на місяць, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році. Проценти нараховуються на залишок фактичної заборгованості позичальника за кредитом протягом всього строку користування кредитом.

Зважаючи на те, що відповідачем заборгованість за кредитом не повернута та він продовжує користуватися кредитними коштами, позивач правомірно нарахував проценти за користування кредитом за період з 31 травня 2017 року до 19 лютого 2018 року у сумі 103458,91 грн. Проте, суд помилково не врахував того, що з огляду на положення статей 599, 1049 Цивільного кодексу України усі нарахування за користування коштами та інші виплати, передбачені договором підлягають стягненню до цієї дати (дати повернення позики), але в межах строку позовної давності.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03 грудня 2018 року у справі №902/436/18 апеляційну скаргу було повернуто АТ "ОСОБА_2 Аваль", матеріали справи №902/436/18 повернуто до господарського суду Вінницької області.

03 січня 2019 року до апеляційного суду надійшла повторна апеляційна скарга Акціонерного товариства "ОСОБА_2 Аваль" із заявою щодо поновлення строків на апеляційне оскарження.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 08 січня 2019 року у справі №902/436/18 поновлено строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Вінницької області від 10 жовтня 2018 року по справі № 902/436/18; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "ОСОБА_2 Аваль" на рішення господарського суду Вінницької області від 10 жовтня 2018 року у справі № 902/436/18; зупинено дію рішення господарського суду Вінницької області від 10 жовтня 2018 року по справі №902/436/18; розгляд апеляційної скарги призначено на "07" лютого 2019 року об 15:00 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001 м. Рівне вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань №2.

Відповідач своїм правом, передбаченим статтею 263 ГПК України, не скористався, відзиву на апеляційну скаргу не надав.

Безпосередньо в судовому засіданні 07 лютого 2019 року представник позивача повністю підтримала вимоги і доводи викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (частина третя статті 202 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про день, час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами, у відповідності до вимог статті 269 ГПК України.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши надану судом юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення місцевого господарського суду - частковому скасуванню.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 12 вересня 2014 року між Публічним акціонерним товариством "ОСОБА_2 Аваль" (Кредитор) та ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Інвестпромресурс" (Позичальник) укладено кредитний договір №011/0043/236329 відповідно до пункту 1.1. якого кредитор зобов'язується надати позичальнику кредитні кошти (кредит) у формі відновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування в сумі 750000 грн. 00 коп., а позичальник зобов'язується використати кредит за цільовим призначенням, повернути кредитору суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, а також виконати інші обов'язки, визначені Договором /т.1, а.с. 13-18/.

Згідно із пунктом 1.3. Договору кінцевий термін погашення кредиту позичальником - 06 вересня 2015 року (останній день строку користування кредитом, в який позичальник має здійснити остаточне погашення будь-якої заборгованості за Договором).

Протягом всього строку фактичного користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати щомісяця кредитору проценти, розмір яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 19,0% річних на рахунок нарахованих доходів кредитора в АТ "ОСОБА_2 Аваль" (пункт 2.1. Договору).

Пунктом 2.2 передбачено, що нарахування процентів за кредитом здійснюється не рідше одного разу на місяць, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році. Проценти нараховуються на залишок фактичної заборгованості позичальника за кредитом протягом всього строку користування кредитом. При розрахунку процентів враховується день видачі кредиту (частини кредиту); останній день строку користування кредитом не враховується.

Відповідно до пункту 5.1. позичальник зобов'язаний виконати, зобов'язання за договором (в т.ч. здійснити погашення кредиту, сплатити проценти, комісії, пеню, штрафи, неустойку та інші платежі) в порядку, визначеному договором.

Згідно із пунктами 5.2, 5.3 Договору погашення частини кредиту здійснюється у розмірах та строках, які визначаються у Графіку зменшення ліміту відновлювальної кредитної лінії (Додаток №1 до Договору), що підписується сторонами в момент укладання Договору.

