Рішення

від 22.10.2018 по справі 815/3116/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/3116/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тарасишиної О.М.,

за участю секретаря: Куща М.О.,

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку загального позовного провадження позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Туристична агенція «Пальміра Тревел Інсентів» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.04.2018 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Туристична агенція «Пальміра Тревел Інсентів» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.04.2018 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3.

Ухвалою від 02.07.2018 р. вказану позовну заяву було залишено без руху.

25.07.2018 року (вхід. №21514/18) представник позивача надав до суду клопотання про усунення недоліків позовної заяви разом з письмовими доказами, чим усунув зазначені судом недоліки.

Ухвалою від 30.07.2018 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

16.08.2018 року (вхід. №23914/18) представником відповідача до канцелярії суду подано відзив на позовну заяву.

30.08.2018 року (вхід. №25392/18) представником позивача до канцелярії суду подано відповідь на відзив.

Ухвалою від 13.09.2018 року закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті.

17.09.2018 року (вхід. №27224/18) представником позивача до канцелярії суду подано клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів.

04.10.2018 року (вхід. №ЕП/5520/18) представником позивача до канцелярії суду подано клопотання про розгляд справи без участі позивача.

04.10.2018 року (вхід. №29440/18) представником позивача до канцелярії суду подано клопотання про в розгляд справи без участі представника позивача в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

11.10.2018 року (вхід. №30174/18) представником позивача до канцелярії суду подано заяву про видачу копії вступної та резолютивної частини рішення, прийнятого за наслідками розгляду справи №815/3116/18.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами документальної планової виїзної перевірки складено акт, висновки якого базуються на припущеннях і не враховують докази та відомості щодо господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю Туристична агенція «Пальміра Тревел Інсентів» у періоді, який перевірявся, та, відповідно, донарахування податкових зобов'язань та покладення на позивача відповідальності у вигляді штрафних санкцій є безпідставним та таким, що суперечить чинному законодавству. Так, позивач вказав, що контролюючим органом було протиправно та незаконно розпочато проведення перевірки платника податків, у якого на момент проведення були відсутні докази (у зв'язку з їх втратою), які б підтверджували суми відображених витрат та податкового кредиту, та вважає що висновки контролюючого органу, що викладені в акті перевірки №659/15-32-14-01/33386195 від 26.03.2018 р. передчасними, документально необґрунтованими та безпідставними, а самі податкові повідомлення-рішення №0013171401, №0013161401, №0013411406 від 10.04.2018 року Головного управління ДФС в Одеській області такими, що підлягають скасуванню.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву (т.1, а.с. 165-176), в яких в обґрунтування правової позиції зазначено, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень контролюючий орган діяв в межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством України, в зв'язку з чим вважає позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, зокрема, посилаючись на акт проведеної перевірки, та зазначає що первинні документи під час здійснення перевірки надані не у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

За правилами предметної підсудності встановленими ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п. 1 ч. 1).

За таких обставин суд дійшов висновку про підсудність позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Туристична агенція "Пальміра Тревел Інсентів" Одеському окружному адміністративному суду.

Головним управлінням ДФС в Одеській області на підставі направлень від 21.11.2017р. №8855/14-01, №8858/14-01, №8860/14-01, №8861/14-01, №8856/14-01, №8857/14-01, №8859/14-01, відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.77.1, п. 77.4 ст.77 ПК України, плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків за 4 квартал 2017 року, на підставі наказу ГУ ДФС в Одеській області від 10.11.2017р. №5838, проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Туристична агенція "Пальміра Тревел Інсентів" (далі - ТОВ ТА Пальміра Тревел Інсентів ) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування за період з 01.01.2014 року по 31.12.2016 року, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки.

