Рішення

від 18.10.2018 по справі 918/617/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" жовтня 2018 р. м. Рівне Справа № 918/617/18

Господарський суд Рівненської області у складі судді Церковної Н.Ф ., при секретарі судового засідання Рижого Б.А. , розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому підготовчому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТП Екоресурс"

до Бугринської сільської ради Гощанського району Рівненської області

про визнання недійсним рішення

у підготовчому засіданні приймали участь:

від позивача - ОСОБА_1, дов. № 9 від 06.03.2018 р.

від відповідача - не з'явився.

Відповідно до частини 14 статті 8, статті 222 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) при розгляді судової справи здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду".

Для архівного зберігання оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер RE6372.

У судовому засіданні 18 жовтня 2018 року, відповідно до частини 1 статті 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У вересні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "СТП Екоресурс" (далі - ТзОВ "СТП Екоресурс", позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Бугринської сільської ради Гощанського району Рівненської області (далі - Рада, відповідач), в якій, посилаючись на ст. 152 Земельного кодексу України, просить суд визнати недійсним та скасувати рішення Бугринської сільської ради від 19 грудня 2006 року № 61 "Про затвердження проекту землеустрою по наданню в оренду земельної ділянки ЗАТ "УМЗ" для будівництва, експлуатації та обслуговування базової станції мобільного зв'язку".

Ухвалою суду від 24 вересня 2018 року позовну заяву ТзОВ "СТП Екоресурс" від 20.09.2018 р. № 46 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 918/617/18. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 18 жовтня 2018 року.

20 квітня 2018 року від відповідача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у підготовчому засіданні (а.с. 127-129).

18 жовтня 2018 року від сільського голови Бугринської сільської ради через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшла заява від 11.10.2018 р. № 02-14/1214, в якій останній позовні вимоги визнає повністю та не заперечує проти визнання недійсним та скасування рішення Бугринської сільської ради від 19 грудня 2006 року № 61. Крім того у даній заяві відповідач просить розглянути справу буз участі представника Бугринської сільської ради.

У підготовчому засіданні 18 жовтня 2018 року представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, та наполягав на задоволенні позову.

У підготовче засідання 18 жовтня 2018 року відповідач не з'явився, однак у заяві про визнання позову від 11.10.2018 р. № 02-14/1214 просив розглянути справу без участі представника останнього.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ГПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч. 4 ст. 191 ГПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, ТзОВ "СТП Екоресурс" є правонаступником Гощанського відкритого акціонерного товариства "Райагропостач" (а.с. 10) та має в постійному користуванні земельну ділянку в селі Бугрин Гощанського району Рівненської області загальною площею 0,87 га згідно Державного акта на право постійного користування землею І-РВ № 002198 від 30 грудня 1997 року (а.с. 17-19). Зазначений державний акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 66.

Також з матеріалів справи вбачається, що рішенням Ради від 19 грудня 2006 року № 61 "Про затвердження проекту землеустрою по наданню в оренду земельної ділянки ЗАТ "УМЗ" для будівництва, експлуатації та обслуговування базової станції мобільного зв'язку" (а.с. 11) затверджено проект землеустрою по наданню в оренду земельної ділянки загальною площею 0,025 га для ЗАТ "УМЗ" в оренду строком на 10 (десять) років. Одночасно вказаним рішенням було зобов'язано ЗАТ "УМЗ" укласти договір оренди земельної ділянки.

Судом встановлено, що 26 грудня 2006 року між Радою та ЗАТ "УМБ" було укладено договір оренди земельної ділянки № 1053, за умовами якого в оренду передано земельну ділянку загальною площею 0,025 га, що знаходиться за адресою: Рівненська обл., Гощанський р-н, с. Бугрин строком на 10 (десять) років (а.с. 12-14).

ОСОБА_2 прийому-передачі об'єкта оренди (земельної ділянки) від 26 грудня 2006 року Радою передано, а ЗАТ "УМБ" прийнято у строкове платне володіння та користування земельну ділянку, яка розташована за адресою: Рівненська обл., Гощанський р-н, с. Бугрин, загальною площею 0,025 га (а.с. 14).

