Постанова

від 23.10.2018 по справі 812/453/18

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2018 року справа №812/453/18

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Шишова О.О., суддів Сіваченка І.В., Блохіна А.А., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18.06.2018 року по справі № 812/453/18 (суддя по 1 інстанції Ірметова О.В., повний текст рішення складений 27.06.2018 року у м.Сєвєродонецьку) за адміністративним позовом Фермерського господарства "Моноліт-Агро" до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області про визнання протиправною та скасування наказу про припинення договору оренди земельної ділянки, зобов'язання поновити договір оренди земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

21 лютого 2018 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Фермерського господарства "Моноліт-Агро" (далі Моноліт-Агро) до Головного управління Держгеокадастру в Луганській області (далі - відповідач, Держгеокадастр) про визнання протиправною та скасування відмови в укладенні додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки, зобов'язання поновити договір оренди земельної ділянки.

В обґрунтуванні позовних вимог зазначено, що 08 січня 2003 року між ФГ "Моноліт-Агро" та Біловодською районною державною адміністрацією був укладений договір оренди земельної ділянки площею 40,0881 га ріллі із земель державної власності (землі запасу, кадастровий № 4420655100:15:010:0109) та зареєстрований у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних ділянок в Біловодському районному відділі земельних ресурсів від 13.01.2003 за № 5. Також після зазначеного договору були укладені додаткові угоди про внесення змін до договорів оренди від 27.12.2006 № 206551/040639900231 та від 19.12.2011 № 44206551400288. Відповідно до додаткової угоди від 19.12.2011 дія договору оренди земельної ділянки закінчився 27.12.2016 року.

До закінчення строку дії договору, а саме 06.09.2016 позивач звернувся до відповідача з листом № 18 від 06.09.2016, у якому просив подовжити договір оренди земельної ділянки. 19.09.2016 позивач отримав від відповідача лист про розгляд клопотання в якому зазначалось, що позивачу потрібно надати певний перелік документів, після чого стане можливим поновити договір оренди. 01.12.2016 позивач надав усі необхідні документи та направив їх разом з листом № 23 від 01.12.2016. Також позивач надав відповідачу клопотання № 24 від 02.12.2016 з проханням встановити орендну плату при поновлені договору в розмірі 6% від нормативної грошової оцінки землі.

Відповідь на клопотання і лист, які направив позивач в грудні 2016 року, була отримана 12.10.2017. Відповідач 12.10.2017 надав позивачу лист-повідомлення про відмову в поновленні договору оренди землі № 27-12-0.3.-4391/2-17. У листі зазначено, що у зв'язку з недосягненням домовленості щодо розміру орендної плати по договору, яка є його істотною умовою, закінченням строку договору, відсутністю агрохімічних паспортів поля, земельної ділянки та довідки про заборгованість зі сплати за оренду земельної ділянки, відповідач заперечує щодо поновлення договору оренди від 08.01.2003.

Позивач вважає відмову в поновленні договору, яка викладена у листі-повідомленні № 27-12-0.3-4391/2-17 від 12.10.2017 протиправною.

З урахуванням уточнень до позовної заяви позивач просив суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру в Луганській області № 1195-сг від 12.12.2017 про припинення дії договору оренди земельної ділянки;

- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Луганській області укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки площею 40,0881 га ріллі з земель державної власності (землі запасу, кадастровий № 4420655100:15:010:0109), який зареєстрований у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних ділянок в Біловодському районному відділі земельних ресурсів від 13.01.2003 за № 5.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду адміністративний позов був задоволений.

Судове рішення першої інстанції обґрунтоване тим, що Головне управління Держгеокадастру у Луганській області безпідставно витребує від позивача агрохімічний паспорт поля, земельної ділянки, довідку про відсутність заборгованості зі сплати орендної плати та безпідставно зазначає про наявність недосягнення домовленості щодо орендної плати по договору, оскільки ФГ "Моноліт-Агро" погодилося з орендною платою за землю у розмірі 8 відсотків від нормативної грошової оцінки землі та терміном користування на 7 років.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтуванні апеляційної скарги відповідач зазначив, що вимоги Головного управління Держгеокадастру в Луганській області про необхідність паспортизації земельної ділянки, яка розташована на території Біловодської селищної ради Біловодського району Луганської області, відповідають нормам Закону України "Про оренду землі ", Порядку ведення агрохімічного паспорта поля, земельної ділянки , затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 11.10.2011 № 536. Вимога Головного управління Держгеокадастру в Луганській області про надання довідки про відсутність заборгованості зі сплати орендної плати випливає з положень ст.33 Закону України Про охорону землі . Крім того, апелянт вважає, що сторони не дійшли згоди про розмір орендної плати за землю.

