Ухвала

від 25.02.2019 по справі 805/3815/18-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 лютого 2019 року

Київ

справа №805/3815/18-а

адміністративне провадження №К/9901/4486/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів: Пасічник С.С., Ханової Р.Ф.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10.10.2018 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2019 у справі № 805/3815/18-а за позовом Головного управління ДФС у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю ВАРУС про стягнення податкового боргу,

УСТАНОВИВ:

15.02.2019 на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10.10.2018 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2019.

Головне управління ДФС у Донецькій області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ВАРУС в якому просило суд стягнути кошти з рахунків у банківський установах, які обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю ВАРУС в рахунок погашення податкового боргу на загальну суму 58 070,55 грн.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10.10.2018, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2019, у задоволені позову відмовлено.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю ВАРУС , зареєстроване у якості юридичної особи, що підтверджується відповідним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, перебуває на податковому обліку у Слов'янській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області.

23 вересня 2003 року між Слов'янською міською раду (орендодавець) та позивачем (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки, яким орендодавець на підставі рішення Слов'янської міської ради № 486/19 від 20.08.2003 року передав орендарю в оренду земельну ділянку, розташовану у місті Слов'янську загальною площею 0,1755 га /арк. справи 24/.

Судами встановлено, що відповідачем подавалися уточнюючи податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 та 2017 роки.

На момент подачі уточнюючих розрахунків на особових рахунках платника податків рахувалась заборгованість з земельного податку у розмірі 55 262,68 грн. (у тому числі пеня - 12 441,45 грн.), з орендної плати за землю заборгованість склала 48 538,95 грн. (у тому числі пеня - 19 211,54 грн.).

Вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що в уточненій податковій декларації було визначено річну суму податку за землю на 2016 рік та нараховано до зменшення податкового зобов'язання з орендної плати за землі комунальної власності 15 181,63 грн., за 2017 рік нараховано до зменшення 28679,85грн.

Таким чином, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідач у спірний період за податковими деклараціями № 1600006586 від 19.02.2016 року, №1700014349, №1700014422 від 16.02.2017 року не має податкового боргу з плати за землю.

Головне управління ДФС у Донецькій області не погодившись з судовими рішеннями, звернулося до Верховного суду з касаційною скаргою на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10.10.2018 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2019 у справі № 805/3815/18-а, в якій просить скасувати оскаржувані рішення та прийняти нове судове рішення, згідно з яким у позов задовольнити.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє зазначити про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідн з пунком 2 частиною п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з пунктом 24 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Станом на 01.01.2019 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1921 гривень (стаття 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від 07.12.2017 № 2246-VIII).

Враховуючи викладене, справи щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує 192100 грн., відносяться до категорії справ незначної складності (за винятком випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України).

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі № 805/3815/18-а є вимога про скасування податкового боргу у сумі 58070,55 грн.

Отже рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10.10.2018 та постанова Першого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2019 у справі № 805/3815/18-а - не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10.10.2018 та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2019 у справі № 805/3815/18-а.

Надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.А. Гончарова

С.С. Пасічник

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду