Ухвала

від 17.10.2018 по справі 2140/1512/18

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2018 р. м. ХерсонСправа № 2140/1512/18

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Перебийніс Н.Ю., за участю представника позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - Ляшенко І.М., представника третьої особи - ОСОБА_3,

розглянувши у підготовчому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Відділ економічного розвитку, торгівлі, інфраструктури та надання адміністративних послуг Білозерської районної державної адмністрації, за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_5 про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора № 2004753,

встановив :

ОСОБА_4 (позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Відділу економічного розвитку, торгівлі, інфраструктури та надання адміністративних послуг Білозерської районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора Білозерського районного управління юстиції № 2004753 від 04.08.2013 про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_2, прийнятого на підставі договору оренди землі серія та номер 1 виданий 20.08.2004, видавник - Херсонська товарна біржа "Альтер-Эго". В позові вказано, що ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 6,92 га, право власності підтверджується державним актом на право власності НОМЕР_3 від 20.04.2004, використовує свою земельну ділянку площею 6.92 га самостійно. В 2004 році ОСОБА_4 мав наміри укласти з ОСОБА_5 договір оренди вищезазначеної земельної ділянки, але договір не був укладений. В 2018 році представник ОСОБА_4 дізнався від відділу Держгеокадастру у Білозерському районі про укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 договір оренди земельної ділянки від 20 серпня 2004 року з кадастровим номером НОМЕР_4, який був зареєстрований державним реєстратором Білозерського районного управління юстиції Корнійчуком С.М. від 04.08.2013, номер запису 2004753. Договір оренди землі складений Херсонською товарною біржею "Альтер-Эго". При реєстрації договору оренди землі (біржової угоди) реєстратором було порушено вимоги Закону України "Про оренду землі" та не враховані вимоги Закону України "Про товарну біржу". В статті 14 Закону України "Про оренду землі" зазначено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Надана на реєстрацію біржова угода не відповідає типовій формі оренди землі, яка затверджена Кабінетом Міністрів України. Крім того, державний реєстратор не встановив у сторін наданого на реєстрацію договору оренди чи бажали вони посвідчити таку угоду нотаріально. Позивач не брав участі у складанні договору оренди і його реєстрації.

Відповідно до Закону України "Про товарну біржу", її представники не мають повноважень на складання та реєстрацію договорів оренди землі. В матеріалах, які були отримані від Відділу економічного розвитку, торгівлі, інфраструктури та надання адміністративних послуг Білозерської районної державної адміністрації відсутні документи, які підтверджують повноваження представника Херсонської товарної біржі "Альтер-Эго" на складання та реєстрацію договорів оренди землі.

Враховуючи те, що зареєстрована біржова угода була складена ще в 2004 році, то при реєстрації такої угоди через 9 років державний реєстратор повинен був вжити всі заходи щодо перевірки наданих документів для такої реєстрації особою без відповідних повноважень.

Ухвалою від 06.08.18 провадження у справі відкрито. Залучено до участі в розгляді справи в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача - ОСОБА_5, призначено підготовче засідання на 05.09.2018.

05.09.2018 до суду від третьої особи ОСОБА_5 надійшла заява про відвід судді Хом'якової В.В.

Ухвалою суду від 05.09.2018 провадження у справі було зупинено до розгляду даної заяви.

05.09.2018 заява третьої особи ОСОБА_5 була передана на розгляд судді Херсонського окружного адміністративного суду Кисильової О.Й. Ухвалою суду від 06.09.2018 відмовлено ОСОБА_5 у задоволенні заяви про відвід судді Хом'якової В.В. в адміністративній справі № 2140/1512/18.

Поновлено провадження у справі 17.09.2018, призначено розгляд справи в підготовчому засіданні на 17.10.2018.

Представником 3-ї особи заявлено 05.09.2018 клопотання про закриття провадження у справі, у зв'язку із непідсудністю спору адміністративним судам, яке мотивовано тим, що позовні вимоги стосуються припинення цивільно-правових відносин між позивачем та 3-ю особою ОСОБА_5 за договором оренди землі, оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою права оренди має вирішуватись в порядку цивільної чи господарської юрисдикції. Дане клопотання розглянуто в судовому засіданні 17.10.18 з урахуванням думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.

12.10.2018 до суду надійшов відзив на позовну заяву від відповідача, просить відмовити в задоволенні позову та вказує на те, що не є правонаступником прав та обов'язків державного реєстратора райуправління юстиції.

Представником позивача надано заперечення проти клопотання представника 3-ї особи про закриття провадження у справі, оскільки в позові заявлено вимоги не про виконання цивільно-правової угоди, не про використання земельної ділянки чи виплачену або не виплачену орендну плату, а про порушення державним реєстратором приписів Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

В судове засідання 17.10.2018 прибули представники сторін, третьої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

На підставі п. 1, 2 ч. 1 ст. 4 КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до адміністративного суду можуть бути оскаржені виключно рішення, дії та бездіяльність суб'єкта владних повноважень, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності встановлено інший порядок судового провадження. Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий, але сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає достатніх підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та беззаперечно відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з'ясовувати, у зв'язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

За правилами пункту 1 частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

З проведенням державної реєстрації речових прав на нерухоме майно законодавець пов'язує офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (стаття 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень" від 01 липня 2004 року № 1952-IV).