Про результати перевірки складено акт №659/15-32-14-01/33386195 від 26.03.2018 року (т.1, а.с. 8-56), згідно з висновками якого встановлено наступні порушення:

1) п. 44.1 ст. 44, п. 138.2 ст. 138, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями, встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 755250 грн., у тому числі за 2014 рік на суму 430 500 грн., за 2015 рік на суму 324 750 грн.;

2) п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями, встановлено заниження податку на додану вартість всього на суму 686 674 грн., в тому числі за липень 2014 на суму 140 000 грн., за серпень 2014 на суму 316 667 грн., за листопад 2014 на суму 21 667 грн., за січень 2015 на суму 202 500 грн., за жовтень 2015 на суму 4 697 грн., за травень 2016 на суму 1 143 грн.;

3) п. 2.8 гл.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за №40/10320) (із змінами та доповненнями), а саме встановлено понадлімітні залишки готівки в касі ТОВ ТА Пальміра Тревел Інсентів на загальну суму 482,64 грн.

За результатами перевірки Головним управління ДФС в Одеській області прийняті податкові повідомлення-рішення, а саме:

№0013171401 від 10.04.2018 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у сумі 324 750,00 грн. (т.1, а.с. 57);

№0013161401 від 10.04.2018 р., яким позивачу збільшено суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 8 760,00 грн., в тому числі за податковими зобов'язаннями 5 840,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 2 920,00 грн. (т.1, а.с. 58);

№ НОМЕР_3 від 10.04.2018 р., яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сумі 965,28 грн. (т.1, а.с. 59-60).

Позивач, не погоджуючись з зазначеними рішеннями контролюючого органу, звернувся з позовом до суду, в якому просить їх скасувати.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пп. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62 ПК України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно п. 75.1 ст. 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Надаючи правову оцінку правомірності прийняття контролюючим органом оскаржуваних рішень, суд виходив з наступного.

Щодо висновків контролюючого органу про заниження податку на прибуток на загальну суму 755250 грн., у тому числі за 2014 рік на суму 430 500 грн., за 2015 рік на суму 324 750 грн. суд зазначає наступне.

Згідно матеріалів справи, за період з 01.01.2014р. по 31.12.2014р. ТОВ Туристична агенція «Пальміра Тревел Інсентів» задекларовано податку на прибуток в сумі 58976 грн. (т.1, а.с. 31).

Перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.01.2014р. по 31.12.2014р. встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 430500 грн., в тому числі за 2014 рік на загальну суму 430500 грн., в результаті допущених порушень податкового законодавства, які відображено у п.3.1.1.2 розділу 3 акта перевірки.

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно п.14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 134.1.1 п.134.1 ст.134 передбачено, що об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За приписами пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п.135.1 ст. 135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Згідно п. 2.1, п.2.2, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р., первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).

Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Статтею 4 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні передбачено, що бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються, зокрема, на таких принципах: нарахування - доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів; превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми; єдиний грошовий вимірник - вимірювання та узагальнення всіх господарських операцій підприємства у його фінансовій звітності здійснюються в єдиній грошовій одиниці; інших принципах, визначених міжнародними стандартами або національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, або національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі залежно від того, які з наведених стандартів застосовуються підприємством.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999р. № 996-ХІV).

За приписами п.198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За змістом п.198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За приписами п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За період з 01.01.2014 р. по 31.12.2016 р. ТОВ ТА Пальміра Тревел Інсентів задекларовано податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 9 605 609 грн. (т.1, а.с. 41)

Перевіркою правомірності визначення податкового кредиту за період з 01.01.2014 р. по 31.12.2016 р. встановлено його завищення на суму 686674 грн., у т.ч.: за липень 2014 на суму 140000 грн.; за серпень 2014 на суму 316667 грн.; за листопад 2014 на суму 21667 грн.; за січень 2015 на суму 202500 грн.; за жовтень 2015 на суму 4697 грн.; за травень 2016 на суму 1143 грн.

Перевіркою відображених у рядку 10.1 Декларацій Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження) з податком на додану вартість на митній території України товарів (послуг) та необоротних активів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за основною ставкою та нульовою ставкою та ставкою 7% показників за період 01.01.2014 по 31.12.2016 у загальній сумі 9555983 грн. встановлено, що суб'єкт здійснював операції з придбання послуг з організації проведення конференцій, брифінгів, тренінгів, банкетів, готельне обслуговування, квитки на проїзд, тощо.

