Ухвала

від 22.10.2018 по справі 808/3396/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 жовтня 2018 року

Київ

справа №808/3396/17

адміністративне провадження №К/9901/61960/18

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Данилевич Н.А., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20.12.2017 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2018 року у справі №808/3396/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сибмел" до Головного управління Держпраці у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування наказу №2216 від 23.10.2017 року про анулювання дозволів №824.11.23-50.50.0 від 27.12.2011 і №825.11.23-50.50.0 від 27.12.2011, виданих ТОВ Сибмел , -

ВСТАНОВИВ:

20 вересня 2018 року Головне управління Держпраці у Запорізькій області звернулось до суду касаційної інстанції з даною скаргою (відправлено засобами поштового зв'язку 17.09.2018 року).

Ухвалою Верховного Суду від 01 жовтня 2018 року дана касаційна скарга залишена без руху з наданням скаржникові строку протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги. Вказана ухвала суду була направлена скаржнику поштою та вручена адресату 05.10.2018 року, що підтверджується відповідним записом в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

17.10.2018 року скаржником було надано заяву про усунення недоліків касаційної скарги, а також клопотання про поновлення строків на касаційне оскарження постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2018 року з вказанням підстав для його поновлення та клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги до моменту ухвалення рішення у справі, яке обґрунтовано відсутністю на рахунках Головного управління коштів по КЕКВ 2800.

Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Розглянувши вказане клопотання скаржника, суддя-доповідач дійшов висновку про необхідність відмови в його задоволенні, оскільки обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати.

Отже, у Суду відсутні підстави для відстрочення або звільнення скаржника від законодавчо встановленого обов'язку зі сплати судового збору. Зазначена позиція також збігається із висновками Європейського суду з прав людини у справі Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України від 18 жовтня 2005 року (заява №70297/01).

Суд зауважує, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

З урахуванням зазначеного, скаржником не доведено обґрунтованість поданого клопотання,

беручи до уваги той факт, що ненадходження коштів (в тому числі судового збору) до Державного бюджету України ускладнюють виконання державою своїх функцій, у тому числі і соціальних, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволені клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору.

Таким чином, Суд зазначає, що станом на 22 жовтня 2018 року скаржником не було усунуто недоліки касаційної скарги.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII, який набрав чинності 15 грудня 2017 року, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

За приписами частини другої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Враховуючи викладене, касаційна скарга підлягає поверненню скаржнику.

Керуючись статтями 169, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20.12.2017 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2018 року у справі №808/3396/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сибмел" до Головного управління Держпраці у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування наказу №2216 від 23.10.2017 року про анулювання дозволів №824.11.23-50.50.0 від 27.12.2011 і №825.11.23-50.50.0 від 27.12.2011, виданих ТОВ Сибмел - повернути скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.А. Данилевич