Рішення

від 18.10.2018 по справі 807/723/18

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2018 року м. Ужгород№ 807/723/18 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Рейті С.І.

при секретарі судового засідання Павлова О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мочар" до Управління Держпраці у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 18 жовтня 2018 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено 23 жовтня 2018 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мочар" (далі - позивач, ТОВ "Мочар") звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Держпраці у Закарпатській області (далі - відповідач, Управління Держпраці у Закарпатській області), яким просить визнати протиправною та скасувати Постанову Управління Держпраці у Закарпатській області про накладення штрафу від 03.07.2018 року № ЗК244/221/АВ-ТД-ФС-111.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Управлінням Держпраці у Закарпатській області проведено інспекційне відвідування ТОВ "Мочар" з метою перевірки додержання законодавства про працю за інформацією ГУ ПФУ в Закарпатській області щодо порушень при оформленні трудових відносин, за результатами якого складено Акт № ЗК 244/221/АВ. Як вбачається із акту перевірки, інспекторами встановлено порушення ТОВ "Мочар" ч. ч. 1, 3 ст. 24, ст. 29 Кодексу законів про працю України та п. 2.5 глави 2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників. На думку позивача, на підставі акту перевірки, відповідачем безпідставно винесено постанову про накладення штрафу у розмірі 446760,00 грн., оскільки остання прийнята всупереч чинного законодавства, а саме: відповідачем не доведено факт допущення позивачем до виконання робіт осіб без укладення трудового договору, відтак, а тому, підлягає скасуванню.

Ухвалою судді від 25.07.2018 року відкрито провадження в адміністративній справі та розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження, встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов.

Відповідач скористався своїм правом на подання відзиву, в якому зазначає, що постанова про накладення штрафу № ЗК244/221/АВ-ТД-ФС-111 від 03.07.2018 року винесена уповноваженою посадовою особою Управління Держпраці у Закарпатській області з урахуванням норм Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення та на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю, а отже є законною і скасуванню не підлягає.

Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи , всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного:

Згідно наказу Управління Держпраці у Закарпатській області від 08.05.2018 року № 77 про проведення інспекційного відвідування на підставі службової записки головного державного інспектора Юртина В.Ф. від 07.05.2018 року щодо порушень при оформленні трудових відносин та направлення на проведення інспекційного відвідування від 08.05.2018 року № 379, 12.06.2018 року було проведено інспекційне відвідування ТОВ "Мочар".

За результатами інспекційного відвідування складено Акт № ЗК 244/221/АВ, яким встановлено порушення ТОВ "Мочар" ч.ч. 1, 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України та вимог постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 року № 413, а саме: під час інспекційного відвідування 12.06.2018 року виробничих приміщень ТОВ "Мочар", розміщених за адресою: с. Ганичі, вул. Народна, 393, де здійснюється виробництво цегли, виявлено 8 найманих працівників які були допущені до виконання роботи з виготовлення цегли, її перевезення та складання під навеси для первинної сушки, а саме: ОСОБА_1 (згідно усного пояснення - працює 3 дні), ОСОБА_2 (згідно усного пояснення - працює 2 дні), ОСОБА_3 (згідно усного пояснення - працює 2 дні), ОСОБА_4 (згідно усного пояснення - працює 2 дні), ОСОБА_5 (згідно усного пояснення - працює 1 день), ОСОБА_6 (згідно усного пояснення працює - 3 дні), ОСОБА_7 (згідно усного пояснення працює - 2 дні), ОСОБА_8 (згідно усного пояснення - працює 2 дні), ОСОБА_9 (згідно усного пояснення працює - 2 дні), ОСОБА_10 На усне прохання державного інспектора письмове пояснення вищевказані працівники з питань чи ознайомлено їх з наказом про прийняття на роботу або укладенням з ними цивільно-правових угод надати відмовилися. Таким чином, інспекційним відвідуванням встановлено, що директор товариства допустив до виконання робіт працівників ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_9 без укладання з кожним з них трудового договору та відповідно не повідомлено державну податкову інспекцію у Тячівському районі територіального органу Державної фіскальної служби за місцем обліку його як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за відповідною формою до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором в спосіб визначений постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 року № 413. Крім того, згідно наказу № 1 від 08.06.2018 року (додано), прийнятих працівників з 11.06.2018 року на посаду формувальник вогнетривких виробів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та заступника директора ОСОБА_10 допущено до виконання роботи до повідомлення територіального органу Державної фіскальної служби за місцем обліку товариства як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. А саме, повідомлення проведено в електронному вигляді о 17 год. 33 хв. 12.06.2018 року, після проведення інспекційного відвідування, при цьому, працівників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8 з наказом про прийняття на роботу під розпис не ознайомлено, чим порушено вимоги ч.3 ст. 24 КЗпП України. Крім того, ТОВ "Мочар" порушено ст. 29 КЗпП України, а саме: в товаристві відсутні докази про проведення з найманими працівниками інформування під розписку про умови праці, наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів. Не ознайомлено працівників з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором, а також з технічної безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони не проінструктовано. Також, ТОВ "Мочар" порушено п. 2.5 глави 2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, а саме: особові картки форми П2 на працівників не заведені, відповідно із кожним записом, що заноситься до трудової книжки на підставі наказу (розпорядження) про призначення на роботу, переведення, звільнення, працівники ознайомлені під розписку не ознайомлено.