Проведеною перевіркою відображеного показника за період 01.01.2014 по 31.12.2016 в сумі 9555983 грн., на підставі документів та регістрів бухгалтерського обліку, наведених у Додатку 3 до акту перевірки встановлено завищення задекларованих TOB ТА ПАЛЬМІРА ТРЕВЕЛ ІНСЕНТІВ показників у рядку 10.1 колонки Б Декларацій Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України за основною ставкою всього в сумі 686674 грн., в тому числі за липень 2014 на суму 140000 грн., за серпень 2014 на суму 316667 грн., за листопад 2014 на суму 21667 грн., за січень 2015 на суму 202500 грн., за жовтень 2015 на суму 4697 грн., за травень 2016 на суму 1143 грн.

Згідно висновків акта перевірки, на думку контролюючого органу, позивачем безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку в загальній сумі 5840 грн., у тому числі за жовтень 2015 року в сумі 4697 грн., за травень 2016 року у сумі 1143 грн. у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), не підтверджених податковими накладними (податкові накладні під одним номером та датою включені до податкового кредиту двічі).

В ході проведення перевірки посадовими особами підприємства надані в повному обсязі бухгалтерські документи та документи податкового обліку з первинними документами до них щодо визначення податку на додану вартість.

Як вбачається з акту перевірки, відповідачем зроблено висновок про завищення суми податкового кредиту за наслідками взаємовідносини ТОВ ТА Пальміра Тревел Інсентів з ТОВ Таір Груп , ТОВ Авва Україна , ТОВ Олдіс Компані (попередня назва ТОВ Делмакс ЛТД ).

Судом встановлено, що ТОВ ТА Пальміра Тревел Інсентів (код ЄДРПОУ 33386195, місцезнаходження: 65045, м. Одеса, вулиця Жуковського,будинок 33, офіс 301), зареєстроване як юридична особа 08.02.2005 року, номер запису 15561020000005074, перебуває на податковому обліку в ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області.

Видами діяльності ТОВ Туристична агенція «Пальміра Тревел Інсентів» є: Код КВЕД 79.11 Діяльність туристичних агентств; Код КВЕД 79.12 Діяльність туристичних операторів (основний); Код КВЕД 79.90 Надання інших послуг бронювання та пов'язана з цим діяльність; Код КВЕД 82.30 Організування конгресів і торговельних виставок; Код КВЕД 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н. в. і. у.; Код КВЕД 66.22 Діяльність страхових агентів і брокерів.

Судом встановлено, що 30.09.2014 року між ТОВ ТА Пальміра Тревел Інсентів (замовник) та ТОВ Таір-Груп (виконавець) було укладено договір з організації банкетного обслуговування №30-09, відповідно до якого ТОВ Таір-Груп прийняло на себе обов'язок по виконанню комплексу послуг з метою організації бенкету та розважальної програми для груп (т.1 а.с. 81-84).

На підтвердження умов виконання зазначеного договору позивачем надано до суду: засвідчені копії: акта здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг), податкової накладної, квитанції, акта звіряння, картки рахунку та платіжних доручень (т.1 а.с. 85-98).

Судом встановлено, що 28.09.2014 року між ТОВ ТА Пальміра Тревел Інсентів (замовник) та ТОВ АВВА-Україна (виконавець) було укладено договір з організації банкетного обслуговування №28/09, відповідно до якого ТОВ АВВА-Україна прийняло на себе обов'язок по виконанню комплексу послуг з метою організації бенкету та розважальної програми для груп (т.1, а.с. 99-102).

На підтвердження умов виконання зазначеного договору позивачем надано до суду засвідчені копії: акта здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг), податкової накладної, квитанції, акта звіряння, картки рахунку та платіжного доручення (т.1, а.с. 103-108).

