Рішення

від 17.10.2018 по справі 822/2084/18

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

Справа № 822/2084/18

РІШЕННЯ

іменем України

17 жовтня 2018 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Тарновецького І.І.

за участю:секретаря судового засідання Бачок О.В. представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2, представників відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_4 розглянувши адміністративну справу за позовом Хмельницького Державного експериментального протезно-ортопедичного підприємства до Головного управління Державної фіскальної служби України у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України у Хмельницькій області, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення від 27.04.2018 № НОМЕР_1, яким нараховано Хмельницькому Державному експериментальному протезно-ортопедичному підприємству податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 2753455 грн. 76 коп., штрафні (фінансові) санкції на суму 2068319 грн. 76 коп. та пеню 288643 грн. 51 коп..

На обґрунтування позовних вимог зазначено, що за наслідком проведеної податковим органом документальної планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування складено акт, в якому зафіксовано порушення строків перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб. В подальшому, податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення, яким нараховано позивачу податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 2753455 грн. 76 коп., штрафні (фінансові) санкції на суму 2068319 грн. 76 коп. та пеню 288643 грн. 51 коп. На думку позивача, висновки податкового органу є необґрунтованими та не відповідають дійсності, оскільки підприємство в повному обсязі та своєчасно здійснювалось перерахування ПДФО, однак помилково перерахувало кошти на рахунок призначений для сплати ЄСВ, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою від 16.07.2018 відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні.

18.09.2018 ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали та просили його задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представники відповідача у судовому засіданні заперечили проти задоволення позову з підстав зазначених у відзиві, вказуючи, що в ході проведеної перевірки встановлено порушення позивачем строків сплати податку на доходи фізичних осіб. Вказали, що ПКУ встановлено порядок і строки сплати податків та зборів, при цьому, сплата ПДФО на рахунок ЄСВ не може рахуватись як своєчасне перерахування першого. За таких обставин, нарахування санкцій є правомірним, а оскаржуване рішення законним.

Заслухавши пояснення та доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд встановив наступне.

Посадовими особами Головного управління Державної фіскальної служби України у Хмельницькій області проведено документальну планову виїзну перевірку Хмельницького державного експериментального протезно-ортопедичного підприємства код ЄДРПОУ 23655123, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2017, валютного - за період з 01.01.2014 по 31.12.2017, єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2014 по 31.12.2017, за результатами перевірки складено акт №0709/22-01-14-01/23655123 від 06.04.2018 року. Відповідно до висновку акта перевірки, встановлено ряд порушень, в тому числі і порушення вимог п.п. 168.1.2, п. 168.1, ст. 168 та абз. а п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, а саме позивачем не перераховано до бюджету під час виплати оподаткованого доходу суму нарахованого податку з доходів фізичних осіб, а саме не сплачено до бюджету податку на доходи фізичних осіб під час виплати оподаткованого доходу у вигляді заробітної плати на загальну суму 2753455,76 грн., в тому числі у липні 2015 року в сумі 3449,00 грн., серпні 2015 року в сумі 21322,06 грн., вересні 2015 року в сумі 22098,13 грн., жовтні 2015 року в сумі 27988,12 грн., листопаді 2015 року в сумі 22828,08 грн., грудні 2015 року в сумі 64324,76 грн., січні 2016 року в сумі 43340,77 грн., лютому 2016 року в сумі 67865,48 грн., березні 2016 року в сумі 87861,35 грн., квітні 2016 року в сумі 170696,43 грн., травні 2016 року в сумі 103271,21 грн., червні 2016 року в сумі 101601,37 грн., липні 2016 року в сумі 136668,50 грн., серпні 2016 року в сумі 113295,23 грн., вересні 2016 року в сумі 118600,21 грн., жовтні 2016 року в сумі 119745,38 грн., листопаді 2016 року в сумі 123721,08 грн., грудні 2016 року в сумі 126475,30 грн., січні 2017 року в сумі 63705,61 грн., лютому 2017 року в сумі 89129,66 грн., березні 2017 року в сумі 85776,03 грн., квітні 2017 року в сумі 105460,05 грн., травні 2017 року в сумі 190126,67 грн., червні 2017 року в сумі 131026,84 грн., липні 2017 року в сумі 175770,42 грн., серпні 2017 року в сумі 134438,51 грн., вересні 2017 року в сумі 100810,45 грн., жовтні 2017 року в сумі 103689,10 грн., листопаді 2017 року в сумі 98369,96 грн..

