Ухвала

від 23.10.2018 по справі 822/1948/18

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення апеляційної скарги

Справа № 822/1948/18

23 жовтня 2018 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача: Моніча Б.С.

суддів: Охрімчук І.Г. Капустинського М.М.

перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 серпня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Шепетівського районного територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг), Шепетівської районної державної адміністрації Хмельницької області, Державного реєстратора Андрієвської Марини Василівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головне управління Національної поліції України в Хмельницькій області про скасування розпорядження та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 серпня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

Не погоджуючись із судовим рішенням, Головне управління Національної поліції України в Хмельницькій області оскаржило його в апеляційному порядку.

Відповідно до Указів Президента України від 29 грудня 2017 року № 455/2017 Про ліквідацію апеляційних адміністративних судів та утворення апеляційних адміністративних судів в апеляційних округах та від 28 вересня 2018 року № 296/2018 Про переведення суддів , частини 6 статті 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів проведено заходи з передачі справ та матеріалів, що перебували в провадженні Вінницького апеляційного адміністративного суду до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Перевіривши апеляційну скаргу, суд дійшов висновку, що вона підлягає поверненню скаржнику, виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 298 КАС України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Згідно з частиною третьою статті 55 КАС України юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Відповідно до частини першої статті 55 КАС України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Частиною 8 ст.59 КАС України визначено, що у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді (частина п'ята статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України).

Частиною шостою статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, чинному з 15.12.2017) передбачено, що оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

Відповідно до пункту 10 частини першої статті 34 Закону України "Про нотаріат" від 02.09.1999 № 3425-XII засвідчення вірності копій (фотокопій) документів і виписок з них покладається на нотаріусів.

У статті 75 вказаного Закону України "Про нотаріат" зазначено, що нотаріуси, посадові особи органів місцевого самоврядування, які вчиняють нотаріальні дії, засвідчують вірність копій документів, виданих підприємствами, установами і організаціями за умови, що ці документи не суперечать законові, мають юридичне значення і засвідчення вірності їх копій не заборонено законом.

Вірність копії документа, виданого громадянином, засвідчується у тих випадках, коли справжність підпису громадянина на оригіналі цього документа засвідчена нотаріусом або посадовою особою органу місцевого самоврядування чи підприємством, установою, організацією за місцем роботи, навчання, проживання чи лікування громадянина.

Таким чином, допустимим є посвідчення копій документів не лише суддею, а й нотаріусом.

Враховуючи викладене, повноваження представника сторони мають бути підтверджені оригіналом довіреності, що посвідчує такі повноваження, або її копією, засвідченою у визначеному законом порядку, зокрема, особою, яка має повноваження на засвідчення копії довіреності.

Апеляційна скарга від імені Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області підписана ОСОБА_4, як представником. Матеріали справи містять копію довіреності, яка підписана начальником ОСОБА_5, проте засвідчена самим представником ОСОБА_4.

При цьому доказів наявності у ОСОБА_4 встановлених законом повноважень щодо засвідчення копії довіреності Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області суду апеляційної інстанції не надано. Зазначені відомості в матеріалах справи також відсутні.

Таким чином, копія довіреності, яка міститься в матеріалах справи, не є документом, що посвідчує повноваження ОСОБА_4 на представництво інтересів скаржника.

За таких обставин, апеляційна скарга Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області підписана представником за відсутності підтвердження повноважень такої особи на здійснення представництва.

Додатково колегія суддів вважає зазначити, що відповідні правовідносини, які встановлюють порядок посвідчення довіреностей врегульовані законодавством, зокрема процесуальним (зазначені норми є спеціальними) та цивільним (зазначені норми можуть застосовуватися у випадках, якщо процесуальне законодавство нечітко регулює відповідні правовідносини).

У питанні посвідчення довіреностей від імені юридичної особи і процесуальне, і цивільне законодавство є чітким: довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це ЗАКОНОМ, установчими документами.

Копія такої довіреності може бути посвідчена виключно такою посадовою особою і тоді вона має силу оригіналу.

Також копія довіреності може бути посвідчена суддею (оскільки така можливість визначена у КАС України) або нотаріусом (оскільки він належить до кола осіб, яким надано право посвідчувати документи в силу Закону України "Про нотаріат").

Будь-якими іншими нормативно-правовими актами (як то інструкції з діловодства в органах державної влади, державні стандарти посвідчення копій документів), окрім ЗАКОНУ, відповідні питання врегульовані бути не можуть в силу прямої вказівки ч.6 ст.59 КАС України.

Відтак посвідчення копії довіреності представника самим представником є нікчемним навіть у випадку, коли таке право йому надано в самому тексті довіреності.

Щодо зазначення у довіреності переліку прав, якими наділений представник, то з цього приводу слід окремо вказати на наступне.

Порядком посвідчення заповітів і довіреностей, що прирівнюються до нотаріально посвідчених, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 р. №419 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 6 липня 2006 р. б№940) визначено, що за загальним правилом у разі посвідчення довіреності на ведення справи в суді посадова, службова особа роз'яснює довірителю, що представник вправі вчиняти від його імені ВСІ процесуальні дії. Обмеження повноважень представника щодо вчинення певних процесуальних дій обумовлюються в довіреності.

До зазначених висновків слід прийти, ознайомившись з положеннями ст.247 ЦК України та п.п.28-29 згаданого раніше Порядку посвідчення заповітів і довіреностей, що прирівнюються до нотаріально посвідчених.

Ці ж висновки випливають з того, що представництво у суді (процесуальне представництво) - це не інститут цивільного права, а процесуальна діяльність однієї сторони в інтересах іншої, спрямована на захист права, свобод чи охоронюваних інтересів. Особливістю такої процесуальної діяльності є те, що вона чітко регламентована процесуальним законодавством та визначається встановленими етапами розгляду судової справи.

Під час такої процесуальної діяльності представник не вчиняє від імені особи, яку представляє, жодних правочинів. Більше того, на представників, як і на учасників справи, покладені певні процесуальні обов'язки, невиконання яких або зловживання якими може тягнути певну відповідальність: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні тощо (ст.ст.44-45 КАСУ).

Якщо звернутися до положень КАС України щодо наділення представників сторін правом засвідчувати певні документи, то таке право їм надано виключно щодо письмових доказів (абз.2 ч.5 ст.94 КАС України).

Натомість довіреність не є письмовим доказом у розумінні ч.1 ст.94 КАС України, а тому не може бути посвідчена представником, тим більше на стадії, коли суд перевіряє питання про можливість його допуску до справи як представника.

Враховуючи вимоги пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України, апеляційна скарга підлягає поверненню, оскільки підписана особою, яка не підтвердила свої повноваження щодо підписання такої скарги.

Керуючись ст.ст.296, 298, 325, 328, 329 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

1. Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 серпня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Шепетівського районного територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг), Шепетівської районної державної адміністрації Хмельницької області, Державного реєстратора Андрієвської Марини Василівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Головне управління Національної поліції України в Хмельницькій області про скасування розпорядження та зобов'язання вчинити дії повернути особі, яка її подала.

2. Копію ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.

3. Копію ухвали про повернення апеляційної скарги надіслати учасникам справи.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач Моніч Б.С. Судді Охрімчук І.Г. Капустинський М.М.