Крім того, апелянт вважає, що суд першої інстанції безпідставно застосував вимоги ч.6 ст.3 Закону України Про охорону землі , оскільки за відсутності проекту додаткової угоди позивач позбавлений переважного права на користування земельною ділянкою.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив, що процедури узгодженості умов орендної плати не було, оскільки після звернення позивача 01.12.2016 року від Держгеокадастра була отримана відповідь лише через рік. Законодавство не містить обов'язку щодо надання довідки про відсутність заборгованості за користування земельною ділянкою, а паспортизація землі відбувається за рахунок коштів, що надходять від плати за землю. Тобто в обов'язок саме органів місцевого самоврядування входить здійснення агрохімічного обстеження земель та складання агрохімічного паспорту поля, земельної ділянки.

Позивач просив залишити апеляційну скаргу без задоволення а постанову суду першої інстанції без змін.

Усі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання тому, відповідно до п.2 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступного.

Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 08 січня 2003 року між Біловодською районною державною адміністрацією та Фермерським господарством "Моноліт-Агро" укладено договір оренди земельної ділянки площею 40,9 га (рілля) для створення та ведення фермерського господарства строком на 5 років до 31.12.2006 (а.с.11-13). Також визначено розмір орендної плати за земельну ділянку у розмірі 0,1 % від грошової оцінки земельної ділянки 392767,17 грн. (станом на 01.01.2010) (а.с.14).

У подальшому укладалися додаткові угоди до зазначеного договору оренди земельної ділянки, якими продовжувалися строки оренди та визначалися розміри орендної плати (а.с.16-17, 18).

Додатковою угодою № 130 пункт 2.3 вказаного Договору викладений у новій редакції: "Договір укладено на 5 років до 27.12.2016. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію".

Фермерське господарство "Моноліт-Агро" листом від 06.09.2016 за вих. № 18 просило Головне управління Держгеокадастру в Луганській області продовжити договір оренди на земельну ділянку площею 40,0881 га ріллі з земель державної власності (землі запасу), кадастровий № 4420655100:15:010:0109 та зареєстрований у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних ділянок в Біловодському районному Відділі земельних ресурсів від 13.01.2003 за № 5), строком на 10 років для ведення фермерського господарства. До заяви додана копія договору оренди земельної ділянки, копія розпорядження Біловодської районної державної адміністрації від 08.01.2003 №6, копія розпорядження Біловодської районної державної адміністрації від 11.12.2006, копія розпорядження Біловодської районної державної адміністрації від 09.12.2011 № 491, копія статуту Фермерського господарства "Моноліт-Агро", копія довідки з ЄДРПОУ, копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.19).

Відповідач листом від 19.09.2016 за вих. ДС-27-12-0.3-3606/16 повідомив ФГ Моноліт-Агро про розгляд заяви стосовно поновлення договору оренди земельної ділянки. Одночасно відповідач повідомив, що вважає доцільним реалізувати право оренди на вказану земельну ділянку на умовах річної орендної плати в розмірі 8 % від нормативної грошової оцінки землі та терміном користування на 7 років. Крім того, в цьому листі зазначено позивачу, які дії необхідно вчинити для поновлення договору оренди, а саме здійснити державну реєстрацію земельної ділянки, наданої у користування, та провести її грошову оцінку. Враховуючи викладене, Головне управління Держгеокадастру у Луганській області запропонувало повторно звернутися з листом-повідомленням про поновлення договору оренди земельної ділянки шляхом укладання нового договору оренди з наданням необхідних документів (а.с.20-21).

ФГ Моноліт-Агро листом від 01.12.2016 за вих. № 23 просив відповідача поновити договір оренди землі від 08.01.2003 строком на 7 років на умовах річної орендної плати в розмірі 6% від нормативної грошової оцінки землі (а.с.22).

Листом від 02.12.2016 за вих. № 23 ФГ Моноліт-Агро просило відповідача встановити орендну плату в розмірі 6 % від нормативної грошової оцінки землі при поновленні договору оренди земельної ділянки від 08.01.2003 (а.с.23).

Головне управління Держгеокадастру у Луганській області листом-повідомленням від 12.10.2017 № 27-12-0.3-4391/2-17 повідомило ФГ "Моноліт-Агро" про заперечення щодо поновлення договору оренди земельної ділянки від 08.01.2003. Підставами відмови стало: не надання агрохімічного паспорту поля, земельної ділянки; не надання довідки про відсутність заборгованості зі сплати орендної плати земельної ділянки; у зв'язку з недосягненням домовленості щодо орендної плати по договору (а.с.58-59).

