Постанова

від 17.10.2018 по справі 365/860/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

17 жовтня 2018 року

м. Київ

справа № 365/860/16-ц

провадження № 61-30568св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Курило В. П.,

Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - приватне акціонерне товариство Калина ,

представники позивача: Червоняк Ганна Петрівна, Мікульський Костянтин Володимирович, СєровВалентин Михайлович

відповідач - ОСОБА_7,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу приватного акціонерного товариства Калина на рішення Згурівського районного суду Київської області від 20 березня 2017 року у складі судді Денисенко Н. О. та ухвалу Апеляційного суду Київської області

від 03 травня 2017 року у складі колегії суддів: Приходька К. П., Голуб С. А., Таргоній Д. О.,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2016 року приватне акціонерне товариство Калина (далі -

ПАТ Калина ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_7 про стягнення витрат на незавершене виробництво врожаю 2016 року.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_7 є власником земельної ділянки, площею 4,1199 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що розташована на території Красненської сільської ради Згурівського району Київської області. Протягом 2005-2015 років позивач користувався цією ділянкою на умовах договору оренди від 18 вересня 2005 року. Оскільки земельна ділянка використовувалась для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яке має замкнутий цикл виробництва, вона була задіяна у виробничій програмі позивача та на ній проводились осінні польові роботи до моменту закінчення оренди у листопаді 2015, а саме проводилась передпосівна обробка ґрунту, під посів культур урожаю 2016 року (дискування), внесення міндобрив, на що позивач витратив 3 110,73 грн., що підтверджується дорожніми листками механізатора. Після закінчення строку оренди відповідачу було передано земельну ділянку із поліпшенням та незавершеним виробництвом врожаю виробничого циклу 2015-2016 років, які неможливо відокремити від земельної ділянки.

З урахуванням викладеного, ПАТ Калина просило суд стягнути з ОСОБА_7 на користь ПАТ Калина 3 110,73 грн витрат на незавершене виробництво врожаю 2016 року та судовий збір.

Рішенням Згурівського районного суду Київської області від 20 березня

2017 року , залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області

від 03 травня 2017 року, в задоволенні позовних вимог ПАТ Калина відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суду першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що докази, надані позивачем у копіях на підтвердження обробки земельної ділянки відповідача 06 жовтня

2015 року, у періоди з 17 жовтня 2015 року по 20 жовтня 2015 року та з

22 жовтня 2015 року по 25 жовтня 2015 року не підписані відповідними особами та не містять даних щодо проведення передпосівної обробки ґрунту на земельній ділянці відповідача.

У травні 2017 року ПАТ Калина подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами до спірних правовідносин застосовано норми, які не підлягали застосуванню.

У червні 2017 року ОСОБА_7подала заперечення на касаційну скаргу, вказуючи на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і обґрунтованими, всі висновки судів відповідають встановленим обставинам справи, а тому підстав для їх скасування немає.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України справа передана до Касаційного цивільного суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини третьої статті 10, частини другої статті 59 ЦПК України 2004 року кожна сторона повинна довести допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частиною третьою статті 10, частиною першою статті 60 ЦПК України 2004 року кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Відповідно до статті 212 ЦПК України 2004 року суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку в силу вимог статей 10, 60, 212 ЦПК України 2004 року, встановивши, що надані позивачем документи на підтвердження обробки земельної ділянки відповідача у період з 06 жовтня 2015 року по 25 жовтня

2015 року, не підписані відповідними особами та не містять даних щодо проведення передпосівної обробки ґрунту на земельній ділянці відповідача, дійшов правильного висновку про те, що позивачем не доведено того, що

ПАТ Калина понесло витрати на незавершене виробництво врожаю 2016 року на обробку земельної ділянки, яка належить відповідачу, так і самого факту поліпшення земельної ділянки.

Докази та обставини, на які посилається заявник в касаційній скарзі, були предметом дослідження судами першої та апеляційної інстанцій та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судами попередніх інстанцій були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 389, 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства Калина залишити без задоволення.

Рішення Згурівського районного суду Київської області від 20 березня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 03 травня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Коротун

В. П.Курило

М. Є.Червинська