Судом встановлено що 05.01.2015 року між ТОВ ТА Пальміра Тревел Інсентів (замовник) та ТОВ Делмакс ЛТД (виконавець) укладено договір з організації банкетного обслуговування №05/01, відповідно до якого ТОВ Делмакс ЛТД прийняло на себе обов'язок по виконанню комплексу послуг в цілях організації бенкету та розважальної програми для груп (т.1,а.с. 109-112).

На підтвердження умов виконання зазначеного договору позивачем надано до суду засвідчені копії: актів здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг), податкових накладних, повідомлення, квитанції, договору про відступлення права вимоги (т.1, а.с. 113-125).

Судом встановлено що 20.01.2015 року між ТОВ ТА Пальміра Тревел Інсентів (замовник) та ТОВ Делмакс ЛТД (виконавець) укладено договір з організації банкетного обслуговування №20/01, відповідно до якого ТОВ Делмакс ЛТД прийняло на себе обов'язок по виконанню комплексу послуг з метою організації бенкету та розважальної програми для груп (т.1, а.с. 126-128).

На підтвердження умов виконання зазначеного договору позивачем надано до суду засвідчені копії: актів здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг), податкової накладної, квитанції, договору про відступлення права вимоги (т.1 а.с. 129-134).

Судом встановлено що 30.01.2015 року між ТОВ ТА Пальміра Тревел Інсентів (замовник) та ТОВ Делмакс ЛТД (виконавець) укладено договір з організації банкетного обслуговування №30/01, відповідно до якого ТОВ Делмакс ЛТД прийняло на себе обов'язок по виконанню комплексу послуг в цілях організації бенкету та розважальної програми для груп (т.1, а.с. 135-138).

На підтвердження умов виконання зазначеного договору позивачем надано до суду засвідчені копії: актів здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг), податкової накладної, картки рахунку, квитанції, договору про відступлення права вимоги, платіжних доручень (т.1 а.с. 139-150).

Під час дослідження обсягу податкових прав і обов'язків платника за господарською операцією суд не обмежується перевіркою формальної відповідності поданих платником податків документів вимогам податкового законодавства, а оцінює всі докази в сукупності та взаємозв'язку для встановлення дійсного економічного змісту господарської операції.

Водночас, суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.73 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду (оскільки діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст. 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (оскільки відповідно до ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави та суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Проте, відповідачем не подано до суду жодних доказів щодо наявності обвинувального вироку суду, рішень суду про стягнення одержаного за нікчемними правочинами, наявності рішень суду про визнання недійсними правочинів позивача з контрагентами, за наслідками господарських взаємовідносин ТОВ Туристична агенція «Пальміра Тревел Інсентів» сформовано податковий кредит.

Позивач не уповноважений будь-яким чином здійснювати перевірку походження товару у своїх контрагентів. Крім того, наявність у контрагентів складських приміщень, персоналу, податкової адреси не були предметом або обов'язковими умовами укладених з ТОВ Туристична агенція «Пальміра Тревел Інсентів» договорів.

При цьому, суд враховує правову позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 24.04.2018 р. у справі №806/4408/13-а (адміністративне провадження №К/9901/3796/18), в якій зазначено, що можливе порушення контрагентом податкової дисципліни не може свідчити про відсутність у позивача права, за результатами господарської діяльності з таким контрагентом, на включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту, з огляду на відсутність дослідження та аналізу господарських операцій за результатами здійснення яких сформовано позивачем витрати та податковий кредит.

У постанові Верховного Суду від 20.03.2018 р. у справі №804/939/16 (адміністративне провадження №К/9901/376/17) зроблено висновок, що податкова інформація, наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

За приписами ч.5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб, на господарюючих суб'єктів не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції.

Відповідно до ст.ст.46-49 ПК України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати. Якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (рішення Європейського Суду з прав людини від 09.01.2007 у справі Інтерсплав проти України ).

У податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому ПК України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 ПК України та його узгодження.

Такий висновок у повній мірі кореспондується з положенням статті 61 Конституції України, згідно якої юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Беручи до уваги встановлені фактичні обставини, суд дійшов висновку, що позивачем виконано зобов'язання за договорами, укладеними з вищезазначеними контрагентами, про що свідчать належним чином оформлені первинні документи, які містять всі необхідні реквізити, передбачені п. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підписані уповноваженими особами, підписи завірені відповідними печатками підприємств, тобто відповідають вимогам п. 201.1 та п.201.7 ст. 201 ПК України, що свідчить про реальність господарських операцій по виконанню зазначених договорів.

Актом перевірки позивача підтверджується надання останнім відповідачу первинної документації щодо господарських операцій з вищевказаними суб'єктами господарювання. При цьому протилежного не доведено відповідачем, невідповідність зазначеної документації нормам ПК України відповідачем не встановлено.

Наявні у позивача первинні документи щодо оспорюваних господарських операцій відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , ст.ст. 44, 201 ПК України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р., і містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій, які узгоджуються між собою.

Суд зазначає, що належних доказів, які б підтверджували викладені в акті висновки щодо заниження позивачем податку на прибуток на загальну суму 755250 грн. та заниження податку на додану вартість всього на суму 686 674 грн., відповідачем не надано.

Як встановлено судом та протилежного не доведено відповідачем, надані ТОВ ТА Пальміра Тревел Інсентів документи, складені за результатами проведених операцій з вищезазначеними контрагентами, містять необхідну для цілей оподаткування інформацію щодо змісту спірних господарських операцій та мають усі необхідні реквізити первинних документів, що дозволяють ідентифікувати учасників цих операцій та встановити факт поставки товарів. Видані контрагентами позивачу податкові накладні не мають недоліків, а порядок їх заповнення відповідає чинному на момент їх виписки законодавству.

Так, включена позивачем до складу податкового кредиту оспорювана сума податкового кредиту на відповідну дату була підтверджена наявними в матеріалах справи податковими накладними, які оформлені та зареєстровані з дотриманням вимог п.201.1 ст.201 ПК України.

Відповідачем не спростовано, що на момент складення податкових накладних за періоди, що перевірялись, вищевказані контрагенти позивача були зареєстровані як платники ПДВ та відповідно мали право на складання податкових накладних.

Окрім того, суд враховує, що позивачем надано документи, що підтверджують пов'язаність здійснених витрат з господарською діяльністю, подальше використання придбаних товарів та робіт в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивача.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0013411406 від 10.04.2018 р. (т.1, а.с. 59), яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 965,28 грн., за порушення п. 2.8 гл. 2, Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні №637 від 15.12.2004 р., суд зазначає наступне.

Згідно п. 2.8 гл. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України №637 від 15.12.2004 р., підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) у межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб.

За відсутності банків готівкова виручка (готівка) для переказу на банківські рахунки підприємства (підприємця) може здаватися до операторів поштового зв'язку та небанківських фінансових установ, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів без відкриття рахунку.

Здавання готівкової виручки (готівки) здійснюється самостійно (у тому числі із застосуванням платіжних пристроїв та через пункти приймання готівки) або через відповідні служби, яким згідно із законодавством надано право на перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів.

Здавання готівкової виручки (готівки) може здійснюватися для зарахування на будь-який банківський рахунок підприємства (підприємця) на його вибір.

Відповідно до п. 3.5 гл. 3 Положення №637, у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред'явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору. Якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, то одержувачі також пред'являють паспорти чи документи, що їх замінюють, і розписуються у відповідній графі документа.

Для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача.

Видача готівки особам, яких немає в штатному розписі підприємства, проводиться за видатковими касовими ордерами, що виписуються окремо на кожну особу або за окремою видатковою відомістю.

Якщо підприємство (підприємець) надає держателям електронних платіжних засобів послуги з видачі готівки за допомогою платіжного термінала (імпринтера), то на підставі квитанцій платіжного термінала (сліпів) таким підприємством складається видатковий касовий ордер на загальну суму проведених операцій за день та здійснюється відповідний запис у касовій книзі.

Відповідно до пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Згідно абз. 2 п.1 Указу Президента України від 12.06.1995р. №436/95 установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу:

за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах - у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день;

за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми;

за витрачання готівки з виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) та інших касових надходжень (крім коштів, отриманих із кас установ банків) на виплати, що пов'язані з оплатою праці (за винятком екстрених (невідкладних) обставин - соціальних виплат громадянам на поховання, допомоги при народженні дитини, одиноким та багатодітним матерям, на лікування в разі хвороби, компенсацій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи), за наявності податкової заборгованості - в розмірі здійснених виплат;

за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів - у розмірі 25 відсотків виданих під звіт сум;

за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, - у розмірі сплачених коштів;

за використання одержаних в установі банку готівкових коштів не за цільовим призначенням - у розмірі витраченої готівки.

Актом перевірки зафіксовано порушення ТОВ ТА Пальміра Тревел Інсентів п. 2.8 гл. 2, Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України №637 від 15.12.2004 р., та встановлено перевищення встановлених лімітів залишків готівки в касі у сумі 482,64 грн. (т.1, а.с. 54-55).

Зазначений висновок обґрунтовано тим, що виплата з каси товариства готівкових коштів не підтверджена підписом одержувача в день їх видачі у додатку до відомості на виплату грошей.

Підпунктом 7.24 п. 7 Положення № 637 передбачено, що у разі виявлення під час перевірок видаткових касових ордерів або видаткових відомостей, у яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача (абзац другий пункту 3.5 цього Положення), сума готівки за такими видатковими документами додається до залишку готівки в касі виключно в день, у якому оформлено зазначені видаткові документи, і надалі зазначена сума не береться для розрахунку понадлімітних залишків готівки.)

За наслідками проведення документальної планової виїзної перевірки та надання пояснень в судовому засіданні представниками ГУ ДФС в Одеській області не встановлено та не доведено під час судового розгляду наявності цих коштів у готівці в касі ТОВ ТА Пальміра Тревел Інсентів . Зазначені твердження відповідача не підтверджено належними та допустимими доказами.

Враховуючи встановлені обставини в їх сукупності, виходячи з системного аналізу норм чинного законодавства, суд дійшов висновку, що висновки контролюючого органу, на підставі яких прийнято оскаржувані рішення, базуються на припущеннях та не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.

Частиною 1 ст.5 КАС України встановлено, що адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Так, згідно з статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997р., (далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Дану справу суд вирішує як справу майнового характеру, на підставі рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010р. у справі «Щокін проти України» , зі змісту якого вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

У зв'язку з викладеним, протиправне винесення податковим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень становить втручання у мирне володіння майном суб'єкта господарювання, що порушує статтю 1 Першого протоколу до Конвенції.

Рішення Європейського суду з прав людини згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» застосовуються судами як джерело права.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Суд акцентує увагу на тому, що відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у п. 110 рішення від 23.07.2002 р. у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

З огляду на зазначене суд вважає, що податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 10.04.2018 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3 є такими, що не відповідають нормам чинного законодавства, тому підлягають скасуванню.

Також згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи висновок суду про задоволення позовних вимог, наявні підстави для стягнення з Головного управління ДФС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю Туристична агенція «Пальміра Тревел Інсентів» судових витрат у розмірі 5017,14 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Туристична агенція «Пальміра Тревел Інсентів» (місцезнаходження: 65045, Одеська область, м. Одеса, вул. Жуковського, будинок 33, офіс 301; код ЄДРПОУ 33386195) до Головного управління ДФС в Одеській області (місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5; код ЄДРПОУ 39398646) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.04.2018 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3 - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати прийняті Головним управлінням ДФС в Одеській області податкові повідомлення-рішення від 10.04.2018 року № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3.

Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Туристична агенція «Пальміра Тревел Інсентів» (код ЄДРПОУ 33386195) судові витрати у розмірі 5017,14 грн. (п'ять тисяч сімнадцять грн. 14 коп.).

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст. 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили згідно з приписами ст. 255 КАС України.

Пунктом 15.5 розділу VII Перехідні положення КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 22.10.2018 р.

Суддя О.М. Тарасишина

.