Рішення

від 17.10.2018 по справі 2040/6134/18

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 жовтня 2018 р. № 2040/6134/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Заічко О.В.

при секретареві судового засідання - Мараєвій О.В.,

за участі: представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Несміян Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 (АДРЕСА_1) до Дергачівської районної ради Харківської області (пл. Перемоги, буд. 5,м. Дергачі, Харківська область,62300, код ЄДРПОУ00433354) про визнання дій незаконними та скасування рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд: визнати незаконним та скасувати Рішення Дергачівської районної ради № 624-38 від 13.02.3018 року прийняте на XXVIII сесії районної ради VII скликання Про звіт директора комунального підприємства Соціальна аптека Дергачівської районної ради , що знаходиться у спільній власності територіальних громад сіл,селищ,міста Дергачівського району Харківської області за період - лютий 2017 року по даний час ; визнати незаконним та скасувати Рішення Дергачівської районної ради від 13 лютого 2018 року № 625-39 прийняте на XXVIII сесії районної ради VII скликання Про звільнення директора комунального підприємства соціальна аптека Дергачівської районної ради , що знаходиться у спільній власності територіальних громад, сіл, селищ, міста Дергачівського району Харківської області ; визнати незаконним та скасувати Рішення Дергачівської районної ради від 13 лютого 2018 року № 626-40 прийняте на XXVIII сесії районної ради VII скликання Про покладання виконання обов'язків директора комунального підприємства Соціальна аптека Дергачівської районної ради , що знаходиться у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міста Дергачівського району Харківської області .

В обґрунтування позову позивач зазначив, що зазначені рішення порушують права позивача, як члена відповідної територіальної громади та співвласника усього її майна, яке знаходиться в її комунальній власності.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позов та просив його задовольнити, посилаючись на наведені у ньому доводи.

Представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити з огляду на доводи наданого суду відзиву на позов в контексті законності спірних рішень.

Представник позивача надав відповідь на відзив, в якому вказав на помилковості позиції відповідача.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що Дергачівська районна рада є засновником КП Соціальна аптека Дергачівської районної ради .

На посаді директора КП Соціальна аптека Дергачівської районної ради , що знаходиться у спільній власності територіальних громад сіл, селищ міста Дергачівського району Харківської області перебувала ОСОБА_4.

Рішенням Дергачівської районної ради XXVІІІ сесії VIІ скликання № 624-38 від 13.02.2018 звіт директора КП Соціальна аптека Дергачівської районної ради за період лютий 2017 по даний час, визнано незадовільним.

Згідно рішення Дергачівської районної ради XXVІІІ сесії VIІ скликання № 625-39 від 13.02.2018 у зв'язку з визнанням звіту директора КП Соціальна аптека Дергачівської районної ради за період лютий 2017 по даний час незадовільним, звільнено ОСОБА_4 з займаної посади.

Рішенням Дергачівської районної ради XXVІІІ сесії VIІ скликання № 626-40 від 13.02.2018 року було покладено виконання обов'язків директора КП Соціальна аптека Дергачівської районної ради на ОСОБА_5 з 19.02.2018 року до призначення керівника вищезазначеного комунального підприємства.

Позивач, не погодившись з зазначеними рішеннями, звернулась до суду за їх оскарженням.

Згідно ст.5 Конституції України, носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Статтею 140 Конституції України встановлено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад ( ст.42 Конституції України).

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування" ( надалі - Закон) місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Громадяни України реалізують своє право на участь у місцевому самоврядуванні за належністю до відповідних територіальних громад ( ст.3 Закону).

Відповідно до ст. 59 Закону, Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів, для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету (ст. 47 Закону).

Згідно п.20 ч.1 ст.43 Закону до питань, які вирішуються районним радами виключно на їх пленарних засіданнях належать вирішення в установленому законом порядку питань щодо управління об'єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад; призначення і звільнення їх керівників.

Як передбачено ст.11 Регламенту роботи Дергачівської районної ради VIІ скликання, затвердженого рішенням ІV сесії Дергачівської райради VIІ скликання від 09.02.2016 №44-1 (далі Регламент), сесії ради скликаються головою ради за необхідністю, але не менше одного разу на квартал. Розпорядження про скликання сесії ради доводиться до відома депутатів ради і населення не пізніше як за 25 робочих днів до пленарного засідання сесії, а у виняткових випадках не пізніше як за 3-6 робочих днів до сесії, із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради.