Крім того, перевіркою встановлено випадки порушення Хмельницьким Державним експериментальним протезно-ортопедичним підприємством встановлених строків сплати (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб з заробітної плати, а саме не сплачено до бюджету податку на доходи фізичних осіб під час виплати оподаткованого доходу у вигляді заробітної плати у сумі 22843,68 грн. в тому й числі у липні 2015 року в сумі 13699,62 грн. (граничний термін сплати 07.08.2015 р. перераховано ПДФО 21.08.2015 в сумі 13491,70 грн. та 08.09.2015 в сумі 217,92 грн.), листопаді 2015 року в сумі 706,13 грн. (граничний термін сплати 07.12.2015 перераховано ПДФО 22.12.2015 в сумі 706,13 грн.), липні 2017 року в сумі 8437,93 грн. (граничний термін сплати 10.08.2015 враховано ПДФО 22.08.2017 в сумі 8437,93 грн).

Позивач надіслав до відповідача заперечення на Акт перевірки, проте згідно з відповіддю ГУ ДФС у Хмельницькій області від 25.04.2018 № 11020/22-01-13-08-07 вказані заперечення не спростовують висновки, викладені в Акті перевірки.

На підставі акту перевірки відповідачем 27.04.2018 прийнято спірне податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДФО на суму 2753455 грн. 76 коп., в тому числі: штрафні (фінансові) санкції на суму 2068319 грн. 76 коп. та пеня 288643 грн. 51 коп..

Не погоджуючись із прийнятим Головним управлінням Державної фіскальної служби України у Хмельницькій області податковим повідомленням-рішенням № НОМЕР_1 від 27.04.2018 позивач звернувся до суду з позовом про його скасування.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи суд виходить із наступного.

Обов'язок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету відповідно до п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168 ПК України покладено на податкового агента, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку і зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у ст.167 ПК України.

Відповідно до п.п.14.1.180 п.14.1 ст.180 ПК України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або не грошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV вказаного Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV вказаного Кодексу.

Порядок сплати (перерахування) податку з доходів фізичних осіб до бюджету передбачено п.п.168.1.2 п.168.1 ст.168 ПК України. Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування вказаного податку до бюджет

Згідно з п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 вказаного Кодексу.

Відповідно до п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168 ПК України якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені вказаним Кодексом для місячного податкового періоду.

Згідно з п.171.1 ст.171 ПК України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Відповідно до п.51.1 ст.51 ПК України платники податків, в тому числі податкові агенти, зобов'язані подавати контролюючим органам у строки, встановлені вказаним Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків.

Згідно з п.п. а , б п.176.2 ст.176 ПК України особи, які відповідно до вказаного Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані:

а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;

б) подавати у строки, встановлені вказаним Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Відповідно до статті 127 ПК України, ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов'язок щодо погашення такого податкового боргу покладається на особу, визначену цим Кодексом, у тому числі на податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розділом IV цього Кодексу.

Передбачені цим пунктом штрафи не застосовуються, коли ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податку на доходи фізичних осіб самостійно виявляється податковим агентом при проведенні перерахунку цього податку, передбаченого пунктом 169.4 статті 169 цього Кодексу, та виправляється в наступних податкових періодах протягом податкового (звітного) року згідно з нормами цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме із оборотно-сальдових відомостей по рахунках 641 (Дт.) банківських виписок, позивачем нараховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 3690335,69 грн.

Судом встановлено, що податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати за період з липня 2015 по грудень 2017 на загальну суму 2753455,76 грн. в тому числі у липні 2015 року в сумі 3449,00 грн., серпні 2015 року в сумі 21322,06 грн., вересні 2015 року в сумі 22098,13 грн., жовтні 2015 року в сумі 27988,12 грн., листопаді 2015 року в сумі 22828,08 грн., грудні 2015 року в сумі 64324,76 грн., січні 2016 року в сумі 43340,77 грн., лютому 2016 року в сумі 67865,48 грн., березні 2016 року в сумі 87861,35 грн., квітні 2016 року в сумі 170696,43 грн., травні 2016 року в сумі 103271,21 грн., червні 2016 року в сумі 101601,37 грн., липні 2016 року в сумі 136668,50 грн., серпні 2016 року в сумі 113295,23 грн., вересні 2016 року в сумі 118600,21 грн., жовтні 2016 року в сумі 119745,38 грн., листопаді 2016 року в сумі 123721,08 грн., грудні 2016 року в сумі 126475,30 грн., січні 2017 року в сумі 63705,61 грн., лютому 2017 року в сумі 89129,66 грн., березні 2017 року в сумі 85776,03 грн., квітні 2017 року в сумі 105460,05 грн., травні 2017 року в сумі 190126,67 грн., червні 2017 року в сумі 131026,84 грн., липні 2017 року в сумі 175770,42 грн., серпні 2017 року в сумі 134438,51 грн., вересні 2017 року в сумі 100810,45 грн., жовтні 2017 року в сумі 103689,10 грн., листопаді 2017 року в сумі 98369,96 грн. помилково позивачем був сплачений та зарахований на рахунок єдиного соціального внеску замість рахунку, що призначений для зарахування податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати - 33111340700002, за кодом бюджетної класифікації 11010100.

