Ухвала

від 23.10.2018 по справі 922/2867/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

23.10.2018 м. ХарківСправа № 922/2867/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

при секретарі судового засідання Пунтус Д.А.

розглянувши заяву про забезпечення позову по справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МІТРЕЙД" (61105, Харківська обл., місто Харків, Фрунзенський район, ВУЛИЦЯ КИРГИЗЬКА, будинок 19, ідентифікаційний код особи 36624196) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ОСОБА_1" (61003, Харківська обл., місто Харків, Червонозаводський район, ПРОВУЛОК ДУБОВОГО, будинок 9-В, ідентифікаційний код особи 39730538) про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мітрейд" (надалі - позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ОСОБА_1" про стягнення заборгованості в розмірі 106 342,00 грн., пені за період з 01.12.2017 р. по 31.05.2018 р. в розмірі 16 927,32 грн., штрафу (5% від суми боргу) - 5 317,10 грн., 36% річних - 33 143,74 грн. та інфляційних втрат з 01.12.2017р. по 12.10.2018 р. - 6 540,03 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на невиконання відповідачем умов укладеного сторонами договору поставки №27/07-17-МО в частині оплати поставленого товару.

Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій ТОВ Мітрейд просить суд накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках ТОВ "ТОРГОВИЙ ОСОБА_1" (код ЄДРПОУ 39730538, ІПН 397305320380), в тому числі на розрахунковий рахунок №2600113701, який знаходиться в відділенні №2 ПАТ ПУМБ , МФО 325365.

Суд, розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, зазначає наступне.

Відповідно до ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.

Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду. Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Мотивуючи подану заяву про забезпечення позову, позивач зазначає, що оскільки відповідач не повертає борг близько року, у позивача є підстави вважати, що відповідач перебуває в скрутному матеріальному становищі і під час судового процесу намагатиметься відчужити належне йому майно або зняти грошові кошти зі своїх банківських рахунків, що зробить неможливим виконання судового рішення.

Однак, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

Згідно зі статтями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи; обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування; достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Втім, позивачем в обґрунтування поданої заяви не доведено суду, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання чи призвести до невиконання рішення суду, оскільки припущення позивача, викладені у заяві, не містять переконливої та підтвердженої доказами мотивації щодо наявності підстав для забезпечення позову. Позивачем також не доведено наявності фактичних обставин, які б свідчили про вчинення відповідачем дій, спрямованих на реальне ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, а саме ненадання позивачем доказів на підтвердження наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, недоведеність того, що невжиття заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі, суд відмовляє в задоволені заяви позивача про забезпечення позову.

Керуючись статтями 42, 136, 137, 138, 139, 140, 232, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви ТОВ Мітрейд про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її підписання.

Суддя ОСОБА_2