Ухвала

від 22.10.2018 по справі 815/6898/13-а

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/6898/13-а

УХВАЛА

22 жовтня 2018 року                                                                                           м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Самойлюк Г.П., розглянувши заяву Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про видачу дубліката виконавчого листа у справі №815/6898/13-а,

В С Т А Н О В И В :

19.10.2018р. (вх. № 31077/18) від Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі надійшла заява про видачу дубліката виконавчого листа № 815/6898/13-а, виданого Одеським окружним адміністративним судом.

Вивчивши матеріали заяви, суддя дійшов висновку, що зазначена заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог КАС України.

Відповідно до п.18.4 «Перехідних положень» КАС України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Однак, до заяви не додано документ про сплату судового збору у встановленому розмірі.

У прохальній частині заяви викладено клопотання про звільнення його від сплати судового збору, у зв'язку з відсутністю цільових коштів для таких цілей.

За приписами ч.1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч.2 ст.8 Закону України "Про судовий збір").

Таким чином, вказаною нормою чітко визначено умови, за яких суд може звільнити від сплати судового збору.

Зазначене свідчить, що позивач не є суб'єктом, на якого поширюється дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.

Крім того, даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочення, розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення позивача від сплати судового збору.

Слід зазначити, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру або звільнення сторони від його сплати.

Зазначена позиція також узгоджується із висновками Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18 жовтня 2005 року (заява №70297/01).

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі Креуз проти Польщі (Kreuz v. Poland), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

Європейський суд з прав людини у справах Толстой та Милославський проти Сполученого Королівства (Tolstoy and Miloslavsky v. the United Kingdom) від 13 липня 1995 року, Ейрі проти Ірландії (Airey v. Ireland) від 28 жовтня 1998 року таКреуз проти Польщі (Kreuz v. Poland) від 19 червня 2001 року зазначив, що він ніколи не виключав можливості того, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду; що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Тобто, вимога сплати зборів судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Завником на підтвердження обставин, зазначених в обґрунтування клопотання звільнення від сплати судового збору за подання заяви про видачу дубліката виконавчого листа у справі №815/6898/13-а не надано до суду жодних доказів на підтвердження обставин, що унеможливлюють заявником сплату судового збору.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про необґрунтованість клопотання заявника щодо звільнення від сплати судового збору, у зв'язку із чим останнє задоволенню не підлягає.

Згідно з ч.2 ст.169 КАС України якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Таким чином, заявнику слід усунути виявлені судом недоліки шляхом подання до суду доказів сплати судового збору в розмірі 52,86 грн. (0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1762 грн.)).

Згідно з ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч.6 ст.7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

На підставі викладеного, враховуючи, що виявлені недоліки перешкоджають суду вирішити порушене у заві питання, керуючись ч.6 ст.7, ст. 169, п.18.4 «Перехідних положень» КАС України, суддя

У Х В А Л И В:

          В задоволенні клопотання Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Заяву Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про видачу дубліката виконавчого листа № 815/6898/13-а – залишити без руху.

Надати заявнику 5-денний строк для усунення недоліків заяви з дня отримання ухвали.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк заяву повернути заявнику зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя: Г.П. Самойлюк