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що рішенням Ради від 9 червня 2017 року № 349 "Про надання згоди на складання технічної документації із землеустрою щодо відновлення (встановлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ТзОВ "СТП Екоресурс" (а.с. 15) на підставі клопотання директора ТзОВ "СТП Екоресурс" ОСОБА_3 надано ТзОВ "СТП Екоресурс" згоду на складання Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що перебуває в постійному користуванні для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (виробничих потреб) загальною площею 0,87 га в с. Бугрин Бугринської сільської ради Гощанського району Рівненської області.

Як зазначає позивач, що розроблена технічна документація була подана у відділ Держгеокадастру у Гощанському районі Рівненської області через ЦНАП для державної реєстрації земельної ділянки.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, рішенням № РВ-5600359392017 від 16.11.2017 р. (а.с. 8) було відмовлено у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, основною причиною якої є перетин ділянок з ділянкою 5621281200:02:001:0022 Площа співпадає на 2,9764%.

Відтак, позивач зазначає, що не може зареєструвати в Державному земельному кадастрі земельну ділянку площею 0,08397 га, що перебуває в його постійному користуванні, у зв'язку із тим, що спірним рішенням частина земельної ділянки площею 0,0250, яка перебуває в користуванні ТзОВ "СТП Екоресурс" передана в оренду ЗАТ "УМЗ".

Відповідно до ч. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

За приписами ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі. Тобто, обов'язковою умовою визнання недійсним акта є не тільки невідповідність його чинному законодавству, але й порушення у зв'язку з цим прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

Відповідно до ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України унормовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

ОСОБА_2 з ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Одними із способів захисту прав на землю є визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, а також визнання угоди недійсною.

Статтею 152 Земельного кодексу України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:

а) визнання прав;

б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;

в) визнання угоди недійсною;

г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;

ґ) відшкодування заподіяних збитків;

д) застосування інших, передбачених законом, способів.

У процесі розгляду справи судом встановлено, що ТзОВ "СТП Екоресурс" є правонаступником усіх прав та обов'язків Гощанського відкритого акціонерного товариства "Райагропостач", у тому числі права постійного користування землею в селі Бугрин Гощанського району Рівненської області загальною площею 0,87 га.

Статтею 92 Земельного кодексу України передбачено, що право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише: підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації; релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності; публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування, утворене відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування"; заклади освіти незалежно від форми власності; співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку.

Однак ця норма не обмежує і не скасовує право постійного користування земельними ділянками, набуте іншими особами в установлених законодавством випадках станом на 01.01.2002 р. (рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 р. № 5-рп/2005 у справі № 1-17/2005).

Відповідна правова позиція наведена в п. 2.7. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 р. "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин".

В абзацах 1, 2 п. 2.8. цієї ж постанови зазначено, що право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав, передбачених ст. 141 Земельного кодексу України, перелік яких є вичерпним.

Дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення суб'єкта права користування земельною ділянкою після державної реєстрації такого права поза межами підстав, визначених у ст. 141 Земельного кодексу України, є такими, що порушують право користування земельною ділянкою.

Не є самовільним використання земельної ділянки юридичною особою після зміни організаційно-правової форми цієї юридичної особи, якщо земельна ділянка використовується нею на підставі документа, який посвідчує право на земельну ділянку, виданого юридичній особі до її реорганізації (п. 3.5. постанови пленуму ВГСУ № 6 від 17.05.2011 р.).