Проценти за користування кредитом позичальник сплачує не пізніше останнього банківського дня кожного місяця та остаточно при погашені кредиту за наступні періоди: в першому календарному користування кредитом - за період з дня видачі кредиту (частини кредиту) по день, що передує передостанньому банківському дню місяця; в наступних календарних місяцях - за період з передостаннього банківського дня попереднього календарного місяця (включно) по банківський день, що передує передостанньому банківському дню поточного місяця; в останній календарний місяць користування кредитом - за період передостаннього банківського дня попереднього календарного місяця (включно) по день, що передує даті повного погашення кредиту.

При прострочені погашення кредиту проценти нараховуються за весь строк фактичного користування кредитом на суму фактичної заборгованості, в тому числі протягом строку такого прострочення, та підлягають сплаті додатково до сум, передбачених Графіком зменшення ліміту відновлювальної кредитної лінії (пункт 5.5. Договору).

Відповідно до пункту 5.7. Договору вимоги кредитора щодо погашення заборгованості позичальника за Договором підлягають задоволенню у такій черговості: сплата пені, штрафів та неустойки за неналежне виконання зобов'язання за Договором; сплата прострочених процентів; погашення простроченої суми кредиту; сплата процентів; повернення суми заборгованості за кредитом; сплата інших платежів, передбачених Договором або Договорами забезпечення. При цьому кредитор на власний розсуд має право направити грошові кошти, отримані від позичальника для погашення заборгованості, на погашення простроченої заборгованості за Договором, у разі її наявності.

Згідно із пунктом 8.1.3. Договору у разі настання обставин невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань (обов'язків) за договором, а також інші обставини, які свідчать про те, що зобов'язання позичальника за Договором не будуть виконані, кредитор має безумовне право на власний розсуд без необхідності укладення будь яких додаткових угод (договорів) вжити один або декілька таких заходів, зокрема, вимагати дострокового повного/часткового виконання позичальником зобов'язань за Договором.

У разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань, встановлених Договором, Сторони несуть відповідальність згідно законодавства України та положень Договору. До регулювання правовідносин, які неврегульовані Договором, застосовуються відповідні норми законодавства України (пункт 11.1 Договору).

Пунктом 11.5 Договору передбачено, що до всіх правовідносин, пов'язаних з укладенням та виконанням Договору, застосовується строк позовної давності тривалістю у п'ять років.

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками і діє до повного виконання ними прийнятих зобов'язань відповідно до Договору (пункт 12.1. Договору).

Додатком №1 до Договору сторони погодили графік зменшення ліміту кредитної лінії, визначивши його наступним чином: з 12 вересня 2014 року по 06 липня 2015 року включно - ліміт кредиту 750000 грн. 00 коп.; з 07 липня 2015 року по 06 серпня 2015 року включно - ліміт кредитної лінії 500000 грн. 00 коп. та з 07 серпня 2015 року по 06 вересня 2015 року включно - ліміт кредитної лінії 250000 грн. 00 коп. /т.1, а.с.19/.

Додатком №2 до Договору сторони узгодили форму та зміст доручення на договірне списання /т.1, а.с. 20/.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на виконання взятих на себе зобов'язань за договором надано відповідачу кредитні кошти з лімітом кредитування в сумі 750000 грн. 00 коп., що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою по рахунку ТОВ "Інвестпромресурс" (код ЄДРПОУ 38541482) та безпосередньо визнається самим відповідачем у поданому до місцевого суду відзиві на позовну заяву та долученій до нього довідці вих. №8 від 14 серпня 2018 року /т.1, а.с. 21, 48-49, 50/.

Відповідачем в свою чергу зобов'язання щодо повернення кредиту виконав частково, сплативши позивачу в рахунок погашення процентів за кредитом суму коштів в розмірі 147196 грн. 73 коп. на підтвердження чого в матеріалах справи міститься банківська виписка по кредиту ТОВ "Інвестпромресурс" (код ЄДРПОУ 38541482) /т.1, а.с. 93-95/.

При цьому, коштів в рахунок погашення заборгованості за кредитом (тілом кредиту) відповідачем не сплачувалось.

Також в матеріалах справи міститься, письмова вимога позивача вих. №114/5-118935 від 05 травня 2018 року адресована відповідачу про дострокове повернення заборгованості за Договором протягом не більше ніж 60 календарних днів з дати цієї вимоги /т.1, а.с.22/.