Відповідно до наявної у матеріалах справи копії акту перевірки № ЗК 244/221/АВ від 12.06.2018 року, вказаний акт підписано директором ТОВ "Мочар" Йовдій М.І. без зауважень.

В подальшому, 12.06.2018 року інспектором Управління Держпраці у Закарпатській області складено припис № ЗК 244/221/АВ/П, яким директора ТОВ "Мочар" Йовдій М.І. зобов'язано усунути встановлені інспекційним відвідуванням порушення законодавства про працю та про виконання цього припису у визначені в ньому строки надати письмове повідомлення із долученням копій первинних документів за підписом уповноваженої особи об'єкта відвідування до 25.06.2018 року.

Згідно наданої директором ТОВ "Мочар" Йовдій М.І. відповіді на припис про усунення виявлених порушень, головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Юртин В.Ф. повідомлено про наступне: відповідно до п.1 Припису щодо виявленого порушення зазначено, що особа, яка вказана під прізвищем ОСОБА_13 є насправді ОСОБА_14 та вона працевлаштована офіційно в ТОВ "Мочар". ОСОБА_4, жителька Львівської області, втратила ідентифікаційний код, тому не може бути працевлаштована до тих пір, поки не відносить втрачені документи. Пояснити її перебування на території заводу на момент перевірки може тим, що вона прийшла на співбесіду до заступника директора. Також, на співбесіду прийшов ОСОБА_9 та ОСОБА_5, які це усно підтвердили перевіряючим. Щодо невчасного повідомлення до територіального органу Державної фіскальної служби пояснив наступне: заступник директора ОСОБА_10 не зміг завчасно повідомити до відповідних органів про прийняття працівників на роботу в зв'язку з тим, що в період з 08.06.2018 року по 12.06.2018 року по місцю проживання заступника директора, а саме в АДРЕСА_1 були збої в інтернет-мережі і був повністю відсутній, що може підтвердити провайдер, який постачає інтернет-мережу в АДРЕСА_1. І оскільки 12.06.2018 року заступник директора перебував на робочому місці, позаяк мав назначені співбесіди по працевлаштуванню працівників, повідомити фіскальну службу про працевлаштування зміг лише по закінченню робочого дня. Відповідно до п.2 Припису щодо виявленого правопорушення повідомлено, що порушення усунуто і наймані працівники вже проінформовані під розписку про умови праці, наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, ознайомлено їх також з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором, а також з технікою безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони, крім того повідомлено, що особові картки форми П2 по кожному працівнику будуть заведені до 20.06.2018 року і будуть внесені записи до трудових книжок кожного працівника.

