Рішення

від 10.10.2018 по справі 805/3815/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2018 р. Справа№805/3815/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Толстолуцької М.М., при секретарі судового засідання Хороші С.С., розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (юридична адреса: 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-й Таганрозької дивізії, буд. 114 , код ЄДРПОУ 39406028)

до Товариства з обмеженою відповідальністю ВАРУС (юридична адреса: 84110, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Костюрина, буд. 8, код ЄДРПОУ 31944746)

про стягнення з платника податків податкового боргу у розмірі 58 070,55 грн., -

За участі представників сторін:

представника позивача - ОСОБА_1 за довіреністю

від відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Головне управління Державної фіскальної служби у Донецькій області звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю ВАРУС , в якій просить суд стягнути кошти з рахунків у банківський установах, які обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю ВАРУС в рахунок погашення податкового боргу на загальну суму 58 070,55 грн.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29 травня 2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 805/3815/18-а та призначено підготовче провадження.

Ухвалою суду від 18 вересня 2018 року вирішено закрити підготовче провадження та призначити судове засідання для розгляду справи по суті на 10 жовтня 2018 року.

У призначений час в судове засідання з'явився уповноважений представник позивача. Відповідач просив суд розглянути справи за його відсутності.

Щодо позиції позивача та заперечень відповідача.

Позивач в обґрунтування адміністративного позову посилається на те, що станом на 02.04.2018 року за відповідачем обліковується податковий борг, що раніше не був заявлений о суду у розмірі 58 070,55 грн., який виник з причини несплати поточних нарахувань грошових зобов'язань самостійно задекларованих у податкових деклараціях.

Під час судового розгляду справи представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги з підстав, викладених у його позовній заяві та просив суд задовольнити його позовні вимоги.

Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог позивача та просив відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.

Обґрунтовуючи подані заперечення, відповідач посилався на дію форс-мажорних обставин, що викликана проведенням на території м. Слов'янськ антитерористичної операції, що засвідчено належним чином сертифікатом про настання обставин непереборної сили та виключає застосування до підприємства штрафних санкції за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань.

Також відповідач зауважив, що підставою для подання уточнюючих декларацій податкових зобов'язань та зменшення суми цих податкових зобов'язань стали положення статті 6 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , яка визначає підстави звільнення від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах, згідно з Переліками.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

Позивач є державним органом, уповноваженим здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених Податковим Кодексом.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю ВАРУС (юридична адреса: 84110, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Костюрина, буд. 8), зареєстроване у якості юридичної особи за кодом ЄДРПОУ 31944746, що підтверджується відповідним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, перебуває на податковому обліку у Слов'янській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до статті 8 ПК України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Відповідно до п.п. 16.1.4. п.16.1. ст.16 ПК України, - платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку

Згідно із п. 54.1. ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.1. ст. 57 ПК України, платник податків повинен самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно пункту 36.1 статті 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Тобто, на позивача у справі покладений обов'язок обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в визначеному порядку і встановлені строки.

23 вересня 2003 року між Слов'янською міською раду (орендодавець) та позивачем (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки, яким орендодавець на підставі рішення Слов'янської міської ради № 486/19 від 20.08.2003 року передав орендарю в оренду земельну ділянку, розташовану у місті Слов'янську загальною площею 0,1755 га /арк. справи 24/.

Судом встановлено, що відповідачем подавалися уточнюючи податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 та 2017 роки /арк. справи 78/.

Як зазначено позивачем у запереченні на відзив, на момент подачі уточнюючих розрахунків на особових рахунках платника податків рахувалась заборгованість з земельного податку у розмірі 55 262,68 грн. (у тому числі пеня - 12 441,45 грн.), з орендної плати за землю заборгованість склала 48 538,95 грн. (у тому числі пеня - 19 211,54 грн.). Як зазначає позивач заборгованість виникла на підставі самостійно поданих раніше податкових розрахунків.

При цьому, як зазначив податковий орган, при подачі уточнюючих розрахунків розмір заборгованості зменшувався в порядку черговості виникнення.

Судом на підставі наявних матеріалів справи встановлено, що 15 грудня 2017 року відповідачем були подані уточнюючи податкові декларації з плати за землю за звітний податковий період 2016 та 2017 років

В уточнених податкових деклараціях було визначено річну суму орендної плати за землі комунальної власності та нараховано до зменшення податкового зобов'язання з орендної плати за землі комунальної власності за 2016 рік на суму 6488,46 грн., за 2017 рік - нараховано до зменшення 12 257,44 грн.

В уточненій податковій декларації було визначено річну суму податку за землю на 2016 рік та нараховано до зменшення податкового зобов'язання з орендної плати за землі комунальної власності 15 181,63 грн., за 2017 рік нараховано до зменшення 28 679,85 грн.

Отже, встановлено, що відповідач у спірний період за податковими деклараціями № НОМЕР_1 від 19.02.2016 року, №1700014349, №1700014422 від 16.02.2017 року не має податкового боргу з плати за землю.

Відповідно до п. 102.1 статті 102 ПК України, контролюючий орган крім випадків визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошового зобов'язання, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Як зазначено відповідачем, станом на 10 вересня 2018 року позивачем сума грошового зобов'язання з плати за землю визначена не була, отже, суд погоджується, що за платником податків зазначеного позивачем податкового боргу не рахується, а отже позовні вимоги в частині стягнення заборгованості з орендної плати та податку за землю є такими, що не підлягають задоволенню.

Суд критично оцінює доводи позивача щодо правомірності нарахування пені за погашення податкового боргу шляхом подання уточнюючих податкових декларацій з плати за землю за 2016, 2017 роки, оскільки в даному випадку контролюючий орган не вірно трактує поняття «погашення податкового боргу» , використовуючи визначення платником податків грошового зобов'язання, яке може бути як зменшено так і збільшено уточнюючою податковою звітністю, як зменшення абсолютного значення суми боргу.

Водночас, як вбачається з наявних матеріалів справи 30.12.2014 року відповідачем було отримано сертифікат (висновок) про настання обставин непереборної сили, яким підприємству засвідчено настання обставин непереборної сили з 14 квітня 2014 року при здійсненні статутної діяльності на території міста Слов'янськ Донецької області та дотриманні норм законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов'язкових платежів.

Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.

З метою забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, 02 вересня 2014 року прийнято Закон України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції № 1669-VII (надалі Закон №1669), згідно до ст. 1 якого період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Таким чином, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014 року. На час виникнення спірних правовідносин, Президентом України Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не приймався, тобто, період проведення АТО в розумінні Закону триває.

Розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція (втратило чинність), від 02 грудня 2015 року № 1275-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до яких, зокрема, віднесено м. Слов'янськ.

За таких обставин, беручи до уваги всі надані сторонами докази в їх сукупності, з урахуванням наданих судом висновків, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Відповідно до положень частини п'ятої статті 139 КАС України питання про розподіл судових витрат не розглядається.

На підставі вищевикладеного та керуючись статями 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132, 159-161, 164, 192-194, 224-228, 241-247, 255, 287, 293-295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю ВАРУС про стягнення з платника податків податкового боргу у розмірі 58 070,55 грн. відмовити.

Рішення прийнято в нарадчій кімнаті та проголошено у судовому засіданні 10 жовтня 2018 року. Повний текст рішення складено та підписано 22 жовтня 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя Толстолуцька М.М.