Враховуючи вищевикладені обставини справи, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно із пунктом 3 частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до статті 345 Господарського кодексу України кредитні операції полягають у розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян. Кредитними визнаються банківські операції, визначені як такі законом про банки і банківську діяльність. Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Згідно статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з приписами статті 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Додатком №1 до Договору сторони погодили графік зменшення ліміту кредитної лінії, визначивши його наступним чином: з 12 вересня 2014 року по 06 липня 2015 року включно - ліміт кредиту 750000 грн. 00 коп.; з 07 липня 2015 року по 06 серпня 2015 року включно - ліміт кредитної лінії 500000 грн. 00 коп. та з 07 серпня 2015 року по 06 вересня 2015 року включно - ліміт кредитної лінії 250000 грн. 00 коп.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, статтею 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України, частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

З урахуванням встановлених обставин місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку про наявність факту порушення ТОВ "Інвестпромресурс" прав АТ "ОСОБА_2 Аваль" за захистом яких останнє звернулося з позовом до суду, оскільки матеріалами справи підтверджено факт надання кредиту відповідачу та відсутність повного та своєчасного повернення кредитних коштів та сплати процентів зі сторони останнього у відповідності до умов Договору та заявленої вимоги про дострокове повернення кредиту.

Однак, колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції про відмову у стягненні заборгованості в сумі 250000 грн., яка з врахуванням Додатку №1 до Договору мала бути погашена у строк до 06 липня 2015 року у зв'язку із застосуванням трирічного строку позовної давності, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 3 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Пунктом 11.5 Договору передбачено, що до всіх правовідносин, пов'язаних з укладенням та виконанням Договору, застосовується строк позовної давності тривалістю у п'ять років.

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками і діє до повного виконання ними прийнятих зобов'язань відповідно до Договору (пункт 12.1. Договору).

Додатком №1 до Договору сторони погодили графік зменшення ліміту кредитної лінії, визначивши його наступним чином: з 12 вересня 2014 року по 06 липня 2015 року включно - ліміт кредиту 750000 грн. 00 коп.; з 07 липня 2015 року по 06 серпня 2015 року включно - ліміт кредитної лінії 500000 грн. 00 коп. та з 07 серпня 2015 року по 06 вересня 2015 року включно - ліміт кредитної лінії 250000 грн. 00 коп.

Таким чином, поряд з установленням строку дії Договору його сторони встановили й строки виконання боржником окремих зобов'язань зі внесення щомісячних платежів.

Відповідно до частини 3 статті 254 Цивільного кодексу України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Згідно з статтею 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до статей 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно частини 1 статті 259 Цивільного кодексу України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Частиною 1 статті 261 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина 5 статті 261 Цивільного кодексу України).

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у статтях 252 - 255 Цивільного кодексу України.

При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 Цивільного кодексу України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

У пункті 4.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року №10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" вказано, що позовна давність за позовами, пов'язаними з простроченням почасових платежів (проценти за користування кредитом, орендна плата тощо), обчислюється окремо за кожним простроченим платежем.

Оскільки умовами Договору встановлені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового ліміту, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Отже, аналізуючи умови договору та зміст зазначених правових норм, слід дійти висновку про те, що у випадку неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про стягнення кредитних коштів, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

З дослідженого місцевим господарським судом та перевіреного судом апеляційної інстанції вбачається, що позовна заяви вих. №114/5-123150 датована 03 липня 2018 року, а позивачем здана до поштового відділення для відправки до суду 24 липня 2018 року, що підтверджується відбитком штемпеля відділення поштового зв'язку на конверті, в якому надійшли матеріали позову до господарського суду Вінницької області.

Таким чином, з врахуванням пункту 11.5 Договору, яким збільшено строк позовної давності до 5 (п'яти) років, щодо вимоги про стягнення заборгованості по поверненню кредитних коштів в сумі 250000 грн 00 коп. (строк погашення згідно Додатку №1 - до 06 липня 2015 року) позовна давність не спливла. Місцевим судом було неповно досліджено умови кредитного договору №011/0043/236329 від 12 вересня 2014 року, а саме не надано правової оцінки пункту 11.5 договору, яким сторони збільшили строк позовної давності до всіх правовідносин, пов'язаних з укладенням та виконанням даного договору.