22.06.2018 року першим заступником начальника Управління Держпраці у Закарпатській області Грицик В.І. прийнято рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу № ЗК 244/221/АВ-ТД.

22.06.2018 року в.о. начальника Управління Держпраці у Закарпатській області Грицик В., за допомогою телефонного зв'язку, повідомлено директора ТОВ "Мочар" Йовдій М.І. про розгляд справи за матеріалами проведеного інспекційного відвідування 03.07.2018 року о 11:30 год. у приміщенні Управління Держпраці у Закарпатській області.

Постановою від 03.07.2018 року першим заступником начальника Управління Держпраці у Закарпатській області Грицик В.І., керуючись ст. 295 Кодексу законів про працю України, ст. 53 Закону України "Про зайнятість населення", ч.3 ст. 34 Закону України "Про місцеве самоврядування", п.8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення та на підставі абз. 2 ч.2 ст. 265 Кодексу законів про працю України на ТОВ "Мочар" накладено штраф у розмірі 446760,00 грн.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.259 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Як передбачено ч. 1 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Відповідно до п. п. 2, 4, 5, 19 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року № 295 (далі - Порядок 295), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема, Держпраці та її територіальних органів.

Порядок складення та форми акта, довідки, припису, вимоги визначаються Мінсоцполітики. Форми службового посвідчення інспектора праці, акта, довідки, припису, вимоги, перелік питань, що підлягають інспектуванню, оприлюднюються на офіційному веб-сайті Держпраці. За результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Отже, інспектори праці можуть проводити інспекційні відвідування або невиїзні інспектування. Інспекційні відвідування проводяться за місцем знаходження роботодавця. Невиїзні інспектування можуть проводитися у приміщенні органу контролю на підставі рішення керівника органу контролю, погодженого із об'єктом відвідування, якщо підставою для контрольного заходу стали звернення працівника, рішення суду, повідомлення правоохоронного органу, інформація державних органів, профспілкових організацій тощо Контроль за оформленням трудових відносин незалежно від підстав здійснюється виключно шляхом інспекційних відвідувань.

Враховуючи вищевикладене, положення Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та Порядку № 295 інспектори праці діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, законами України та іншими нормативно-правовими актами.

Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 року № 509 (далі - Порядок 509) визначає механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України та ч.ч. 2-7 ст. 53 Закону України "Про зайнятість населення".

Пунктами 3 та 4 Порядку 509 передбачено, що уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу. Справа розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.

Про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника (п.6 Порядку 509).

Згідно п.7 Порядку 509 справа розглядається за участю представника суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

За результатами проведення перевірки, відповідач дійшов висновку про порушення позивачем ч.1 та ч. 3 ст. 24 КЗпП України, оскільки 4 працівників були фактично допущені до роботи на ТОВ "Мочар" без укладання трудового (контракту), оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомленням центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Зазначене порушення було підставою для притягнення позивача до відповідальності на підставі ст.265 КЗпП України шляхом накладення штрафу у розмірі 446760,00 грн.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, зазначені порушення були встановлені посадовими особами відповідача стосовно громадян ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_9 На усне прохання державного інспектора письмове пояснення працівники з питань чи ознайомлено їх з наказом про прийняття на роботу або укладенням з ними цивільно-правових угод надати відмовилися.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно із ч.1 ст.21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до ч.3 ст.24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абзацу 2 ч.2 ст.265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Штрафи можуть бути накладені на підставі: рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації; акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.

За змістом пункту 10 Порядку 509 постанова про накладення штрафу може бути оскаржена у судовому порядку.

У відповідності до вимог абз. 7,9 ч.2 ст.8 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов'язані:

- не допускати здійснення заходів державного нагляду (контролю) та інших заходів, що не відповідають або не встановлені цим Законом;

- дотримуватися встановлених законом принципів, вимог та порядку здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Зважаючи на вищевикладене суд звертає увагу на те, що за приписами ст.ст. 24, 265 КЗпП України відповідальність роботодавця наступає тільки у разі фактичного допуску працівника до роботи без укладення трудового договору.