Аналогічна норма міститься і у ч.10 ст.46 Закону.

Як встановлено ч.13 ст.46 Закону пропозиції щодо питань на розгляд ради можуть вноситися сільським, селищним, міським головою, постійними комісіями, депутатами, виконавчим комітетом ради, головою місцевої державної адміністрації, головою районної, обласної ради, загальними зборами громадян.

Питання порядку денного порядок роботи сесії, порядок прийняття рішень, а також інші питання процедури проведення сесії ради визначаються регламентом ради.

При цьому, формування порядку денного сесії ради передбачено ст.13 Регламенту, а затвердження порядку денного передбачено ст.14, де зазначено, що пропозиція щодо кожного питання, яке пропонується включити до проекту порядку денного сесії ради, подається на ім'я голови ради з супровідною запискою і проектом рішення сесії чи іншим документом, який пропонується прийняти за цією пропозицією. Пропозиції до порядку денного сесії ради, внесені пізніше як за сім днів до відкриття сесії ради переносяться на розгляд наступної сесії ради, крім бюджетних питань та у разі виникнення надзвичайних ситуацій. В разі необхідності розгляду питання під час пленарного засідання ради, яке не було включено до порядку денного, голова ради вносить пропозицію включити дане питання до порядку денного. Включення такого питання затверджується більшістю депутатів від загального складу ради.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

За визначенням ст. 4 КАС України, позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Статтею 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Водночас, ч.1, п. 3 ч.2, ч.3 ст. 45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. З урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема: подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Розглядаючи вказану справу судом в ході розгляду справи було встановлено, що оскаржувані рішення не були складені відносно позивача, а позов обумовлений тим, що на її думку, були порушені її права як члена відповідної територіальної громади та співвласника усього майна, яке знаходиться в її комунальній власності, що виразилося у закритті двох аптечних пунктів та зниженні, як наслідок, доступності медичних виробів.

Проте, у судовому засіданні представник позивача не надав чітких пояснень, які саме права позивача були порушені, як вплинули оскаржувані рішення саме на позивача, які конкретні негативні наслідки вказаними рішеннями було спричинено позивачеві.

Крім того, позивачем у позові та представником позивача у судовому засіданні не наведено доводів відносно того, яким чином позивач, як член територіальної громади, брала участь у місцевому самоврядуванні відповідно до ст.3 Закону, в контексті існування оскаржуваних у справі рішень.

Позивач, на виконання приписів ч.1 ст.77 КАС України, не надав жодних доказів на підтвердження визщезазначеного.

Крім того, судом було враховано позицію ВАС України, викладену в постанові від 15.10.2015 у справі К/800/63711/14, стосовно того, що адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд повинен установити, що у зв'язку з прийняттям рішенням чи вчиненням дій (допущення бездіяльності) суб'єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача. З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особі, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення). Тобто, встановлення факту наявності порушення права, свободи чи інтересу особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов'язковим під час судового розгляду.

В рамках даної справи відносно позивача відсутні обидві невід'ємні складові, а тому, у поданні вказаного позову позивачем вбачаються зловживання правами, яке виражається у поданні останньою позову за відсутності відносно неї предмету спору.

Проте, суд, не вбачає при розгляді справи необхідності скористатись правом, передбаченим ч.3 ст. 45 КАС України.

Спірні рішення напряму стосуються лише ОСОБА_4, яка скористалось своїм відповідним правом на оскарження в рамках справи № 619/1213/18.

Посилання позивача про порушення законодавчих норм та регламентів при прийнятті відповідачем оскаржених рішень судом відхиляються та в даній справі вказані доводи не підлягають оцінці, оскільки, як вже зазначено вище, дані рішення не відносяться до позивача.

У судовому засіданні представник позивача наголошував, що вказані рішення обурили позивача з підстав, викладених вище, проте, суд вказує, що це є її суб'єктивною оцінкою, водночас, обов'язковою умовою надання правового захисту судом, є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду, що не знайшло свого підтвердження в ході розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Дергачівської районної ради Харківської області про визнання дій незаконними та скасування рішень - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи, як передбачено п.15 Перехідних положень КАС України; після початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи - безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 23 жовтня 2018 року.

Суддя Заічко О.В.