Таким чином, згідно інтегрованої картки платника податків - Хмельницького Державного експериментального протезно-ортопедичного підприємства, за відповідний звітний період утворилася недоїмка зі сплати податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати (код класифікації доходів бюджету 11010100 ) в сумі 2753455,76 грн.

Відповідно до частини 1 ст. 43 Бюджетного кодексу України, при виконанні держбюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого в Нацбанку України.

Відповідно до п. 23-1 ст. 2 Бюджетного кодексу України, єдиний казначейський рахунок - рахунок, відкритий центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у системі електронних платежів Національного банку України, на якому консолідуються кошти державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування та кошти інших клієнтів, які відповідно до законодавства знаходяться на казначейському обслуговуванні.

Також, згідно ч. 4, 5 ст. 45 Бюджетного кодексу України, податки і збори та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном).

Податки і збори та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Аналізуючи зазначені вище норми Бюджетного кодексу України, суд приходить до висновку, що усі сплачені податки і збори (обов'язкові платежі), в будь-якому випадку зараховуються та акумулюються на один консолідований рахунок - єдиний казначейський рахунок, а зарахування на відповідний рахунок має значення лише для обліку коштів.

Водночас, законодавцем не визначено випадки застосування до платника фінансових санкцій за своєчасну сплату податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати на помилковий казначейський рахунок.

Суд критично відноситься до тверджень відповідача, що позивачем було несвоєчасно здійснено сплату (несвоєчасне перерахування) податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати (ПДФО), оскільки у платіжних дорученнях було відповідне посилання на сплату ПДФО, позивач у встановлені законодавством строки подав до банку (державного казначейства) платіжні доручення про сплату ПДФО, які були прийняті, і хоча кошти було помилково перераховані на інший казначейський рахунок, позивачем в подальшому було самостійно виявлено помилку та здійснено повернення вказаних сум ПДФО шляхом перерахування коштів на правильний рахунок, що підтверджується наявними в матеріалах справи листом Управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області № 02-09/637 від 07.06.2018 та платіжним дорученням № 7412 від 29.03.2018.

Окрім того, суд зазначає, що зазначені штрафні санкції застосовуються у разі несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) ПДФО, а не у випадку помилково сплачених сум ПДФО на невідповідний рахунок. Здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак, дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов'язання, не можуть слугувати підставою для застосування штрафів.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 14.08.2018 року у справі № 821/1897/17 (К/9901/49746/18).

Таким чином, суд погоджується із твердженням позивача, що ним зобов'язання зі сплати ПДФО виконані вчасно, у встановлені законодавством терміни для здійснення такої сплати. Помилка при зазначенні невідповідного рахунку, не може слугувати підставою для застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасне перерахування ПДФО.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 27.04.2018 № НОМЕР_1, підлягає скасуванню в частині нарахування позивачу грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 2753455 грн. 76 коп., штрафних (фінансових) санкцій на суму 2058213 грн. 38 коп. та пені 288643 грн. 51 коп.

Щодо нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 10106,38 грн., за порушення Хмельницьким Державним експериментальним протезно-ортопедичним підприємством встановлених строків сплати (перерахування) до бюджету податку на доходи фізичних осіб з заробітної плати, а саме не сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб під час виплати оподаткованого доходу у вигляді заробітної плати у сумі 22843,68 грн. в тому й числі у липні 2015 року в сумі 13699,62 грн. (граничний термін сплати 07.08.2015 р. перераховано ПДФО 21.08.2015 в сумі 13491,70 грн. та 08.09.2015 в сумі 217,92 грн.), листопаді 2015 року в сумі 706,13 грн. (граничний термін сплати 07.12.2015 перераховано ПДФО 22.12.2015 в сумі 706,13 грн.), липні 2017 року в сумі 8437,93 грн. (граничний термін сплати 10.08.2015 враховано ПДФО 22.08.2017 в сумі 8437,93 грн.), суд встановив та врахував наступне.