Головне управління Держгеокадастру в Луганській області наказом від 12.12.2017 № 1195-сг припинило дію договору оренди земельної ділянки, який зареєстрований у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних ділянок в Біловодському районному відділі земельних ресурсів від 13.01.2003 за № 5, у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено (а.с.92).

Вказані фактичні обставини не є спірними по справі.

Спірним питанням у справі є правомірність рішень Головного управління Держгеокадастру у Луганській області під час вирішення питання щодо поновлення договору оренди земельної ділянки, наданої Фермерському господарству "Моноліт-Агро".

За приписами ч. 1 ст. 2 КАС України (в цьому випадку й далі - у редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною 1 статті 19 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах.

Пунктом 2 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Вжитий у п.7 частини 1 статті 4 КАС України термін суб'єкт владних повноважень - означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень або наданні адміністративних послуг.

У редакції Закону 2147 від 03.10.2017 поняття суб'єкта владних повноважень доповнено тим, що такий суб'єкт повинен здійснювати саме публічно-владні управлінські функції, на відміну від попередньої редакції, де зазначено про владні управлінські функції

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій, чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні публічно-владних управлінських функцій. При цьому нова редакція КАС України закріпляє ту позицію, що в адміністративному судочинстві підлягають розгляду спори які стосуються саме публічних владних управлінських функцій.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні врахувати суб'єктний склад спірних правовідносин, одним з яких є участь суб'єкта владних повноважень, визначити характер правовідносин, з яких виник спір, і мету пред'явлення позову.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Тобто спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед суб'єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.

Як убачається з матеріалів справи, ФГ Моноліт-Агро обґрунтовує свою позицію тим, що воно має переважне право на користування земельною ділянкою договір оренди землі від 27 вересня 2007 року та просить суд зобов'язати відповідача укласти з ним додаткову угоду.

Тобто, фактично позивач має намір укласти договір оренди землі та вирішити свої цивільні права.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що спір щодо необґрунтованості дій Держгеокадастру про надання певних документів не може бути підставою для висновку, що суб'єкт владних повноважень виконує свої публічно-владні функції, оскільки по суті спір стосується укладення додаткової угоди користування земельною ділянкою між орендодавцем та орендатором. Крім того, позивач наполягає на тому, що він має переважне право на укладення такої угоди і при цьому існує спір про розмір орендної плати за землю.

Пунктом 1 частини 1 статті 20 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" визначено порядок поновлення договору оренди землі.

Згідно з частиною 1 статті 33 цього Закону по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Відповідно до ч.2 ст.33 цього Закону орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

Також суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ст.30 Закону України Про оренду землі зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що звертаючись з цим адміністративним позовом, ФГ Моноліт-Агро шляхом установлення протиправності дій Держгеокадастру в Луганській області, має намір вирішити свої цивільні права та в судовому порядку зобов'язати відповідача у господарських правовідносинах укласти додаткову угоду оренди земельної ділянки.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Луганській області № 1195-сг від 12.12.2017 про припинення дії договору оренди земельної ділянки, не поновлює права позивача, оскільки зазначений договір діяв до 27.12.2016 року.

Частина 3 статті 19 КАС України передбачає, що адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.

Аналіз зазначених обставин справи дає підстави суду апеляційної інстанції вважати, що спір у цій справі не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єкта владних повноважень, а стосується захисту у сфері господарської діяльності, що регулюється нормами ГПК України.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

Беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі й обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу господарського судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися судом, встановленим законом у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм процесуального, а саме розглянув справу, яка не може розглядатися за правилами адміністративного судочинства.

До подібних висновків дійшла Велика палата Верховного суду, розглядаючи справу 815/1595/2018 (рішення від 03 жовтня 2018).

Абзацом другим частини першої статті 319 КАС України встановлено, що порушення правил юрисдикції адміністративних судів, встановлених статтею 19 КАС України, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів апеляційної скарги.

При таких обставинах апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції слід скасувати а справу закрити.

Керуючись статями 309, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18.06.2018 року по справі № 812/453/18 - задовольнити частково.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18.06.2018 року по справі № 812/453/18 - скасувати.

Провадження по справі за адміністративним позовом Фермерського господарства "Моноліт-Агро" до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області про визнання протиправною та скасування наказу про припинення договору оренди земельної ділянки, зобов'язання поновити договір оренди земельної ділянки - закрити.

Повне судове рішення складено та підписано 23 жовтня 2018 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку передбаченому ст.328 КАС України.

Головуючий суддя О.О.Шишов

Судді І.В. Сіваченко

А.А.Блохін