В контексті конкретних обставин цієї справи та зумовленого ними нормативного регулювання правовідносин, що склалося між його суб'єктами, не можна віднести даний спір до публічно-правового. Звернувшись з позовом, позивач має на меті захистити своє порушене право користування майном шляхом скасування реєстрації речового права (права оренди), належного іншій особі ОСОБА_5, тому питання законності укладання договору оренди, на підставі якого відбулись реєстраційні дії, обов'язково стане перед судом, який буде вирішувати цей спір, незважаючи на формальне не висування позивачем вимоги щодо визнання договору оренди ділянки неправомірним, недійсним або нікчемним. Адміністративний суд позбавлений правових (законодавчих) можливостей визнавати дійсність або недійсність договору оренди земельної ділянки.

Позов до суду фактично спрямований на позбавлення третьої особи речових прав на земельну ділянку, внаслідок ймовірного задоволення позову ОСОБА_5 може бути позбавлений прав орендаря, відтак ОСОБА_5 має бути відповідачем, а не третьою особою, тому що рішення суду безпосередньо впливає на його майнові права. Статус сторін та третіх осіб не є тотожним і відрізняється ступенем впливу судового рішення на їх права та інтереси. Рішення суду обов'язково впливає на права та обов'язки сторін одна щодо одної, і лише може (з різним ступенем ймовірності) вплинути на права або інтереси третіх осіб. За таких обставин суд вважає, що права, які позивач вважає порушеними, порушені не тільки державною реєстрацією, а й діями третьої особи, яка безпосередньо і звернулась до державного реєстратора за вчиненням реєстраційних дій, тому без правової оцінки відносин між позивачем та третьою особою спір не може бути вирішено, а майнове право не може бути захищене ефективно.

Звернення до адміністративного суду має на меті захист прав особи від порушень з боку суб'єкта владних повноважень. Звернення до суду не може використовуватися як засіб позбавити іншу особу належних їй прав, навіть не безспірних, без пред'явлення позову саме до такої особи. Судовий захист прав одних осіб не може призводити до порушення процесуальних прав інших. Той, хто втрачає право, не може перебувати у статусі третьої особи, бо це є порушенням його права на справедливий суд (обмеженість у правах). КАС України захищає людину від зазіхань суб'єкта владних повноважень, а не бажання іншої особи посягнути на її право у спосіб (реєстрація права), виконавцем якого є згаданий суб'єкт.

Наведена правова ситуація дозволяє дійти такого правового висновку.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - Суд) від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" (заяви №№ 29458/04, 29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики Суду термін "встановленим законом" у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, "що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом" [див. рішення у справі "Занд проти Австрії" (Zand v. Austria), заява № 7360/76]. У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. &?о;…&?о; фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, "встановленим законом", національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.

Визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, тоді як визначальним принципом цивільного судочинства є змагальність сторін.

Матеріали справи свідчать про те, що відносно юридичних фактів, які стали підставою реєстраційних дій, існує спір про невирішене право цивільне (право на оренду конкретної земельної ділянки), в межах якого (за наявності для цього підстав) можуть бути розв'язані й питання, пов'язані з реєстрацією права оренди.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Враховуючи те, що заявлені позовні вимоги позивача є спором про право і стосуються захисту його прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних правовідносин, суд вважає, що даний спір не відноситься до юрисдикції адміністративного суду і повинен розглядатися загальним судом в порядку цивільного судочинства .

Відповідно до ч. 2 ст. 238 КАС України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

За результатами підготовчого засідання, виходячи з положень п. 2 ч.2 ст. 183 КАС України, суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Керуючись ст. 157, п.2 ч.2 ст. 183, п.1 ч.1 ст. 238, ст.ст. 243, 248, 256, КАС України, суд, -

ухвалив :

Закрити провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_4 до Відділу економічного розвитку, торгівлі, інфраструктури та надання адміністративних послуг Білозерської районної державної адмністрації, за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_5 про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора Білозерського районного управління юстиції № 2004753 від 04.08.2013 про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_4 на підставі договору оренди землі від 20.08.2004, укладеного з ОСОБА_5 на Херсонській товарній біржі "Альтер-Эго".

Роз'яснити позивачу, що повторне звернення з такою самою позовною заявою не допускається.

Повернути ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) з Державного бюджету судовий збір в сумі 1410,00 (одна тисяча чотириста десять гривень) грн., сплаченого згідно квитанції АБ "Приватбанк" № TS206210 від 03.07.2018. Оригінал квитанції № TS206210 від 03.07.2018 знаходиться в матеріалах справи № 2140/1512/18.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її проголошення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомукаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня складання повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення.

У разі постановлення ухвали в порядку письмового провадження ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвалу підписано 23.10.2018.

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 6.3