Матеріалами справи підтверджується, що частина спірної земельної ділянки в с. Бугрин, Рівненської обл., Гощанського р-ну, щодо якої Радою прийнято оспорюване рішення, на момент його прийняття була і є частиною земельної ділянки загальною площею 0,87 га, наданої Гощанському відкритому акціонерному товариству "Райагропостач" згідно з Державним актом на право постійного користування землею І-РВ № 002198 від 30 грудня 1997 року, виданим Бугринською сільською Радою народних депутатів і зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 66, правонаступником усіх прав і обов'язків якого є ТзОВ "СТП Екоресурс", у тому числі права постійного користування вказаною землею. Факт накладення земельної ділянки, що передана в оренду ЗАТ "УМЗ", на земельну ділянку, що перебуває в постійному користуванні ТзОВ "СТП Екоресурс", площа накладення підтверджена рішенням № РВ-5600359392017 від 16.11.2017 р. та планом-схемою земельних ділянок (а.с. 16).

Враховуючи наведені обставини, спірне рішення прийнято Радою щодо земельної ділянки загальною площею 0,025 га з порушенням положень Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, та інших нормативно-правових актів України без припинення права постійного користування вказаною землею ТзОВ "СТП Екоресурс".

Таким чином, у ТзОВ "СТП Екоресурс" виникло право вимагати визнання недійсним та скасування рішення Бугринської сільської ради від 19 грудня 2006 року № 61 "Про затвердження проекту землеустрою по наданню в оренду земельної ділянки ЗАТ "УМЗ" для будівництва, експлуатації та обслуговування базової станції мобільного зв'язку". У зв'язку із чим позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідач, скористався наданим йому законом правом і визнав обґрунтованість позовних вимог у повному обсязі (визнав позов) та просив розглянути справу без участі його представника.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. ст. 76-79 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд (ч. 4 ст. 191 ГПК України).

Відповідач позов визнав, визнання позову не суперечить закону і не порушує права та інтереси інших осіб. У суду наявні законні підстави для прийняття рішення про задоволення позову.

Враховуючи вищевикладене, в повній мірі дослідивши матеріали, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "СТП Екоресурс" до Бугринської сільської ради Гощанського району Рівненської області про визнання недійсним та скасування рішення Бугринської сільської ради від 19 грудня 2006 року № 61 "Про затвердження проекту землеустрою по наданню в оренду земельної ділянки ЗАТ "УМЗ" для будівництва, експлуатації та обслуговування базової станції мобільного зв'язку" є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд вказує наступне.

ОСОБА_2 до ч. ч. 1, 2 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позову, ТзОВ "СТП Екоресурс", заявляючи вимогу про визнання недійсним рішення Ради, було сплачено 1 762 грн. 00 коп. судового збору.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому згідно ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Статтею 7 Закону України "Про судовий збір" унормовано підстави повернення судового збору, яким зокрема зазначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Частиною 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

За таких обставин, враховуючи визнання відповідачем позовних вимог до початку розгляду справи по суті, позивачу підлягає поверненню з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

У відповідності до вищенаведених приписів Закону України "Про судовий збір" 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, може бути повернуто ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила.

Таким чином, суд зазначає, що позивач не позбавлений права звернутися з клопотання про повернення судового збору.

Відповідно до ст. 129 ГПК України на відповідача покладається судовий збір в розмірі 50%, що дорівнює 881 грн. 00 коп.

Керуючись ст. ст. 73-79, 91, 123, 129, 185, 191, 222, 233, 236-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним та скасувати рішення Бугринської сільської ради від 19 грудня 2006 року № 61 "Про затвердження проекту землеустрою по наданню в оренду земельної ділянки ЗАТ "УМЗ" для будівництва, експлуатації та обслуговування базової станції мобільного зв'язку".

Стягнути з Бугринської сільської ради Гощанського району Рівненської області (35442, Рівненська обл., Гощанський р-н, с. Бугрин, вул. Перемоги, 1, код ЄДРПОУ 40130624) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СТП Екоресурс" (35442, Рівненська обл., Гощанський р-н, с. Бугрин, вул. Б. Хмельницького, 1, код ЄДРПОУ 00906781) 881 (вісімсот вісімдесят одну) грн. 00 коп. - витрат по оплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У той же час згідно підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних Положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено та підписано 23 жовтня 2018 року.

Суддя Церковна Н.Ф.