Згідно з п.126.1 ст.126 ПКУ (в редакції на час виникнення відповідних правовідносин) у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Водночас, як зазначалося вище, пунктом 127.1 ст.127 ПК України передбачено, що ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов'язок щодо погашення такого податкового боргу покладається на особу, визначену цим Кодексом, у тому числі на податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу, крім випадків, встановлених розділом IV цього Кодексу.

Положення статті 126 ПКУ щодо застосування штрафної санкції застосовується у випадку, коли має місце несвоєчасність сплати платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання. При цьому розмір такої санкції прямо залежить від часу затримки такої сплати.

Тобто, у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, передбачених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності відповідно до статті 126 ПКУ.

Статтею 127 ПКУ встановлено міру відповідальності, яка покладається на платника податків, у тому числі і на податкового агента, саме за несплату (неперерахування) податків, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, при цьому розмір штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) не відповідно до часу затримки такої несплати (як передбачено статтею 126 ПКУ), а залежно від кількості допущених порушень протягом певного періоду часу. Тобто склад порушення передбачає, що нарахування, сплата чи утримання податку не відбулися до чи на момент виплати доходу.

Таким чином, для надання правильної правової оцінки спірним правовідносинам підлягає встановленню, чи мало місце прострочення сплати узгоджених податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб чи неперерахування такого податку до або під час виплати доходу.

В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачем несвоєчасно перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб під час виплати оподаткованого доходу у вигляді заробітної плати у липні 2015 року в сумі 13699,62 грн., у листопаді 2015 року в сумі 706,13 грн., у липні 2017 року в сумі 8437,93 грн., даний факт також не заперечувався представником позивача в судовому засіданні.

У зв'язку з виявленими порушеннями контролюючим органом застосована до позивача штрафна санкція відповідно до п.127.1 ст.127 ПКУ в сумі 10106,38 грн. (3424,91 = 25% із суми несвоєчасного перерахування ПДФО у липні 2015 року - 13699,62 грн., 353,07 = 50% із суми несвоєчасного перерахування ПДФО у листопаді 2015 року - 706,13 грн., 6328,40 = 75% із суми несвоєчасного перерахування ПДФО у липні 2017 року - 8437,93 грн.).

А тому враховуючи зазначене, а також визнання представником позивача порушень щодо несвоєчасності перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб під час виплати оподаткованого доходу у вигляді заробітної плати, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно застосовано до позивача штрафні (фінансові) санкції на суму 10106,38 грн., з урахуванням чого оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 27.04.2018 № НОМЕР_1 в частині нарахування Хмельницькому Державному експериментальному протезно-ортопедичному підприємству штрафних санкцій у розмірі 10106,38 грн. є правомірним, а позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідачем частково доведено правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 27.04.2018 № НОМЕР_1 з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Хмельницького Державного експериментального протезно-ортопедичного підприємства підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Беручи до уваги те, що Хмельницьким Державним експериментальним протезно-ортопедичним підприємством при поданні позову сплачено судовий збір у розмірі 76656,29 грн., і суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, сума судових витрат, яка підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Хмельницькій області, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, складає 76502,97 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.04.2018 № НОМЕР_1, винесене Головним управлінням Державної фіскальної служби України у Хмельницькій області в частині нарахованого податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 2753455 грн. 76 коп., штрафних (фінансових) санкцій на суму 2058213 грн. 38 коп. та пені 288643 грн. 51 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Хмельницькій області на користь Хмельницького Державного експериментального протезно-ортопедичного підприємства судові витрати в сумі 76502 грн. (сімдесят шість тисяч п'ятсот дві гривні) 97 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 23 жовтня 2018 року

Позивач:Хмельницьке Державне експериментальне протезно-ортопедичне підприємтсво (вул. В. М. Чорновола, 159/1, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29006 , код ЄДРПОУ - 2365512) Відповідач:Головне управління Державної фіскальної служби України у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 39492190)

Головуючий суддя /підпис/ ОСОБА_5 "Згідно з оригіналом" Суддя ОСОБА_5