Відтак, позовна вимога про стягнення з ТОВ "Інвестпромресурс" 750000 грн. заборгованості за кредитом є обґрунтованою та підлягає повному задоволенню.

Поряд з цим, колегія суддів погоджується з ввисновком місцевого суду щодо відмови у стягненні з відповідача заборгованості за відсотками за період з 31 травня 2017 року по 19 лютого 2018 року в сумі 103458 грн. 91 коп., з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Згідно з частиною першою статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 Цивільного кодексу України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.

Вказаний правовий висновок викладено в постанові ОСОБА_4 Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12.

Як зазначалось вище, умовами пункту 5.2. Договору сторонами погоджено, що погашення частини кредиту здійснюється у розмірах та строках, які визначаються у Графіку зменшення ліміту відновлювальної кредитної лінії (Додаток №1 до Договору), що підписується сторонами в момент укладання Договору.

При цьому, згідно Додатку №1 до Договору "Графік погашення кредиту" останню частку кредиту позичальник зобов'язаний повернути в строк до 06 вересня 2015 року включно.

Відтак, право позивача нараховувати передбачені Кредитним договором проценти за кредитом припинилося після спливу визначеного договором строку кредитування, тобто після 06 вересня 2015 року. З огляду на вказане, АТ "ОСОБА_2 Аваль" вправі був нараховувати проценти за користування кредитними коштами до 06 вересня 2015 року.

Таким чином, безпідставними є доводи апелянта, оскільки суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що заявлені позивачем до стягнення з ТОВ "Інвестпромресурс" 103458 грн. 91 коп. заборгованості за відсотками за період з 31 травня 2017 року по 19 лютого 2018 року тобто після закінчення строку, встановленого для кредитування, задоволенню не підлягають.

В свою чергу, судами не приймаються до уваги посилання АТ "ОСОБА_2 Аваль" на письмову вимогу вих. №114/5-118935 від 05 травня 2018 року, оскільки на момент звернення з даною вимогою до відповідача строк кредитування за Договором є таким, що сплинув враховуючи зміст Додатку №1 до Договору - 06 вересня 2015 року, тоді як банк звернувся із зазначеною вимогою до ТОВ "Інвестпромресурс" у травні 2018 року.

Частиною 1 статті 277 ГПК України встановлено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції мало місце неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, тому рішення господарського суду Вінницької області від 10 жовтня 2018 року підлягає частковому скасуванню.

Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "ОСОБА_2 Аваль" на рішення господарського суду Вінницької області від 10.10.2018 р. у справі № 902/436/18 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Вінницької області від 10.10.2018 р. у справі № 902/436/18 скасувати в частині відмови у стягненні 250 000 грн. основного боргу. В цій частині прийняти нове рішення про задоволення позову. У зв'язку з цим викласти резолютивної частину рішення в наступній редакції:

"Стягнути з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Інвестпромресурс", вул. Червоноармійська, буд. 15 А, м.Бар, Вінницька область, 23000 (ідентифікаційний код - 38541482) на користь Акціонерного товариства "ОСОБА_2 Аваль", вул.Лєскова, буд. 9, м.Київ, 01011 (ідентифікаційний код - 14305909) - 750000 грн. заборгованості за кредитом, 11249,24 грн. в повернення судових витрат.

В решті позову відмовити."

В іншій частині рішення залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Інвестпромресурс", вул. Червоноармійська, буд. 15 А, м.Бар, Вінницька область, 23000 (ідентифікаційний код - 38541482) на користь Акціонерного товариства "ОСОБА_2 Аваль", вул.Лєскова, буд. 9, м.Київ, 01011 (ідентифікаційний код - 14305909) 5624,43 грн. судових витрат за розгляд апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №902/436/18 повернути господарському суду Вінницької області.

Повний текст постанови складений "11" лютого 2019 р.

Головуючий суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Філіпова Т.Л.

Суддя Гудак А.В.