Як встановлено судом, під час проведення перевірки 12.06.2018 року посадові особи відповідача не встановили та не могли встановити факт перебування на робочому місці та виконання трудових обов'язків визначеними в акті перевірки 4 особами. Крім цього суд також зазначає, що жодних дій по встановленню такого факту перевіряючим здійснено не було, пояснення з даного приводу (а саме початку здійснення фактичної трудової діяльності) від визначених в акті перевірки 4 осіб не відбирались, а поясненнями інших працівників це також не доведено.

Відповідно до вимог п. 19 Порядку 295, за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення. За вимогами п. 20 Порядку 295, акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об'єкта відвідування.

Як вбачається з акту інспекційного відвідування, тривалість останнього - "початок" - 12.06.2018р. 13год.20хв., "завершення" - 12.06.2018р. 16 год.10 хв., однак, в матеріалах інспекційного відвідування містяться відібрані від ОСОБА_10 пояснення датовані 13.06.2018 року, що суперечить вимогам Порядку № 295.

Відповідно до вищезазначеного документ, який покладений в обґрунтування висновків акту перевірки № ЗК 244/221/АВ, отримано не у спосіб передбачений відповідним Порядком, а отже, згідно до ч. 1 ст. 74 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не може бути взято до уваги судом. Інших доказів наявності трудових відносин між ТОВ "Мочар" та 4 особами, що зазначені в акті перевірки не надано, а отже, відповідні трудові відносини не підтверджено.

Таким чином, на переконання суду фактичний допуск 4 осіб, перелік яких зазначений на аркушах 34-35 акту перевірки № ЗК 244/221/АВ від 12.06.2018 року, відповідачем, всупереч його обов'язку визначеного ч.2 ст. 77 КАС України, не доведено.

Як вже раніше зазначалось, механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених ч. 2 ст. 265 КЗпП України та ч.ч.2 - 7 ст. 53 Закону України "Про зайнятість населення", визначений Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року за № 509.

Штрафи можуть бути накладені на підставі, зокрема, акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади.

Таким чином, за змістом наведених норм, питання безпосереднього виконання роботи конкретної особи у конкретного суб'єкта господарської діяльності мало бути предметом детальної перевірки та об'єктивного дослідження відповідачем.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 27.06.2017 у справі № К/800/16974/17.

З урахуванням зазначеного суд доходить висновку, що постанова про накладення штрафу уповноваженими особами від 03.07.2018 року № ЗК 244/221/АВ-ТД-ФС-111 про накладення штрафу на позивача за неоформлення трудових відносин із 4 особами у розмірі 446760,00 грн. є необґрунтованою, оскільки прийнята без дослідження усіх обставин, що мали суттєве значення для правильного вирішення справи, тому підлягає скасуванню судом.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не доведено правомірності оскарженої постанови, відтак, вимоги позову про визнання її протиправною та скасування - відповідає вимогам законодавства та встановленими в судовому засіданні обставинам справи, що підтверджені належними та допустимими доказами, в зв'язку з чим позов підлягає до задоволення та слід визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Закарпатській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 3 липня 2018 року № ЗК 244/221/АВ-ТД-ФС-111.

Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Так, при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 6710,00 грн. (що підтверджується квитанцією № 2131210032 від 12.07.2018 року), який підлягає до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Закарпатській області.

Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Мочар" (90535, Закарпатська область, Тячівський район, с. Ганичі, вул. Народна, 393 код 36390026) до Управління Держпраці у Закарпатській області (88018, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Минайська, 16 код 39795035) про скасування постанови - задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Закарпатській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 03 липня 2018 року № ЗК 244/221/АВ-ТД-ФС-111.

3. Стягнути з Управління Держпраці у Закарпатській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мочар" понесені судові витрати в сумі 6710,00 грн. (шість тисяч сімсот десять гривень).

4. Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 255 КАС України, та може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення, а в разі проголошення в судовому засіданні вступної та резолютивної частини рішення - протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.І. Рейті